Рішення

від 29.10.2024 по справі 918/664/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/664/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Ярощук О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Управління економіки і власності Дубенської міської ради (вул. Замкова, 4, м. Дубно, Рівненська обл., Дубенський р-н, 35603, код ЄДРПОУ 34134055)

до Громадського формування з охорони громадського порядку Козацька варта м. Дубно (вул. Лисенка, 21, м. Дубно, Дубенський р-н, Рівненська обл., 35603, код ЄДРПОУ 38719890)

про розірвання договору оренди та зобов`язання повернути майно

у судове засідання з`явились:

- від позивача: Мякищук Олександр Федорович;

- від відповідача: Момотюк Юрій Володимирович

Відповідно до ч. 14 ст. 8, ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою наявних технічних засобів.

ВСТАНОВИВ:

Заяви і клопотання сторін, процесуальні рішення.

10 липня 2024 року через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до Господарського суду Рівненської області надійшов позов Управління економіки і власності Дубенської міської ради до Громадського формування з охорони громадського порядку Козацька варта м. Дубно про розірвання договору оренди та зобов`язання повернути майно, а саме, позивач просить суд: розірвати договір оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Дубно від 07.02.2020 № 304/2; зобов`язати відповідача повернути за актом приймання-передачі позивачу частину 2-го поверху будівлі друкарні площею 150,6 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Лисенка, 21, м. Дубно протягом 5 робочих днів з дня набрання чинності рішенням суду.

Ухвалою від 15.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/664/24. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 22.08.2024. Запропоновано сторонам подати заяви по суті спору та встановлено процесуальні строки для подання таких заяв.

22 серпня 2024 року судом отримано витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи відповідача. Із даного витягу вбачається, що адресою місцезнаходження Громадського формування з охорони громадського порядку Козацька варта м. Дубно є: вул. Лисенка, 21, м. Дубно, Дубенський р-н, Рівненська обл., 35603.

Ухвалою від 22.08.2024 відкладено підготовче засідання на 10.09.2024.

Ухвалою від 10.09.2024 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі № 918/664/24. Встановлено Управлінню економіки і власності Дубенської міської ради строк на усунення недоліків позовної заяви 5 днів з дня оголошення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду: доказів відправлення копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу Громадському формуванню з охорони громадського порядку Козацька варта м. Дубно на адресу: вул. Лисенка, 21, м. Дубно, Дубенський р-н, Рівненська обл., 35603 або в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень ст. 42 ГПК України (у випадку наявності у відповідача електронного кабінету).

Позивачем усунуто недоліки позовної заяви у межах процесуального строку, встановленого судом.

Ухвалою від 17.09.2024 продовжено розгляд справи № 918/664/24. Призначено підготовче засідання у справі на 24.09.2024.

23 вересня 2024 року від відповідача надійшов відзив.

Ухвалою від 24.09.2024 визнано причини пропуску строку на подання відзиву поважними. Постановлено прийняти та долучити до матеріалів справи відзив та здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням даної заяви по суті спору. Продовжено строк підготовчого провадження у справі № 918/664/24 на 30 днів - до 21.10.2024. Підготовче засідання у справі № 918/664/24 відкладено на 03.10.2024.

01 жовтня 2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив.

03 жовтня 2024 року перед початком судового засідання від керівника Управління економіки і власності Дубенської міської ради Піддубник Мирослави Мирославівни надійшла заява про відвід судді Пашкевич І.О. від розгляду справи № 918/664/24.

Ухвалою від 03.10.2024 заяву представника Управління економіки і власності Дубенської міської ради Піддубник Мирослави Мирославівни про відвід судді Пашкевич І.О. від розгляду справи № 918/664/24 - залишено без розгляду.

Ухвалою від 03.10.2024 підготовче засідання у справі відкладено на 15.10.2024.

07 жовтня 2024 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою від 15.10.2024 закрито підготовче провадження у справі № 918/664/24. Призначено справу № 918/664/24 до судового розгляду по суті на 22.10.2024.

21 жовтня 2024 року від позивача надійшли додаткові пояснення.

У судовому засіданні 22.10.2024 додаткові пояснення позивача судом були залишені без розгляду з огляду на наступне.

За своєю суттю і змістом додаткові пояснення позивача є відповіддю на заперечення на відповідь на відзив відповідача. Однак судом не було встановлено для учасників справи, зокрема для позивача, строку для подання додаткових пояснень щодо якихось окремих питань, та суд не визначав необхідним подання додаткових пояснень у справі на заперечення на відповідь на відзив.

При цьому суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 по справі 917/1338/18, де Велика Палата зазначила, що оскільки у поясненнях поза межами строку на касаційне оскарження особа навела додаткові доводи щодо наявності підстав для задоволення касаційної скарги, не просила дозволу подати такі пояснення, а суд поза межами цього строку не визнав їх подання необхідним, Велика Палата Верховного Суду залишає ці пояснення без розгляду. Аналогічна позиція стосовно письмових пояснень викладена у постанові ВП ВС по справі 477/2330/18 від 14.12.2022

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 207 ГПК України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

У судовому засіданні 22.10.2024 з розгляду справи по суті оголошено перерву до 29.10.2024.

29 жовтня 2024 у судове засідання з`явились представники позивача та відповідача, які підтримали свої правові позиції, викладені в заявах по суті справи.

Правова позиція позивача, викладена в позовній заяві.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач порушив вимоги п.п 1.1. та 3.2. Договору оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Дубно від 07.02.2020 № 304/2 стосовно цільового призначення орендованого майна, що є підставою для розірвання такого договору. З рішення Дубенської міської ради від 07.02.2017 № 1419 вбачається, що комунальне майно передається відповідачу по справі для охорони громадського порядку. Згідно з умовами п 1.1 Договору орендар приймає в строкове платне користування орендоване майно - для охорони громадського порядку. Згідно з п. 3.2 Договору орендар зобов`язаний був використовувати об`єкт оренди відповідно до його призначення, мети визначеної пунктом 1.1 цього Договору. Наказом начальника Управління від 24.05.2024 № 81 було створено комісію з обстеження цільового використання орендарем майна. 28.05.2024 комісією у присутності представника орендаря, представника міської ради, представника балансоутримувача було здійснено обстеження з фотофіксацією приміщення об`єкта оренди, у результаті якого було встановлено, що об`єкт оренди використовується не для забезпечення охорони громадського порядку, а для складування вживаних речей, одягу і взуття. Як пояснив керівник ГО "Козацька варта" Ю.В.Момотюк, забезпечення внутрішньо-переміщених осіб вживаним одягом є одним із основних напрямків діяльності громадського об`єднання в умовах воєнного стану. Акт обстеження від 28.05.2024 Ю.В.Момотюк підписати відмовився. Згідно з відомостями із Єдиного державного реєстру юридичних осіб видом діяльності відповідача є "Діяльність приватних охоронних служб" КВЕД: клас 80.10. Цей клас включає надання однієї або більше таких послуг: послуги тілоохоронців та патрулювання, збирання та перевезення грошей, рахунків або інших коштовних речей за допомогою персоналу або устаткування для захисту подібного майна під час транспортування.

Правова позиція відповідача, викладена в відзиві.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог та вказав, що укладений між ним та позивачем Договір № 304/2 від 07.02.2020 в силу дії п. 5 постанови КМУ від 27.05.2022 № 634 (далі - постанова КМУ) автоматично продовжився на період дії воєнного стану та протягом 4-х місяців за дати припинення чи скасування воєнного стану. Очевидно позивача не влаштовувала така тривалість дії Договору, а також з огляду на наміри позивача обладнати у спірному приміщенні житла для ВПО, - відтак Управління економіки і власності Дубенської міської ради надіслало Громадському формуванню з охорони громадського порядку Козацька варта м. Дубно повідомлення від 02.11.2022 № 2.1-03-19-137 про непродовження договору оренди. Однак оскільки відповідно до п. 5 постанови КМУ таке повідомлення мало б бути направлене балансоутримувачем, а не орендодавцем, відповідно розірвання договору не відбулося. Крім того, в даному повідомленні не містилося жодних згадок про будь-які порушення щодо цільового використання орендованого майна.

Громадське формування з охорони громадського порядку Козацька варта здійснює діяльність відповідно до Статуту (який був погоджений серед іншого рішенням виконавчого комітету Дубенської міської ради), котрий визначає головні цілі та завдання відповідача, основним з яких є охорона громадського порядку, а одним з основних - формування у разі виникнення надзвичайних ситуацій є надання невідкладної допомоги особам, які потерпіли від нещасних випадків чи правопорушень; участь у рятуванні людей і майна, підтриманні громадського порядку.

Крім того, на Загальних Зборах членів ГФ з ОГП «Козацька варта» м. Дубно 15.04.2022 було вирішено для виконання статутних завдань громадського формування погодити залучення членів громадського формування з використанням власних транспортних засобів або іншого приватного автотранспорту для перевезення ВОП до пунктів визначених для їх розміщення, перевезення гуманітарної допомоги та інших вантажів, а також розміщення даної гуманітарної допомоги та інших вантажів за адресою: вул. Лисенка, 21, м. Дубно Рівненської області, необхідних для допомоги особам, які потерпіли внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій через воєнну агресію російської федерації на території України. Таким чином, відповідно до п. 2.1.3 Статуту, починаючи з часу повномасштабного вторгнення росії в Україну громадське формування займається також і роботою щодо видачі для ВПО, мешканцям міста Дубна та інших територіальних громад гуманітарної та благодійної допомоги, яка в тому числі передається до організації з-за кордону. Крім того, відповідач власними силами надає різноманітну матеріально-технічну допомогу різним військовим підрозділам, силовим відомствам і навіть мешканцям інших міст. Про факти надання такої допомоги відомо і Дубенській міській раді, яка листом від 29.12.2022 сама зверталася до відповідача з даного приводу.

В акті обстеження частини нежитлового приміщення будівлі друкарні від 28.05.2024 зазначається, що в ході обстеження нібито було встановлено, що об`єкт оренди фактично використовується «для складування і видачі вживаного одягу, взуття та інших побутових речей». Однак, вживаючи в акті обстеження такі фрази, як «складування і видача речей», комісія просто намагалася уникати прямої констатації того факту, що Громадське формування з охорони громадського порядку Козацька варта м. Дубно займається діяльністю в тому числі й щодо видачі гуманітарної допомоги населенню.

Діяльність відповідача є суспільно значущою та виходить за межі охорони порядку. Для підтвердження змісту діяльності відповідача, яка полягає не у «складуванні і видачі речей», а в доставці і видачі гуманітарної і благодійної допомоги, відповідач звертає увагу на наказ начальника облдержадміністрації від 10.11.2022 № 554 «Про перетин, кордону», у додатку до якого значаться і керівник, і член ГФ з ОГП «Козацька варта» м. Дубно; звернення від 22.03.2022 студентів Жилінського університету (Словаччина) та волонтерів волонтерської організації «Кемп Жиліна» щодо передачі гуманітарної допомоги; акт приймання-передачі від 27.03.2022 необхідних речей територіальній обороні смт. Нові Санжари; акт приймання-передачі від 27.06.2022 необхідних речей для 7-го ДПРЗ ГУ ДСНС України у Рівненській області; супровідний лист для доставки громадським формуванням гуманітарного вантажу територіальній громаді м. Чернігів, погодженого міським головою м. Дубна; звернення Громадського формування з охорони громадського порядку Козацька варта до власника вантажного автомобіля для доставки гуманітарної допомоги для ЗСУ, погодженого міським головою м. Дубно 19.03.2022. Про важливість напрямку роботи відповідача та його вклад у боротьбу України у протистоянні агресору свідчать численні подяки і відзнаки.

При цьому відповідач вказує, що продовжує займатися охороною громадського порядку, не змінював своєї мети, завдань і напрямку діяльності; не передавав спірне приміщення для будь-яких третіх осіб для використання його в діяльності інших організацій. Актом обстеження від 28.05.2024 не було встановлено факту припинення використання орендованого приміщення за цільовим призначенням. Періодична видача гуманітарної допомоги особам, що її потребують під час воєнного стану не є порушенням цільового призначення об`єкта оренди в розумінні п. 29 Порядку передачі в оренду державного і комунального майна, затвердженого постановою КМУ від 03.06.2020 № 483.

Всупереч положенням ст. ст. 188, 291 ГК України орендодавець не звертався до орендаря із пропозицією розірвати договір оренди. А без виконання передбаченого законом алгоритму дій звернення орендодавця з даним позовом до суду є передчасним, а задоволення позову - неможливим.

Правова позиція позивача, викладена у відповіді на відзив

Позивач звертає увагу, що у ході складання та підписання договору оренди майна від 07.02.2020, сторонами було упущено питання оформлення акта передання відповідачу частини 2-го поверху будівлі друкарні площею 150,6 м2, що розташоване за адресою: м. Дубно, вул. Лисенка, 21. Відповідач не ініціював питання підписання такого акта та не делегував уповноваженого представника для підписання.

Відповідно до п. 6.5 Договору при невиконанні або порушенні однією із сторін умов цього договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

За змістом п. 8.7 Договору на вимогу однієї із сторін Договір може бути достроково розірвано за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань.

Як було встановлено позивачем та підтверджується поясненнями самого відповідача, Громадське формування з охорони громадського порядку Козацька варта м. Дубно розгорнуло на об`єкті оренди, не передбачену Статутом, діяльність з формування та надання гуманітарної допомоги для ВПО. Такий вид діяльності немає нічого спільного із охороною громадського порядку, не дивлячись на ототожнення відповідачем з одним із основних завдань формування - це надання допомоги у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Громадське формування з охорони громадського порядку Козацька варта м. Дубно утворене відповідно до Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону. Натомість правові засади отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги регулюються Законом України Про гуманітарну допомогу. З аналізу положень ст. 9 Закону № 1835-III та Статуту ГФ ОГП Козацька варта не вбачається, що громадське формування з охорони громадського порядку Козацька варта м. Дубно може бути набувачем, отримувачем, а тим більше донором гуманітарної допомоги у розумінні Закону України Про гуманітарну допомогу.

Правова позиція відповідача, викладена в запереченнях на відповідь на відзив

Відповідач акцентує увагу, що позивач при підписанні Договору не ставив умову про складання акту приймання-передачі. В свою чергу Громадське формування жодним чином не ухилялося від підписання такого акту. Саме на орендодавця покладено обов`язок передати орендарю майно за актом. При цьому позивачем долучено до позовної заяви акт приймання-передачі від 20.02.2017 до Договору оренди від 20.02.2017, який передував Договору № 304/2 від 07.02.2020 укладеного між позивачем та відповідачем. Після закінчення дії першого договору ані площа, ані адреса приміщення не змінювалася, а майно за першим Договором від 20.02.2017 орендодавцю не поверталося. Згідно з рішенням Дубенської міської ради від 07.02.2020 № 4467 "Про продовження строку дії договорів оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Дубно" продовження строку дії Договору від 20.02.2017 оформлялося шляхом викладення його в новій редакції Договору № 304/2 від 07.02.2020. Тобто, договір від 20.02.2017 фактично не припиняв своєї дії. З огляду на викладене, жодного порушення зі сторони відповідача, яке стосується складання акту приймання-передачі до Договору № 304/2 від 07.02.2020, немає.

Наведена позивачем норма Закону України "Про гуманітарну допомогу" жодним чином не забороняє громадському об`єднанню (а саме таким і є відповідач за п. 1.2. Статуту) бути отримувачем гуманітарної допомоги. Тим більше, згідно з п. 1.6. Статуту відповідач не є прибутковою організацією.

Повномасштабне вторгнення росії в Україну є тією надзвичайною обставиною, яка дозволяє громадському формуванню надавати допомогу постраждалим згідно з п. 3 ст. 9 закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку й державного кордону" та п. 2.1.3. Статуту відповідача.

Водночас питання чи в належному порядку відповідач здійснює надання гуманітарної допомоги не стосується предмету позову у справі № 918/664/24 про розірвання Договору оренди.

Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 07.02.2017 Дубенська міська рада Рівненської області прийняла рішення № 1419 "Про надання дозволу на передачу в оренду громадському формуванню з охорони громадського порядку "Козацька варта" м. Дубно частини нежитлового приміщення будівлі друкарні, що знаходиться за адресою: м. Дубно, вул. Лисенка, 21", згідно з п. 1. якого Рада вирішила надати дозвіл управлінню економіки і власності Дубенської міської ради на передачу в оренду громадському формуванню з охорони громадського порядку "Козацька варта" м. Дубно терміном на два роки одинадцять місяців частини нежитлового приміщення будівлі друкарні, загальною площею 150, 6 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Дубно, вул. Лисенка, 21 для охорони громадського порядку.

20 лютого 2017 між Управлінням економіки і власності Дубенської міської ради (далі - Орендодавець), в особі начальника ОСОБА_1 та Громадським формуванням з охорони громадського порядку Козацька варта м. Дубно (далі орендар), в особі керівника Метелюка Михайла Івановича, що діє на підставі Статуту було укладено Договір № 304 оренди майна комунальної власності територіальної громади м. Дубно, згідно з п. 1.1 якого Орендодавець на підставі рішення Дубенської міської ради від 07.02.2017 № 1419 передає, а Орендар приймає в строкове платне користування частину 2-го поверху будівлі друкарні площею 150,6 кв.м, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Дубно, що знаходиться за адресою: вул. Лисенка, 21, м. Дубно, для охорони громадського порядку.

Згідно з п. 7.1. Договору цей Договір укладено терміном на два роки одинадцять місяців, набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 20.01.2020.

На підставі акта приймання - передачі нежитлового приміщення від 20.02.2017 Орендодавець передав, а Орендар прийняв частину 2-го поверху будівлі друкарні площею 150,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для охорони громадського порядку.

07 лютого 2020 року Дубенська міська рада Рівненської області прийняла рішення № 4467 "Про продовження строку дії договорів оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Дубно", згідно з п. 2 якого вирішено продовжити строк дії Договору оренди від 20.02.2017 № 304, укладеного між управлінням економіки і власності Дубенської міської ради та Громадським формуванням з охорони громадського порядку "Козацька варта" м. Дубно - нежитлового приміщення загальною площею 150, 6 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Дубно, вул. Лисенка, 21", строком на два роки одинадцять місяців.

У цей же день, 07.02.2020 між Управлінням економіки і власності Дубенської міської ради (далі - Орендодавець), в особі заступника начальника ОСОБА_2 , що діє на підставі Положення про Управління, затвердженого рішенням міської ради від 24.01.2006 № 1556, та Громадським формуванням з охорони громадського порядку Козацька варта м. Дубно, в особі керівника Метелюка Михайла Івановича, що діє на підставі Статуту, було укладено Договір № 304/2 оренди майна комунальної власності територіальної громади м. Дубно (далі - Договір).

Згідно з умовами п. 1.1 Договору Орендодавець на підставі рішень Дубенської міської ради від 24.02.2006 № 1573, від 07.02.2020 № 4467 передає, а Орендар приймає в строкове платне користування частину 2-го поверху будівлі друкарні, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Дубно, що розташованої за адресою: вул. Лисенка, 21, м. Дубно, для охорони громадського порядку.

Характеристика об`єкта оренди: Найменування об`єкта оренди - частина 2-го поверху будівлі друкарні. Загальна площа об`єкту оренди - 150,6 кв.м. (п. 1.2. Договору).

Сторони узгодили умови щодо орендної плати, прав і обов`язків орендаря та орендодавця, порядку передачі та повернення об`єкта оренди, відповідальність сторін та рішення спорів, термін дії договору, змін та доповнень до договору, припинення договору, інші умов.

Згідно з п. 3.2. Договору орендар зобов`язаний, серед іншого, використовувати об`єкт оренди відповідно до його призначення, мети, визначеної пунктом 1.1. цього Договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору орендодавець має право, серед іншого, проводити необхідний огляд та перевірку дотримання орендарем умов Договору, виступати з ініціативою розірвання цього Договору у встановленому чинним законодавством порядку в разі порушень умов Договору.

У відповідності до п. 6.5. Договору при невиконанні або порушенні однією зі сторін умов цього договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, Договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї зі сторін за рішенням суду.

На вимогу однієї зі сторін Договір може бути достроково розірвано за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з підстав, передбачених законодавчими актами України. (п. 8.7. Договору).

Цей Договір укладено терміном на два роки одинадцять місяців, набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє з 21.01.2020 до 01.01.2023.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан.

Пунктом 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про оренду державного та комунального майна визначено, що під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема щодо продовження договору оренди, щодо запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану.

Відповідну постанову № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" Кабінетом Міністрів України було прийнято 27.05.2022 (далі - Постанова КМУ № 634), а набрала вона законної сили 01.06.2022.

Згідно із п. 5 Постанови КМУ № 634 договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

У разі коли граничний строк для подання заяви про продовження договору оренди припадає на період воєнного стану, цей строк продовжується на строк воєнного стану та три місяці з дати його припинення чи скасування.

У зв`язку з тим, що термін закінчення договору оренди нерухомого майна від 07.02.2020 № 304/2 припадав на період воєнного стану, дія оспорюваного Договору автоматично продовжується на період дії воєнного стану в Україні та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.

24 травня 2024 року начальником управління економіки і власності міської ради Піддубник Мирославою Мирославівною прийнято наказ № 81 "Про створення комісії з обстеження нежитлового приміщення будівлі друкарні по АДРЕСА_1 ", згідно з п. 1 якого наказано створити комісії з обстеження цільового використання частини нежитлового приміщення ІІ-го поверху будівлі друкарні по АДРЕСА_1 , загальною площею 150, 6 кв..м. у складі: ОСОБА_3 (начальника відділу комунальної власності УЕВ міської ради), ОСОБА_4 - заступника начальника відділу комунальної власності УЕВ міської ради, Герасимчука В.В. (головного спеціаліста відділу економіки УЕВ міської ради), а п. 2 якого наказано комісії оформити акт обстеження вищевказаного приміщення з відображенням в акті його цільового призначення на момент обстеження.

Як вбачається із матеріалів справи, комісія склала акт обстеження нежитлового приміщення будівлі друкарні по АДРЕСА_1 ", яке належить на праві оренди Громадському формуванню з охорони громадського порядку Козацька варта м. Дубно, що не заперечується сторонами.

Так, 28.05.2024 комісією у складі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яка утворена наказом начальника управління економіки і власності міської ради № 81 від 24.05.2024 складено Акт обстеження нежитлового приміщення будівлі друкарні.

В той же час, в Акті обстеження зазначено, що обстеження приміщення проведено в присутності керівника орендаря ОСОБА_6 . Однак як вбачається, Акт обстеження нежитлового приміщення будівлі друкарні № б/н від 28.05.2024 не міститься підписів будь-якого із уповноважених представників Громадського формування з охорони громадського порядку Козацька варта м. Дубно, в тому числі підпису його керівника - Момотюка Юрія Володимировича, який як вбачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є керівником громадського формування із 05.04.2021. В той же час будь-якого зазначення про відмову від підпису представника відповідача в Акті обстеження не зафіксовано.

Відтак суд констатує, що Акт обстеження нежитлового приміщення будівлі друкарні № б/н від 28.05.2024 було складено комісією в односторонньому порядку.

У акті вказано, що обстеження приміщення загальною площею 150, 6 кв.м. по АДРЕСА_1 проведено на предмет цільового використання орендованого майна. В ході обстеження було встановлено, що об`єкт оренди згідно умов договору № 304/2 від 07.02.2020 надавався для охорони громадського порядку, фактично використовується для складування і видачі вживаного одягу, взуття та інших побутових речей. Фото додаються.

Із фотографій, які долучені позивачем до позовної заяви і які є додатками до Акту обстеження нежитлового приміщення будівлі друкарні № б/н від 28.05.2024 вбачається, що сфотографовано одяг, взуття та побутові речі, які знаходяться в приміщенні.

Надавши оцінку оспорюаному Договору, судом встановлено, що в його п.1.1 вказано, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування частину 2-го поверху будівлі друкарні, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Дубно, розташованої за адресою: вул. Лисенка, 21, м. Дубно, для охорони громадського порядку. В той же час дослідивши умови Договору, судом встановлено, що означений правочин не містить визначення, що таке "охорона громадського порядку", тобто не визначає, що саме орендодавець та орендар розуміють під визначенням "охорона громадського порядку". Договір не уточнює конкретні обов`язки орендаря у межах цього призначення, що створює певну невизначеність у тлумаченні цільового призначення.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17) зроблено висновок, що "у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч.ч. 3 та 4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення contra proferentem. Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. При цьому це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін" (under the diminant sinfluence of the party)".

Тобто contra proferentem має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що:

- contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність;

- contra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань);

- contra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою;

- у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.

Судом встановлено, що цільове призначення "для охорони громадського порядку" об`єкту оренди визначено безпосередньо орендодавцем, адже як укладенню Договору № 304 оренди майна комунальної власності територіальної громади м. Дубно від 20.02.2017, так і оспорюваного Договору № 304/2 оренди майна комунальної власності територіальної громади м. Дубно від 07.02.2020 - передувало рішення Дубенської міської ради Рівненської області № 1419 від 07.02.2017 в якому чітко зафіксовано - надати дозвіл управлінню економіки і власності Дубенської міської ради на передачу в оренду громадському формуванню з охорони громадського порядку "Козацька варта" м. Дубно приміщення для охорони громадського порядку.

Відтак в матеріалах справи наявні докази, з яких вбачається, що ініціатором означеного цільового призначення "для охорони громадського порядку" є Управління економіки і власності Дубенської міської ради, адже саме з його ініціативи дане цільове призначене вказано в п. 1.1. оспорюваного Договору.

При цьому правовідносини щодо охорони громадського порядку і державного кордону регулюються Законом України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону" (№ 1835-III від 22.06.2000) згідно з ч. 1 ст. 5 якого громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону діє на основі положення (статуту) про нього.

Згідно з ч. 9 Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону" основними завданнями громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону є:

1) у сфері охорони громадського порядку:

- надання допомоги органам Національної поліції у забезпеченні громадського порядку і громадської безпеки, запобіганні адміністративним і кримінальним правопорушенням;

- інформування органів Національної поліції про вчинені або ті, що готуються, кримінальні правопорушення, місця концентрації злочинних угруповань;

- сприяння органам Національної поліції у виявленні і розкритті кримінальних правопорушень, розшуку осіб, які їх вчинили, захисті інтересів держави, підприємств, установ, організацій, громадян від кримінально протиправних посягань; участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху та боротьбі з дитячою бездоглядністю і правопорушеннями неповнолітніх;

2) у сфері охорони державного кордону:

- надання допомоги підрозділам Державної прикордонної служби України у виявленні та затриманні осіб, які порушили або намагаються порушити державний кордон чи провадять іншу протиправну діяльність на кордоні;

