Рішення

від 12.12.2007 по справі 8/164пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048,

м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

12.12.07 р.                                                                                                        

Справа № 8/164пд                              

за позовом Суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, код НОМЕР_1, м.Донецьк

до відповідача Товариства з

обмеженою відповідальністю "М.В.М.",

                           ЄДРПОУ 32724439,

м.Донецьк

про визнання недійсним договору,

стягнення заборгованості і моральної шкоди

Суддя  Ємельянов А.С.                   

Представники:

від позивача: ОСОБА_2- по дов.

від відповідача: Лаврін О.В.-

юрисконсульт

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Суб'єкт підприємницької

діяльності-фізична особа ОСОБА_1, м.Донецьк, позивач, звернувся до

господарського суду з позовною заявою до відповідача, Товариство з обмеженою

відповідальністю "М.В.М.", м.Донецьк, про:

- визнання недійсним договору від

02.11.2007р. оренди тепличного комплексу площею 1374,7 кв.м., розташованого за

адресою: м.Донецьк, вул.Купріна, 1б;

- стягнення грошових коштів,

сплачених відповідачу в якості орендної плати;

- стягнення моральної шкоди в сумі

1000,00 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач

посилається на невідповідність спірного договору оренди вимогам закону, в

зв'язку з відсутністю у відповідача права власності на предмет цього договору.

Відповідач надав відзив на позовну

заяву від 14.11.2007р., в якому проти позовних вимог заперечує. В обгрунтування

своїх заперечень проти позову відповідач посилається на виникнення у нього

права власності на нежитлове приміщення, внаслідок укладання договору

купівлі-продажу від 20.12.2003р.

06.12.2007р. відповідач звернувся

до господарського суду з зустрічною позовною заявою до позивача про визнання права

власності на будівлю контори ЦБУ (літ.Б-1) площею 113,1 кв.м. та теплицю

(літ.В-1) площею 1261,6 кв.м. (разом тепличний комплекс площею 1374,7 кв.м.),

що розташовані за адресою: м.Донецьк, вул.Купріна, 1б.

Ухвалою від 06.12.2007р. зустрічна

позовна заява прийнята до спільного розгляду з первісним позовом.

В обгрунтування зустрічних позовних

вимог відповідач посилається на набуття ним права власності на спірне майно

внаслідок укладання договору купівлі-продажу від 20.12.2003р.

Позивач заперечень по суті

зустрічних позовних вимог не надав.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення позивача та відповідача, господарський суд встановив:

02.11.2007р. між позивачем та

відповідачем був підписаний договір оренди, за умовами якого відповідач передав

позивачу у довгострокове платне користування тепличний комплекс загальною

площею 1374,7 кв.м., який складається з будівлі контори ЦБУ площею 113,1 кв.м.

та теплиці площею 1261,6 кв.м., розташований за адресою: м.Донецьк,

вул.Купріна, 1б.

Виходячи зі змісту позовної заяви,

у відповідача відсутні правоустановчі документи на вказане вище приміщення.

За таких обставин, приймаючи до

уваги, що згідно із ст.761 Цивільного кодексу України право передання майна у

найм належить власникові речі, за твердженням позивача, передача відповідачем в

оренду нежитлового приміщення, яке не є його власністю, протирічить вимогам

закону.

На підставі викладеного, позивачем

заявлені вимоги про визнання недійсним договору оренди від 02.11.2007р.

Крім цього, позивачем також

заявлені вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів, сплачених в якості

орендної плати за договором від 02.11.2007р., а також про стягнення моральної

шкоди в сумі 1000,00 грн.

Відповідач у відзиві на позовну

заяву від 14.11.2007р. проти позовних вимог заперечує, посилаючись на наявність

у нього права власності на спірне приміщення.

З урахуванням викладеного, а також

приймаючи до уваги невизнання позивачем права власності відповідача на передане

в оренду майно, останній звернувся до господарського суду з зустрічною позовною

заявою про визнання права власності на будівлю контори ЦБУ (літ.Б-1) площею

113,1 кв.м. та теплицю (літ.В-1) площею 1261,6 кв.м. (разом тепличний комплекс

площею 1374,7 кв.м.), що розташовані за адресою: м.Донецьк, вул.Купріна, 1б.

Позивач заперечень по суті

зустрічних позовних вимог не надав.

Виходячи з принципу повного,

всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає зустрічні

позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, а первісний позов

неправомірним, з огляду на таке:

20.12.2003р. між відповідачем та

Благодійним фондом "Фонд розвитку футболу в Донецькій області "

Олімпік" був укладений договір купівлі-продажу тепличного комплексу.

