Ухвала

від 07.11.2024 по справі 308/17642/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/17642/24

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

07 листопада 2024 року м. Ужгород

Суддя Ужгородськогоміськрайонного судуЗакарпатської областіБенца К.К.,розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 поданої в особі уповноваженого представника ОСОБА_2 , заінтересована особа Ужгородська районна військова адміністрація Закарпатської області, Приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу Закарпатської області Резанова Інна Дмитрівна про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-

встановив:

ОСОБА_1 в особі уповноваженого представника ОСОБА_2 , заінтересована особа Ужгородська районна військова адміністрація Закарпатської області, Приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу Закарпатської області Резанова Інна Дмитрівна звернулася до Ужгородського міськрайонного суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів.

Уконтекстіправанасправедливийсуд,визначеного ст.7ЗаконуУкраїни«Просудоустрійі статус суддів»судовасистемазабезпечуєдоступністьправосуддядля кожної особи відповідно до Конституції тавпорядку, встановленому законами України.

Заяви подані в порядку окремого провадження повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст.ст. 175, 177 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 318 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про відкриття провадження, вивчивши матеріали заяви та додані до неї документи суд дійшов висновку, що дана заява не відповідає вимогам ст. 318 ЦПК України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб (ч. 4 ст. 294 ЦПК України).

В п. 1постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 р. „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" звертається увага судів на наступне: в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

В п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 р. „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" зазначено, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим конкретною статтею про зміст заяви. Якщо в заяві не зазначено з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за умов, зокрема, заявник немає іншоїможливості одержатичи відновитидокумент,який посвідчуєфакт,що маєюридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних органів , організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови .

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 161/853/19 (провадження №14-481цс19).

Згідно ст.318ЦПКУкраїни у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази,що підтверджуютьфакт.До заявидодаються докази,що підтверджуютьвикладені взаяві обставиниі відмову органу в отриманні документів.

Тобто за змістом даної статті суди встановлюють юридичні факти тільки у разі, коли особою вчинено всі можливі заходи по отриманню необхідних документів. І тільки у разі наявності об`єктивних причин, які не залежать від волі особи, що обумовлюють неможливість отримання документу на підтвердження юридичного факту, такий факт може встановити суд у порядку окремого провадження.

Заналізувищевказанихположеньвбачається,щозаконодавецьвст.318ЦПКУкраїни зазначив спеціальнівимогидозаяви провстановленняфакту, якіфактично зобов`язують заявника настадії відкриттяпровадженняу справізазначитиякийсаме фактпросить встановитизаявник, зякоюметоювстановлюється данийфакттанадатидокази, що підтверджуютьданийфакт і причини неможливості одержання документів,що посвідчуютьцей факт .

Важливе значення має вимога про обов`язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.

Так, заявником не обґрунтовано з посиланням на відповідні докази підстав залучення в якості заінтересованої особи саме приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу Закарпатської області Резанової Інни Дмитрівни.

Так, права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявника і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб`єктивних прав.

Заінтересовані особи беруть участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави.

Заінтересованими особами, з огляду на підстави звернення до суду, можуть бути інші спадкоємці, які прийняли спадщину, а у разі відсутності спадкоємців заінтересованими особами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем знаходження нерухомого спадкового майна.

Нормами процесуального законодавства не передбачено права суду за власною ініціативою залучати до участі у справі заінтересованих осіб.

Водночас заявником не обґрунтовано зазначених обставин та не зазначено чи не вплине можливе рішення суду у даній справі на обсяг прав та обов`язків інших осіб, які не залучені до участі в справі.

Таким чином, суду не вдається можливим встановити, чи не пов`язується встановлення даного факту з наступним вирішенням спору про право, а саме права на спадкове майно.

Згідно з положеннями п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Матеріали справи свідчать про те, що у якості заінтересованої особи до участі у справі залучено приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу Закарпатської області Резанова Інну Дмитрівну, однак у даній категорії справ нотаріус не може бути заінтересованою особою, виходячи з наступного.

У нотаріуса не може бути спільних інтересів з особами, які звернулися до нього за вчиненням нотаріальної дії відповідно до ст.9 Закону України «Про нотаріат».

Як встановивсуд,заявникунеобхідновстановити фактналежностіправовстановлюючих документів з метою оформлення спадкових прав.

Відповідно до ч.1 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно роз`яснень, даних у п.18 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі. Нотаріус може бути лише відповідачем в разі оскарження відмови від вчинення нотаріальної дії або процедури її вчинення. При цьому такі вимоги до нотаріуса підлягають розгляду в позовному провадженні за правилами цивільного судочинства, як спір про право.

Згідно п.24 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування", при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами (зацікавленими особами) є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Таким чином,звертаючись досуду звказаною заявою,заявник ОСОБА_1 неправильно визначилася з учасниками справи, а саме заінтересованою особою.

В той же час, виходячи із мети встановлення факту, заінтересованими особами в даному випадку є спадкоємці після смерті ОСОБА_3 а при їх відсутності - орган місцевого самоврядування, де знаходиться спадкове майно.

З огляду на вищевикладене, враховуючи також вимоги п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заяву слід залишити без руху.

Тому заявнику необхідно усунути вищевказані недоліки поданої заяви, а саме обґрунтувати в поданій заяві підстави залучення до участі в справі вказаної нею заінтересованої особи, відсутність спору про право, в тому числі відсутність інших осіб, які претендують та мають право на спадщину після смерті ОСОБА_3 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Окрім того, заявнику необхідно визначивши коло заінтересованих осіб відповідно до заявлених ним вимог надати відповідно копію заяви з доданими до такої додатками для таких осіб.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на чому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, « .... де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дослідивши матеріалисправи суддяприходить допереконання,що безусунення наведенихвище недоліків,вирішити питанняпро відкриттяпровадження усправі неможливо,вважаю занеобхідне заявузалишити безруху танадати заявникустрок дляусунення недоліківзаяви зподачею їїдо судув новійредакції зврахуванням вимогст.318 ЦПК Українита зазначених недоліків.

Відповідно до ч.ч.1, 2ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175, 177, 318цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, в якій зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Спосібусуненнянедоліківзаявиполягаєвподанні заяви у новій редакції з врахуванням вимог ст.318 ЦПК Українита зазначених недоліків .

Роз`яснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Керуючисьст.175,ст.177,185, 258-260, 318 ЦПК України, суддя,-

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 подану в особі уповноваженого представника ОСОБА_2 , заінтересована особа Ужгородська районна військова адміністрація Закарпатської області, Приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу Закарпатської області Резанова Інна Дмитрівна про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - залишити без руху.

Повідомити заявника про необхідність усунути зазначені недоліки заяви в строк, що не перевищує пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца