Постанова

від 05.11.2024 по справі 722/2/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 листопада 2024 року м. Чернівці

справа № 722/2/24

провадження №22-ц/822/678/24

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Перепелюк І. Б.

суддів: Височанської Н.К., Половінкіної Н.Ю.

секретар Тодоряк Г.Д.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 15 травня 2024 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Сокирянської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Сокирянської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. У шлюбі, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_3 , що підтверджується повторно виданим Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №30, який був складений Виконавчим комітетом Колінковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області.

02.01.2019 року Сокирянський районний суд Чернівецької області у справі №722/1591/18 ухвалив рішення, яким розірвав шлюб між сторонами.

27.12.2018 року Сокирянський районний суд Чернівецької області видав судовий наказ №722/1818/18 про стягнення аліментів з позивача на користь відповідача на утримання доньки - ОСОБА_3 у розмірі 1/4 з усіх доходів позивача. Позивач зазначає, що сумлінно сплачує аліменти на утримання доньки та не ухиляється від своїх обов`язків щодо її утримання.

Однак, після розірвання шлюбу відповідач забрав дитину та протягом 4 років не дає матері бачитись з донькою, навіть не дає спілкуватися з дитиною засобами телефонного зв`язку, тобто відповідач свідомо забороняє спілкуватися донці з матір`ю та робить усе можливе для того, щоб перешкоджати їхньому спілкуванню, незважаючи на те, що матір неодноразово зверталась до відповідача з проханням поспілкуватися з рідною донькою.

Позивач не бачила та не спілкувалась з рідною дитиною вже майже 4 роки, через те, що батько робить усе, щоб перешкоджати спілкуванню доньки з рідною мамою.

Відповідач постійно змінює місця проживання, що робить неможливим побачення з донькою та встановлення її адреси проживання.

Позивачка неодноразово зверталася до відповідача з метою участі у вихованні доньки, однак відповідач не дає згоду на те, щоб матір мала можливість спілкуватися з дитиною, чим порушує її права як матері.

ОСОБА_1 , яка проживає окремо від дитини, зобов`язана брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з нею, враховуючи її ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, прихильність дитини до матері, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, а тому має право на усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначенні способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею.

Позивач просила зобов`язати батька ОСОБА_2 не перешкоджати матері ОСОБА_1 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні зі своєю донькою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити наступний графік побачень (спілкування) з донькою ОСОБА_3 а саме: систематичні побачення:

- безперешкодне перебування доньки ОСОБА_3 з матір`ю ОСОБА_1 за місцем фактичного проживання/перебування матері кожні перші та треті вихідні місяця починаючи з 10 год. п`ятниці до 18 год. неділі без присутності батька ОСОБА_2 з урахуванням психологічного і фізичного стану дитини;

-безперешкодне перебування доньки ОСОБА_3 з матір`ю

ОСОБА_1 у період відпустки за місцем фактичного проживання/перебування матері до 14 діб для сумісного відпочинку та оздоровлення дитини без присутності батька ОСОБА_2 з урахуванням психологічного і фізичного стану дитини та обставин, які можуть виникнути;

- спілкування з дитиною ОСОБА_3 особисто, засобами: телефонного, поштового, електронного та іншого способу зв`язку (УіЬег, Бкуре тощо) у період з 19:00 до 20:00 години за Київським часом кожного дня за особистим номером телефона доньки та номером телефона батька; У разі хвороби дитини, якщо це припадає на день зустрічі, зустріч підлягає перенесенню на іншу заздалегідь встановлену позивачем та повідомлену (у письмовій чи усній формі) відповідачу дату, враховуючи інтереси доньки, стан здоров`я та потреби у повноцінному розвитку відповідно до віку дитини.

Зобов`язати ОСОБА_2 у письмовій чи усній формі у разі зміни місця проживання дитини повідомити про це матір ОСОБА_1 та зазначити точну адресу проживання доньки.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 15 травня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Сокирянської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею - відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 15 травня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що не відповідає закону. Посилаючись на обставини, зазначені в позові, звертає увагу суду на те, що позивач сумлінно сплачує аліменти на утримання доньки та не ухиляється від своїх обов`язків щодо утримання доньки. Однак після розірвання шлюбу батько - відповідач забрав дитину та протягом 4 років не дає матері - позивачу бачитись з донькою, навіть не дає спілкуватись з дитиною засобами телефонного зв`язку, тобто відповідач свідомо забороняє спілкуватися донці з матір`ю та постійно змінює місця проживання.

