Рішення

від 07.11.2024 по справі 490/10347/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2/490/845/2024 Справа № 490/10347/23

Центральний районний суд м. Миколаєва

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2024 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого - судді Гуденко О.А., при секретарі - Позднякову Є.В.,

за участі представника позивача адвоката Сорочана Є.В., представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСББ "Садова 18" про відшкодуванння матеріальної шкоди ,-

ВСТАНОВИВ:

20.10.2023 позивач звернувся до суду з даним позовом, обґрунтовуючи тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . 25 листопада 2022 року вперше сталося затоплення його квартири, в подальшому в період з грудня 2022 по червень 2023 року ще шість разів відбувалося залиття його квратири каналізаційними водами з причин "закупорки труб каналізаційної системи", що розташовані в підвалі будинку. Щодо обставин та підстав залиття комісією ОСББ складено відповідні Акти.

Відповідно до висновку оцінювача , вартість проведення відновленого ремонту для відшкодування матеріального збитку, внаслідок затоплення складає 143 573 грн.

На переконання позичава спричинену йому матеріальну шкоду має відшкодувати ОСББ "Садова 18", оскільки саме на цю особу законом покладено обов`язок з утримання в належному стані загальнобудинкової каналізаційної мережі, проте відповідач не бажає добровільно відшколувати спричинену шкоду.

Тому, просив стягнути з ОСББ "Садова 18" на його користь відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 143 573 грн., вартість проведення висновку експертного дослідження з визначенню вартості матеріального збитку в сумі 7600,00 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 1435,73 грн.

24.10.2023 судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження .

Протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі.

В минулому судовому засіданні позивач ОСОБА_2 суду пояснив, що з початку війни пішов служити до ЗСУ, отже ключі від квартири віддав найближчій сусідці. Наприкінці травня і потім в грудні 2022 року вона йому телефонувала та повідомляла, що сталося таке залиття квартири. Він не обдразу зміг відпроситися з військової частини, щоб відвідати квартиру - коли приїхав, то побачив, що в картирі неможливо перебувати, там стійкий запах фекалій, в сезалито та в характерних плямах. Він неодноразово просив голову правління ОСББ щось зробити з цією ситуацією постійного затоплення квартри, звертався і до Департаменту ЖКХ, проте ніхто йому не допоміг і причину залиття ніхто не намагався з`ясувати та усунути своєчасно.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Сорочан Є.В, підтримав позовні вимоги, просив про їх задоволення з підстав, виклдаених у позові.

Представник відповідача голова правління ОСББ ОСОБА_1 ( призначений на посаду з 02.02.2024 року) в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що відсутня вина ОСББ у залитті квартири позивача, це винні мешканці вищих поверхів, які скидували кошачій туалет в унітаз. Зі свого боку Осбб чесно виконувало свлї обов`язки щодо усунення причин залиття- а саме здійснювало за свій рахунко прочищення каналізаційної труби в підвалі. Позивачу слід було краще слідкувати за своєю квартирою і викликати аварійну службу чи дзвонити в ОСББ при перших ознаках "булькання" каналізаційних мас в унітазі, а не чекати, коли вони переллються через край унітаза.

Суд, заслухавши учасників справи, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до змісту ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із ч.2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79, 80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 , є власником однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , в якій він зареєстрований з 2004 року.

Квартира розташована на 2-му поверсі 9-ти поверхового будинку.

За вказаною адресою зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Садова 18".

Керівником ОСББ на час виникнення спірних правовідносин був ОСОБА_3 .

Згідно Актів про затоплення квартири ( яі складені у відповідності до пункт 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за №927/11207) № 67 по вул.Садова, 18 , затв. головою правління ОСББ "Садова 18" ОСОБА_3 , від 25.11.2022 , від 20.12.2022, 23.01.2023, 20.05.2023 , 29.05.2023, 15.06.2023 ,30 червня 2023 року - в квартирі відбулося затоплення внаслдіок закупорки труб каналізаційної системи із-за неправильного користування сусідами зверху (вилучено пісок для котячого туалету, гель, тирса).

Матеріалами справи підтверджується, зл 25.11.2022 року позивачем викликано працівників "Єдиного центру сантехнічної допомоги" та виконано чищення системи каналізації.

Також матеріалами справи підтверджується, що в подальшому в дні затоплення квартири здійснбвалися виклики ПП "Югаквастрой" та здійснювалася чищення каналізаційного трубопроводу в підвалі будинку АДРЕСА_2 та послуги з усунення причин затоплення сплачувалися саме за рахунок ОСББ "Садова 18". Згідно відповіді ПП "Югаквастрой" , кожного разу при затопленні каналізаційний трубопровід у місці переходу каналізаційного стояку у лежак труба була забита залишками кошачого туалету, гелем та трисою.

