Постанова

від 03.09.2024 по справі 202/8690/24

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/8690/24

Провадження № 3/202/6644/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2024 року м. Дніпро

Суддя Індустріального районного суду м.Дніпропетровська Волошин Є.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Державної служби України з питань праці Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , головного бухгалтера ТОВ «ЦКС-ІНВЕСТ», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.41 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від Державної служби України з питань праці Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.41 КУпАП.

Відповідно допротоколу проадміністративне правопорушення,згідно абзацу5частини Істатті 6Закону України«Про основнізасади державногонагляду (контролю)у сферігосподарської діяльності»від 05.04.2007№ 877-V.пунктів 1.9Положення проМіністерство економікиУкраїни,затвердженого постановоюКабінету МіністрівУкраїни від20серпня 2014року №459(іззмінами),пункту 1Положення проДержавну службуУкраїни зпитань праці,затвердженого постановоюКабінету МіністрівУкраїни від11лютого 2015року №96(іззмінами),підпункту 5пункту 4Положення проПівденно-Східнеміжрегіональне управлінняДержавної службиз питаньпраці,затвердженого НаказомДержавної службиУкраїни зпитань працівід 23.09.2022№ 167,пункту 2Постанови КабінетуМіністрів України«Про припиненнязаходів державногонагляду (контролю)і державногоринковою наглядув умовахвоєнного стану»від 13.03.2022№ 303,наказу Міністерстваекономіки України«Про здійсненняпозапланових заходівдержавного нагляду(контролю)протягом періодвоєнного стану»від 16.06.2023№ 5782,на підставізвернення фізичноїособи пропорушення,що спричинилишкоду їїправам,від 14.05.2024,направлене листом Департаменту з питань праці Державної служби України з питань праці від 15.05.2024 № ЦА-2457/2/2.6-24а, за погодженням Державної служби України з питань праці під 23.05.2024 № ЦЛ-2622/1/2.3.4-24а, згідно з наказом Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 28.05.2024 №285/ПС-ЗК та направленням па проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 28.05.2024 №ПС/1/9931-24 з 31.05.2024 по 13.06.2024 проведено позаплановий захід зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки у ТОВАРИСТВІ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЦКС-ІНВЕСТ» (далі - ГОВ «ЦКС-ІНВЕСТ») код ЄДРПОУ 37005019, місцезнаходження: 49051, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Олександра Оцупа, будинок 2, офіс 3 з питань оплати праці в частині нарахування та виплати заробітної плати па умовах, визначених трудовим договором.

Актом складеним за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці від 13 червня 2024 року № ПС/ДП/18244/0270 зафіксовано порушення вимог законодавства про працю, а саме частиною першою статі 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в 1 умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ (зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 №2352-ІХ) встановлено, що заробітна плата виплачується працівнику па умовах, визначених трудовим договором.

Статтею 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) встановлено, що трудовий договір є угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудові договори між роботодавцем та працівниками ТОВ «ЦКС-ІНВЕСТ» укладені шляхом написання заяви і видання наказу.

Колективний договір, положення про оплату праці або інші документи, що регулюють виробничі, трудові, соціально-економічні відносни між роботодавцем та працівниками не надані, згідно з поясненнями головного бухгалтера відсутні.

Таким чином, умовою виплати заробітної плати є вимоги частини першої статті 1 і 5 КЗпП України та частини першої статті 24 Закону України «Про оплату праці», якими визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів па місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата, а також частини першої статті 116 КЗпП України, якою передбачено: «При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плабта, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, па які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.»

В ході проведення перевірки встановлені порушення частини першої статті 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 №2136-ІХ, якою передбачено: «У період дії воєнного етапу порядок організації діловодства з питань трудових відносин, оформлення і ведення трудових книжок та архівного зберігання відповідних документів у районах активних бойових дій визначаються роботодавцем самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці».

Наприклад: ОСОБА_2 був прийнятий па роботу слюсарем зі складання металевих конструкцій за основним місцем роботи з 29.11.2023 відповідно до поданої заяви згідно з наказом від 28.11.2023 № 44-к, при цьому в наказах про прийняття па роботу та про звільнення, а також в особовій картці за типовою формою №11-2 його прізвище зазначене з помилкою: « ОСОБА_3 ».

Також згідно з бухгалтерською довідкою № 1 від 12.02.2024. наданою головним бухгалтером товариства: «В січні 2024 р. ОСОБА_2 (2547303896) було помилково нараховано і виплачено заробітну плату за невідпрацьований час в сумі 12850.00 гри. В лютому було виявлено помилку, відкореговано заробітну плату відповідно відпрацьованого часу, нараховано лікарняні за січень і лютий 2024 р.». При цьому в наданому до перевірки табелі обліку використання робочого часу за січень 2024 року наявні наступні позначки; з 01.01.2024 по 08.01.2024 - тимчасова непрацездатність, з 09.01.2024 по 12.01.2024 та з 15.01.2024 по 16.01.2024 - робочі дні, з 17.01.2024 по 31.01.2024 - тимчасова непрацездатність. В наданій до перевірки розрахунковій відомості за січень 2024 року наявні нарахування: 3352.17 грн. «Оклад по днях»; 4885.59 грн. - «Оплата по середньому у ЛЛ (за рахунок організації)» (допомога по тимчасовій непрацездатності); 1606.37 грн. - «Всього утримано» (ПДФО та військовий збір).

При цьому розрахункову відомість за січень 2024 року з помилково нарахованими сумами до перевірки не надано.

Наказом «Про утримання надміру виплаченої заробітної плати» від 12.02.2024 № 12 передбачено: «Утримати надміру нарахованої заробітної плати працівнику ОСОБА_4 па підставі ст.127 Кодексу законів про працю України згідно бухгалтерської довідки №1 від 12.02.2024 року», що не суперечить вимогам статті 127 КЗпП України визначено, що відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) роботодавця зокрема для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках роботодавець вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня виплати неправильно обчисленої суми.

