Рішення

від 05.11.2024 по справі 713/3389/24

ВИЖНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 713/3389/24

Провадження №2/713/595/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

05.11.2024 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кибич І.А., з участю секретаря судових засідань Троценко Л.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ниміджан Юлія Василівна, до ОСОБА_2 , де третьою особою є Вижницький відділ державної виконавчої служби у Вижницькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про звільнення майна з-під арешту, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ниміджан Ю.В. звернулась в суд із позовною заявою про звільнення майна з-під арешту до ОСОБА_2 , де третьою особою є Вижницький відділ державної виконавчої служби у Вижницькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Просить скасувати обтяження, у виді заборони відчуження всього майна, що належало на праві власності ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що внесений до Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна Вижницьким РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області на підставі ухвали Вижницького районного суду Чернівецької області від 04.07.2011 року №2-491/11 та виключити даний запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Свої позовні вимоги обґрунтувала наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її рідний брат - ОСОБА_3 . Після його смерті із заявою про прийняття спадщини до Вижницької державної нотаріальної контори Чернівецької області звернулась її матір ОСОБА_4 , однак не встигла оформити спадщину, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 померла. Після смерті матері фактично прийняла спадщину, оскільки спільно проживали, були зареєстровані разом та вели спільне господарство. У березні 2024 року звернулась до Вижницької державної нотаріальної контори Чернівецької області для офіційного оформлення спадкового майна після смерті матері. У відповідь від нотаріуса отримано довідку про те, що вона є спадкоємцем після смерті брата та матері, однак через наявний арешт на нерухоме майно ще померлого рідного брата, прийняття спадщини є неможливим. У Вижницькому відділі державної виконавчої служби у Вижницькому районі Чернівецької області отримала витяг про закінчене виконавче провадження №27804911 від 26.07.2011 року щодо ОСОБА_3 , інші матеріали виконавчого провадження відсутні у зв?язку із закінченням терміну зберігання. Разом з цим в отриманому витягу зазначене, що підстава накладення арешту є ухвала Вижницького районного суду Чернівецької області від 04.07.2011 року №2-491/11, арешт накладено в процесі судового розгляду, який завершився винесенням ухвали про залишення позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду вже після смерті брата. Таким чином при винесені даної ухвали судом помилково не відображено питання про зняття арешту. Дана заборона порушує її право оформити спадкове майно.

Заяви (клопотання) учасників справи.

В судове засідання позивачка та її представник ОСОБА_5 не з`явились, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до початку розгляду справи від представника позивачки надійшла заява про розгляд справи у її відсутність та у відсутність позивачки, позовні вимоги підтримують, просять задовольнити.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надано, відзив не надано, в зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

В судове засідання представник Вижницького відділу державної виконавчої служби у Вижницькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. До початку судового розгляду від представника третьої особи надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Процесуальні дії у справі.

На підставі ст. 280 ЦПК України, враховуючи думку представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню виходячи з наступного.

В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 від 19.10.2011 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 від 01.09.2013 року.

З довідки державного нотаріуса Вижницької державної нотаріальної контори Міхно С.О. вбачається, що після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , у Вижницькій державній нотаріальній конторі Чернівецької області 04 лютого 2014 року була заведена спадкова справа N?2/2014 і зареєстрована в Спадковому реєстрі за №55686162. Спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Судом також встановлено, що у Вижницькому відділі державної виконавчої служби у Вижницькому районі Чернівецької області на підставі ухвали Вижницького районного суду Чернівецької області від 04.07.2011 року по справі №2-491/11 було відкрито виконавче провадження №27804911, стягувач ОСОБА_2 , боржник ОСОБА_3 та накладено арешт на нерухоме майно, що розташоване за адресою с.Лопушна, власником якого є ОСОБА_3 28.07.2011 року виконавче провадження закрито на підставі п.8 ч.1 ст.49 (фактичне повне виконання рішення), що підтверджується копією витягу.

З копії ухвали Вижницького районного суду Чернівецької області від 13 жовтня 2011 року вбачається, що по справі №2-491/11 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення авансу та платежів, залишено без розгляду. Питання щодо скасування арешту судом не вирішувалось.

За змістом ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Частиною 1 ст.1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Підпунктами 4.15. та 4.18. п. 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністра юстиції України за №296/5 від 22.02.2012, передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо на спадкове майно накладено арешт судовим чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.

З аналізу норм Закону України «Про виконавче провадження» щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту вбачається, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини встановлені ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до висновку Верховного Суду України від 15 березня 2013 року у справі №6-26цс13, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Згідно з ст.59 зазначеного Закону особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Отже, позов про зняття арешту з майна боржника може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Судом встановлено, що позивачка є спадкоємцем на нерухоме майно, на яке накладено арешт.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожний громадянин має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

За змістом ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 321 ЦК України закріплено принцип непорушності права власності. Зокрема, встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивачка в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не може, суд приходить висновку про обґрунтованість вимог позивачки та необхідність захисту її права шляхом зняття такого арешту, оскільки позовні вимоги відповідають закону та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

При цьому суд враховує, що скасувати арешт в іншому порядку неможливо, оскільки виконавче провадження, під час якого накладено арешт, знищено за закінченням строків зберігання. Отже державний виконавець позбавлений можливості вирішити питання про звільнення майна з-під арешту у позасудовому порядку.

Іншим шляхом відновити порушені права позивачки ОСОБА_1 неможливо.

Арешт на спадкове майно було накладено органом виконавчої служби у 2011 році, на даний час виконавче провадження завершено, однак, арешт, накладений на майно боржника, знято не було. Наявність даного обтяження (арешту) перешкоджає позивачці в оформленні спадщини.

Таким чином, аналізуючи зазначені норми закону, повно та всебічно з`ясувавши вищевказані обставини, які стосуються предмету доказування, та оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами у справі доказів суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст.4, 13, 141, 258-265, 274-276, 280-282, 354 ЦПК України, Суд, -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати обтяження, у виді заборони відчуження всього майна, що належало на праві власності ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що внесений до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна Вижницьким РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області на підставі ухвали Вижницького районного суду Чернівецької області від 04.07.2011 року №2-491/11 та виключити даний запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме, судовий збір в сумі 1211 (Одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 (Двадцять) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Вижницький відділ державної виконавчої служби у Вижницькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Код ЄДРПОУ 34831565, м.Вижниця вул.Січових Стрільців, 4-В, Вижницького району Чернівецької області.

Суддя Іван КИБИЧ