Рішення

від 07.11.2024 по справі 686/21492/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/21492/24

Провадження № 2/686/5817/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі : головуючого судді - Заворотної О.Л.,

секретаря судового засідання - Сікори Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький в порядку ст. 247 ЦПК України, за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

В серпні 2024 року Хмельницький університет управління та права ім. Леоніда Юзькова (далі - Університет) звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в обґрунтування якого вказав, що 17 квітня 2013 року між Університетомта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була укладена Угода № 155/13, за якою Навчальний заклад відповідно до Порядку надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2003 року № 916, надає Одержувачу кредиту цільовий пільговий державний кредит для здобуття у Навчальному закладі вищої освіти за рахунок бюджету Хмельницької області за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр з галузі знань 0304 Право напряму підготовки 6.030401 Правознавство за денною формою навчання у розмірі 23580,00 грн.

Відповідно до п. 3.3. Угоди Одержувач кредиту зобов`язаний повернути протягом 15 років всю суму наданого Навчальним закладом кредиту та три відсотки річних за користування кредитом після закінчення навчання, починаючи з дванадцятого місяця, а у разі відрахування Одержувача кредиту із Навчального закладу - починаючи з третього місяця після відрахування.

Відповідно до п. 6.1. Угоди Одержувач кредиту повертає використаний ним на навчання кредит у сумі 23580,00 грн. та відсотки за користування ним у сумі 5659,20 грн. готівкою або в безготівковому порядку на банківський рахунок університету (35428201032328 в ГУ ДКСУ у Хмельницькій області МФО 815015 код ЄДРПОУ 14163438) до 31 грудня кожного року 1/15 частину від займаної суми одержаного кредиту та відсотки за користування ним, починаючи з 01 червня 2015 року до 31 травня 2030 року.

Відповідно до п.8.1. Угоди строк дії угоди набирає чинності з дня її підписання Сторонами і діє до дати повернення кредиту та відсотків за користування ним.

За період з 02 червня 2015 року по 30 червня 2024 року підлягає поверненню сума кредиту 15 720,00 грн., відсотки за користування кредитом в сумі 6 424,22 грн. та пеня в сумі 14 811,42 грн., у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість та понесені судові витрати

Представник позивача подала клопотання про розгляд справи за відсутності представника, проти заочного розгляду не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день та час слухання справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду невідомі, відзиву на позовну заяву, заяви про розгляд справи без її участі не надсилала.

За таких обставин, суд із письмової згоди представника позивача ухвалив заочний розгляд справи відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що 17 квітня 2013 року Хмельницький університет управління та права та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклали Угоду № 155/13, відповідно до умов якої Університет відповідно до Порядку надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2003 року № 916, надає Одержувачу кредиту цільовий пільговий державний кредит для здобуття у Навчальному закладі вищої освіти за рахунок бюджету Хмельницької області за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр з галузі знань 0304 Право напряму підготовки 6.030401 Правознавство за денною формою навчання у розмірі 23580,00 грн.

Відповідно до п. 3.3. Угоди Одержувач кредиту зобов`язаний повернути протягом 15 років всю суму наданого Навчальним закладом кредиту та три відсотки річних за користування кредитом після закінчення навчання, починаючи з дванадцятого місяця, а у разі відрахування Одержувача кредиту із Навчального закладу - починаючи з третього місяця після відрахування.

Відповідно до п. 6.1. Угоди Одержувач кредиту повертає використаний ним на навчання кредит у сумі 23580,00 грн. та відсотки за користування ним у сумі 5659,20 грн. готівкою або в безготівковому порядку на банківський рахунок університету (35428201032328 в ГУ ДКСУ у Хмельницькій області МФО 815015 код ЄДРПОУ 14163438) до 31 грудня кожного року 1/15 частину від займаної суми одержаного кредиту та відсотки за користування ним, починаючи з 01 червня 2015 року до 31 травня 2030 року.

Відповідно до п.8.1. Угоди строк дії угоди набирає чинності з дня її підписання Сторонами і діє до дати повернення кредиту та відсотків за користування ним.

За період з 02 червня 2015 року по 30 червня 2024 року підлягає поверненню сума кредиту 15 720,00 грн., відсотки за користування кредитом в сумі 6 424,22 грн. та пеня в сумі 14 811,42 грн.

Згідно ст.11і ч. 2 ст.509 ЦК Українизобов`язання у сторони виникають як на підставі договорів так і з інших правочинів, актів цивільного законодавства, актів органів державної влади.

За загальними умовами виконання зобов`язань, встановленимист. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу.