Щодо твердження суду першої інстанції, що позивачка попередньо не зверталася за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування, у зв`язку із чим відсутня підстава для звернення до суду з даним позовом, є необґрунтованим та безпідставним.

Законодавством не встановлено заборону на звернення з позовом до суду, попередньо не звернувшись до органу опіки та піклування, а лише вказано про обов`язкову участь органу опіки та піклування під час судового розгляду, що відповідно до змісту позовної заяви і було зроблено та залучено третю особу Службу у справах дітей Сокирянської міської ради як орган опіки та піклування.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що з 18 липня 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі, який на підставі рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 02 січня 2019 року, розірвано.

Від спільного проживання сторони мають дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 09.11.2018 року, що видане повторно Хотинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області.

Після розірвання шлюбу дитина проживає разом із батьком ОСОБА_2 .

Згідно копії судового наказу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 27.12.2018 року (справа №722/818/18), з позивачки ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягуються аліменти у розмірі з усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10.12.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Як вбачається з копій платіжних інструкцій, які містяться в матеріалах справи, позивачка ОСОБА_3 систематично здійснює платежі по сплаті аліментів на ім`я доньки ОСОБА_3 .

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В судове засідання сторони та їх представники, які були належним чином повідомлені, двічі не з`явилися в судове засідання.

За змістом ст. ст. 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Враховуючи зазначене, колегія суддів переглядає справу за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що право позивача не порушено, а тому позов є передчасним.

Також суд роз`яснив позивачу, що у разі вчинення відповідачем ОСОБА_2 таких перешкод або у разі ухиляння ним від виконання рішення органу опіки та піклування, яким встановлено способи її участі у вихованні та спілкуванні дитиною, позивачка має право вернутися до суду з позовом про захист своїх прав та інтересів.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У справі, яка переглядається, предметом спору є визначення способу участі матері у вихованні та спілкуванні з дитиною, а тому колегія суддів керується положеннями Конвенції про права дитини, Сімейного кодексу України, Законом України «Про охорону дитинства», а також іншими правовими актами.

Статтею 18 Конвенції про права дитини визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. ст. 3, 7, 9 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно зі статтею 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, один із батьків, який проживає окремо від дитини, має право на особисте спілкування з нею, а інший не має права перешкоджати спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини. І таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини.

Відповідно до положень ст. ст. 142, 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Крім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків, у тому числі, й на рівне виховання батьками.

Отже, визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини.

Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постановах Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 196/1202/19 (провадження № 61-5501св22), від 26 червня 2023 року у справі № 753/5374/22 (провадження № 61-2097св23).

За змістом ст.ст. 12, 76, 80, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що з 18 липня 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі, який на підставі рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 02 січня 2019 року, розірвано.

Від спільного проживання сторони мають дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 09.11.2018 року, що видане повторно Хотинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області.

Після розірвання шлюбу проживає разом із батьком ОСОБА_2 .

Згідно копії судового наказу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 27.12.2018 року (справа №722/818/18), з позивачки ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягуються аліменти у розмірі з усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10.12.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Отже, виходячи з аналізу вказаних норм законодавства судам при розгляді справ зазначеної категорії обов`язковими є наявність письмового висновку органів опіки та піклування та їхня участь у судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції посилався на те, що позивачка попередньо не зверталася за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування, у зв`язку із чим відсутня підстава для звернення до суду з даним позовом, оскільки її права не порушені.

Такий висновок суду є помилковим, а доводи апелянта щодо цього, обґрунтованими та заслуговують на увагу.

Суд першої інстанції формально підійшов до розгляду справи, не проаналізував інтереси дитини та фактично залишив спір не вирішеним.

