Рішення

від 11.11.2024 по справі 473/3536/24

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/3536/24

РІШЕННЯ

іменем України

"11" листопада 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Ротар М.М., при секретарі Ніколаєнко Г.О.

розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданнів залісуду вмісті Вознесенськуцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства «Новогригорівське» про визнання права власності на будинок

встановив:

28 червня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства «Новогригорівське» про визнання права власності на будинок, в якому вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 . Вона як спадкоємець першої черги за законом прийняла спадщину шляхом звернення до нотаріальної контори за заявою про прийняття спадщини. Однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину до складу, якої увійшов житловий будинок АДРЕСА_1 , оскільки у спадкоємиці був відсутній правовстановлюючий документ на житловий будинок.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 05 липня 2024 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду порядку загального позовного провадження.

В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Глушич І.І. не з`явилися, від представника позивача надійшла заява в якій вона просила розглядати справу у її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує повністю.

В підготовче судове засідання представник відповідача приватного сільськогосподарського підприємства «Новогригорівське» не з`явився, від нього на адресу суду надійшла заява в якій він просить розглядати справу без його участі, заявлені позовні вимоги визнає повністю.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Новогригорівка Вознесенського району Миколаївської області помер чоловік позивачки ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 29 січня 2019 року Вознесенським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області).

Після його смерті відкрилася спадщина до складу якої увійшло право на земельну ділянку площею 2,9882 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Новогригорівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, а також на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Позивачка в установленому законом порядку прийняла спадщину та на підставі її заяви в Другій Вознесенській державній нотаріальній конторі Миколаївської області заведено спадкову справу № 122/2019 від 05.06.2019 року.

Однак, вивчивши подані позивачем документи, нотаріус відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що у спадкоємиці відсутній правовстановлюючий документ на житловий будинок.

Оскільки, за життя ОСОБА_2 (спадкодавець) не оформив право власності на вищевказаний житловий будинок, у зв`язку з чим позивачка звернулася до суду для захисту своїх прав.

Як слідує із змісту роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 23 постанови № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" за відсутності умов для одержання свідоцтва про право на спадщину або у разі відмови нотаріуса в оформленні права па спадщину спадкоємець має право пред`явити вимоги про визнання права на спадщину у судовому порядку за правилами позовного провадження.

Згідно положень Цивільного кодексу України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1ст. 1220 ЦК України).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 працював у колгоспі ім. Карла Маркса та придбав, належний колгоспу, житловий будинок АДРЕСА_1 . Вказані обставини були підтвердженні в судовому засіданні наявними в матеріалах справи квитанціями та довідкою, яка була видана правлінням Новогригорівського колективного сільськогосподарського підприємства (а.с.14).

Згідно довідки № 701 виданої КП «Вознесенське МБТІ» , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за Колгоспом ім. К. Маркса на підставі Реєстраційного посвідчення, виданого згідно рішення виконкому Вознесенської районної ради № 16 від 30.01.1989 року.

Колгосп ім. Карла Маркса змінив назву на колективне сільськогосподарське підприємство «Новогригорівське» згідно рішення загальних зборів (протокол № 3 від 21.11.1992 року). Після чого КСП «Новогригорівське» реорганізовано в сільськогосподарський виробничий кооператив «Новогригорівський». (наказ Президента України від 03.12.1999 року).

Рішенням загальних зборів №4 від 22 грудня 2000 року сільськогосподарський виробничий кооператив «Новогригорівський», було реорганізовано в приватне сільськогосподарське підприємство «Новогригорівське».

Відповідно до довідки ПСП «Новогригорівське» №29 від 13 червня 2024 року ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно купив житловий будинок АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки, що була видана виконавчим комітетом Вознесенської міської ради від 07.06.2024 року ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований та проживав з 1977 року за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своєю дружиною ОСОБА_1 .

Відповідно дост. 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно дост. 15-16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, якщо він не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу, шляхом визнання права.

Положеннями ст. ст.8,24,41 Конституції Українизокрема визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом та є непорушним.

Відповідност. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності на майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно положеньст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частиною 1ст.82 ЦПК Українивстановлено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4ст.206 ЦПК України).

Відповідно Закону, за відсутності будь-якого застереження, факт визнаний сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, вважається встановленим. Тобто, визнання позову відповідачем, згідност.82 ЦПК України, є обов`язковим для суду, оскільки обставини, визнані сторонами не підлягають доказуванню.

В судовому засіданні встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Оцінюючи належність, допустимість та достовірність наданих позивачем доказів, кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований тапідлягає задоволенню, оскільки достовірно встановлено, щовідновлення порушених прав позивача можливе лише в судовому порядку шляхом визнання за нею права власності на житловий будинок.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 273 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_2 право власності на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: М.М. Ротар