Ухвала

від 07.11.2024 по справі 631/1179/24

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/1179/24

провадження № 2/631/518/24

У Х В А Л А

п р о з у п и н е н н я п р о в а д ж е н н я у с п р а в і

07 листопада 2024 року селище Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

Головуючого судді Мащенко С. В.

за участю:

секретаря судового засідання Тиндика А. О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду цивільну справу з єдиним унікальним № 631/1179/24 (провадження № 2/631/518/24) за позовом ОСОБА_1 , від імені та інтересах якої діє адвокат Мезін Віталій Вікторович, до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ «Про позбавлення батьківських прав»,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , від імені та інтересах якої діє адвокат Мезін В. В., звернулась в суд із позовом до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ «Про позбавлення батьківських прав», в якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітніх доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 5).

Зазначена заява зареєстрована за вхідним № 5426/24-вх від 16.07.2024 року із наданням автоматизованою системою документообігу суду єдиного унікального № 631/1179/24 (провадження № 2/631/518/24) та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, обліково-статистичної картки справи та Контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, в день надходження передана на розгляд головуючого судді Мащенко С. В. (а. с. 2, 14).

На виконання вимог частини 6 статті 187 Цивільного процесуального кодексу України суд звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, відповідь на які отримав 26.08.2024 року за вхідним № 6317/24-вх та № ЕП-1617/24-вх (а. с. 16, 17, 18, 19).

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області, постановленою 26.08.2024 року, позовну заву ОСОБА_1 , від імені та інтересах якої діє адвокат Мезін В. В., до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ «Про позбавлення батьківських прав» прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження (а. с. 20 24).

Натомість 29.10.2024 року за вхідним номером № 7701/24-вх від відповідача ОСОБА_2 , надійшла заява, в якій відповідач просить зупинити провадження у справі зв`язку із проходженням військової служби у лавах ЗСУ з 19.04.2022 року (а. с. 49).

До вказаної заяви ОСОБА_5 додає копію довідки про мобілізацію (вихідний № 279 від 09.03.2023 року) та копію довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оброни України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (вихідний № 9732 від 07.11.2023 року) (а. с. 50, 51).

У підготовче судове засідання сторони не з`явились, хоча про час та місце розгляду справи були сповіщені своєчасно та належним чином відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не сповістили, заяви про відкладення підготовчого провадження або про його закриття за їх відсутності не надали. Натомість представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_6 , звернулась в суд із заявою зареєстрованою за вхідним № ЕП-1986/24-вх від 05.11.2024 року в якій просила відкласти розгляд справи у зв`язку з підготовкою висновку про доцільність (не доцільність) позбавлення батьківських прав.

Відповідно до змісту частини 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, а згідно з частиною 1 статті 223 цього ж кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року Високими Договірними Сторонами в Римі та ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до приписів статті 9 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року (із змінами та доповненнями) є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-ІV від 23.02.2006 року (із змінами та доповненнями) обумовлює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, Європейський суд з прав людини у пунктах 39 - 41 свого Рішення від 08.11.2005 року у справі «Стрижак проти України» (заява № 72269/01) констатував наявність у заявника права надавати свої аргументи під час публічного слухання справи, недотримання якого було кваліфіковано як порушення частини 1 статті 6 Конвенції.

За таких обставин, беручи до уваги те, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації учасниками справи, що не з`явились, їх процесуальних прав на безпосередню участь у підготовчому провадженні, ураховуючи те, що підстав для визнання необхідним давання ними особистих пояснень не має, суд вважає за можливе вирішити питання про зупинення провадження у справі за їх відсутності.

Приходячи до такого, суд зауважує, що на виконання змісту пунктів 2 та 7 частини 2 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Імперативними приписами пункту 2 частини 2 статті 223 цивільного процесуального кодифікованого акта України обумовлено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим кодексом строку, зокрема, з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Натомість змістом частиною 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Правилом частин 8 11 статті 128 вказаного кодифікованого процесуального акту України унормований порядок, за яким особи вважаються повідомленими належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Зокрема, у відповідності до пунктів 1 і 2 частини 8 статті 128 вказаного кодифікованого процесуального акту України днем вручення судової повістки про виклик є день її вручення під розписку та день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи, а з огляду на припис частини 3 статті 130 Цивільного процесуального кодексу України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

Зважаючи на це, суд не знаходить підстав задля визнання неявки належно повідомлених учасників поважною, а, отже, така неявка не є перешкодою в проведенні підготовчого судового засіданні без них.