Відповідно до ст.58 Конституції

України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Тобто, норми Цивільного кодексу

України, який набрав чинності з 01.01.2004р., не можуть застосовуватись судом

при дослідженні правовідносин сторін, які виникли та існували до набрання

чинності цим кодексом договору.

За таких обставин, виходячи з того,

що вказаний вище договір купівлі-продажу, був укладений під час дії Цивільного

кодексу УРСР, при розгляді цієї справи суд застосовує норми цього кодексу.

В ст.47 Цивільного кодексу УРСР

було передбачено, що нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках,

зазначених у законі.

Главою 20 Цивільного кодексу УРСР,

яка регулювала відносини купівлі-продажу, не було встановлено обов'язковість

нотаріального посвідчення угод купівлі-продажу нерухомого майна між юридичними

особами.

За приписом ст.44 Цивільного

кодексу УРСР було передбачено, що угоди між юридичними особами можуть

укладатись в простій письмовій формі.

З урахуванням викладеного, суд

дійшов висновку, що на момент укладання договору купівлі-продажу від

20.12.2003р. відповідачем та Благодійним фондом "Фонд розвитку футболу в

Донецькій області "Олімпік" було дотримано вимоги діючого на той час

законодавства.

Відповідно до ст.224 Цивільного

кодексу УРСР (який діяв на момент укладання вказаного вище договору) за

договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність

покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну

грошову суму.

Як встановлено судом, згідно з

умовами договору від 20.12.2003р. Благодійний фонд "Фонд розвитку футболу

в Донецькій області "Олімпік" прийняв на себе зобов'язання передати,

а відповідач - прийняти у власність тепличний комплекс, розташований за

адресою: 83005 м.Донецьк, вул.Купріна, 1б.

Згідно з п.1.3 договору від

20.12.2007р. загальна площа об'єкту купівлі-продажу становить 1374,7 кв.м., у

тому числі будівля контори ЦБУ (літ.Б-1) площею 113,1 кв.м. та теплиця

(літ.В-1) площею 1261,6 кв.м.

За приписом ст.334 Цивільного

кодексу України (враховуючи, що правовідносини між сторонами продовжують

існувати після набрання чинності цим кодексом) право власності у  набувача майна за договором виникає з моменту

передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, за умовами

п.2.3 договору від 20.12.2003р. передбачено, що право власності на придбане

майно виникає у позивача з моменту зарахування всій суми вартості об'єкту

продажу на розрахунковий рахунок Благодійного фонду "Фонд розвитку футболу

в Донецькій області "Олімпік".

Відповідно до ст.526 Цивільного

кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до

умов, зокрема, договору.

В договорі купівлі-продажу від

20.12.2003р. встановлений обов'язок позивача здійснити розрахунок за придбане

майно шляхом перерахування грошових коштів в сумі 19844,00 грн. на рахунок

Благодійного фонду "Фонд розвитку футболу в Донецькій області

"Олімпік" протягом 5 років з моменту підписання договору, проте, не

пізніше 20.12.2008р.

Згідно з наданою до матеріалів

справи копією витягу з особового рахунку від 31.10.2007р. відповідачем було

повністю сплачено вартість придбаного за договором від 20.12.2003р. приміщення

в сумі 19844,00 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку,

що відповідачем свої зобов'язання щодо сплати вартості придбаного майна

Благодійному фонду "Фонд розвитку футболу в Донецькій області

"Олімпік" були виконані, внаслідок чого відповідач набув право

власності на будівлю контори ЦБУ (літ.Б-1) площею 113,1 кв.м. та теплицю

(літ.В-1) площею 1261,6 кв.м. (разом тепличний комплекс площею 1374,7 кв.м.),

що розташовані за адресою: м.Донецьк, вул.Купріна, 1б.

Відповідно до ст.16 Цивільного

кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути

визнання права.

За змістом ст.392 Цивільного

кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права

власності, якщо це право оспорюється або невизнається іншою особою, а також у

разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст.4-3 Господарського

процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється

на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського

процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які

вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

Як встановлено судом, обґрунтовуючи

вимоги про визнання права власності на спірне майно відповідач посилається на

фактичне невизнання його прав позивачем.

Зокрема, позивач у позовній заяві

стверджує про відсутність у відповідача права власності на спірне майно.

За таких обставин, виходячи з того,

що зустрічний позов в частині вимог про визнання права власності повністю

доведений відповідачем, обґрунтований законодавством та фактичними матеріалами

справи, враховуючи, що право власності відповідача фактично не визнається

позивачем, вимоги про визнання права власності на будівлю контори ЦБУ (літ.Б-1)

площею 113,1 кв.м. та теплицю (літ.В-1) площею 1261,6 кв.м. (разом тепличний

комплекс площею 1374,7 кв.м.), що розташовані за адресою: м.Донецьк,

вул.Купріна, 1б, підлягають задоволенню.

Згідно із ст.215 Цивільного кодексу

України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення

стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1 ст.203 Цивільного

кодексу України.

За приписом ч.1 ст.203 Цивільного

кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам

цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

          Виходячи зі змісту позовної заяви, за

твердженням позивача, договір від 02.11.2007р. оренди тепличного комплексу

площею 1374,7 кв.м., розташованого за адресою: м.Донецьк, вул.Купріна, 1б, не

відповідає вимогам закону.

Як встановлено судом, в

обгрунтування факту невідповідності спірного договору оренди від 02.11.2007р.

вимогам закону позивач посилається на відсутність у відповідача права власності

на майно, яке є предметом цього договору.

Зокрема, як вказує позивач, у

відповідності з вимогами ст.761 Цивільного кодексу України право передання

майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Проте, згідно з висновками суду,

викладеними вище, відповідач є власником будівлі контори ЦБУ (літ.Б-1) площею

113,1 кв.м. та теплиці (літ.В-1) площею 1261,6 кв.м. (разом тепличного

комплексу площею 1374,7 кв.м.), що розташовані за адресою: м.Донецьк,

вул.Купріна, 1б.

Інших доказів невідповідності

спірного договору оренди від 02.11.2007р. вимогам закону позивачем всупереч

ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів

справи не надано.

За таких обставин, враховуючи, що

вимоги про визнання недійсним договору від 02.11.2007р. недоведені фактичними

обставинами справи, позов в цій частині підлягає залишенню без задоволення.

Позовні вимоги про стягнення з

відповідача грошових коштів, сплачених в якості орендної плати за договором від

02.11.2007р., а також про стягнення моральної шкоди в сумі 1000,00 грн., за

висновками суду, також підлягають залишенню без задоволення, з огляду на таке:

Як вказувалось вище, ст.ст.4-3, 33

Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип

господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести

обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При подачі позову до суду за

приписом ст.54 Господарського процесуального кодексу України, у позовній заяві

позивачем повинні бути викладені обставини, на яких грунтуються позовні вимоги,

визначені докази, що підтверджують позов, наданий обгрунтований розрахунок сум,

що стягуються.

Як встановлено судом, всупереч

вимогам ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем у

позовній заяві не визначено обставин, на яких грунтуються вимоги про повернення

сплаченої орендної плати, взагалі не вказано суми грошових коштів, які

підлягають поверненню відповідачем позивачу.

Вимоги за первісним позовом про

стягнення моральної шкоди в сумі 1000,00 грн. також не обгрунтовані з боку

позивача фактичними обставинами. Зокрема, позивачем не визначено, як цього

вимагає ст.23 Цивільного кодексу України, в чому саме полягає моральна шкода,

заявлена у позові, не доведено наявності неправомірної поведінки відповідача,

яка призвела до заподіяння позивачу моральної шкоди тощо.

На підставі викладеного,

враховуючи, що первісний позов в частині вимог про повернення сплаченої

орендної плати та про стягнення моральної шкоди недоведений позивачем,

фактичними обставинами справи, позов в цій частині вимог підлягає залишенню без

задоволення.

Враховуючи, що спір, за висновками

суду, виник внаслідок неправильних дій позивача, на останнього підлягають

віднесенню судові витрати за первісним та зустрічним позовами.

За таких обставин, керуючись

ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

господарський суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні

позовних вимог Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1,

м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "М.В.М.",

м.Донецьк про визнання недійсним договору від 02.11.2007р. оренди тепличного

комплексу площею 1374,7 кв.м., розташованого за адресою: м.Донецьк, вул.Купріна,

1б, стягнення грошових коштів, сплачених Товариству з обмеженою

відповідальністю "М.В.М.", м.Донецьк в якості орендної плати,

стягнення моральної шкоди в сумі 1000 грн. 00 коп.

Зустрічні позовні вимоги Товариства

з обмеженою відповідальністю "М.В.М.", м.Донецьк до Суб'єкта

підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м.Донецьк задовольнити

повністю.

Визнати право власності Товариства

з обмеженою відповідальністю "М.В.М.", м.Донецьк на будівлю контори

ЦБУ (літ.Б-1) площею 113,1 кв.м. та теплицю (літ.В-1) площею 1261,6 кв.м.

(разом тепличний комплекс площею 1374,7 кв.м.), що розташовані за адресою:

м.Донецьк, вул.Купріна, 1б.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою

відповідальністю "М.В.М.", м.Донецьк витрати по сплаті державного

мита в сумі 85 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання

рішенням законної сили.

В судовому засіданні 12.12.2007р.

оголошено повний текст рішення.

                 Суддя