Вирок

від 08.11.2024 по справі 302/1350/24

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/1350/24

1-кп/302/171/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(у повному обсязі)

08.11.2024смт. Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області в особі суддя ОСОБА_1 ,

з участю : секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурор - ОСОБА_3 ,

обвинувачений- ОСОБА_4 ,

представник потерпілої юридичної особи ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження ЄРДР № 12024071110000168 від 06.09.2024 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, займається особистим селянським господарством, з професійно-технічною середньою освітою, засіб зв`язку НОМЕР_1 , -

про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 246 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

19.08.2024 біля 06.00 годин ОСОБА_4 , знаходячись в урочищі «Житниця» у кварталі N 37, виділі N 18 Соймівського лісництва філії «Міжгірське лісове господарство» ДП «Ліси України», де з корисливою метою, умисно, самовільно, без будь-якого на те дозволу та відповідних документів, всупереч встановленому законом порядку, усвідомлюючи протиправність своїх дій, за допомогою бензопили марки «УРАЛ» виробництва «РССР» зрізав 3 (три) сироростучі дерева породи «ялина», діаметрами 22 см., 41 см. та 44 см., загальною кубомасою 3,09 м3, які він порізав на окремі сортименти, та за допомогою колісної повозки власноручно потрелював деревину неподалік свого місця проживання будинку АДРЕСА_1 та 20.08.2024 біля 08.00 годин, продав самовільно зрубану ним деревину, невстановленим слідством громадянину, який на вантажному автомобілі марки «ЗИЛ-131» відвіз її у невідомому напрямку.

Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_4 спричинив істотну шкоду державі в особі філії «Міжгірське лісове господарство» ДП «Ліси України», згідно додатку 1 до постанови КМУ від 23 липня 2008 року N 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», на загальну суму 33827,52 гривень.

Обвинувачений встановлені обставини, а також вину в учиненні ним кримінального правопорушення за статтею 246 ч.1 КК України визнав повністю, розкаявся у вчиненому і показав додатково таке.

Обвинувачений підтвердив, що за вище встановлених обставин зрубав і заволодів деревами в кількості і в розмірах, які зазначені в обвинувальному акті. Цю деревину ним зрубано з метою продажу і отримання коштів. Зрубані дерева стягнуті ним з місця рубки і доставлено на возику в порізаною на шматки бензопилою. У подальшому він в селі Торунь продав зрубав деревину невідомим особам будівельникам, а виручені кошти витратив на власні потреби. Свої дії пояснив тим, що він не працює, живе з домашнього господарства.

Обвинувачений просить його суворо не карати.

Представник потерпілої юридичної особи філії ДП «Міжгірське лісове господарство» ОСОБА_6 повідомила, що підтримує запропоновану прокурором міру покарання, а також не підтримала цивільний позов підприємства до обвинуваченого про відшкодування в фонд екології Міжгірської селищної ради завданої кримінальним правопорушенням шкоди, обчисленої за спеціальними таксами у розмірі 33827 грн 52 коп., подавши заяву про залишення позову без розгляду. Залишення позову без розгляду представник потерпілої юридичної особи пояснила в судовому засіданні тим, що такий підприємством заявлено помилково, бо шкода, яка завдана навколишньому природному середовищу незаконною рубкою дерев, відшкодовується у відповідний фонд Міжгірської селищної ради за ініціативою цієї ради або ж прокурором в інтересах держави.

За згодою всіх учасників кримінального провадження, роз`яснивши попередньо наслідки такої процесуальної дії, суд постановив обмежитись дослідженням показів обвинуваченого, показів представника потерпілої юридичної особи щодо розміру шкоди і документів, які характеризують особу обвинуваченого, тобто застосував положення статті 349 ч.3 КПК України, бо вище встановлені обставини ніким не оспорюються.

Оцінивши встановлені обставини, покази обвинуваченого, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке мало місце, і є винуватим за такими ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 246 ч.1 КК України : незаконна порубка дерев, перевезення незаконно зрубаних дерев, що заподіяло істотну шкоду.

За вчинений злочин обвинувачений підлягає покаранню.

Обираючи вид і розмір покарання до обвинуваченого, виходячи з альтернативної санкції статті 246 ч.1 КК України, суд зважає на таке.

Вчинене кримінальне правопорушення віднесено до нетяжких злочинів і характеризується умисною формою вини.

