Рішення

від 08.11.2024 по справі 482/1931/24

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08.11.2024

Справа № 482/1931/24

Номер провадження 2/482/786/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

08 листопада 2024 року місто Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Кічули В.М., за участю секретаря судового засідання Алєксєєнко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Костянтинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мама позивачки ОСОБА_2 , після смерті якої залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Маючи намір реалізувати свої спадкові права позивачка звернулася до приватного нотаріуса Філіпенко О.М. з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, але отримала роз`яснення про неможливість видачі такого свідоцтва, оскільки покійна ОСОБА_2 , після розірвання шлюбу із ОСОБА_3 , не змінила свого прізвища на « ОСОБА_4 », а відтак неможливо прослідкувати родинний зв`язок спадкодавця та позивачки.

Тому, посилаючись на викладене позивачка просила суд про визнання за нею права власності на спірний житловий будинок в порядку спадкування за законом.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, але надала до суду письмову заяву, в якій просила про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила про їх задоволення.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надавши до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги визнав, справу просив розглядати за його відсутності.

Відповідно доч.2ст.247ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позову і матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_5 , мамою якої записана ОСОБА_6 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ).

12.11.1994 року ОСОБА_5 уклала шлюб із ОСОБА_7 , у зв`язку із чим змінила своє прізвище на « ОСОБА_8 » (свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 ).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 ).

За життя ОСОБА_2 , на праві приватної власності, належав житловий будинок АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_4 , виданого на виконання рішення виконавчого комітету Баловненської сільської ради від 19.12.2012 року № 80.

Відповідно до довідки Баловненського старостинського округу Костянтинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 23.08.2024 року № 380, за наявними даними (погосподарська книга № 7-а, особовий рахунок НОМЕР_5 ) ОСОБА_2 1950 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно була зареєстрована та постійно проживала в АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_2 в житловому будинку були зареєстровані та постійно проживали: донька ОСОБА_1 , 1977 року народження, онуки: ОСОБА_9 , 1995 року народження, ОСОБА_10 , 2004 року народження.

Відповідно до письмового роз`яснення, наданого приватним нотаріусом Філіпенко О.М. на усне звернення ОСОБА_1 , останній було запропоновано звернутися до суду, оскільки у наданому свідоцтві про смерть анкетні дані померлої зазначено, як ОСОБА_2 , тоді як в актовому записі про розірвання шлюбу, який вчинено 26.02.1975 року, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у відомостях про дружину вказано прізвище після розірвання шлюбу « ОСОБА_4 ». Таким чином відомості про прізвище після розірвання шлюбу та відомості про прізвище у свідоцтві про смерть не співпадають, тобто неможливо ідентифікувати особу.

Згідно інформації Новоодеського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 26.09.2024 року, 10.09.1969 року ОСОБА_6 уклала шлюб із ОСОБА_3 , у зв`язку із чим змінила своє прізвище на « ОСОБА_11 ».

26.02.1975 року, у зв`язку із розірванням шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , остання змінила своє прізвище на « ОСОБА_4 ».

Відповідно до інформації, наданої приватним нотаріусом Філіпенко Ольгою Миколаївною від 26.09.2024 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилася.

Відповідно до ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст. 1268-1270 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Таким чином, виходячи з викладеного, суд вважає доведеним, що позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , яка після розірвання шлюбу не змінила своє прізвище з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_4 », а тому вважає за необхідне задовольнити позовну заяву.

Керуючись ст. ст. 12, 76, 141, 259, 264, 265, 273, 285 ЦПК України, суд-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Костянтинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ) право власності, у порядку спадкування за законом, на домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається із житлового будинку, позначеного на плані літерою А-2 загальною площею 121 кв.м., житловою площею 78,1 кв.м., житлового будинку позначеного на плані літерою Е-1, загальною площею 28,1 кв.м., житловою площею 16,7 кв.м., з надвірними будівлями: гаражем Б-1, сараєм В-1, убиральнею Г-1, літньою кухнею Д-1, спорудами №№ 1, 2, огорожею №№ 3, 4, яке відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САЕ № 233856, виданого на виконання рішення виконавчого комітету Баловненської сільської ради від 19.12.2012 року № 80 належало ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя В.М. Кічула