Постанова

від 07.11.2024 по справі 459/1427/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 459/1427/24 Головуючий у 1 інстанції: Дем`яновська Ю. Д.

Провадження № 22-ц/811/2430/24 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою виконавчого комітету Червоноградської міської ради на ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 10 липня 2024 року,-

ВСТАНОВИВ:

у травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Червоноградської міської ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 25 червня 2024 року провадження у справі закрито, роз`яснено позивачу ОСОБА_1 право на звернення з відповідним позовом до Львівського окружного адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

01 липня 2024 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

В обгрунтування заяви покликається на те, що позивач має право протягом десяти днів з дня отримання відповідної постанови звернутися до суду, який закрив провадження у справі, із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Стверджує, що нормами ЦПК України не визначено порядок дій суду першої інстанції у разі подання позивачем заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Зазначає, що питання про направлення справи до суду за встановленою юрисдикцією має вирішувати суд першої інстанції, якщо саме ним закрито провадження у справі, що сприятиме реалізації права на судовий захист, оскільки у разі подання нового позову до адміністративного суду позивач може пропустити строк для звернення до суду з позовом.

З наведених підстав просить передати за встановленою юрисдикцією до Львівського окружного адміністративного суду справу № 459/1427/24 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Червоноградської міської ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 10 липня 2024 року цивільну справу № 459/1427/24 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Червоноградської міської ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди передано до Львівського окружного адміністративного суду за встановленою юрисдикцією.

Ухвалу суду оскаржив виконавчий комітет Червоноградської міської ради,в апеляційній скарзі покликається на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Апелянт стверджує, що після закриття провадження у даній справі позивач звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з відповідними позовними вимогами, однак її позовна заява залишено без руху, відтак направляючи справу до Львівського окружного адміністративного суду, суд допустив сприяння позивачу у вчиненні нею дій, чим порушив принцип змагальності сторін. Зазначає, що право позивача на подання клопотання про направлення справи за визначеною юрисдикцією виникає протягом десяти днів з дня отримання постанови суду апеляційної або касаційної інстанції із роз`ясненням такого права, а у суду першої інстанції відсутні повноваження на прийняття рішення у формі ухвали про направлення справи на розгляд до суду встановленої юрисдикції за відсутності відповідної постанови суду апеляційної чи касаційної інстанції. Вважає, що на момент постановлення оскаржуваної ухвали суду, ухвала Червоноградського міського суду Львівської області від 25 червня 2024 року про закриття провадження у справі не набрала законної сили. Вказує, що його не було повідомлено належним чином про дату, час та місце розгляду заяви про передачу справи за визначеною юрисдикцією. З наведених підстав просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Передаючи справу до Львівського окружного адміністративного суду за встановленою юрисдикцією, суд першої інстанції виходив з того, що саме Червоноградським міським судом Львівської області закрито провадження у справі, а позивач протягом встановленого цивільним процесуальним законодавством строку подала заяву про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Наслідки закриття провадження у справі передбачені статтею 256 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі. У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку господарського чи адміністративного судочинства, провадження у справі не може бути закрите з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу.

Разом з тим у разі закриття провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 255 ЦПК України цивільно-процесуальним законом не передбачено вирішення судом першої інстанції питання про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 256 ЦПК України правом направлення справи за встановленою юрисдикцією наділений лише суд апеляційної або касаційної інстанції після закриття ними провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, однак така процесуальна дія не віднесена до компетенції суду першої інстанції, оскільки це прямо передбачено у ч. 1 ст. 256 ЦПК України.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21 червня 2022 року у справі № 362/666/19 та від 10 серпня 2023 року у справі № 279/2563/22.

Враховуючи те, що процесуальним законом не передбачено вирішення судом першої інстанції питання щодо направлення справи за встановленою юрисдикцією, колегія суддів приходить до висновку про те, що заява представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про направлення справи за встановленою юрисдикцією до Львівського окружного адміністративного суду, не підлягає до задоволення.

А відтак, ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 10 липня 2024 року слід скасувати та відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про направлення справи за встановленою юрисдикцією до Львівського окружного адміністративного суду.

Європейський судз правлюдини вказав,що згідноз йогоусталеною практикою,яка відображаєпринцип,пов`язанийз належнимздійсненням правосуддя,у рішенняхсудів таінших органівз вирішенняспорів маютьбути належнимчином зазначеніпідстави,на якихвони ґрунтуються.Хоча пункт1статті 6Конвенції зобов`язуєсуди обґрунтовуватисвої рішення,його неможна тлумачитияк такий,що вимагаєдетальної відповідіна коженаргумент.Міра,до якоїсуд маєвиконати обов`язокщодо обґрунтуваннярішення,може бутирізною взалежності відхарактеру рішення(SERYAVINANDOTHERSv.UKRAINE,№4909/04,§ 58,ЄСПЛ,від 10лютого 2010року).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу виконавчого комітету Червоноградської міської ради задовольнити.

Ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 10 липня 2024 року скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про направлення справи за встановленою юрисдикцією до Львівського окружного адміністративного суду відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 07.11.2024 року.

Головуючий: Н.О. Шеремета

Судді: О.М. Ванівський

Р.П. Цяцяк