Рішення

від 08.11.2024 по справі 569/1847/23

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/1847/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2024 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді Ковальова І.М.

при секретарі Білецькій А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги,-

в с т а н о в и в :

В Рівненський міський суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги звернувся представник ТзОВ «Рівнетеплоенерго» у якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Рівнетеплоенерго» заборгованість за послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання у сумі 84038,35 грн., яка виникла за адресою АДРЕСА_1 та понесені судові витрати по справі у зв`язку зі сплатою судового збору в сумі 2684,00 грн.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 04 червня 2024 року залучено до участі у цивільній справі №569/1847/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги у якості співвідповідачів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу АДРЕСА_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючу АДРЕСА_3 .

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала, просила їх задоволити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, зазначених у відзиві.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 адвокат Фінкевич В.Г. просив суд застосувати строки позовної давності звернення до суду.

Відповідач ОСОБА_3 повторно в судове засідання не з`явилася. Про день та час розгляду справи повідомлялися завчасно та належним чином. Причин своєї неявки суду не повідомили, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавали, письмовий відзив до суду не надходив.

Дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено,що ТО«гвнетеплоенерго» здійснюєвідпуск теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання у житлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 , власником (квартиронаймачем) якого є ОСОБА_1 .

Розрахунок вартості наданих Товариством послуг з теплопостачання здійснюється відповідно до тарифів затверджених рішеннями виконавчого комітету Рівненської міської ради №137 від 09 жовтня 2008 року, № 6 від 04.01.2011р, та постановами НКРЕКП «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення Товариству з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» №449 від 23.04.2014 р., №569 від 23.05.2014р., №664 від 13.06.2014р., №792 від 27.06.2014 p., №146 від 17.10.2014р., №1171 від 31.03.2015 р., №174 від 21.05.2015 р., №1101 від 09.06.2016 р. та №1536 від 28.12.2017 р., № 1791 від 11.12.2018р. та Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 29.10.2021 р. № 99 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради від 12.10.2021р. №98 «Про встановлення тарифів ТОВ «Рівнетеплоенерго».

Надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення здійснювалося у відповідності до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а також Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 року № 830, якими визначений порядок надання послуг, порядок їх обліку, оплати, права та обов`язки споживача і виконавця, а також інші питання.

Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні витягу з оборотної відомості за період з 11.2012 р. по 01.2023 р. особовий рахунок № НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , на ОСОБА_1 , опалювальна площа 102,9 кв.м., кількість прописаних - 5, внаслідок порушення відповідача своїх зобов`язань щодо своєчасного внесення поточних платежів станом на 01 січня 2023 року (за період з 01 листопада 2012 року по 01 грудня 2022 року) виникла заборгованість за надані ТОВ «Рівнетеплоенерго» послуги з теплопостачання в сумі 84038,35 грн.

Згідно дослідженого в судовому засіданні свідоцтва про власності на житло, виданого управлінням житлового господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради від 22.02.2000 року вбачається, що квартира, яка знаходиться в АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_6 .

Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 11 грудня 2023 року визнано за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право власності на спадкове майно, а саме на 1/3 частину квартири АДРЕСА_4 , яка на підставі свідоцтва про право власності на житло від 22.02.2000 №49, належала їх матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до ст.13ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 319 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власність зобов`язує.

Відповідно до ст.322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно пункту 6 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Пунктом 1 частини першої статті 7Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини другоїстатті 7 цього Законуобов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.19 Закону України«Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п. 35, 36 «Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №830 розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

У постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 зроблено висновок, що хоча у частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Вказаний правовий висновок є незмінним.

Тому, факт відсутності договору про надання житлово - комунальних послуг між сторонами саме по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Зазначена правова позиція викладена також в ухвалі ВССУ від 05.04.17 р. у справі № 212/4 917/15 - ц.

Також відповідно до ст. ст. 150,156 ЖК України, п. 5 ч. 3ст. 20 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», ч. 1 п. 30 Правил, споживач зобов`язаний оплачувати надані комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово комунальні послуги» до житлово - комунальних (комунальних) послуг належать централізоване постачання гарячої води та централізоване опалення.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 цього Закону, споживач зобов`язаний оплачувати житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

З акту від 22 лютого 2000 року, що складений в присутності мешканців квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_6 вбачається, що був проведений контрольний замір температури в 5-ти кімнатній квартирі АДРЕСА_4 і встановлено, що температура повітря в середньому становила в углових кімнатах +11 градусів за Цельсієм, в проміжних +13 градусів за Цельсієм. Нагрівальні прилади по стояку прогріваються трошки і не по всіх кімнатах.

