Рішення

від 06.11.2024 по справі 522/5716/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

06.11.24

Справа № 522/5716/23

Провадження № 2/522/3683/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Чернявської Л.М.,

за участю секретаря Тетькової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акціонерний банк «РАДАБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

24березня 2023року Акціонернетовариство «Акціонернийбанк «РАДАБАНК» звернулосьдо Приморськогорайонного судуміста Одесиз позовнимивимогами вяких проситьстягнути звідповідача ОСОБА_1 грошовікошти всумі 51865,46грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до укладеного договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб по ліміту овердрафту №122818/ФКР519/0 від 04.07.2018 року, встановленого на платіжну карту, відповідно до заяви на приєднання до «Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб» №727818/RBC/07 від 04.07.2018 року ОСОБА_1 (далі-Відповідач) отримав кредит у формі овердрафту з лімітом у сумі 49000,00 гривень на споживчі кредити з кінцевим строком повернення ліміту овердрафту 30 червня 2022 року на платіжну картку міжнародних платіжних систем на наступних умовах: процентна ставка за користуванням овердрафтом встановлюється в розмірі 0,01% та 48% річних починаючи з 30-го денного пільгового періоду та 40,0 % річних за межами пільгового періоду. У випадку, якщо позичальник не погашає до 25-го дня користування овердрафтом суму заборгованості за овердрафтом повністю, Банк здійснює перерахунок нарахованих відсотків за весь період користування овердрафтом починаючи з першого дня за ставкою 55% річних.

Відповідач підтвердив свою згоду на дані умови, що підтверджується тим, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку, складає між ним та Банком Договір, підтверджується підписом у заяві. Банк свої зобов`язання виконав та надав відповідачу кредитні кошти.

У свою чергу, відповідач порушив зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим у нього станом на 08.03.2023 виникла прострочена заборгованість по поверненню кредиту, загальна сума якої становить 51865,46 грн з яких 42691,21 грн - прострочена заборгованість по ліміту овердрафту та 9174,25 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

На даний час відповідач ухиляється від виконання зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим, Позивач вимушений звернутись до суду з відповідним позовом.

21 квітня 2023 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси провадження у справі відкрито, встановлено спрощений порядок розгляду справи.

16 серпня 2023 року Приморським районним судом м. Одеси ухвалено заочне рішення, яким позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «АБ «РАДАБАНК» заборгованість у загальній сумі 51865,46 грн.

До суду 11.01.2024 надійшла заява про скасування заочного рішення від представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 , у якій по суті позовних вимог зазначає, що відповідач ніякого договору з банком не підписував, підписав заява про видачу банківської платіжної картки з Умовами та правилами надання банківських послуг ОСОБА_1 не ознайомлювали. Відповідач вказує, що щомісячно сплачував грошові кошти, які між іншим, є половиною його єдиного доходу пенсії, а на проценти він не погоджувався.

Ухвалою від 28 лютого 2024 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення було задоволено, заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16.08.2023 було скасовано, а справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

До суду 11 липня 2024 року надійшли додаткові пояснення АТ «АБ «РАДАБАНК» в особі представника ОСОБА_3 , у яких повідомив, що з дати формування першого розрахунку (08.03.2023) по дату винесення рішення (16.08.2023) відповідач сплатив кошти на загальну суму 9 000 грн. Станом на 07.07.2024 заборгованість відповідача становить 58318,09 грн.

У судове засідання 06 листопада 2024 року учасники справи не з`явилися, про час, дату та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Представник позивача надав заяву про розгляд справи за відсутності.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04 липня 2018 року ОСОБА_1 підписав заяву на приєднання до «Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб» (відкриття та обслуговування поточних рахунків, що передбачає використання спеціального платіжного засобу (платіжних карток) в національній та іноземній валюті), на підставі якої отримав картку Gold (Chip) за тарифною програмою «Пакет «Преміум» (а.с.18).

Також 04 липня 2018 року ОСОБА_1 підписав заяву на приєднання до «Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб» (Овердрафт на платіжну картку) щодо встановлення овердрафту у сумі 49000 грн (а.с.19).

У заяві розмір процентів не зазначений.

Тож, АТ «АБ «РАДАБАНК» акцептував пропозицію ОСОБА_1 та сторони уклали кредитний договір.

Тож, посилання відповідача на те, що він не уклав договір з позивачем є помилковими.

ОСОБА_1 разом з заявами підписав паспорт споживчого кредиту, у якому визначено всі істотні умови кредитного договору, зокрема, строк кредитування, розмір процентної ставки (0,01% у перші 30 днів користування овердрафтом та 40% річних починаючи з 31-го дня користування).

Згідно з наданим розрахунком, заборгованість відповідача, станом на 08.03.2023 виникла прострочена заборгованість по поверненню кредиту, загальна сума якої становить 51865,46 грн, з яких: 42691,21 гривень - прострочена заборгованість по ліміту овердрафту та 9174,25 гривень - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

За положеннями частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У Заяві позичальника ОСОБА_1 розмір процентів за користування кредитом не зазначений, про що вказувалося вище.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути проценти за користування кредитом.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на Витяг з Умов надання та обслуговування овердрафту для клієнтів, які обслуговуються в рамках зарплатних проектів Банку та власників пенсійних карток в АТ «АБ «РАДАБАНК», як невід`ємну частину кредитного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме чинний Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, пені, та, зокрема саме у зазначеному у цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

За таких обставин, та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у Заяві домовленості сторін про сплату процентів та пені, надані Банком Умови надання та обслуговування овердрафту для клієнтів, які обслуговуються в рамках зарплатних проектів Банку та власників пенсійних карток в АТ «АБ «РАДАБАНК» та Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «АБ «РАДАБАНК» не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Вище зазначене повністю узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17-ц від 03 липня 2019 року.

Долучена до позовної заяви копія «Паспорту споживчого кредиту» не може вважатись складовою кредитного договору, згідно змісту заяви позичальника, відповідно до якої «Паспорт споживчого кредиту» не є додатком до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, форма такого документу носить інформаційний характер та не є складовою кредитного договору (а.с.20-21).

Більше того, у вказаній вище копії «Паспорту споживчого кредиту» вказано, що ця інформація зберігає чинність та є актуальною на момент його підписання, умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.

При цьому, згідно з ч. 6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої).

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

На підставі наведеного вище суд дійшов висновку про те, що Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «АБ «РАДАБАНК», який міститься в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому його не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 04.07.2018, шляхом підписання Заяв про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату відсотків в межах договірних зобов`язань.

До того ж, у даному випадку, необхідно зауважити, що міжнародними актами, зокрема, Резолюцією Генеральної асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» констатовано, що споживачі здебільшого знаходяться в нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти, купівельної спроможності та виходячи з важливості сприяння справедливому, рівноправному та усталеному економічному і соціальному розвитку, у зв`язку з чим сформульовано керівні принципи для захисту інтересів споживачів.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права, бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, оскільки договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «АБ «РАДАБАНК» це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цього Договору тим більше, співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

На підставі наведеного вище, суд вважає, що відсутні правові підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем по справі, АТ «АБ «РАДАБАНК» дотримався вимог, передбачених чинним законодавством України про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими Банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

На підставі наведеного вище, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 9174,25 гривень.

При цьому, вказані обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову АТ «АБ «РАДАБАНК» щодо стягнення заборгованості за фактично отриманими та використаними позичальником коштами, які у добровільному порядку АТ «АБ «РАДАБАНК» не повернуті, оскільки, згідно з вимогами частини другої статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, колегія суддів уважає, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

В матеріалах справи міститься виписка за рахунком ОСОБА_1 (а.с.36-38), з якої вбачаються операції за карткою, зокрема, зняття готівкових коштів, поповнення карткового рахунку.

Однак, з розрахунку заборгованості позивача вбачається, що внески ОСОБА_1 на погашення кредитного договору враховували в погашення процентів. З огляду на встановлені обставини, а саме не погодження відсотків відповідачем, заборгованість відповідача підлягає перерахунку: від суми овердрафту (49000 грн) необхідно відняти всі наявні сплати.

Відтак, згідно розрахунку позивача, ОСОБА_1 за період з 04.07.2018 по 08.03.2023 сплатив суму (з колонки «погашено процентів», колонка «погашено тіла кредиту» відсутня) у загальному розмірі 46995,91 грн.

Крім того, у розрахунку позивача відсутні дві сплати 23.01.2023 та 27.02.2023 підтверджені квитанціями відповідача (а.с.85) на загальну суму 3600 грн.

Також згідно квитанцій наданих відповідачем підтверджена оплата ОСОБА_1 на користь АТ «АБ «РАДАБАНК» 09.05.2023, 03.04.2023, 13.07.2023, 14.06.2023, 14.09.2023, 09.08.2023 (а.с.86-87) у сумі 10800 грн, по 1800 грн кожну сплату.

Тому, сума сплати ОСОБА_1 становить 61395,91 грн, в той час як розмір овердрафту, тобто отриманого кредиту становив 49000 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 погасив заборгованість по тілу кредиту, а нарахування відсотків є безпідставним, з огляду на що у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до змісту вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що за подання даного позову позивач поніс додаткові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 гривень, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжною інструкцією № 11312 від 16 березня 2023 на зазначену суму.

Враховуючи те, що позовні вимоги банку не підлягають задоволенню, сума сплаченого судового збору не підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 89, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 354ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства«Акціонерний банк«РАДАБАНК» (кодЄДРПОУ 21322127,м.Дніпро,вул.Володимира Мономаха,буд.5)до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )про стягненнягрошових коштів залишити без задоволення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Одеського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 08 листопада 2024 року.

Суддя Л. М. Чернявська