Суд апеляційної інстанції, відповідно до норм ст. 365 ЦПК України та ст. 19 СК України звернувся до органу опіки та піклування для надання висновку, однак, на виконання ухвали суду від 05.09.2024р. надійшла відповідь від органу опіки та піклування, в якій вказано про неможливість надання висновку. Зазначено, що відповідач ОСОБА_2 разом з малолітньою дочкою ОСОБА_3 не проживає на території Сокирянської міської ради та відсутній за місцем реєстрації та в телефонній розмові з ним, він повідомив, що разом із донькою перебуває за межами України.

У випадку неможливості надати висновок, який ґрунтується на обстеженні умов, орган опіки і піклування з метою захисту інтересів дитини має використати всі можливі варіанти одержання інформації і оцінки обставин, що склалися, і за можливістю надати висновок з посиланням на бесіди із родичами, знайомими, або з посиланням на інші документи та із вказівкою на те, що обстежити безпосередньо умови проживання неможливо.

Однак винесення рішення у справі не може ставитися у залежність від наявності чи відсутності відповідного висновку. Адже згідно із ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у Верховному Суді від 11 грудня 2023 року у справі № 523/19706/19 зазначено, що передбачена ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України обов`язковість висновку органу опіки та піклування у відповідних категоріях цивільних справ не може абсолютизуватися. У разі якщо з тих чи інших причин такий висновок отримати не можна, суд має вирішити спір за наявними у справі доказами. Якщо з тих чи інших причин орган опіки та піклування відмовиться надати свій висновок у справі, ця обставина не означає неможливості розгляду та вирішення спору. Протилежний підхід є рівнозначним відмові у доступі до правосуддя і означав би порушення приписів статті 6 Конвенції. Зазначений підхід має загальний характер і є цілком справедливим для випадків, коли не було отримано письмового висновку органу опіки та піклування під час розгляду справ, де участь органу опіки та піклування є обов`язковою, з огляду на неможливість надати такий висновок, зокрема, у зв`язку з перебуванням дитини за межами країни, перебуванням дитини на непідконтрольній території, неможливості встановити місце фактичного перебування дитини з одним із батьків тощо.

Враховуючи зазначене, неможливість отримати висновок органу опіки і піклування за встановлених у цій справі обставин, не перешкоджає вирішити спір.

У справі, що переглядається, судом встановлено, що між сторонами справи - батьками малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , існує спір щодо участі матері у вихованні та спілкуванні з донькою.

В той же час належних та допустимих доказів того, що відповідач чинить позивачу перешкоди у спілкуванні з донькою, позивачем не надано.

У відзиві, що міститься в матеріалах справи, відповідач зазначає, що позивач постійно проживає за кордоном, в республіці Італія, а дитина разом із батьком в Нідерландах, що унеможливлює виконання того графіку про який просить позивач, з огляду на відстань та інші обставини.

Колегія суддів зауважує, що тимчасовий виїзд дитини за кордон не повинен використовуватися як спосіб обмеження прав одного із батьків на спілкування з дитиною, яке повинно реалізовуватися задля підтримання родинних відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з матір`ю. Однак, в силі об`єктивних причин, враховуючи, що сторони перебувають в різних країнах, реальні можливості спілкування між матір`ю і дитиною у таких умовах очевидно звужуються.

Колегія суддів зауважує, що мати, яка проживає окремо від своєї дитини, має право на особисте спілкування з нею, а батько не має права перешкоджати матері спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.

Європейський суд з прав людини зазначав, що при визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

У постанові від 27 квітня 2022 року (справа №243/4812/20) Верховний Суд наголошує на тому, що, визначаючи способи участі батька у спілкуванні та вихованні дитини, потрібно надавати системну оцінку фактам та обставинам, які впливають на ухвалення певного рішення, зокрема, суд першочергово має враховувати інтереси дитини, які не завжди можуть відповідати її бажанням, з урахуванням віку, стану здоров`я, психоемоційного стану.