Як встановлено судом, і таке не заперечується сторонами та визнано відповідачем, на першому поверсі будинку розаташовані нежитлові приміщення , які мають окрему ссистему водовідведення , яка підключена напряму до каналізаційної труби водовідведення в підвальному приміщенні багатоквартирного будинку поза підключенням до загального стояка.

Отже, фактично квартира позивача є останнью (зверху) в загальнобудинковій каналізаційній мережі та , відповідно, першою над загальнобудинковою трубою водовідведення , яка розташована в підвальному приміщенні та з`єднує загальний під`їздний каналізаційний стояк та лежак до загальнобудинкового каналізаційного колодязя в централізовану міську каналізаційну мережу.

В судовому засіданні підтверджено оглянутими судом доказами та визанон обоами сторонами по справі, що місце закупорки каналізаційної труби загального під`їздного стояка водоведведення, розташовано в підвальному приміщенні першого під`їзду будинку АДРЕСА_3 , і саме внаслідок закупоруи цієї труби каналізаційні стоки не мали можливості відводитися до централізованої каналізаційної мережі та піднялися наверх та виливалися через труби водовідведення та унитаз першої на їх шляху квартири (квартири позивача) .

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 , яка є сусідкою позивача , суду пояснила, що її сусід ОСОБА_2 з початку повномасштабного вторгнення був мобілізований до лав ЗСУ , його мати виїхала за межі Миколаєва, отже їй, як найближчій сусідці залишили ключі від квартири , щоб в разі необхідності був доступ. 25.11.2022 року до неї прийшли працівники поліклініки, яка розташована під їх квартирами на першому поверсі та зазначили, що їх затоплює. Оскільки в її квратирі все було сухо, вона взяда ключі та пішли по квартири сусіда ОСОБА_2 . Там вони побачили, що через унітаз переливаються каналізаційні водди разом з феаліями, та вже півванної заповнено цими з стоками. Вона навіть не змогла додзвонитися ло їх голови ОСББ ОСОБА_5 , вони самостійно викликали аварійну бригаду, яка пробивала трубу загальнобудинкову у піідвалі, а вона особисто наводила лад у квартирі. Менше ніж через місяць затоплення повторилося. тоді вже прибув Водяний ОСОБА_6 , та організовува виклки аварійної служби для усунення причин затоплення. В подальшому повернулася мати позивача та з подальшими затопленнями розбиралася вже вона. Свідок як сусідка приймала участь у складі коміії та підписувал акти про затоплення. яких було 6-8 разів. кожного разу затоплення каналізаційними водами відбувалося знизу, з зангальної каналізаційної труби з підвалу. Всі ці півроку ОСББ жодним чином нічого не зробило для усунення причин затоплення та заміни ділянки каналазаційної труби, яка постійно забивалася через малий прохід, як їй пояснили сантехніки, які її чистили.

Згідно висновку експерта № 120-277 будівельно- технічної експертизи від 04.10.2023 року, складеного на замовлення позивача судовим експертом ОСОБА_7 : на момент дослідження в приміщеннях квратири 67 в будинку АДРЕСА_3 спостерігаються дефекти , які утворилися на поверхні стель, стін, дверних внутрішніх блоках та підлозі внаслідок неоднорахзового залиття каналізаційними стоками з трубопроводів системи водовідведення (перераховано пошкодження) Вказані пошкодження обробних покриттів є порушенням ДСТУ-НБ А.№.!-23:2013 і відносяться до тих дефектів конструктивних елементів , які могли утворитися в результаті їх залиття каналізаційними стоками.

Вартість ремонтно-будівельних робіт для усунення заподіяної матеріальної шкоди квратири АДРЕСА_1 по ліквідації залиття каналізаційними стоками складає 143 573 грн.

Згідно наданих доказів, позивачем сплачено за проведення експертного дослідження 7600 грн (квитанця до прибуткового касового ордера від 27.09.2023 року).

Згідно зі статтями 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Така підстава є юридичним фактом. Отже, завдання шкоди є підставою виникнення зобов`язання з відшкодування шкоди.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до положень ч. 1, 2, 4, 5 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.

Відповідно до положень ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням, речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайнових правам фізичної або юридичної особа, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги (Постанова Верховного Суду від 27.03.2019 справа №643/19078/15-ц, провадження №61-17962св18).

Згідно до ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ, тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Згідно з п. 5 Порядку обслуговування внутрішньобудинкових теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та комунального господарства України 15.08.2018 №219, Обслуговування теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води в житлового (нежитлового) приміщення від точки приєднання здійснюється його власником (співвласниками).

Відповідно до абзацу 2 пункту 3 розділу 1 цього Порядку , точка приєднання внутрішньо-будинкової системи водовідведення багатоквартирного будинку до житлового (нежитлового) приміщення - трійник на відгалуженні від стояка внутрішньо-будинкової системи водовідведення (трійник належить до внутрішньо-будинкової системи);точка приєднання внутрішньо-будинкової системи водопостачання та системи постачання гарячої води багатоквартирного будинку до житлового (нежитлового) приміщення - перша запірна арматура на відгалуженні від стояків у межах приміщення (запірна арматура не належить до внутрішньо-будинкової системи).