Окрім того, чинне цивільне процесуальне законодавство у пункті 2 частини 1 статті 251 Цивільного процесуального кодексу України передбачає обов`язок суду зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Відтак, здійснюючи правосуддя на засадах змагальності й рівності учасників судового процесу перед законом і судом, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи та всі фактичні данні, що мають значення для вирішення справи по суті, перевіривши їх доказами, безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: дослідивши матеріали справи, що містять наявні в ній письмові докази, - суд вважає, що провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , від імені та інтересах якої діє адвокат Мезін В. В., до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ «Про позбавлення батьківських прав» слід зупинити з наступних підстав.

Так, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.

При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.

Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.

Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону на законодавчому рівні унормовано, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до цього, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.

Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, воєнний стан на території України не припинений та не скасований, а тому справа перебуває на розгляді належного суду.

Статтею 8 та частинами 1 і 2 статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обумовлено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом колегією суддів, а також за участю присяжних. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд та розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону.

За правилом частини 2 статті 258 цивільного процесуального кодифікованого закону України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Частиною 1 статті 42 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 48 цього ж кодексу сторонами у цивільному процесі є позивач та відповідач. Позивачем або відповідачем може бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Згідно з приписом частини 1, 2 та 4 статті 25 Цивільного кодексу України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.

Також положеннями частини 1 статті 47 цивільного процесуального кодифікованого закону України обумовлено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Отже, стороною у справі, зокрема, відповідачем, може бути лише та фізична особа, яка має цивільну процесуальну правосуб`єктність, що припиняється у момент смерті останньої.

Постановляючи ухвалу, суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства, визначеним у частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Тому згідно з частиною 1 статті 4 цього ж нормативно-правового акту, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, суд відповідно до приписів частини 1 статті 13 цивільного процесуального кодифікованого закону України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

При цьому частиною 1 статті 77 вказаного нормативно-правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Нормою, викладеною у частині 2 статті 129 Основного Закону нашої Держави, визначено основні засади судочинства, однією з яких згідно з її пунктом 3 є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

У відповідності до припису частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 цивільного процесуального кодифікованого закону України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

Одночасно із цим, згідно з частиною 2 статті 77 та частиною 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відтак, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

Відповідно до довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 за вихідним № 279 від 09.03.2023 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , призваний на військову службу за мобілізацією з 19.04.2022 року (а. с. 50).

З довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оброни України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, виданої командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 за вихідним № 9372 від 07.11.2023 року, убачається, що командир взводу ОСОБА_2 дійсно в період з 16 квітня 2023 по 29 серпня 2023 року, з 10 по 17 вересня та з 22 вересня 2023 року по 07 листопада 2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в населеному пункті Костянтинівка Донецької області (а. с. 51).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 року, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Також, Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року, № 259/2022 від 18.04.2022 року, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022 року, № 757/2022 від 07.11.2022 року, № 58/2023 від 06.02.2023 року, № 254/2023 від 01.05.2023 року, № 451/2023 від 26.07.2023 року, № 734/2023 від 06.11.2023 року, № 49/2024 від 05.02.2024 року та № 271/2024 від 06.05.2024 року, що затверджені Законами України № 2119-ІХ від 15.03.2022 року, № 2212-ІХ від 21.04.2022 року, № 2263-ІХ від 22.05.2022 року, № 2500-ІХ від 15.08.2022 року, № 2738-ІХ від 16.11.2022 року, № 2915-ІХ від 07.02.2023 року, № 3057-ІХ від 02.05.2023 року, № 3275-ІХ від 27.07.2023 року, № 3429-ІХ від 08.11.2023 року, № 3564-ІХ від 06.02.2024 року та № 3684-ІХ від 08.05.2024 року, у зв`язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року і з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, та з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року й з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Зараз Указом Президента України № 469/2024 від 23.07.2024 року, що затверджений Законом України № 3891-ІХ від 23.07.2024 року, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного стану в України з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Відтак, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року й по теперішній час в Україні введений й продовжений, зокрема, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб воєнний стан.

