Рішення

від 08.11.2024 по справі 182/5552/23

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/5552/23

Провадження № 2/0182/553/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

08.11.2024 м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кобеляцька-Шаховал І.О., розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Садового товариства «Трубник» про повернення незаконно отриманих членських внесків, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської з позовом до Садового товариства «Трубник» про повернення незаконно отриманих членських внесків.

В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що садове товариство є юридичною особою, яке створюється та діє, відповідно до статуту та закону. Діючий Статут СТ «Трубник» затверджено, згідно до протоколу № 7 загальних зборів членів від 17 вересня 2016 року, та зареєстрований, згідно рішення Виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 12.11.1982 року № 560, враховуючи зміни до Статуту від 13.03.2014 року. При цьому, позивач зазначає, що він є членом даного товариства з 2005 року. Згідно до п.1.4. Статуту СТ «Трубник», органами управління садовим товариством є загальні збори його членів, правління та голова правління. Згідно до п.8.2. Статуту СТ «Трубник», грошові кошти витрачаються правлінням по прибутково-видатковому кошторису, затвердженому на загальних зборах товариства. Відповідно до п.8.2, Грошовий фонд товариства складається з вступних, членських і цільових внесків, внесених членами садового товариства. Відповідно до п.9.2.4 Статуту СТ «Трубник», Загальні збори встановлюють розміри членських внесків і терміни їх сплати. Йому належить одна садівнича ділянка і ним було сплачено до СТ «Трубник» членські внески за період з 2018 року по 2022 рік, включно, в сумі 10 378 грн.00 коп., а саме: з 2018 року по 2021 рік по 1 980 грн. 00 коп., за 2022 рік 1 958 грн. 00 коп. та 2023 рік 500 грн. 00 коп. Доказом сплати ним, так званих, членських внесків за ділянку є особистий підпис у відомостях прийому готівкових коштів в бухгалтерії Товариства, за якими повинні робитись записи в касовій книзі, згідно якій повинні здаватись прийняті готівкові кошти на рахунок садового товариства. Зазначає, що при сплаті членських внесків садоводам не видаються відривні талони від прибуткових касових ордерів. Тому, доказами сплати грошових внесків є запис в платіжній відомості, касовій книзі та членських і розрахункових книжках садоводів. Також, вказує, що за несплату членських внесків, або, так званий, борг по сплаті, правління відключало ділянки від водо- та електропостачання, чим примушувало його безпідставно сплачувати щорічний членський внесок. В такий спосіб СТ «Трубник» незаконно отримувало кошти. Сума членських внесків на рік головою правління оголошувалась тільки в усній формі. В бухгалтерії не існує жодного документу, згідно якого бухгалтер приймала членські внески у сумі 1980 грн. 00 коп. за рік за одну ділянки. Також, сплата за постачання технічної води та електроенергії велась окремо, згідно показників лічильників і не має відношення до членських внесків. На теперішній час в СТ «Трубник» взагалі не існує жодного прийнятого за вимогами Статуту СТ «Трубник» прибутково-видаткового кошторису, оскільки це питання не виносилось на розгляд Загальних Зборів, відповідно до п.9.2.8, п.9.3 Статуту. Правління СТ «Трубник» грошові кошти з членів садового товариства збирало безпідставно, тобто, членські внески не мають економічного обґрунтування. Крім цього, бухгалтерія та правління СТ «Трубник» вже декілька років поспіль взагалі не звітує про витрачені кошти перед членами садового товариства. Ним неодноразово були подані письмові запити до правління СТ «Трубник» щодо правових підстав нарахування та збору коштів, які вимагались головою правління та бухгалтерією, однак, всі запити були проігноровані. Крім того, на його примірниках запитів бухгалтер відмовилась ставити свій підпис та печатку, зазначивши на документі тільки вихідний номер та дату. Зазначає, що правління СТ «Трубник» на чолі з головою ОСОБА_2 не мали законного права вимагати оплати членських внесків, які не затверджені на Загальних зборах Товариства. Тому, вважає, що з нього незаконно витребувана оплата членських внесків за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роки в сумі 10387 грн. 00 коп. На підставі викладеного, просить суд зобов`язати СТ «Трубник» повернути йому сплачені ним членські внески за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роки в сумі 10387 грн. 00 коп. та понесені ним судові витрати. Не заперечує проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2023 року дану справу було прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Учасникам справи було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі та одночасно надіслано копії позовної заяви та доданих до неї документів. Відповідачу було встановлено строк для надіслання (надання) до суду відзиву, у відповідності до ст.178 ЦПК України, на позовну заяву і всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову (а.с.21-22).

Відповідач про розгляд справи був повідомленим належним чином, однак, своїм правом, визначеним ст.178 ЦПК України, не скористався, будь-які заяви чи клопотання на адресу суду не надав. Конверт, який був направлений за адресою його місця знаходження, повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.24).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Зважаючи на ці обставини, суд керуєтьсяст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, яка згідно з частиною першоюстатті 9 Конституції Україниє частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Строки, встановленіЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

У частині четвертій статті 10ЦПК України і статті 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою ст.55Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У статті 129Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст.12ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є членом Садового товариства «Трубник» з 2005 року. Відповідно до членської книжки № НОМЕР_1 , наданої до позову, ОСОБА_1 належать одна садова ділянка (а.с.6).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 617/1432/16-ц зазначено, що Верховний Суд виходить з того, що на сьогодні відсутній чіткий правовий механізм, який регулює діяльність садівничих товариств.

Водночас, згідно із статтею 2 Закону України «Про кооперацію», кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування; обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва в своїх листах, зокрема, № 6978 від 11 жовтня 2004 року і № 1339 від 21 лютого 2006 року, надавав роз`яснено щодо реєстрації садівничого (садового) товариства. Зокрема, роз`яснено, що садівницькі товариства відносяться до обслуговуючих кооперативів.

Згідно із частиною третьою статті 1 Закону України «Про громадські об`єднання», громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Нормами цієї статті закріплено, що громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення і захисту прав і свобод та задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів.

Верховний Суд виходить з того, що, згідно з чинним законодавством України, садове товариство може створюватися у двох організаційно-правових формах: як кооператив і як громадська організація. Від обраної організаційно-правової форми для садового товариства залежать порядок його державної реєстрації, а також порядок здійснення ним діяльності».

Відповідно до п.1.1 Статуту Садового товариства «Трубник», товариство створене на принципах добровільності, об`єднує громадян на умовах спільності їх інтересів для реалізації мети і задач, визначенихЗаконом «Про об`єднання громадян».

Закон «Про об`єднання громадян»втратив чинність у зв`язку з введенням в дію з 01 січня 2013року Закону «Про громадські об`єднання», у зв`язку з чим садове товариство може мати таку організаційно-правову форму, як громадська організація.

Таким чином, до спірних правовідносин відноситься й застосування законодавства про об`єднання громадян.

Частиною першоюстатті 1Закону України«Про громадськіоб`єднання» визначено, щогромадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Пунктом 1.4 Статуту Садового товариства «Трубник» передбачено, що органами управління товариством є загальні збори його членів, правління та голови правління.

Відповідно до пункту 1.6 Статуту, Статут товариства - є основним документом, регулюючим його діяльність, він не повинен суперечити закону.

Членство в товаристві є добровільним. Його членами можуть бути лише ті особи, що мають у власності або оренді земельну ділянку з відповідним цільовим призначенням.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є членом Садового товариства «Трубник» та йому належить одна садова ділянка.

Відповідно до пункту 4.6 Статуту, члени товариства зобов`язані, у тому числі, своєчасно сплачувати внески, передбачені Законом та статутом Товариства.

Згідно пункту 5.2 Статуту, член товариства повинен, окрім іншого, своєчасно сплачувати вступні, членські і цільові внески, а також платежі по земельному податку, за спожиту електроенергію і воду протягом строку у встановлені терміни.

Як вбачається з розділу 8 Статуту, грошовий фонд товариства складається із вступних, членських і цільових внесків членами СТ. Засоби витрачаються Правлінням по прибутково-видаткових кошторисах, затверджених загальними зборами з оформленням витратних документів, підписаних Головою правління і бухгалтером (скарбником).

Товариство використовує свої доходи (прибутки), виключно, для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети та напрямів діяльності, визначених установчими документами.

Членські внескина оплату праці, ремонт ліній електропередач, водоводів, насосних, свердловин, доріг, придбання необхідного матеріалу для ремонту.

З розділу 9 Статуту вбачається, що управління товариством здійснюється на основі самоврядування, широкої гласності, активної участі всіх членів в рішенні питань його діяльності.

Тобто, аналіз матеріалів справи свідчить, що, незважаючи на незгоду ОСОБА_1 з розміром членських внесків, позивач впродовж декількох років сплачував членські внески, виконував обов`язки члена садового товариства, відповідно до Статуту, щодо їх сплати, нарікань щодо їх розміру не висловлював. При цьому, суд звертає увагу на той факт, що Статутом Садового товариства «Трубник» не передбачено підстав для повернення членських внесків, які сплачувались позивачем добровільно, проте, визнання недійсним протоколу загальних зборів членів садового товариства може мати наслідки повернення членських внесків. Однак, позивач, звертаючись до суду з позовом до Садового товариства «Трубник» про зобов`язання повернути членські внески, встановлені протоколом загальних зборів, сам протокол не оспорює.

Тому суд приходить до висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Таким чином, суд приходить до висновку, що, оскільки ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом до СТ «Трубник» про зобов`язання повернути членські внески, встановлені протоколом загальних зборів, сам протокол не оспорює, ним обрано неналежний спосіб захисту, що є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, вимоги позивача щодо стягнення судових витрат з відповідача задоволенню не підлягають, оскільки йому в позові відмовлено.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 79, 81, 82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенніпозовних вимог ОСОБА_1 до Садового товариства «Трубник» про повернення незаконно отриманих членських внесків відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал