Ухвала

від 08.11.2024 по справі 522/19570/24-е

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/19570/24

Провадження № 2-о/522/558/24

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

08 листопада 2024 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Чернявська Л.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 за участі заінтересованої особи Перша Івано-Франківська державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця в особі представника ОСОБА_2 06.11.2024 звернулася до Приморського районного суду м.Одеси з заявою про встановлення факту та просить:

- встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не є особою ОСОБА_1 , на нерухоме майно якої накладено арешт з реєстраційним номером обтяження у Єдиному реєстрі заборон №5481588.

Заявниця вказує, що їй було відмовлено у реєстрації права власності у результаті посвідчення договору дарування, адже на майно ОСОБА_1 накладено арешт згідно постанови АА №456715 від 14.09.2007 Відділом ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції. ОСОБА_1 вказує, що не має відношення до особи на майно якої було накладено арешт, тому вимушена звернутися до суду з даною заявою.

Суд, дослідивши подану заяву, доходить висновку, що у відкритті провадження слід відмовити, з огляду на наступне.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За змістом ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно із ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

З інформаційної довідки з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що 15.08.2007 Першою Івано-Франківською державною нотаріальної конторою було зареєстроване арешт на все нерухомого майна в межах суми 4 531,23 грн ОСОБА_1 , на підставі постанови серії АА №456715 від 14ю08ю2007 ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції, державний виконавець Витвицький В.В.

З листа Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори від 20.08.2024 адресованого приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Брандіс А.Б. встановлено, що ідентифікаційні дані ОСОБА_1 надати не можливо, адже документи по накладенню і зняття заборон та відчуження нерухомого та рухомого майна за 2007 рік були знищені, оскільки закінчилися строк їх зберігання.

Тож, заявниця не погоджується з тим, що на її майно як особи з однаковим прізвищем, ім`я та по батькові накладено арешт.

Однак, встановлення факту, що заявниця не є особою, на майно якої накладено арешт, пов`язано з подальшим вирішенням спору про право, на підставі наступного.

В пункті 2 постанови № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03 червня 2016 року Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. У випадках, коли арешт майна проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач до участі у справі у встановленому законом порядку також залучається відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) та Верховний Суд у постанові від 21 червня 2023 року у справі № 721/521/21 дійшли висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Таким чином ,позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Такий же висновок щодо застосування норм права міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року (провадження № 11-680апп19).

Отже, заява ОСОБА_1 свідчить про наявність спору про право, а саме щодо арешту нерухомого майна, накладеного на майно ОСОБА_1 .

Згідно ч.4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Керуючись ст.ст. 258, 260, 315 ЦПК України

ПОСТАНОВИВ:

У відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 за участі заінтересованої особи: Перша Івано-Франківська державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання, шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Суддя Л.М.Чернявська