Рішення

від 07.11.2024 по справі 754/9994/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/4810/24

Справа №754/9994/24

РІШЕННЯ

Іменем України

07 листопада 2024 рокуДеснянський районний суд міста Києва в особі головуючого-судді Сенюти В.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду міста Києва із позовною заявою до відповідача ПрАТ «АК «Київводоканал» про зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з вересня 1998 року ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . 03.04.2024 позивачка звернулася до органів пенсійного фонду з метою отримання житлової субсидії. На вказане звернення позивачці повідомили про необхідність оформити договір про розстрочення заборгованості за комунальні послуги. ОСОБА_1 09.05.2024 звернулася до ЖЕКу-1318, працівники останнього перенаправили позивачку до ПрАТ «Київводоканал» для укладення Договору на обслуговування та Договору на реструктуризацію заборгованості. Після подання заяви на зняття пломб на лічильниках холодної та гарячої води, відповідачем були складені Акти від 06.05.2024- гаряча вода та від 29.05.2024 - холодна вода. 30.05.2024 позивачка звернулася з заявою до ПрАТ «Київводоканал» та просила здійснити перерахунок заборгованості за надані послуги, враховуючи строк позовної давності, обґрунтувати заборгованість за наданими послугами із деталізацією періоду: по місяцям, роками, за період 01.06.2021 по 01.07.2024, обґрунтувати заборгованість враховуючи, що ОСОБА_1 з 09.01.2018 проживала одна, крім того, позивачка просила зробити реструктуризацію боргу на 2 роки через маелнький розмір пенсії. 06.06.2024 між ОСОБА_1 та ПрАТ «Київводоканал» укладено Договір на надання послуг. 13.06.2024 позивачка відмовилась підписувати договір про розстрочку заборгованості через відсутність розрахунку заборгованості. 28.06.2024 ОСОБА_1 отримала відповідь на свою заяву від 30.05.2024. Позивачка, не погоджуючись із наданою відповіддю, просить суд зобов`язати відповідача надати відповідь на заяву позивачки від 30.05.2024, враховуючи положення ст. 257 ЦК України за період з 01.06.2021 по 01.07.2024.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 24.07.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 04.09.2024 відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

18.10.2024 представником відповідача ПрАТ «Київводоканал» до суду надані письмові пояснення. Відповідно до яких, ПрАТ «Київводоканал» вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать фактичним обставинам справи з наступних підстав. На підставі звернення позивачки, відповідачем була оформлена заява на контрольне зняття показників засобів обліку води в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . 29.05.2024 фахівцем товариства було проведено обстеження засобів обліку води за вказаною адресою. За результатами обстеження складено акт контролю зняття показників засобів обліку холодної води та встановлено, що встановлений засіб обліку холодної води 1997 року випуску, а гарячої води - 2006 року випуску. На підставі зазначеного було складено припис-попередження від 29.05.2024, в якому зазначені фактичні об`єми спожитої води. 06.06.2024 між ПрАТ «Київводоканал» та ОСОБА_1 було підписано публічний індивідуальний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Також, позивачка звернулася до ПрАТ «Київводоканал» із заявою про реструктуризацію боргу за період з 30.05.2021 по 30.05.2024. Розглянувши звернення споживача комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , товариство надало письмову відповідь ОСОБА_1 та погодилося укласти договір розстрочення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на 18 календарних місяців, направлено на адресу позивачки два примірники проекту договору про розстрочення заборгованості та бланк заяви. ОСОБА_1 договір підписано не було. Згідно облікової бази ПрАТ «Київводоканал» постановка на облік засобу обліку холодної води (та остання повірка) за адресою: АДРЕСА_1 , була здійснена 1997 року, а гарячої води - 2006 року. Таким чином, міжповірочний інтервал засобів обліку холодної води склав 27 років, а гарячої води - 18 років. Таким чином, нарахування за централізоване водопостачання та централізоване водовідведення у квартирі АДРЕСА_1 , до дати останньої повірки (до 29.05.2024) здійснювалися як для квартири, яка не обладнана засобами обліку води. Окрім зазначеного, ПрАТ «Київводоканал» звертає увагу, що позивачка сама зазначає у своїй заяві від 30.05.2024, що не сплачувала комунальні послуги більше 3 років, чим визнає заборгованість перед ПрАТ «Київводоканал».

22.10.2024 до суду позивачем подано відповідь на заперечення відповідача. Позивачка вважає пояснення ПрАТ «Київводоканал» не законними, не обґрунтованими та такими, що не містять відповіді по суті на посталвені питання.

Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи (ст. 279 ЦПК України).

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони в передбачений ч. 7 ст. 279 ЦПК України строк не звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Строк, визначений ч. 3 ст. 279 ЦПК України, для реалізації особами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків сплив.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Згідно вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що з вересня 1998 року ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, ОСОБА_1 є споживачем житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , які надає ПрАТ «АК «Київводоканал».

30.05.2024 ОСОБА_1 звернулася до ПрАТ «Київводоканал» із заявою про реструктуризацію боргу за період з 30.05.2021 по 30.05.2024.

18.06.2024 ОСОБА_1 надано письмову відповідь на її заяву від 30.05.2024(а.с.10), а також направлено два примірники договору №0318046361/Р/2024 про розстрочення заборгованості в сумі 10363,25 грн. за адресою: АДРЕСА_1 та бланк заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (частина 1 статті 3 Закону України «Про звернення громадян».

Заява (клопотання) - це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. (частина 1, 3 статті 3 Закону України «Про звернення громадян»).

Відповідно до частини 1, 3, 4 статті 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) .

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Приписами ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

На підставі ч. 1 ст. 19 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Згідно зі ст. 13 ч. 1, 3 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

В постановах Верховного Суду від 08.08.2019 р. у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 р. у справі №235/499/17 зазначено, що аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Відповідно до ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Тому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 просить зобов`язати уповноважену особу ПрАТ «Київводоканал» надати відповідь на її заяву від 30.05.2024.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

З письмових матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 у своїй позовній заяві зазначає, що 28.06.2024 засобами поштового зв`язку отримала відповідь на свою заяву від 30.05.2024, вказаний факт підтвердив і представник ПрАТ «АК «Київводоканал», про що вказано у письмових поясненнях.

Враховуючи відсутність порушеного права позивачки, відсутніть у прохальній частині позовної заяви інших позовних вимог зобов`язального характеру, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Повний текст рішення виготовлений 07 листопада 2024 року.

Суддя В.О.Сенюта