З дослідженого в судовому засіданні акту від 26 лютого 2000 року, складеного в присутності мешканців в квартирі АДРЕСА_7 , квартири АДРЕСА_2 26 лютого про те, що було проведено контрольний замір температури в усіх кімнатах 5-ти кімнатної квартири АДРЕСА_4 і встановлено, що температура повітря в середньому становила в проміжних кімнатах +12 градусів за Цельсієм, а в кутових +10-11 градусів за Цельсієм. Нагрівальні прилади по стояках прогріваються не повністю. Враховуючи, що температура на вулиці плюсова.

Відповідно до акту комунального теплопостачального підприємства «Комуненергія» від 25 лютого 2000 року, підписаного комісією в складі майстра КТП «Комуненергія», начальника житлової інспекції та в присутності власників квартир АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , 7 вбачається, що було обстежено роботу внутрішньо будинкової системи центрального опалення першого під`їзду вказаного будинку та квартир внаслідок чого виявлено слідуюче: 1.Система центрального опалення функціонує нерівномірно. Нагрівальні прилади на стояках зворотного трубопроводу прогріваються не повністю. 2.Середня температура по квартирах АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 становить 14-15 градусів за Цельсієм.

Відповідач ОСОБА_1 надав суду акт від 24 березня 2000 року складеного в присутності мешканців квартири АДРЕСА_13 , квартири АДРЕСА_14 з якого вбачається, що контрольний замір проведений 24 березня 2000 року в п`ятикімнатній квартирі АДРЕСА_15 майже не прогріваються. Акт адресований директору «Рівнекомуненергія».

З актувід 25.03.2000року,що адресованийдиректору «Рівнекомуненергія»вбачається,що вінскладений вприсутності мешканцівквартири АДРЕСА_7 ,квартири АДРЕСА_2 25березня проте,що булопроведено контрольнийзамір температурив усіхкімнатах 5-тикімнатної квартири АДРЕСА_4 і встановлено,що температураповітря всередньому становилав проміжнихкімнатах +12 градусів за Цельсієм, а в кутових 12-13 градусів за Цельсієм. Нагрівальні прилади майже не прогріваються по стояках, враховуючи плюсову температуру на вулиці.

Однак, суд зазначає, що надані акти складені за 2000 рік і засвідчує температуру в квартирі саме в зазначені в актах дати. В той же час предметом позову є заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з 2012 року по січень 2023 року.

Згідно п.п1 п.29 Порядку №630 споживач має право на зменшення розміру плати у разі надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання.

Також, відповідно до п.п.16 п.32 Порядку №630 виконавець зобов`язаний проводити перерахунок розміру плати за надання послуг у разі ненадання їх, надання не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та визначеному договором.

Постановою КМУ №151 від 17.02.2010 року затверджено Порядок проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості (в ред. на період виникнення спірних правовідносин, далі Порядок №151).

Зазначеним Порядком затверджено вимоги щодо кількісних і якісних показників послуг та зменшення плати у разі їх відхилення від нормативних зокрема: централізоване опалення температура повітря в житлових приміщеннях (за умови їх утеплення) відповідає діючим нормам і правилам 18 град.С (у наріжних кімнатах 20 град.С), відхилення від показників, якщо фактична температура в приміщеннях нижча ніж нормативна, допустимий строк відхилення 12 годин на добу (один раз на місяць). Зменшення плати за надані послуги у разі перевищення допустимого строку відхилення від їх показників становить на 5 відсотків за кожний градус відхилення від 18 град.С у житлових приміщеннях (у наріжних кімнатах від 20 град.С до 14 град.С) плати за період відхилення (протягом усього строку відхилення) при температурі в житлових приміщеннях нижче ніж 12 град.С (у наріжних кімнатах нижче ніж 14 град.С) плата за централізоване опалення не справляється.

Порядком №630 встановлено порядок перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг, зокрема, згідно п.33 зазначеного порядку у разі неналежного надання або ненадання послуг виконавцем споживач повідомляє про це виконавця в усній формі за допомогою телефонного зв`язку чи у письмовій формі за адресами, що зазначені в договорі. Згідно п.37,38,39 Порядку №630 за результатами перевірки складається акт-претензія про неналежне надання або ненадання послуг (далі акт-претензія), який підписується споживачем та представником виконавця згідно з додатком 2. Акт-претензія складається у двох примірниках по одному для споживача та виконавця. У разі неприбуття представника виконавця в установлений договором строк для проведення перевірки кількісних та/або якісних показників або необґрунтованої відмови від підписання акта - претензії такий акт вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія реєструється уповноваженими особами виконавця у журналі реєстрації актів-претензій згідно з додатком 3. Виконавець зобов`язаний розглянути такий акт-претензію і повідомити протягом трьох робочих днів споживача про її задоволення або про відмову у задоволенні з обґрунтуванням причини такої відмови. У разі ненадання протягом установленого строку виконавцем відповіді вважається, що він визнав викладені в акті-претензії факти неналежного надання або ненадання послуг. Спори щодо задоволення претензій споживачів розв`язуються у суді. Споживач має право на досудове розв`язання спору шляхом задоволення пред`явленої претензії.

Всупереч зазначеному акти оформлені та подані у вищевказаному порядку відповідачем не надані, адресовані не позивачу по справі, а відтак в цій частині доводи про надання послуги неналежної якості не підтверджені належними та допустимими доказами.

Належних доказів, які б підтверджували причинно-наслідковий зв`язок між наданими позивачем послугами за період з 2012 року по січень 2023 року та замірами температури в квартирі в 2000 році відповідачем не надано. Тому, доводи відповідача про надання позивачем послуг з теплопостачання неналежної якості є необгрунтованими.

З заяви ОСОБА_1 , адресованої директору «Рівнекомуненергія» вбачається, що він доводить до відома, що в його квартирі вкрай не задовільно функціонує система центрального опалення. Батереї опалення майже не прогріваються. Неодноразове звертання і заявки на котельню і до диспетчерів комун енергії позитивних результатів не дали. Це відбувається з початку опалювального сезону. В зв`язку з цим направлений лист від мешканців будинку на ім`я п. ОСОБА_7 і п. ОСОБА_8 З цього приводу була комісія, після якої знову ніяких змін в системі опалення не відбулося. Температура в кімнатах складає при плюсовій вуличній +12-13 градусів за Цельсієм, а при мінусовій 10-11 градусів за Цельсієм. В зв`язку з невідповідністю температури, санітарним умовам, заключний догові перериває, до того часу, поки не будуть усунені неполадки в опаленні.

В заяві ОСОБА_1 від 04.01.2011 року, адресованій директору ДП «Торговий дім «Теплотранссервіс» просить зробити перерахунок оплати за теплопостачання в квартирі, яка належить його мамі на праві власності за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до постанови КМУ №630 від 21 липня 2005 року типового договору на дану послугу вона не заключала, термін позивної давності становить три роки, надалі просить від`єднати від центрального теплопостачання.

В заяві від 23.09.2013 року вх. № Г-190-1240, адресованій директору ТОВ «Рівнетеплоенерго», ОСОБА_1 відмовляється від послуг центрального опалення та підігріву води. Просить надати дозвіл на відключення квартири за адресою АДРЕСА_1 від центрального опалення та підігріву води і надати технічну документацію на відключення.

З заяви від 11.07.2016 року (вх. № 9-73 від 25.07.2016 року), яка адресована директору ТОВ «Рівнетеплоенерго» від ОСОБА_6 вбачається, що вона зазначає, що відмовляється від центрального тепло - та водо - постачання і просить відключити квартиру за адресою: АДРЕСА_1 від центрального тепло - та водопостачання.

Порядок відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів в період спірних правовідносин регулювався Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року.

Згідно з п. 24 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Поряд з цим, п. 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення передбачено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відключення споживачів від мережі централізованого опалення відбувається тільки на підставі рішення міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади з вчиненням в подальшому дій споживачем щодо дотримання процедури, визначеної Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22 листопада 2005 року, в редакції в період спірних правовідносин.

Відповідно до п. 2.2.1 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання при позитивному рішенні комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відключення від мереж ЦО і ГВП.

Відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з ЦО і ГВП та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ним особи (п. 2.5 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання).

