Рішення

від 08.11.2024 по справі 182/6301/23

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/6301/23

Провадження № 2/0182/373/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

08.11.2024 м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кобеляцька-Шаховал І.О., розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «МАКСІПРОМ ГРУП» про стягнення коштів при звільнені, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської з позовом до ТОВ «МАКСІПРОМ ГРУП» про стягнення коштів при звільнені.

В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що 30 червня 2023 року, на підставі наказу відповідача № К134/06-23, його було звільнено з посади слюсаря з ремонту устаткування. При цьому, з грудня 2022 року відповідачем заробітна плата виплачувалась не регулярно та з затримкою, внаслідок чого, станом на 31 травня 2023 року, за ТОВ «МАКСІПРОМ ГРУП» рахувалася заборгованість в розмірі 24802 грн. 90 коп., яку відповідач відмовився сплачувати, аргументуючи тим, що кошти відсутні. Тому, позивач змушений звернутись до суду та заборгованість по виплаті заробітної плати стягнути в примусовому порядку. Крім цього, в день його звільнення відповідач письмово не повідомив про нараховані суми, належні при звільненні, та не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням ч.1 ст.116 КЗпП України. При цьому, коли позивач звернувся до підприємства для отримання довідки про розрахунок заборгованості підприємства перед ним, то на робочому місці взагалі знайти нікого не вдалось і за місцем реєстрації боржника нікого не було, на телефонні дзвінки ніхто не відповідає. Тому, наявність заборгованості станом на 31.05.2023 року він самостійно розрахував та вважає, що на його користь при звільненні з відповідача підлягає наступна сума: 28936 грн. 46 коп. - заборгованість по заробітній платі; 8597 грн. 88 коп. - заборгованість по компенсації за невикористану відпустку, 5 134 грн. 90 коп. - вихідна допомога у розмірі середньомісячного заробітку, а також середній заробіток за час затримки розрахунку, починаючи з 01 липня 2023 року, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, за останні два календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата в розмірі 238 грн. 83 коп. Таким чином, на підставі викладеного, вважає, що відповідачем порушено вимоги чинного законодавства, а тому він змушений звернутись до суду та вищевказану суму боргу стягнути в примусовому порядку.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 листопада 2023 року дану справу було прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Учасникам справи було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі та одночасно надіслано копії позовної заяви та доданих до неї документів. Відповідачу було встановлено строк для надіслання (надання) до суду відзиву, у відповідності до ст.178 ЦПК України, на позовну заяву і всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову (а.с.12-13).

Відповідач про розгляд справи був повідомленим належним чином, однак, своїм правом, визначеним ст.178 ЦПК України, не скористався, будь-які заяви чи клопотання на адресу суду не надав. Конверт, який був направлений за адресою його місця знаходження, повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.15).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Зважаючи на ці обставини, суд керуєтьсяст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, яка згідно з частиною першоюстатті 9 Конституції Україниє частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Строки, встановленіЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

У частині четвертій статті 10ЦПК України і статті 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою ст.55Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У статті 129Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із ч.1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст.12ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

Як встановлено судом, відповідно до трудової книжки, серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 09 травня 2018 року, на підставі наказу № К10/05-18 від 08 травня 2018 року, був прийнятий на постійну роботу черговим слюсарем з ремонту устаткування (а.с.6). 30 червня 2023 року, на підставі наказу відповідача № К134/06-23, ОСОБА_1 було звільнено з посади слюсаря з ремонту устаткування. При цьому, згідно з вищевказаним наказом, ОСОБА_1 було звільнено з роботи 30 червня 2023 року, у зв`язку із скороченням чисельності штату працівників та неможливості подальшого працевлаштування, згідно п.1 ст.40 КЗпП України.та наказано виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку (а.с.15). Як вбачається з довідки, виданої ТОВ «МАКСІПРОМ ГРУП», ОСОБА_1 , працюючи на вищевказаному підприємстві в період з 01 грудня 2022 року по 31 травня 2023 року, отримав дохід в розмірі 30811 грн. 04 коп., при цьому, до виплати за вищевказаний період сума складає 24802 грн. 90 коп. (а.с.7). Тобто, згідно вищевказаної довідки, станом на травень 2023 року, сума боргу становила 24 802 грн. 90 коп. та стороною відповідача неоспорена та не спростована, а тому підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку. Окрім цього, судом, при вирішені питання щодо стягнення заборгованості по заробітній платі, враховується той факт, що ОСОБА_1 був звільнений з посади 30 червня 2023 року, а тому слід врахувати нараховану, але невиплачену заробітну плату за вказаний період в розмірі 4 133 грн. 56 коп. Таким чином, загальна сума нарахованої, але не виплаченої заробітної плати становить 28 936 грн. 46 коп., яка й підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім цього, оскільки факт порушення відповідачем вимог чинного законодавства, у суду не викликає сумніву, згідно розрахунку відповідача, при звільненні ОСОБА_1 слід було здійснити та нарахувати компенсацію за невикористану відпустку за 36 календарних днів в розмірі 8 597 грн. 88 коп., вихідну допомоги при звільненні ОСОБА_1 в розмірі 5 134 грн. 90 коп., а також середній заробіток за час затримки розрахунку, починаючи з 01 липня 2023 року, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, за останні два календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата в розмірі 238 грн. 83 коп.

Відповідно до вимог статті 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів. Згідно з вимогамистатті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться у день його звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимог про розрахунки. Відповідно до вимогстатті 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені устатті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки на день фактичного розрахунку.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановленихЦПК України, відповідно дост.81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.2ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини та наведені норми чинного законодавства, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, підтверджуються зібраними у справі доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України,судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11,12,95,141,188,263,265,280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «МАКСІПРОМ ГРУП» про стягнення коштів при звільнені - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІПРОМ ГРУП" (53201, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.Героїв Чорнобиля, буд.106, ЄДРПОУ 38167697) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_2 ), заборгованість із невиплаченої заробітної плати в сумі 28936 грн. 46 коп., вихідну допомогу в розмірі 5 134 грн. 90 коп., компенсацію за невикористану відпустку 8 597 грн. 88 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 238 грн. 83 коп., а всього 42908 грн. (сорок дві тисячі дев`ятсот вісім грн.) 07 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІПРОМ ГРУП" (53201, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.Героїв Чорнобиля, буд.106, ЄДРПОУ 38167697), на користь держави витрати по сплаті судового збору в сумі 1 073 грн. (одна тисяча сімдесят три грн.) 60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал