Рішення

від 30.10.2024 по справі 493/570/24

БАЛТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 493/570/24

Провадження № 2/493/311/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді Мясківської І.М.

за участю секретаря Сирота О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 за участі третьої особи: Служби у справах дітей Балтської міської ради Одеської області, про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Балтської міської ради Одеської області, про позбавлення батьківських прав, мотивуючи її тим, що під час спільного проживання із відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим 17.04.2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Балтського районного управляння юстиції Одеської області.

Донька перебуває на її утримання та проживає із нею.

В 2014 році вона припинили шлюбні відносини з відповідачем і переїхала проживати до бабусі. З того часу відповідач взагалі перестав спілкуватися з дитиною і як наслідок необізнаний про потреби дитини її фізичний і духовний стан, ніколи не цікавився станом її здоров`я та матеріально не підтримує дитину.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник Служби у справах дітей Балтської міської ради Одеської області підтримала позовні вимоги позивачки та просить їх задовольнити.

Відповідача суд повідомляв про час, місце та дату розгляду справи шляхом направлення судових повісток та розміщення оголошення на сайті Судової влади України, але відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позов не надіслав, про причини своєї неявки не повідомив, що відповідно до ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши позивача, свідків та дослідивши матеріали справи судом встановлено, що перебуваючи у фактичних шлюбних відносинах у ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , виданого 17.04.2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Балтського районного управління юстиції Одеської області.

Як стверджує позивачка, вона з відповідачем з 2011 року по 2014 рік проживали в с. Коритне Балтського району Одеської області разом з її бабусею, ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_4 . Поведінка відповідача, який не хотів працювати та забезпечувати сім`ю, а також зловживав спиртними напоями, змусила їх розлучитися.

В 2014 році вона разом з донькою переїхати жити до іншої бабусі в м. Балта Одеської області. З того часу відповідач ніяким чином не приймав участі у вихованні доньки, матеріально її не підтримував, аліменти на її утримування вона від відповідача не отримувала, оскільки не ініціювала питання отримання аліментів. Відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не спілкується з дочкою навіть за допомогою телефону, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя. З моменту розлучення відповідач жодного разу не відвідав дитину, не поцікавився станом здоров`я дитини, умовами проживання, жодного разу не допоміг фінансово в утриманні дитини.

Позбавлення батьківських прав відповідача, буде сприяти якнайкращим інтересам дитини, так як тривала, свідома і навмисна відсутність турботи про дитину негативно впливає на її стан.

Фактичні обставини справи, викладені позивачкою, були підтверджені свідками ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Опитана в судовому засіданні малолітня ОСОБА_9 , в інтересах якої вирішується питання позбавлення батьківських прав її батька, вказала, що не пам`ятає його, не може пригадати коли, за яких обставин та засобом якого зв`язку вона спілкувалася з батьком останній раз. Також зазначила, що у неї склалися дуже хороші відносини з ОСОБА_10 , чоловіком матері, вона його називає татом і вважає його таким.

Відповідно до довідки, виданою Відділом «Центр надання адміністративних послуг» Балтської міської ради Одеської області № 612 від 27.03.2024 року до складу сім`ї позивача входить чоловікОСОБА_10 та донька ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вбачається із довідки, виданої Балтським ліцеєм № 2 Балтської міської ради Одеської області відповідач ОСОБА_3 контакту із школою не підтримує, успішністю дочки не цікавиться, з вчителями не спілкується, не відвідував батьківські збори упродовж навчання дитини у закладі.

Служба у справах дітей Балтської міської ради Одеської області надала суду висновок, затверджений рішенням виконавчого комітету Балтської міської ради Одеської області від 29.05.2024 року № 99, про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У висновку зазначається, що ОСОБА_3 в полі зору соціальних служб не перебуває, питань щодо неналежного виконання ним батьківських обов`язків на комісіях з питань захисту прав дитини не розглядалось. Відомостей, щодо аморального способу його життя до органу опіки та піклування не надходило, скарг чи повідомлень з навчальних закладів щодо неналежного виконання ним батьківських обов`язків відносно дитини ОСОБА_9 не надходило, у зв`язку з чим було прийнято рішення про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 .

Суд не може погодитися з висновком про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з огляду на таке.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України передбачено, що батько може бути позбавлений батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» передбачено, зокрема, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків.

Абзацом 1 і 2 пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» встановлено, зокрема, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розглядати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно зі ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 та набула чинності для України 27 вересня 1991 (Конвенція), батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основної уваги.

Вимогами ст. 27 даної Конвенції передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину, нести основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей та фінансових можливостей рівень життя, необхідний для розвитку дитини.

Статтею 3 Конвенції встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці Конвенції зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки батьків…, які відповідають за неї за законом.

Держави-учасниці Конвенції забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

При вирішенні даної справи, суд враховує також і практику ЄСПЛ, зокрема у справі "М.С. проти України" від 11.07.2017 року(пункт 76) вказано, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її у безпечному, спокійному та в середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16.07.2015 року у справі "Мамчур проти України").

Дослідивши докази по справі в їх сукупності, опитавши малолітню дитину ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд вважає, що негативний висновок Служба у справах дітей Балтської міської ради Одеської області, зроблений виключно на тих підставах, що ОСОБА_3 в полі зору соціальних служб не перебуває, є необ`єктивним, зроблений без урахування позиції матері та дитини, всебічного дослідження обставин ігнорування батьком своїх батьківських обов`язків протягом 10 років, що негативно впливає на дитину.

Відповідач ОСОБА_3 неодноразово викликався до суду для розгляду питання позбавлення його батьківських прав, але відповідач проігнорував кожний судовий виклик. За твердженням представника Служби у справах дітей Балтської міської ради Одеської області вона особисто в телефонному режимі проінформувала відповідача про дату розгляду справи та звернулася з проханням з`явитися до суду, яке відповідачем також проігноровано, що говорить про те, що питання, порушене позивачкою, його не цікавить.

Враховуючи викладене, беручи до уваги свідоме нехтування відповідачем батьківськими обов`язками та ухилення від їх виконання, з урахуванням усіх обставин справи, у найкращих інтересах дитини, суд вважає за доцільне позов задовольнити та позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150, 155, 164, 166 СК України, ст. ст. 12, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 за участі третьої особи: Служби у справах дітей Балтської міської ради Одеської області, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позбавити батьківських прав відносно його дочки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду складено 08.11.2024 року.

СУДДЯ