Пунктами 2.6 та 2.7 вказаного Порядку передбачено, що по закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП і в десятиденний термін подається заявником до комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

На час розгляду справи процедура відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначається Порядком відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 26 липня 2019 року № 169. Розділом ІІІ якого визначений порядок відокремлення (відключення) власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків від ЦО та ГВП.

Вказуючи на те, що заяви про відключення від теплопостачання оформлені не відповідно до вимог Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, не адресовані до органу місцевого самоврядування, а отже, суд вважає, їх неналежними доказами підтвердження відмови від теплопостачання та отримання послуг від ТОВ «Рівнетеплоенерго».

Відповідно до положень частини четвертої статті 319 ЦК України власність зобов`язує.

Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Таким чином, відповідач є споживачем послуги з централізованого опалення, яка надається позивачем, доказів, що відповідач є внутрішньо-переміщеною особою суду не надано.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 629 ЦПК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Щодо застосування строків позовної давності слід зазначити наступне.

Відповідно дост. 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно дост. 257 ЦК Українизагальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частинами 1, 5ст. 261 ЦК Українивстановлено, що перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна давність відповідно до ч. 1ст. 260 ЦК Україниобчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленимистаттями 253-255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 261 ЦК Україниперебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 1ст. 264 ЦК Україниперебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Частиною 2ст. 264 ЦК Українивизначено, що позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4ст. 267 ЦК України).

30 березня 2020 року Верховна Рада України прийнялаЗакон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»(далі закон № 540-IX), який набрав чинності 02 квітня 2020 року, який продовжив низку процесуальних та інших строків (зокрема, позовну давність) на строк дії карантину.

Так, п. 12Прикінцевих та перехідних положень ЦК Українипід час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями257,258,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 року до 30 квітня 2023 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленогопостановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»(Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

За загальним правилом, визначеним устатті 58 Конституції Українитастатті 5 Цивільного кодексу, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності, і не мають зворотної дії у часі.

З огляду на це, сплив строків до набрання чинностіЗаконом № 540-IXразом із відсутністю норми про зворотну дію цьогозаконув часі дають підстави стверджувати, що строки, які спливли до 02 квітня 2020, не є продовженими.

Із наведеного вбачається, що позовна давність по заборгованості у період з листопада 2012 року по березень 2017 року щодо щомісячних платежів від моменту прострочення яких до введення карантину минуло три роки спливла до введення карантину, а тому на неї дія пункту 12 Перехідних положень доЦК Українищодо продовження строку позовної давності не поширюється.

Разом з тим, сплив строку позовної давності щодо решти періоду заборгованості починаючи з березня 2017 року припадає на час дії карантину, який не закінчився у день подання позову позивачем 01 лютого 2023 року та продовжено в Україні до 01 липня 2023 року, тому на цю заборгованість поширюються приписи ст. 12 Перехідних положень доЦК Українив частині продовження строку позовної давності на весь час дії карантину. При цьому, послуги, надані у березні 2017 року, споживач мав оплатити до 20 квітня 2017 року включно, тому позовна давність повинна обчислюватися з квітня 2017 року.

Таким чином,з відповідача ОСОБА_1 на користьпозивача підлягаєстягненню заборгованістьза наданіпослуги зцентралізованого опаленняз квітня2017року посічень 2023 року. Відповідна заборгованість в межах позовної давності становить 40546,39 грн.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, а саме стягненню з відповідачів на користь позивача підлягає сума заборгованості за кредитом в розмірі 40546,39 грн.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першоїстатті 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 1 294,96 грн. (40 546,39 грн. х 2 684 грн. /84038,35 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст.13, 319, 322, 543, 610, 611 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги - задоволити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_16 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго», м.Рівне, вул. Д.Галицького, 27, код ЄДРПОУ 36598008 заборгованість за послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання в сумі 40546,39 грн. на IBAN: НОМЕР_3 в АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 36598008, ТОВ «Рівнетеплоенерго» та понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 1 294,96 грн. на IBAN: НОМЕР_4 в Філії Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк», МФО 333368, код ЄДРПОУ 36598008, ТОВ «Рівнетеплоенерго».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ТзОВ «Рівнетеплоенерго», м.Рівне, вул. Д.Галицького, 27, код ЄДРПОУ 36598008

Відповідач-1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_16 , РНОКПП НОМЕР_2

Відповідач-2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 а

Відповідач-3: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_3

Суддя Рівненського

міського суду І.М.Ковальов