Ухвала

від 07.11.2024 по справі 758/13058/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/13058/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представників власників майна - адвоката ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м.Києва від 30 серпня 2024 року у кримінальному провадженні №12024100070001658, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.07.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Представник власника майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням, в якому просить скасувати арешт майна ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12024100070001658 від 12.07.2024, накладений ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 30.08.2024 у справі №758/10594/24 , а саме:

- земельної ділянки із кадастровим номером 7324582000:02:001:0334, площею 0,0524 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2723090673245);

- земельної ділянки із кадастровим номером 7324582000:001:0335 площею 0,0524 га (реєстраційним номер об`єкта нерухомого майна 2723081273245);

- житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 177,2 кв.м. (реєстраційним номер об`єкта нерухомого майна2723077173060).

В обґрунтування поданого клопотання заявник вказує на те, що метою накладення арешту на майно ОСОБА_5 , відповідно до ухвали слідчого судді Подільського районного суду м.Києва №№758/10594/24 від 30.08.2024 було забезпечення можливої конфіскації майна як додаткового виду покарання відносно ОСОБА_5 .. Однак, як на момент накладення арешту на майно ОСОБА_5 . слідчим суддею, так і на момент подачі клопотання про звільнення майна з під арешту, ОСОБА_5 не має жодного процесуального статусу, а арештоване майно не відповідає критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, оскільки відсутні об`єктивні підстави вважати, що таке майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення або ж містить на собі сліди його вчинення.

Заявник зазначає, що арешт на майно було накладено необґрунтовано. ОСОБА_5 не має жодного відношення до правовідносин, що виникли між ТОВ «ДРУЖБА» та ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС», не є учасником ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС», не входить до органів управління товариством, не є пов`язаною особою або кінцевим бенефіціарним власником, також не був працівником, а самі правовідносини, що є об`єктом дослідження у кримінальному провадженні є виключно відносинами цивільно-правового характеру.

Представник власника майна вказує на те, що права на майно, на яке накладено арешт нібито як на майно, набуте за кошти, здобуті злочинним шляхом, набуте ОСОБА_5 задовго до подій, що розслідуються у кримінальному провадженні №12024100070001658 від 12.07.2024, а тому не може вважатися таким, що набуте внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та як наслідок мати статус речового доказу.

Посилаючись на такі обставини, представник власника майна звернулася до слідчого судді з даним клопотанням, у якому просила скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м.Києва від 30.08.2024 у справі №758/10594/24 на земельну ділянку із кадастровим номером 7324582000:02:001:0334, площею: 0,0524 га; земельну ділянку із кадастровим номером 7324582000:02:001:0335, площею: 0,0524 га та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею: 177,2 кв.м., із скасуванням заборони вчиняти будь-які дії, в тому числі реєстраційні, в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У судовому засіданні представники власника майна вимоги клопотання підтримали. Надали слідчому судді Інформаційні довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно, доводячи підставу набуття прав на нерухоме майно - договір іпотеки, укладений 24.11.2023, тобто до дати реєстрації кримінального провадження. Також надали витяги з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, доводячи той факт, що ОСОБА_5 не є учасником, засновником чи бенефіціарним власником ТОВ «ДРУЖБА» та ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС».

Прокурор у судове засідання не з`явився. Представники власники майна адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 наполягали на розгляді клопотання за відсутності прокурора, звертаючи увагу на його зловживання у праві подати клопотання про відкладення засідання.

Вирішуючи питання про можливість розгляду клопотання за відсутності прокурора, слідчий суддя виходив з того, що розгляд клопотання було призначено на 07.10.2024. У судове засідання, призначене на 07.10.2024, прокурор не прибув, надав до суду клопотання про відкладення розгляду клопотання, у зв`язку з його зайнятістю у іншому судовому засіданні. У зв`язку з цим, розгляд клопотання було відкладено на 07.11.2024.

У судове засідання, призначене на 07.11.2024, з`явилися представники ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_3 та адвокат ОСОБА_4 , прокурор не з`явився, направив клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтовуючи це тим, що прокурор зайнятий у іншому судовому засіданні.

Зважаючи на те, що прокурор був належним чином повідомленим про розгляд клопотання, однак у судове засідання повторно не з`явився, беручи до уваги, що в групу прокурорів входить не один прокурор, та одночасна зайнятість усіх прокурорів виключається, слідчий суддя вважав за можливе здійснити розгляд клопотання про скасування арешту майна за відсутності прокурора.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представників власника майна, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що у провадженні СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12024100070001658, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура міста Києва.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 30.08.2024 у справі №758/10594/24 задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 та накладено арешт, зокрема, на майно ОСОБА_5 , а саме:

- земельну ділянку із кадастровим номером 7324582000:02:001:0334, площею 0,0524 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2723090673245);

- земельну ділянку із кадастровим номером 7324582000:001:0335 площею 0,0524 га (реєстраційним номер об`єкта нерухомого майна 2723081273245);

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 177,2 кв.м. (реєстраційним номер об`єкта нерухомого майна 2723077173060).

Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя Подільського районного суду м.Києва ОСОБА_7 , виходила з того, що вказане кримінальне провадження зареєстровано на підставі заяви про вчинення кримінального правопорушення директора ТОВ «ДРУЖБА» (ЄДРПОУ 32572012) ОСОБА_8 стосовно вчинення шахрайських дій ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС» (ЄДРПОУ 41374928). Так, в травні-червні 2024 року у ТОВ «ДРУЖБА» виникла потреба придбання добрив, для чого було здійснено заходи по пошуку постачальників. В результаті проведених зустрічей та переговорів директору ТОВ «ДРУЖБА» порадили компанію ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС» (код ЄДРПОУ 41374928) та ОСОБА_5 , як таких, що зможуть оперативно виконати замовлення та поставити добрива. В результаті проведених переговорів між ТОВ «ДРУЖБА» та ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС» було укладено Договір поставки №18/06/24-3 від 18.06.2024, на підставі якого ТОВ «ДРУЖБА» здійснила оплати 19 червня 2024 року 10 928 232,00 грн. та 9 074 068,00 грн. В подальшому, 28.06.2024 під час зустрічі директора ТОВ «ДРУЖБА» ОСОБА_8 з гр. ОСОБА_9 та гр. ОСОБА_5 останні повідомили, що поставки добрив не буде, при цьому конкретної причини не виконання умов Договору №18/06/24-3 від 18.06.2024 не пояснили.

Беручи до уваги, що дії ОСОБА_9 та ОСОБА_5 можуть свідчити про можливе вчинення шахрайських дій відносно ТОВ «ДРУЖБА», а також ту обставину, що ОСОБА_5 13.07.2024 набув у власність земельну ділянку із кадастровим номером 7324582000:02:001:0334; земельну ділянку із кадастровим номером 7324582000:02:001:0335 та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею: 177,2 кв.м., слідча суддя наклала арешт на вказане майно. Підставою арешту вказано: кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 190 КК України віднесено до категорії особливо тяжких злочинів, санкція за вчинення якого передбачає позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Придбане ОСОБА_5 майно може вважатися майном, набутим кримінально протиправним шляхом, може підлягати конфіскації, а тому наявні підстави для його арешту як речового доказу та для забезпечення конфіскації.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При цьому, у відповідності до ч.2, ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Слідчий суддя зауважує, що інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутністю подальшої потреби в ньому.

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Слідчим суддею встановлено, що на момент накладення арешту на майно ОСОБА_5 , не досліджувалися відомості про підстави набуття права власності на таке майно.

Вирішуючи питання про скасування арешту майна, з інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень слідчим суддею ОСОБА_1 встановлено, що право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 7324582000:02:001:0334, площею 0,0524 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2723090673245), земельну ділянку із кадастровим номером 7324582000:001:0335 площею 0,0524 га (реєстраційним номер об`єкта нерухомого майна 2723081273245) та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 177,2 кв.м. (реєстраційним номер об`єкта нерухомого майна 2723077173060) зареєстровано за ОСОБА_5 . 13.07.2024 приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_10 .

Підставою для реєстрації всіх трьох об`єктів нерухомого майна є іпотечний договір №1950, виданий 24.11.2023 приватним нотаріусом Чернівецького районного нотаріального округу ОСОБА_11 ..

Зважаючи на те, що право власності на арештоване майно було зареєстроване на ім`я ОСОБА_5 на підставі договору іпотеки, укладеного ще у 2023 році, тоді як в межах кримінального провадження події перевіряються за 2024 рік; враховуючи, що реєстрація прав на об`єкти відбулася в порядку зверненням стягнення на предмет іпотеки у боргових правовідносинах, які виникли ще 24.11.2023, в той час, як ТОВ «ДРУЖБА» перерахувало на розрахунковий рахунок грошові кошти ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС» 19.06.2024, слідчий суддя вважає спростованою версію прокурора про те, що майно ОСОБА_5 , на яке накладено арешт, могло бути набутим ОСОБА_5 унаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, щодо якого проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №12024100070001658, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.07.2024.

Слідчий суддя також враховує ту обставину, що прокурором слідчому судді не надано відомостей, які б вказували на те, що ОСОБА_5 має статус підозрюваного у кримінальному провадженні. Відтак, до моменту пред`явлення підозри ОСОБА_5 спірне майно відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України не може бути арештованим як таке, яке підлягає конфіскації.

Крім того, органом досудового розслідування не надано будь-яких доказів, які б вказували на необхідність подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Від прокурора будь-яких заперечень на клопотання про скасування арешту з майна, а також будь-яких доказів, що спростовують доводи заявника, на які він посилається, як на підставу задоволення клопотання, слідчому судді не надходило.

З огляду на наведене, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи заявника про недоцільність подальшого застосування такого заходу забезпечення, адже об`єкти нерухомого майна набуті внаслідок процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, та за відсутності доказів про протилежне, не можуть бути речовими доказами у кримінальному провадженні.

При цьому слідчий суддя виходить також із положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997, згідно з якими кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає наявними підстави для задоволення клопотання та скасування арешту на означене нерухоме майно.

Будь-яких даних, що скасування арешту може будь-яким чином зашкодити досудовому розслідуванню, не встановлено.

Керуючись ст. 98, 170-173,174, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м.Києва від 30 серпня 2024 року у кримінальному провадженні №12024100070001658, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.07.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України - задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м.Києва від 30.08.2024 у справі №758/10594/24 на земельну ділянку із кадастровим номером 7324582000:02:001:0334, площею: 0,0524 га, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2723090673245); земельну ділянку із кадастровим номером 7324582000:02:001:0335, площею: 0,0524 га, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2723081273245); житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею: 177,2 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2723077173060) шляхом заборони Державним реєстраторам прав на нерухоме майно та будь-яким іншим органам державної реєстрації прав відповідно до ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в тому числі Міністерства юстиції України, його структурним підрозділам та територіальним органам, виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам, іншим особам та органам та будь-яким іншим третім особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно) вчиняти будь-які дії, в тому числі реєстраційні, в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1