Ухвала

від 08.11.2024 по справі 357/16202/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/16202/24

Провадження № 2/357/5869/24

У Х В А Л А

08.11.2024 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бондаренко О. В. оглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Узинської міської ради, третя особа: Узинська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

05.11.2024 представник позивача, адвокат Агудалічев Олександр Олександрович, звернувся до суду з даним позовом, шляхом направлення через підсистему «Електронний суд», що зареєстрований судом 06.11.2024, в якому просить визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість, крім іншого, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам встановленим ст. 175, 177 ЦПК України.

В порушення вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України, в позовній заяві не зазначено докази, що підтверджують обставини на які позивач посилається на підтвердження вимог, а саме докази щодо порушення відповідачем Узинською міською радою права позивача, а відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Крім того відповідно до п. 3.1 Листа Вищого Спеціалізованого суду України від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК). За змістом ст. 392 ЦК належним відповідачем є особа - учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно, зокрема, житловий будинок, земельну ділянку. Якщо право власності на житловий будинок, споруду підтверджується належними правовстановлюючими документами на час виникнення права власності на будівлі, споруди, органи місцевого самоврядування зобов`язані видати довідку про належність житлового будинку на праві приватної власності спадкодавцеві, а нотаріус зобов`язаний прийняти таку довідку разом із іншими правовстановлюючими документами для видачі свідоцтва про право на спадщину (п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України). При дотриманні названих умов, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду шляхом оскарження дій нотаріуса за правилами позовного провадження.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно, який, відповідно до вимог ст. 68 Закону України «Про нотаріат», при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

Діючим законодавством України чітко визначений порядок отримання спадкоємцем документа, який посвідчує його право на успадковане майно - свідоцтва про право на спадщину, видачу якого, відповідно до норм цивільного законодавства та Закону України «Про нотаріат», покладено на нотаріальний орган.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Отже, враховуючи вищезазначене, право на звернення до суду за правилами позовного провадження з метою захисту порушеного права на спадщину настає в спадкоємця тільки у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, але при цьому суд повинен оцінити, чи дійсно є реальна можливість оформлення спадщини в позасудовому порядку, зокрема, у нотаріальному порядку.

Однак, позивач не зазначив обставин та доказів щодо неможливості оформлення спадщини в позасудовому порядку, зокрема, у нотаріальному порядку, адже з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.11.2024 вбачається, що державний нотаріус Узинської державної нотаріальної контори Малькевич Л.В. відмовила заявнику ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через відсутність доказів родинних відносин, оскільки з поданих документів до заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 неможливо встановити родинні відносини, а саме те, що ОСОБА_2 є братом ОСОБА_1 та зазначила, що доказом родинних відносин спадкоємців зі спадкодавцем є рішення суду, що набрало законної сили про встановленням факту родинних відносин зі спадкодавцем, а не з підстав ст. 392 ЦК України.

Крім того, позивачу слід визначитися із позовними вимогами відповідно до викладених обставин, або викласти обставини згідно позовних вимог з визначенням особи відповідача, який має відповідати за позовом.

В контексті ст. 12 ЦПК України, слід зазначити, що обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19).

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Позивач при зверненні до суду з вказаною позовною заявою надав до суду платіжну інструкцію №Н125-С06К-Н22С-30ЕН від 04.10.2024 про сплату судового збору в розмірі 2063,00 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Аналогічне положення міститься в п. 26 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

Однак, сплачений позивачем згідно платіжної інструкції №Н125-С06К-Н22С-30ЕН від 04.10.2024 судовий збір у розмірі 2063,00 грн не зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України та в автоматизованій системі документообігу суду «Д3» неможливо поєднати записи про оплату судового збору із записами в обліково-статичних картках та із записами підтверджень про оплату судового збору, які надійшли з Казначейства, оскільки, запис про оплату судового збору згідно платіжної інструкції №Н125-С06К-Н22С-30ЕН від 04.10.2024 поєднаний із записом обліково-статистичної картки №357/14522/24 (22.10.2024 ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області позовну заяву ОСОБА_1 до Узинської міської ради, третя особа: Узинська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, повернуто позивачу та водночас 28.10.2024 судом постановлено ухвалу, якою повернуто ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 2063,00 грн, згідно квитанції №Н125-С06К-Н22С-30ЕН від 04.10.2024), отже, судовий збір у даній справі не сплачений позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року складає 3028 гривень.

Відповідно до пп. 1, п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання заяви майнового характеру фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн) і та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140,00 грн).

Отже, позивачу необхідно надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору за позовну вимогу майнового характеру, з урахуванням ціни позову (206380,00 грн) в розмірі 2063,80 грн (1% від ціни позову).

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Білоцерків. міс/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA188999980313101206000010776, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Крім того, слід зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Тому, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Отже, позивачу надається строк для усунення зазначених вище недоліків, в іншому випадку вона буде вважатись неподаною і повернута позивачу.

Керуючись ст. 185 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Узинської міської ради, третя особа: Узинська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у зазначений вище строк, заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Бондаренко