Так, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавана шкоди, тобто відповідача по справі. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювана шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Позивачем доведено та визнано відповідчаем, що місце розташування закупорки каналізаційної труби, через яке сталося залиття квартири позивача, розташовано та відноситься саме до загальнобудиноквих мереж водовідведення.

Багаторазовість залиття квартири позивача протягом короткого проміжку часу, оплата за рахунок ОСББ усунення причин аварійної ситуації саме на ділянці загальнобудинкової каналізаційної мережі, тривала бездіяльність ОСББ, яке навіть не намагалося з`ясувати причини залиття та якнайшвидше їх усунути, намагання уникнути відповідальності через звинувачення позивача, який замість того, щоб постійно перебувати вдома та слідкувати за станом унітазу пішов виконувати свій військовий обов`язок перед державою Україна - свідчить про відсутність з боку відповідача будь-яких обгрунтованих та підставних заперечень проти наявності вини ОСББ у завданні матеріальної шкрди позивачеві шляхом пошкодження майна внаслідок залиття каналізаційними стоками - у вигляді бездіяльності та невиконання зобов`язань щодо належного утримання спільного майна багатквартирного будинку.

Як визначено у ч. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія; управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Відповідно п. 9-10 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затв. Постановою КМУ від 5 вересня 2018 р. № 712, послуга з управління включає:

забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо земельна ділянка, на якій розташований багатоквартирний будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, згідно з відомостями про таку земельну ділянку, що містяться у Державному земельному кадастрі, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

Під час надання послуги з управління управитель забезпечує виконання робіт та послуг з утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території, що входять до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території (далі - кошторис), з урахуванням обов`язкового переліку робіт та послуг, що затверджується Мінрегіоном, та з дотриманням: встановлених стандартів, нормативів, норм, порядків і правил щодо якості житлово-комунальних послуг; вимог до якості, в тому числі щодо періодичності виконання (надання) таких робіт (послуг), визначених договором управління.

Відповідно п. 43 цих Правил, управитель зобов`язаний: забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору управління, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.

Відповідачем не надано доказів виконання своїх обов`язків , передбачених п. 2.1.1. Планові огляди жилих будинків та розділом 2.3. Технічне обслуговування жилих будинків Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 .

Відповідно до пунктів 5.3.1 - 5.3.4 цих Правил, водопровідно-каналізаційна система жилого будинку повинна забезпечувати можливість безперебійного подання води до всіх санітарних приладів квартир, інших водорозбірних пристроїв, відводити використану воду в міську каналізаційну систему. Причинами, що погіршують роботу системи, є: - порушення правил експлуатації жилих приміщень і водопровідно-каналізаційних систем; несправність запірно-регулювальної арматури; незадовільне утеплення водопровідних і каналізаційних труб у неопалюваних приміщеннях; неякісний монтаж санітарно-технічних кабін чи осадові деформації частин будинку; несвоєчасне усунення протікання, випадкових засмічень, а також несвоєчасне проведення профілактичних робіт (оглядів, прочищень). Під час обслуговування системи водопроводу і каналізації необхідно: знати експлуатовану систему за кресленнями і в натурі (у разі відсутності креслень необхідно їх одержати чи скласти); регулярно проводити огляд санітарно-технічного устаткування, водопровідно-каналізаційних систем та будинкових засобів обліку та регулювання води на них, контролюючи промерзання трубопроводів, витік води та ін.; здійснювати не рідше одного разу на рік профілактичне обслуговування запірної арматури (з прогонкою вентилів кранів), прочищення дворової та не рідше двох разів у рік - будинкової каналізаційної мережі; оглядати колодязі дворової мережі, кришки яких необхідно очищати від землі, сміття чи снігу; вчасно виконувати роботи з ремонту внутрішньобудинкових водопровідно-каналізаційних систем за заявками мешканців; при необхідності заміняти прокладки водопровідних кранів та ремонтувати зливні бачки; усувати засмічення в системі; утеплювати трубопровід, що проходить у відкритих і охолоджених місцях; тримати в порядку поливальні пристрої.

Таким чином, позивач довів належними та допустимими доказами факт залиття її квартири внаслідок бездіяльності відповідача, розмір завданих збитків. Разом з цим вину у завданні шкоди позивачу відповідачем не спростовано. Не спростовано відповідачем і розміру завданої матеріальної шкоди, яка підтверджена позивачем належними доказами.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповіднодно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 18, 79-81, 141, 259, 263-265, 273, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_2 до ОСББ "Садова 18" про відшкодуванння матеріальної шкоди - задовольнити.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) з ОСББ "Садова 18" 143 573 грн у відшкодуванння матеріальної шкоди, 7600 грн витрат на проведення експертного дослідження та 1435,73 грн судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 07.11.2024 року.

СУДДЯ О.А. ГУДЕНКО