При визначенні способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, колегія суддів також враховує, що дитина та матір проживають в різних країнах.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що позов слід задовольнити частково. Встановити ОСОБА_1 наступний порядок участі у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_3 :

- безперешкодне перебування доньки з матір`ю ОСОБА_1 за місцем фактичного проживання/перебування дитини кожну першу та третю неділю місяця з 10 год. до 16 год. без присутності батька дитини з урахуванням психологічного, фізичного стану дитини, з урахуванням режиму дня, навчання, стану здоров`я дитини, зайнятістю в гуртках та інших факторів, які можуть спричинити перешкоди спілкуванню, та за бажанням дитини;

- надати ОСОБА_1 можливість щорічно разом із донькою у період відпустки за місцем фактичного проживання/перебування матері проводити спільний відпочинок та оздоровлення тривалістю 14 діб без присутності батька, з попереднім наданням відомостей батькові про місце перебування доньки, з урахуванням психологічного і фізичного стану дитини та обставин, які можуть виникнути, за погодженням з батьком дитини та за бажанням дитини;

- особисте спілкування матері з донькою засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв`язку через мережу інтернет за допомогою месенджерів Skype, Viber та інших, у період з 19 год. до 20 год. за Київським часом кожного дня за особистим номером телефона доньки та номером телефона батька, з урахуванням режиму дня, навчання, стану здоров`я дитини, зайнятістю в гуртках та інших факторів, які можуть спричинити перешкоди спілкуванню, та за бажанням дитини.

Деталі організації спілкування попередньо узгоджувати між батьком дитини ОСОБА_2 та матір`ю ОСОБА_1 за допомогою засобів зв`язку з урахуванням стану здоров`я дитини та інших факторів, які можуть спричинити перешкоди спілкуванню.

Зобов`язати ОСОБА_2 у письмовій чи усній формі у разі зміни місця проживання дитини повідомити про це матір ОСОБА_1 та зазначити точну адресу проживання доньки. В іншій частині позову слід відмовити.

Колегія суддів вважає, що встановлений порядок участі у вихованні та спілкуванні з донькою, буде відповідати в першу чергу інтересам дитини.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

При розгляді справи судом першої інстанції порушенні норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права, що відповідно до 4.4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення позову.

На підставі ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в сумі 2 890,40 грн. (за подання позову 1073,60грн. та за подання апеляційної скарги 1816,80 грн. ).

Керуючись ст. ст. 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 15 травня 2024 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Сокирянської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею задовольнити частково.

Встановити ОСОБА_1 наступний порядок участі у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_3 :

- безперешкодне перебування доньки ОСОБА_3 з матір`ю ОСОБА_1 за місцем фактичного проживання/перебування дитини кожну першу та третю неділю місяця з 10 год. до 16 год. без присутності батька ОСОБА_2 з урахуванням психологічного, фізичного стану дитини, з урахуванням режиму дня, навчання, стану здоров`я дитини, зайнятістю в гуртках та інших факторів, які можуть спричинити перешкоди спілкуванню, та за бажанням дитини;

- надати ОСОБА_1 можливість щорічно разом із донькою ОСОБА_3 у період відпустки за місцем фактичного проживання/перебування матері проводити спільний відпочинок та оздоровлення тривалістю 14 діб без присутності батька, з попереднім наданням відомостей батькові про місце перебування доньки, з урахуванням психологічного і фізичного стану дитини та обставин, які можуть виникнути, за погодженням з батьком дитини та за бажанням дитини;

- особисте спілкування матері з донькою засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв`язку через мережу інтернет за допомогою месенджерів Skype, Viber та інших, у період з 19 год. до 20 год. за Київським часом кожного дня за особистим номером телефона доньки та номером телефона батька, з урахуванням режиму дня, навчання, стану здоров`я дитини, зайнятістю в гуртках та інших факторів, які можуть спричинити перешкоди спілкуванню, та за бажанням дитини.

Деталі організації спілкування попередньо узгоджувати між батьком дитини ОСОБА_2 та матір`ю ОСОБА_1 за допомогою засобів зв`язку з урахуванням стану здоров`я дитини та інших факторів, які можуть спричинити перешкоди спілкуванню.

Зобов`язати ОСОБА_2 у письмовій чи усній формі у разі зміни місця проживання дитини повідомити про це матір ОСОБА_1 та зазначити точну адресу проживання доньки.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 890,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 8 листопада 2024 року.

Судді І.Б. Перепелюк

Н.К. Височанська

Н.Ю. Половінкіна