Постанова

від 04.11.2024 по справі 760/5317/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2024 року м. Київ

Справа № 760/5317/24

Провадження№22-ц/824/12528/2024

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.

сторони:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «НУМІС»

відповідачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «СТИЛЬ Д», Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНСОПТ», Іноземне підприємство «Кока-Кола» Беверіджиз Україна Лімітед»

третя особа: Солом`янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

розглянувши в порядку письмового провадженнями цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нуміс» на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 10 травня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НУМІС» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «СТИЛЬ Д», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНСОПТ», Іноземного підприємства «Кока-Кола» Беверіджиз Україна Лімітед», третя особа: Солом`янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання права власності та зняття арешту з майна,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2024 року ТОВ «НУМІС» звернулося до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «СТИЛЬ Д», ТОВ «АЛЬЯНСОПТ», Іноземного підприємства «Кока-Кола» Беверіджиз Україна Лімітед», третя особа: Солом`янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання права власності та зняття арешту з майна.

Ухвалою Солом`янськогорайонного суду м. Києва від 10 травня 2024 року позову заяву ТОВ «НУМІС» до ОСОБА_1 , ТОВ «СТИЛЬ Д», ТОВ «АЛЬЯНСОПТ», Іноземного підприємства «Кока-Кола» Беверіджиз Україна Лімітед», третя особа: Солом`янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання права власності та зняття арешту з майна визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.

Не погоджуючись з ухвалою суду, представником ТОВ «НУМІС»» подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу іншими учасниками справи не подано.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 травня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено статтею 368 ЦПК України, частина перша якої встановлює, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Ураховуючи те, що справа в силу своїх властивостей є малозначною, розгляд справи Київським апеляційним судом здійснюється в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

За правилами частини 2 статті 369 ЦПК України, апеляційній скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Встановлено, що у березні 2024 року ТОВ «НУМІС» звернулося до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «СТИЛЬ Д», ТОВ «АЛЬЯНСОПТ», Іноземного підприємства «Кока-Кола» Беверіджиз Україна Лімітед», третя особа: Солом`янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання права власності та зняття арешту з майна.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 11 березня 2024 року позовну заяву ТОВ «НУМІС» до ОСОБА_1 , ТОВ «СТИЛЬ Д», ТОВ «АЛЬЯНСОПТ», Іноземного підприємства «Кока-Кола» Беверіджиз Україна Лімітед», третя особа: Солом`янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання права власності та зняття арешту з майна залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків шляхом подання позовної заяви (в новій редакції), яка містить точний зміст позовних вимог щодо майна, на яке просить визнати право власності позивач, та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги; визначитися із способом захисту порушеного права.

10 травня 2024 року представник ТОВ «Нуміс» Феденко І.В. через підсистему «Електронний суд» подала заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 11 березня 2024 року ТОВ «НУМІС» до ОСОБА_1 , ТОВ «СТИЛЬ Д», ТОВ «АЛЬЯНСОПТ», Іноземного підприємства «Кока-Кола» Беверіджиз Україна Лімітед», третя особа: Солом`янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання права власності та зняття арешту з майна визнано не поданою та повернуто позивачу.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що залишаючи позовну заяву без руху, суд, серед іншого, вказав позивачу на те, що у разі виправлення недоліків зазначених в ухвалі суду, нову позовну заяву з додатками необхідно подати разом із копіями відповідно до кількості учасників процесу.

Водночас, ненадання суду належних доказів надсилання копії позовної заяви іншій стороні листом з описом вкладення позбавляє суд можливості встановити дійсність факту надсилання іншій стороні цієї заяви, а також перевірити її отримання стороною за допомогою штрихкодового ідентифікатора на офіційному сайті Укрпошти.

Між тим, доказів направлення заяви на усунення недоліків з додатками відповідачам, а саме: відповідачу 2 - ТОВ «СТИЛЬ Д» та відповідачу 3 - ТОВ «АЛЬЯНСОПТ» стороною позивача суду не надано. Подана до суду заява на усунення недоліків не містить відомостей про надсилання листом з описом вкладення учасникам справи копій поданих до суду документів, саме відповідачу 2 та відповідачу 3, а тому дійшов висновку що позивач не в повному обсязі усунув недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі суду від 11 березня 2024 року.

Згідно з п.4 ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відповідно до ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка набула чинності для України з 11.09.1997 року, Високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

У справі «Bellet у. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною 1 статті 174 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, причиною повернення позовної заяви стало те, що від позивача надійшла до суду заява про усунення недоліків, але доказів направлення заяви на усунення недоліків з додатками відповідачам, а саме: відповідачу -2 - ТОВ «СТИЛЬ Д» та відповідачу-3 - ТОВ «АЛЬЯНСОПТ» стороною позивача суду не надано. Подана заява на усунення недоліків не містить відомостей про надсилання листом з описом вкладення учасникам справи поданих до суду документів, а саме відповідачу-2 та відповідачу-3. Таким чином, як виснував суд, позивач не в повному обсязі усунув недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі суду від 11.03.2024 року.

Разом з тим колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною 6 ст. 14 ЦПК України визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

З огляду на наведену норму ст. 14 ЦПК України відповідач -2 - ТОВ «СТИЛЬ Д» та відповідач-3 - ТОВ «АЛЬЯНСОПТ» є юридичними особами, які зобов`язані зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно- комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

У добровільному порядку реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, зокрема, фізичні особи.

Частиною 2 ст. 174 ЦПК України визначено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 177 ЦПК України, на які посилається суд в оскаржуваній ухвалі, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Частиною 7 ст. 43 ЦПК України визначено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

В апеляційній скарзі заявник вказує про те, що відповідач -2 - ТОВ «СТИЛЬ Д» та відповідач-3 - ТОВ «АЛЬЯНСОПТ» не зареєстрували свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Отже, у позивача відсутній обов`язок надсилання копії позовної заяви вказаним відповідачам листом з описом вкладення, тобто у паперовій формі.

Отже висновки суду першої інстанції щодо наявності процесуального обов`язку у позивача надсилання копії позовної заяви із доданими до неї документами та надання доказів на їх підтвердження суду є необґрунтованими, що свідчить про протиправність оскаржуваної ухвали.

В той же час матеріали справи містять докази про надсилання копії первинної позовної заяви із додатками та позовної заяви в новій редакції на паперових носіях відповідачу - фізичній особі громадянці ОСОБА_1 , як цього вимагає абз. 2 ч. 7 ст. 43 ЦПК України та докази направлення через електронний суд вказаних позовних заяв відповідачу Іноземному підприємству «Кока-Кола Беверіджес України Лімітед» та третій особі Солом`янському ВДВС у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Разом з цим, відповідно до ч.ч. 2-3 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Так при постановленні ухвали від 11 березня 2024 року , як зазначалось вище, суд вказав позивачу на недоліки позовної заяви та вказав спосіб їх усунення у встановлені судом строки.

При цьому серед переліку вказаних недоліків не було зазначено такий недолік позовної заяви як відсутність доказів направлення позовної заяви з додатками листом з описом вкладення відповідачам, а саме: відповідачу -2 - ТОВ «СТИЛЬ Д» та відповідачу-3 - ТОВ «АЛЬЯНСОПТ».

Таким чином вищенаведені обставини свідчать, що оскаржувана ухвала від постановлена судом першої інстанції із порушенням норм процесуального права, що є підставою для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 369, 374, 379, 381-382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нуміс» задовольнити.

Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 10 травня 2024 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняттята може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення лише з підстав, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус

Судді: Л.Д. Поливач

О.І. Шкоріна