Окрім цього, відповідач у справі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 19.04.2022 року призваний на військову службу за мобілізацією, брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оброни України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, виконуючи бойове завдання за призначенням в ході ведення бойових дій, захищаючи територіальну цілісність та суверенітет України.

Частина 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відтак, наведеним доведений факт перебування відповідача у справі у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, що безумовно є підставою задля застосуванням судом вимог пункту 2 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України, тобто задля зупинення провадження у справі.

На підставі пункту 2 частини 1 статті 253 цивільного процесуального кодифікованого закону України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини 1 статті 251 цього кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04.12.1995 року у справі «Белле проти Франції» зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Основною складовою права на суд є право доступу до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Також, відповідно до усталеної практики зазначеного вище міжнародного суду, зокрема, рішення від 20.05.2010 року у справі «Пелевін проти України» та від 30.05.2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України», сформульовано правило, згідно з яким, право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати допустимим обмеженням, так як воно за своєю природою потребує державного регулювання з боку Держави-учасниці, яка користується у цьому питанні певною свободою розсуду.

Відтак, процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності і сторони повинні очікувати їх застосування.

Оскільки дійсно в провадженні Нововодолазького районного суду Харківської області знаходиться цивільна справа з єдиним унікальним № 631/1179/24 (провадження № 2/631/518/24) за позовом ОСОБА_1 , від імені та інтересах якої діє адвокат Мезін В. В., до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача - СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ «Про позбавлення батьківських прав», відповідач в якій перебуває у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, та не прохає суд продовжувати розгляд справи по суті, наявний обов`язок суду зупинити провадження у вказаній справі до припинення його перебування у складі зазначених Сил.

Приходячи до такого, суд ураховує правову позицію викладену у пункті 55 рішення Європейського суду з прав людини, ухваленого 19.06.2001 року у справі «Круз проти Польщі», де суд вказав, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Постановляючи ухвалу та зупиняючи провадження у справі, суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи, що згідно з правилом, унормованим частиною 1 статті 254 Цивільного процесуального кодексу України, провадження у справі поновлюється за їх клопотанням або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року Високими Договірними Сторонами в Римі та ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року; рішеннями Європейського суду з прав людини у справі «Белле проти Франції» від 04.12.1995 рок, у справі «Пелевін проти України» від 20.05.2010 року, у справі «Наталія Михайленко проти України» від 30.05.2013 року, у справі «Стрижак проти України» від 08.11.2005 року та у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року; статтям 9, 125 і 129 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтями 8, 15, 17 і пунктами 3 та 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-ІV від 23.02.2006 року (із змінами та доповненнями); статтями 11 і 25 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 року; Указом Президента України № 469/2024 від 23.07.2024 року, що затверджений Законом України № 3891-ІХ від 23.07.2024 року; пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року, а також статтями 1 5, 7, 12, 13, 18, 42, 43, 47 - 49, 58, 76 82, 89, 128, 130, 131, 213, 211, 223, пунктом 2 частини 1 статті 251, пунктом 2 частини 1 статті 253, статтею 254, пунктом 1 частини 1 та частиною 2 статті 258, статтями 259 261, частинами 5 та 11 статті 272, статтею 279, частиною 2 статті 352, пунктом 14 частини 1 статті 353, частиною 2 та 3 статті 354 Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями),-

у х в а л и в:

Провадження у справі з єдиним унікальним № 631/1179/24 (провадження № 2/631/518/24) за позовом ОСОБА_1 ,від іменіта інтересахякої дієадвокат МезінВіталій Вікторович,до ОСОБА_2 ,із залученнямдо участіу справів якостітретьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору,на сторонівідповідача -СЛУЖБИ УСПРАВАХ ДІТЕЙНОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇРАДИ ХАРКІВСЬКОГОРАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇОБЛАСТІ «Пропозбавлення батьківськихправ»зупинити до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

Роз`яснити учасникам справи з єдиним унікальним № 631/1179/24 (провадження № 2/631/518/24) за позовом ОСОБА_1 , від імені та інтересах якої діє адвокат Мезін Віталій Вікторович, до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ «Про позбавлення батьківських прав», що зупинене провадження у цій справі поновлюється за їх клопотанням або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи протягом двох днів з дня її складення в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з цього дня.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала, що набрала законної сили, обов`язкова для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання ухвали є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Ухвалу постановлено шляхом прийняття, складено за допомогою комп`ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику.

Суддя С. В. Мащенко