- сприяння військовослужбовцям Державної прикордонної служби України в охороні державного кордону, виключної (морської) економічної зони України, а також здійснення контролю за дотриманням режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон, проведення разом з ними пропуску громадян до місць відпочинку і роботи;

- надання допомоги підрозділам Державної прикордонної служби України у виявленні умов та причин, які можуть призвести до злочинної діяльності на кордоні, і вжиття заходів до їх усунення;

- участь у спостереженні за місцями роботи і відпочинку поблизу кордону та за прикордонними інженерними спорудами;

- участь у заходах Державної прикордонної служби України з профілактики порушень або спроб порушення державного кордону і режиму в пунктах пропуску через державний кордон, незаконного переміщення через державний кордон вантажів, предметів, матеріалів та іншого майна;

3) у разі виникнення надзвичайних ситуацій:

- надання невідкладної допомоги особам, які потерпіли від нещасних випадків чи правопорушень;

- участь у рятуванні людей і майна, підтриманні громадського порядку у разі стихійного лиха та інших надзвичайних обставин.

Зі статуту Громадського формування з охорони громадського порядку Козацька варта м. Дубно, який затверджено рішенням загальних зборів членів ГФ з ОГП "Козацька варта" м. Дубно протокол № б/н від 04.11.2021 та погоджено Рішенням виконавчого комітету Дубенської міської ради від 05.11.2021, вбачається, що основні завдання формування продубльовані із Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону".

Так, згідно з п. 2.1.3 Статуту відповідача вбачається, що основними завданнями формування, серед іншого, у разі виникнення надзвичайних ситуацій є:

- надання невідкладної допомоги особам, які потерпіли від нещасних випадків чи правопорушень;

- участь у рятуванні людей і майна, підтриманні громадського порядку.

Також, як вбачається, на Загальних Зборах членів ГФ з ОГП «Козацька варта» м. Дубно 15.04.2022 було вирішено для виконання статутних завдань громадського формування погодити залучення членів формування з використанням власних транспортних засобів або іншого приватного автотранспорту для перевезення внутрішньо переміщених осіб до пунктів визначених для їх розміщення, перевезення гуманітарної допомоги та інших вантажів, а також розміщення даної гуманітарної допомоги та інших вантажів за адресою: вул. Лисенка, 21, м. Дубно Рівненської області, необхідних для допомоги особам, які потерпіли внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій через воєнну агресію російської федерації на території України. Даний факт підтверджується витягом із протоколу Загальних Зборів від 15.04.2022.

З урахуванням викладеного у сукупності суд не погоджується із вільним і вузьким тлумаченням позивачем п. 1.1. Договору щодо цільового призначення об`єкту оренди "для охорони громадського порядку", - у зв`язку із тим, що даний пункт носить загальний характер та не визначає обов`язку орендаря займатися в орендованому приміщенні виключно охороною громадського порядку як такою, адже в буквальному розумінні охорона громадського порядоку (що і в судовому засіданні не заперечив представник позивача) можлива лише зовні об`єкта оренди, тобто в громадських місцях, яким не є приміщення за адресою по АДРЕСА_1 ".

Отже, цільове призначення об`єкта оренди як "для охорони громадського порядку" охоплює широкий спектр діяльності, пов`язаної з виконанням завдань громадського формування. Це означає, що цільове призначення об`єкту оренди "для охорони громадського порядку" значить, що орендар може використовувати дане приміщення для розміщення свого офісу, а також для виконання конкретних завдань громадського формування, які передбачені законом і Статутом, зокрема, але не виключно: для зберігання матеріалів і обладнання, необхідних для діяльності з охорони порядку (наприклад, технічних засобів, документації або іншого обладнання); адміністративної роботи, пов`язаної з організацією заходів з охорони громадського порядку, підготовкою звітності або координацією дій з іншими правоохоронними органами; здійснення тренувань чи навчання членів громадського формування для виконання завдань у сфері охорони порядку; проведення інформаційних заходів, таких як інструктажі або семінари для підвищення рівня безпеки та правопорядку; надання невідкладної допомоги особам, які потерпіли від нещасних випадків чи правопорушень; участь у рятуванні людей і майна, підтриманні громадського порядку; для інших потреб, які не суперечать загальній меті діяльності громадського формування.

Отже, оскільки цільове використання в контексті оспорюваного Договору є досить умовним і не можна точно визначити, що саме мав на увазі орендодавець під "охороною громадського порядку", тлумачення п. 1.1. Договору застосовується на користь орендаря. При цьому суд враховує норми Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону" та Статуту відповідача і рішень загальних зборів відповідача, які не визнані судом недійсним, які стосуються діяльності Громадського формування з охорони громадського порядку Козацька варта м. Дубно.

З урахуванням викладеного у сукупності, суд констатує, що використання об`єкту оренди, серед іншого "для складування і видачі вживаного одягу, взуття та інших побутових речей" не суперечить ані цільовому призначенню, ані Договору, ані меті діяльності Громадського формування з охорони громадського порядку Козацька варта м. Дубно, ані закону, ані статуту відповідача.

Крім того, суд враховує матеріали справи, зокрема фотографії, надані відповідачем, які свідчать, що об`єкт оренди використовується не лише "для складування і видачі вживаного одягу, взуття та інших побутових речей", а також як офіс з комп`ютерним обладнанням. Це підтверджує, що орендар забезпечує належне виконання адміністративних і організаційних завдань, пов`язаних із діяльністю громадського формування. Використання приміщення для зазначених цілей узгоджується з цільовим призначенням приміщення та сприяє досягненню статутних цілей Громадського формування з охорони громадського порядку Козацька варта м. Дубно. Також із виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що адресою місцезнаходження Громадського формування з охорони громадського порядку Козацька варта м. Дубно є також і адресою об`єкта оренди за Договором, а саме: 35600, Рівненська область, місто Дубно, вулиця Лисенка, будинок 21.