Суд бере до уваги те, що обвинувачений вперше вчинив кримінальне правопорушення, характеризується з місця проживання старостою села Присліп Міжгірської селищної ради тільки позитивно. Обвинувачений не має постійного місця праці, живе самотньо з особистого селянського господарства, а також не має утриманців. Обвинувачений є особою, яка жалкує за вчиненим діянням, щиро розкаюється і згідний виправитись. ОСОБА_4 досяг пенсійного віку (старше 64 років), однак не отримує пенсіє через відсутність необхідного мінімального страхового стажу.

Обставиною, яка пом`якшує відповідальність обвинуваченого, суд визнає його щире розкаяння, сприяння розкриття злочину.

Обставин , які б обтяжували покарання обвинуваченого, в справі не має.

Отже, наявність пом`якшуючої покарання обставини, відсутність обтяжуючих покарання обставин, те, що обвинувачений вперше вчинив кримінальне правопорушення і характеризується позитивно, дають підстави суду призначити йому покарання, яке запропоновано прокурором, тобто без ізоляції від суспільства, а саме у виді позбавлення волі із застосуванням положень статті 75 КК України. Це покарання суд призначає з огляду на те, що обвинувачений не працює, не має стабільного доходу, не отримує пенсію. Отже, неспроможний сплатити штраф зазначеного в статті 246 ч.1 КК України мінімального розміру, що відповідає сумі 17000 гривень Суд вважає, що інші види покарання, які передбачені альтернативно санкцією статті 246 ч.1 КК України, не доцільно застосовувати з огляду на таке обґрунтування. Обмеження волі, відповідно до положень статті 61 ч.3 КК України, не застосовуються до осіб пенсійного віку.

Натомість позбавлення волі з реальним відбуттям цього покарання є занадто суворим покаранням з огляду на обставини справи, розмір злочинного посягання та відомостей про особу обвинуваченого, який вперше вчинив кримінальне правопорушення. Натомість строк позбавлення волі слід призначити більшим від мінімального строк, який передбачений санкцією статті 246 ч.1 КК України, бо обвинувачений не відшкодував добровільно завдану кримінальним правопорушенням шкоду.

Покарання у виді пробаційного нагляду суд вважає недоцільним для достатнім для цілей виправлення обвинуваченого з огляду на обставини справи і відомості про особу обвинуваченого. Окрім цього, суд бере до уваги, що органом пробації в досудовій доповіді подано пропозицію суду, за якою виправлення ОСОБА_4 можливе в умовах відбування покарання з випробуванням (положення статей 75, 76 КК України), тобто в умовах контролю за поведінкою обвинуваченого та виконання ним відповідних покладених судом обов`язків за місцем проживання на території Міжгірської селищної ради

Цивільний позов потерпілої юридичної особи про стягнення з обвинуваченого розміру завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди в сумі 33827, 52 грн у користь фонду охорони навколишнього природного середовища Міжгірської селищної ради підлягає залишенню без розгляду з огляду на реалізацією повноважень представником згідно із змістом довіреності, яка надана представнику керівником підприємства щодо права на подання такої заяви. Це передбачено статтею 257 ч.1 п.5 ЦПК України.

Судових витрат в кримінальному провадженні не має за змістом обвинувального акту.

Речові докази : бензопила, яка видана обвинуваченим працівникам поліції на досудовому розслідуванні і визнана речовим доказом, - підлягає конфіскації в користь держави як знаряддя вчинення зазначеного кримінального правопорушення. Це передбачено статтею 100 ч.9 пункт 1 КПК України.

Запобіжний захід не обирався на досудовому розслідуванні і сторона обвинувачення не подавала клопотання про обрання такого до набрання вироком законної сили.

Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 246 ч.1 КК України, і призначити йому покарання у виді одного року шість місяців позбавлення волі.

Згідно з статтею 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробування, якщо він протягом іспитового строку одного року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно з статтею 76 ч.1, ч.3 п.2 КК України на час відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки :

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов філії «Міжгірське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» залишити без розгляду.

Речові докази: бензопилу марки «Урал»», яка знаходиться в кімнаті речових доказів ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП у Закарпатській області, - конфіскувати в користь держави.

Апеляційну скаргу на вирок суду може бути подано в Закарпатський апеляційний суд через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Оскарження вироку з питань не дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювались згідно з ч.3 статті 349 КПК України не допускається.

Вирок набирає законної сили після спливу строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після винесення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.

Суддя ОСОБА_1