Відповідно дост. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, одним з таких наслідків є відшкодування збитків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК). Відповідно дост.610 ЦКпорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з пп.1, 4 ч.1ст.611 ЦКу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Станом на 01 березня 2024 року за ОСОБА_1 рахується заборгованість перед Навчальним закладом по оплаті за надання пільгового державного кредиту для здобуття вищої освіти в загальній сумі 36 955,64 грн., в т.ч.: кредит - 15 720,00 грн., відсотки за користування кредитом - 6 424,22 грн., пеня - 14 811,42 грн.

Заборгованість відповідачем не сплаченавдобровільному порядку,що є підставоюдля стягненняїї в судовому порядку.

Щодо стягнення пені в розмірі 14811,42 грн.

Відповідно до п.7.2 Угоди № 155/13 від 17.04.2013 у випадку ухилення одержувача кредиту від повернення кредиту чи відсотків за користування ним, одержувач кредиту сплачує навчальному закладу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від неповернутої в строк суми.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина перша статті 549 ЦК України).

За допомогою неустойки (штрафу, пені) допускається забезпечувати виконання значної кількості зобов`язань. Зокрема, неустойка може забезпечувати виконання: договірних зобов`язань, що традиційно для цивільного обороту, оскільки в більшості випадків саме в договорі його сторони встановлюють неустойку (штраф або пеню). Причому це може відбуватися як під час укладення договору для забезпечення виконання зобов`язання, так і після, але до виконання тих зобов`язань, які виникли на його підставі.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Тлумачення статті 549 свідчить, що:

пеня є змінною величиною, оскільки її нарахування відбувається за кожен день прострочення.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18).

У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення (пункт 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від05 квітня 2023 року в справі № 756/7895/21 (провадження № 61-5419св22) вказано, що:

«із позовом у цій справі ОСОБА_1 звернувся 18 травня 2021 року (а. с. 68-69 т. 1). Тобто належним періодом нарахування пені є період з 18 травня 2020 року до 13 травня 2021 року. У свою чергу апеляційний суд, застосувавши норму частини третьої статті 551 ЦК України, самостійно зменшив розмір неустойки, який значно перевищує розмір збитків, до 1 618,00 євро.

Водночас пунктом 1 статті 1 Закону України від 16 червня 2020 року № 691-ІХ «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19», який набрав чинності 04 липня 2020 року та яким внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та доповнено пунктом 15 такого змісту: «У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення».

На необхідність застосування пункту 15 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України до спірних правовідносин відповідач звертав увагу як у відзиві на позов ОСОБА_1 , так і у відзиві на апеляційну скаргу позивача на рішення суду першої інстанції, що суд апеляційної інстанції також пропустив.

Верховний Суд зазначає, що Законом України від 16 червня 2020 року № 691-ІХ «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19» скасовано цивільну відповідальність (щодо сплати неустойки, штрафу, пені) за прострочення грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем) на період дії карантину або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину, тобто передбачено правило зворотної дії в часі положень цього Закону до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, щодо ненарахування штрафних санкцій під час дії карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, із 22 травня 2020 року до 31 липня 2020 року на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 01 серпня 2020 року до 31 грудня 2020 року на території України карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 19 грудня 2020 року до 01 жовтня 2021 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

З огляду на приписи пункту 15 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, наведені постанови Кабінету Міністрів України, якими з 12 березня 2020 року установлено на всій території України карантин, що діяв протягом всього періоду, за який нараховується пеня, Верховний Суд вказує, що суд апеляційної інстанції помилково не застосував вказані норми права та дійшов необґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_2 суми пені в розмірі 1 618,00 євро, що є безпідставним та таким, що суперечить нормам матеріального права. Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду у постановах від 16 грудня 2021 року у справі № 922/4076/20 та 25 жовтня 2022 року у справі № 916/183/22. Наведене свідчить про необхідність відмови у задоволенні вимоги позивача про стягнення пені за прострочення виконання зобов`язань за договором позики».

Тлумачення пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину

в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від обов`язку сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку (штраф, пеню) за таке прострочення. Законодавець на рівні акту цивільного законодавстві (пункт 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України) передбачив спеціальний випадок звільнення від обов`язку позичальника сплатити неустойку (штраф, пеню). Такий обов`язок припиняється без його виконання.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Оскільки відповідачем допущено прострочення сплати платежів в період карантину, ав подальшому в період воєнного стану, позовні вимоги щодо стягнення пені в розмірі 14811,42 грн. задоволенню не підлягають.

Судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 451 грн. 29 коп. (2442,00х22144,22:36955,64).

Керуючись ст.ст.4,12,81,200,258,294,315,319,354 ЦПК України, ст.ст. 526, 549, 611, 612, 629 ЦК України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова заборгованість за угодою № 155/13 від 17 квітня 2013 року у розмірі 22 144 грн. 22 коп., та судовий збір у розмірі 1 451 грн. 29 коп.

В решті вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, код ЄДРПОУ 14163438, 29005, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_1 .

Дата складення повного тексту рішення суду: 07.11.2024.

Суддя :