Про зміст діяльності відповідача яка полягає не лише у "складуванні і видачі вживаного одягу, взуття та інших побутових речей", а в доставці і видачі гуманітарної і благодійної допомоги, також свідчать наступні документи: наказ начальника облдержадміністрації від 10.11.2022 № 554 «Про перетин кордону», у додатку до якого значаться і керівник, і член ГФ з ОГП «Козацька варта» м. Дубно; звернення від 22.03.2022 студентів Жилінського університету (Словаччина) та волонтерів волонтерської організації «Кемп Жиліна» щодо передачі Громадському формуванню гуманітарної допомоги; акт приймання-передачі від 27.03.2022 необхідних речей територіальній обороні смт. Нові Санжари; акт приймання-передачі від 27.06.2022 необхідних речей для 7-го ДПРЗ ГУ ДСНС України у Рівненській області; супровідний лист для доставки громадським формуванням гуманітарного вантажу територіальній громаді м. Чернігів, погодженого міським головою м. Дубна; звернення Громадського формування до власника вантажного автомобіля для доставки гуманітарної допомоги для ЗСУ, погодженого міським головою м. Дубно 19.03.2022.

Також суд враховує, що Дубенська міська рада знала про діяльність відповідача та про факти надання ним гуманітарної та матеріальної допомоги, про що свідчить лист від 29.12.2022 № 4083/05-02-32/22, яким рада зверталася до відповідача з даного приводу. Тобто, знаючи ще з 2022 року про факти видачі організацією гуманітарної допомоги усім потребуючим особам і про факти знаходження відповідних речей в орендованому приміщенні, міська рада жодним чином не заперечувала щодо здійснення такої діяльності і не висловлювала жодних претензій. При цьому лише більш як через два роки після введення воєнного стану, а саме 24.05.2024 був виданий наказ про створення комісії з обстеження цільового використання нежитлового приміщення будівлі друкарні по АДРЕСА_1 .

Водночас суд зауважує, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що факт використання відповідачем об`єкту оренди "для складування і видачі вживаного одягу, взуття та інших побутових речей" істотно порушує п.п 1.1. та 3.2. Договору.

Так, під час розгляду даного спору підлягають доказуванню наявність порушень умов договору оренди з боку відповідача, а також відповідність таких порушень критерію істотності в розумінні ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментальних принципів, на якому ґрунтується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язків (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач володіє та/або користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у володіння та/або користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов`язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Контрагент може порушити як основне зобов`язання, заради якого укладався договір, так і будь-який інший договірний обов`язок. Якщо має місце порушення будь-якого договірного обов`язку, у кредитора теоретично виникає право на розірвання договору, але і таке порушення має бути істотним для наділення кредитора правом на судове розірвання порушеного договору.

Оскільки ч. 2 ст. 651 ЦК України вказує на те, що договір може бути розірвано і в деяких випадках, передбачених законом або договором, то і в цьому випадку має застосовуватись критерій істотності порушення договірних умов, оскільки зворотнє може призвести до того, що кредитор, який має відповідно до закону або договору право на відмову від нього або розірвання, може ним скористатися за найменший відступ від умов договору. Таке положення є неприпустимим, оскільки може підірвати стабільність цивільного обороту і є надзвичайно несправедливим нехтуванням правовим принципом пропорційності тяжкості порушення і відповідальності.

Незастосування критерію істотності позбавляє порушника можливості заперечувати проти розірвання договору і провокує кредитора відмовлятися від договору (розривати) під прикриттям найменшого порушення.

Аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09.12.2020 у справі №199/3846/19.

При оцінці істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання необхідно враховувати такі чинники: 1) значущість шкоди від порушення; 2) фактор неможливості або ускладненості покладання відповідальності за збитки на боржника; 3) значущість порушення як такого; 4) втрату кредитором інтересу у виконанні договору; 5) втрату довіри до боржника; 6) фактор передбачуваних негативних наслідків порушення; 7) принциповість суворого дотримання умов договору; 8) інтерес боржника у збереженні договору; 9) ступінь виконання договору до моменту його розірвання; 10) відсутність інтересу боржника у збереженні договору; 11) не оспорювання боржником здійсненої кредитором односторонньої відмови протягом розумного строку; 12) звільнення боржника від відповідальності за допущене порушення; 13) недобросовісність боржника; 14) врахування вини кредитора і його добросовісності; 15) неодноразовість порушення (визначення істотності порушення за сукупністю); 16) публічний характер порушеного договору; 17) неусунення боржником порушення в додатковий термін; 18) ненадання боржникові можливості усунути порушення; 19) готовність боржника усунути порушення, виражена у вигляді відповідного запиту; 20) об`єктивну неможливість усунення порушення; 21) можливість легкого виправлення порушення силами кредитора або залучених ним осіб.

Одним із факторів, що може братися до уваги, є питання про те, наскільки боржник, який порушив договір, реально заінтересований у збереженні договору: чи не спричинить розірвання договору для нього значної шкоди. Розірвання порушеного договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості правопорушення.

Іншим критерієм істотності порушення договору, закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 24.10.2019 року у справі № 905/799/18.

