Рішення

від 07.10.2024 по справі 456/4294/24

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/4294/24

Провадження № 2/456/1314/2024

РІШЕННЯ

іменем України

07 жовтня 2024 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Шрамка Р. Т. ,

з участю секретаря: Сімонової-Мацигін А.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу №456/4294/24 за позовом ОСОБА_1 до Грабовецько-Дулібської сільської ради Стрийського району Львівської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Копиляк Катерини Михайлівни про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, -

встановив:

Стислий виклад позицій сторін.

Представник позивача ОСОБА_2 , звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить ухвалити рішення про визначення ОСОБА_1 , додаткового для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мама позивача - ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно, що включає в себе будинковолодіння по АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_3 заповіту не склала. 06 червня 2024 року, ОСОБА_1 , звернулась до приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Копиляк К.М., із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті мами ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак приватний нотаріус розглянувши подані документи, відмовив у вчиненні нотаріальної дії з підстав пропущення шестимісячного строку, встановленого для прийняття спадщини. Разом з тим нотаріусом було рекомендовано звернутися до суду для встановлення додаткового строку достатнього для подачі заяви про прийняття спадщини. Так, на момент смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , перебувала в розгубленому стані та не мала змоги безпосередньо подати заяву до нотаріуса та вважала, що з початку збройної агресії росії законодавцем було запроваджено зупинення перебігу вказаного 6-місячного строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття. Однак в подальшому Верховний Суд, надаючи оцінку п. 3 постанови КМУ №164, встановив, що вона суперечить статтям 1270, 1272 Цивільного кодексу України, а тому не підлягає застосуванню, тому вважає, що пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки їй в силу своєї юридичної необізнаності не було відомо про наявність такої суперечності у законодавстві, а тому не мала можливості вчасно звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті мами. Крім того, після смерті матері позивач часто хворіла та перебувала в безпорадному стані і лікування вимагало значних, як матеріальних витрат так і часу. Отже, ОСОБА_1 не мала об`єктивної можливості вчасно звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті мами, а тому змушена звертатись до суду з вимогою про надання додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини. Додатково слід зазначити, що батько позивача ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а брат ОСОБА_5 - помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Інших спадкоємців, які б претендували на спадкове мано немає. З огляду на викладене, просила вважати пропущений строк на прийняття спадщини, пропущеним з поважних причин, тому із вказаним, позивач за захистом своїх спадкових прав була змушена звертатися до суду із даним позовом.

Відповідач у запропоновані судом строк та порядку відзиву на позовну заяву не подав.

Заяви та клопотання учасників справи.

Від представника позивача через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи по суті за відсутності представника позивача. Одночасно у такій заяві висловлено позицію про те, що позивач на своєму позові настоює та просить його задовольнити з підстав, що у ньому викладені.

Від представника відповідача Грабовецько-Дулібської сільської ради Репецького В., через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи по суті без участі представника відповідача. Одночасно у такій заяві зазначеною представником відповідача висловлено позицію про те, що він при ухваленні рішення у цій справі проти задоволення позовних вимог не заперечує та просить ухвалити таке рішення відповідно до вимог діючого законодавства.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Копиляк Катерини Михайлівни через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи по суті без її участі.

Інших заяв чи клопотань від учасників цієї справи до суду не надходило.

Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14.08.2024 року вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 07.10.2024 року.

Учасники справи належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час судового засідання по їх справі щодо її розгляду по суті, про що у справі наявні відповідні письмові підтвердження цьому.

Судом також було задоволено заяви обох представників сторін про розгляд справи за їх відсутності та, виходячи з положень ст. 200, ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, а також враховуючи неявку у судове засідання усіх учасників справи, суд вважав за доцільне та можливе здійснювати судовий розгляд даної справи за відсутності її учасників на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового засідання, в підготовчому судовому засіданні.

Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.

Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід`ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

У своєму рішеннівід 12 березня 2009 року у справі «Плахтєєва та Плахтєєв проти України» (заява № 20347/03) Європейський Суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У свою чергую, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.

Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм національного процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав позивача ОСОБА_1 , за пред`явленими позовними вимогами щодо спадкування, встановив наступне.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із зазначенням відповідних доказів.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла - ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 21.02.2023 року Грабовецько-Дулібською сільською радою Стрийського району Львівської області.

Відповідно до досланого до матеріалів справи свідоцтва про народження, померла ОСОБА_3 , являється матір`ю позивачки ОСОБА_1 .

За життя спадкодавець ОСОБА_3 , заповіту щодо розпорядження своїми правами й обов`язками на випадок смерті не складала.

Відтак, спадкування після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , повинно відбуватися за законом. У свою чергу, позивачка є єдиною спадкоємицею за законом прав та обов`язків після смерті своєї мами, яка бажає прийняти спадщину, що безпосередньо встановлено у судовому засіданні.

Як вбачається з свідоцтва про право власності серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , належить будинковолодіння в складі двох житлових будинків в АДРЕСА_1 .

Як вбачається з листа приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Копиляк К.М., від 06.06.2024 року за №10/01-16, ОСОБА_1 , зверталась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті матерії ОСОБА_3 , однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, яка залишилась після смерті матері відмовлено, у зв`язку пропуском строку звернення до нотаріуса із заявою, встановленого статтею 1270 ЦК України.

Слід зазначити, що позивачка, яка бажає прийняти спадщину після смерті спадкодавця повинна була подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, оскільки на час відкриття спадщини за законом після смерті своєї мами не проживала постійно із ним, так як була зареєстрованою та постійно проживає за іншою адресою.

Встановлено, що позивачка протягом визначеного законом строку не подала заяву про прийняття спадщини за законом після смерті своєї мами у нотаріальну контору.

Встановлено й те, що позивачка мала намір звернутися у нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті мами у визначений законом строк, однак не змогла цього зробити в силу незадовільного стану свого здоров`я, пов`язаного з постійним лікуванням, а, у подальшому, з відсутністю коштів для можливості оформлення спадщини.

Норми права та роз`яснення, котрі застосовує суд при ухваленні даного рішення.

В силу ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1220, ч. 1 ст. 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно з ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, які прийняли спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Частина 1 ст. 1270 ЦК України встановлює строк для прийняття спадщини, який складає шість місяців і починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 вказаного Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Однак, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз`яснюється у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання при визначенні особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Висновок суду за результатами розгляду справи.

Судом на підставі зібраних та перевірених у судовому засіданні письмових доказів у їх сукупності та взаємозв`язку встановлені поважні причини пропуску позивачем визначеного законом строку для прийняття спадщини після смерті мами, оскільки такі безперечно свідчать про істотні труднощі позивача як єдиного спадкоємця на вчинення дій, пов`язаних із прийняттям спадщини після смерті матері.

Відтак, у поєднанні також з відсутністю інших спадкоємців після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , котрі прийняли спадщину, позовні вимоги про поновлення строку для подання заяви про прийняття такої спадщини підлягають до задоволення у повному обсязі. Зокрема, слід визначити позивачці додатковий строк тривалістю в три місяці для подання ним заяви у відповідну нотаріальну контору про прийняття спадщини за законом після смерті своєї мами ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Розподіл судових витрат у справі, котрі полягають у сплаті позивачкою судового збору за пред`явлення позовної заяви до суду із вимогою немайнового характеру, слід здійснити у порядку, визначеному ст. 141 ЦПК України, та, з урахуванням відповідної позиції позиваки з цього приводу, слід залишити за останньою, тобто покласти на неї.

Доказів понесення учасниками справи інших судових витрат, пов`язаних з її розглядом, окрім як сплати судового збору за пред`явлення позовної заяви до суду, матеріали цієї справи не містять.

Керуючись ст. ст. 4-5, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Грабовецько-Дулібської сільської ради Стрийського району Львівської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Копиляк Катерини Михайлівни про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини - задоволити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , додатковий строк тривалістю в три місяці з дати набрання даним рішенням суду законної сили, для подання заяви у відповідну нотаріальну контору про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Однак, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається учасниками справи через Стрийський міськрайонний суд Львівської області.

Повне найменування сторін та інших учасників справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; зареєстроване та фактичне місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Відповідач: Грабовецько-Дулібська сільська рада Стрийського району Львівської області; місцезнаходження юридичної особи: 82434, Львівська область, Стрийський район, с. Дуліби, вул. Шевченка, 170; код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04370998, E-Mail адреса: rada@gd-gromada.gov.ua

Третя особа,яка не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу Копиляк Катерина Михайлівна, місцезнаходження: 82402, Львівська область, м. Стрий, вул. Успенська, 4/1, Електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_7

Cуддя Р. Т. Шрамко