В наданому до перевірки табелі обліку використання робочого часу за лютий 2024 року наявні наступні позначки: 01.02.2024 - тимчасова непрацездатність, з 02.02.2024 по 21.02.2024 - робочі дні. В наданій до перевірки розрахунковій відомості за лютий 2024 року наявні нарахування: 8566.67 грн. - «Оклад по днях»; 697.23 грн. - «Оплата по середньому у ЛЛ (за рахунок організації)» (допомога но тимчасовій непрацездатності); 2487.12 грн. - «Компенсація за невикористану відпустку» (за 6 днів невикористаної щорічної відпустки); 2200.81 грн. - «Всього утримано» ПДФО та військовий збір);

При цьому в розрахунковій відомості за лютий 2024 року не відображено утримання помилково нарахованих сум у січні 2024 року.

В ході проведення перевірки встановлені порушення частини першої статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 №2136-ІХ. якою передбачено: «Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором». Наприклад: ОСОБА_2 був прийнятий па роботу слюсарем складання металевих конструкцій за основним місцем роботи з 29.11.2023 відповідно до поданої заяви згідно з наказом від 28.11.2023 № 44-к, з посадовим окладом 10850 гри. з січня 2024 року осадовий оклад було підвищено до 12850 грн.

Згідно з наданою до перевірки розрахунковою відомістю за січень 2024 року ОСОБА_2 було здійснено нарахування на загальну суму 8237.76 грн. та здійснено утримання на загальну суму 1606.37 грн. (ПДФО та військовий збір).

Згідно з наданою до перевірки розрахунковою відомістю за лютий 2024 року ОСОБА_2 було здійснено нарахування па загальну суму 8237,76 грн. та здійснено утримання на загальну суму 2200.81 грн. (ПДФО та військовий збір).

При цьому виплата заробітної плати відбувалась в наступні дати: 25.01.2024 - 5397,00 грн.; 06.02.2024 4947,25 грн.; 21.02.2024 2274,65 грн.; 02.04.2024 3279,22 грн.; 02.04.2024 - 697,23 грн.

При цьому компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги при виплаті заборгованості не нараховувалася та не виплачувалася за наявності підстав. Так, суми, нараховані ОСОБА_2 в лютому 2024 року було виплачено в квітні 2024 року, при цьому компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів па послуги не нараховувалася та не виплачувалася, що не відповідає вимогам статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», якою передбачено: «Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться)» та статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», якою передбачено: «Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.»

ОСОБА_2 був звільнений 21.02.2024 за власним бажанням відповідно до статті 38 КЗпП України на підставі особистої заяви від 21.02.2024 згідно з наказом «Про припинення трудового договору (контракту)» від 21.02.2024 № 4-к. Згідно з табелем обліку використання робочого часу за лютий 2024 року ОСОБА_2 21.02.2024. в день звільнення, працював, але суми, належні при звільненні, не були йому виплачені в день звільнення, а виплачувались 02.04.2024. що не відповідає вимогам частини першої стані 47 КЗпП України, якою передбачено: «Роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника» та частини першої статті 116 КЗпП України, якою передбачено: «При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник мас право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.»

Таким чином, наявна невиплата з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при цьому середній заробіток іа весь час затримки но день фактичного розрахунку не виплачувався, що не відповідає вимогам частий першої етапі 117 КЗпП України, якою передбачено: «У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові ного середній заробіток за весь час затримки но день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.».

Відповідно до статті 7 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» головний бухгалтер забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності: організує контроль за відображенням па рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій: забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства. Відповідно до посадової інструкції головного бухгалтера ТОВ «ЦКС-ІНВЕСТ»: п.2.6 посадової інструкції головний бухгалтер забезпечує законність, своєчасність і правильність оформлення документів складання економічно обґрунтованих звітних калькуляцій собівартості продукції, викопаних робіт (послуг), розрахунків з заробітної плати, правильне нарахування і переказ податків і зборів у державний, регіональний та місцевий бюджети тощо: відповідно до п.2.12 посадової інструкції головний бухгалтер веде роботу з забезпечення суворого дотримання штатної, фінансової і касової дисципліни, кошторисів адміністративно-господарських та інших витрат тощо: відповідно до п.4.1 посадової інструкції головний бухгалтер несе відповідальність невиконання свої функціональних обов`язків.

Таким чином ОСОБА_1 , головний бухгалтер ГОВ «ЦКС-ІНВЕСТ» несе відповідальність за допущені порушення законодавства про працю, виявлені в ході проведення перевірки, що є адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.41 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, повідомлена належним чином, причину неявки суду не повідомила, заяв про відкладення судового засідання не надходило.

Суд, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 .

Вивчивши матеріали адміністративної справи, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, повністю підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ПС/ДН/18244/0270/П/ПТ від 13 червня 2024, актом за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці від 13 червня 2024 року № ПС/ДН/18244/0270, приписом про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ПС/ДН/18244/0270/П, наказом №03-к про прийняття ОСОБА_1 на посаду головного бухгалтера ТОВ «ЦКС-ІНВЕСТ» від 02.03.2018, бухгалтерською довідкою №1 від 12.02.2024, наказом директора ТОВ «ЦКС-ІНВЕСТ» №12 від 12.02.2024, відповідно до яких ОСОБА_1 дійсно вчинила зазначене правопорушення за вищевикладених обставин.

При визначенні виду і розміру стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст.41 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави.

Статтею 40-1 КУпАП встановлено, що судовий збір упровадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33,40-1,41,283,284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за ч.1 ст.41 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Роз`яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення її постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Волошин Є.В.