Слід зазначити, що головною метою укладення оспорюваного Договору від 07.02.2020, як і будь-якого іншого договору оренди, для орендодавця є отримання орендної плати, збереження права власності на об`єкт, зменшення власних витрат на утримання об`єкта, (збереження об`єкта в експлуатації - майно, яке використовується, зазвичай знаходиться в кращому стані, ніж те, що простоює, оскільки орендар може підтримувати його в належному вигляді для своєї діяльності) тощо. Проте позивач не посилається на неналежне виконання умов договору в частині своєчасного та повного внесення орендної плати відповідачем чи пошкодження відповідачем займаного приміщення, внаслідок чого слід було б понести витрати на відновлення. В контексті спірних правовідносин - відповідач в орендованому приміщенні займається діяльністю, не забороненою ані законом, ані статутом.

Відповідно до статті 16 ЦК України розірвання порушеного договору є способом захисту цивільних прав, оскільки розірвання кредитором порушеного договору спрямоване на припинення правовідношення у такому договорі. Такий спосіб захисту (1) застосовується у відповідь на порушення боржником договору (2) застосовується з ініціативи кредитора (3) спрямований на захист прав кредитора та (4) позбавляє боржника певних суб`єктивних прав. У такому разі боржник позбавляється права вимагати виконання договору кредитором, оскільки розірвання договору тягне для боржника, який допустив порушення, цілком конкретний негативний наслідок - він позбавляється суб`єктивних прав, наданих йому договором.

Згідно із статтею 19 ЦК України особа має право на самозахист свого цивільного права від порушень і протиправних посягань. Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням. Способи самозахисту можуть обиратися самою особою чи встановлюватися договором або актами цивільного законодавства. Водночас частина друга статті 13 ЦК України встановлює загальне правило, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Таким чином, частина друга статті 651 ЦК України дозволяє розірвання договору лише тоді, коли порушення має істотний характер, оскільки має дотримуватися принцип пропорційності порушення і відповідальності.

Водночас позивачем не доведено істотності порушення умов договору в частині цільового використання об`єкта оренди в розумінні ч. 2 ст. 651 ЦК України, а тому це не може бути підставою для розірвання договору. Позивач не довів, що діяльність відповідача в займаному приміщенні призвела до збитків чи будь-яких інших негативних наслідків для позивача.

Щодо решти доводів позивача, зокрема про нескладення акту-передачі приміщення при оформленні спірного Договору, а також про неукладення відповідачем договору страхування, - суд не приймає їх до уваги та не надає їм оцінку, оскільки ці підстави не були вказані у позовній заяві. Також питання чи в належному порядку відповідач здійснює надання гуманітарної допомоги не стосується предмету позову у справі № 918/664/24 про розірвання Договору оренди. Позивач не подавав заяву про зміну підстав позову або його доповнення новими підставами. Відтак доводи, які не викладені в позовній заяві або не включені в позов шляхом його зміни, не розглядаються судом як підстави для розірвання договору.

Також не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що всупереч положенням ст. ст. 188, 291 ГК України орендодавець не звертався до орендаря із пропозицією розірвати договір оренди. А без виконання передбаченого законом алгоритму дій звернення орендодавця з даним позовом до суду є передчасним, а задоволення позову - неможливим. При цьому суд виходить із наступного.

Суд зауважує, що ст. 188 ГК України врегульовано порядок зміни та розірвання господарських договорів, за яким сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частини друга-четверта статті 188 ГК України).

Правила, передбачені частинами другою-четвертою статті 188 ГК України, є матеріально-правовими, а не процесуальними. Процедура, передбачена ними, не відноситься до випадків обов`язкового досудового врегулювання спору в розумінні частини третьої статті 124 Конституції України та не спричиняє наслідків у вигляді повернення позовної заяви відповідно до приписів пункту 6 частини п`ятої статті 174 ГПК України.

Частинами другою та третьою статті 188 ГК України встановлений порядок проведення сторонами договору переговорів щодо добровільної зміни чи розірвання договору. Частиною четвертою цієї статті визначено, заінтересована сторона може звернутися до суду, якщо виник спір.

Те, що сторона спору не скористалася процедурою його позасудового врегулювання, не позбавляє її права реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи припинення договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у частині другій статті 651 ЦК України.

Підставами для виникнення юридичного спору про внесення змін у договір чи про його розірвання, який підлягає вирішенню судом є обставини, наведені у частині другій статті 651 ЦК України, і ці обставини виникають в силу прямо наведених у цій нормі фактів та подій, що зумовлюють правову невизначеність у суб`єктивних правах чи інтересах. Такі підстави та умови виникнення юридичного спору у правовідносинах є однаковими незалежно від їх суб`єктного складу (за участі фізичних чи юридичних осіб) та змісту правовідносин (цивільні чи господарські).

Право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 ЦК України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони.

До аналогічного висновку дійшла і Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17.

А тому доводи відповідача що для реалізації свого права для такої відмови від договору позивач мав надіслати відповідачу повідомлення про відмову від договору, спростовуються наведеним вище.

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, які здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинне неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

За приписами статті 129 ГПК України судові витрати зі справи у вигляді судового збору, сплаченого позивачем згідно з платіжною інструкцією № 16 від 08.07.2024 у розмірі 4 844 грн 80 коп. залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123,129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Управління економіки і власності Дубенської міської ради до Громадського формування з охорони громадського порядку Козацька варта м. Дубно про розірвання договору оренди та зобов`язання повернути майно відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складене та підписане "08" листопада 2024 року.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя І.О.Пашкевич