Рішення

від 06.11.2024 по справі 947/18462/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/18462/24

Провадження № 2/947/4166/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2024 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Куриленко О.М.,

за участі секретарів судового засідання Солтановської Ю.О., ОСОБА_1 ,

позивача ОСОБА_2 ,

представника позивача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСББ «ФОНТАН-16» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження транспортного засобу,

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2024 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСББ «ФОНТАН-16», код ЄДРПОУ - 37873503, юридична адреса: 65049, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 16/8, на користь ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , витрати на відновлювальний ремонт належного йому автомобіля HYUNDAI IX35, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в сумі 29550 грн.; витрати на послуги проведення незалежної оцінки та складання висновку експерта №14-24 експертного транспортно-товарознавчого дослідження колісного транспортного засобу HYUNDAI IX35, реєстраційний номер НОМЕР_2 від 19 січня 2024 року, в сумі 4870 грн.; моральну шкоду в сумі 5000 грн. та судові витрати.

Свої вимоги мотивував тим, що 28.12.2023 року ним було виявлено, що внаслідок обвалу фасадної частини житлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , балансоутримувачем якого є Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Фонтан 16», на території прибудинкової автостоянки, був пошкоджений колісно-транспортний засіб (автомобіль) HYUNDAI IX35, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить позивачу. 28.12.2023 року ОСОБА_2 звернувся з повідомленням до оператора «102» для фіксації пригоди. На місце події, згідно зареєстрованої заяви за №24628 від 28.12.2023 року, здійснила виїзд слідчо-оперативна група Одеського районного управління поліції №1 ГУНП. Позивач зазначає, що він звернувся до незалежного експерта та надіслав повідомлення про місце та час проведення експертизи всім зацікавленим особам. Згідно висновку експертного транспортно-товарознавчого дослідження колісного транспортного засобу HYUNDAI ІX35 від 19 січня 2024 року, складеного судовим експертом ОСОБА_5 вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 27891,05 гривень. Вартість послуг проведення незалежної оцінки та складання висновку експерта №14-24 складає 4870,00 грн. Позивач зазначає, що 03.05.2024 року він, за власний рахунок, здійснив відновлювальний ремонт належного йому автомобіля HYUNDAI ІX35, вартість якого, згідно витратної накладної та акту виконаних робіт №548 від 20.01.2024 року ФОП Автомагазин «КлассикА» та рахунку на оплату №8 ТОВ «АЛЬФА СЕРВІС ПЛЮС» та договору, склала 29 550 гривень. Крім того, позивач зазначає, що йому було спричинено моральну шкоду, яку він оцінює в 5000 гривень.

Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 11.06.2024 року провадження по справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження.

11 липня 2023 року представник відповідача ОСББ «ФОНТАН-16» - Пояркова Олеся Володимирівна надала відзив на позовну заяву, в якому просила у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.

У судовому засіданні, що відбулося 09.08.2024 року, представником позивача ОСОБА_3 було заявлено клопотання про виклик та допит свідка.

Протокольною ухвалою суду від 09.08.2024 року клопотання представника позивача ОСОБА_3 було задоволено та відкладено судове засідання засідання до 10.10.2024 року.

14.08.2024 року через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_3 надійшло клопотання про приєднання письмових доказів до матеріалів справи.

09.10.2024 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСББ «ФОНТАН-16» - Пояркової Олесі Володимирівни надійшли заперечення щодо поданого клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

У судовому засіданні позивач та представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали та просили постановити рішення, відповідно до якого стягнути з відповідача суму завданої шкоди, задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача ОСББ «ФОНТАН-16» - Пояркова Олеся Володимирівна у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, вказуючи на його недоведенність та необгрунтованість.

Вислухавши сторін, дослідивши докази та матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28.12.2023 року ОСОБА_2 звернувся до Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області з заявою щодо того, що внаслідок обвалу фасадної частини житлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , був пошкоджений автомобіль HYUNDAI IX35, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить позивачу. Звернення було зареєстроване за №24628 від 28.12.2023 року.

Згідно висновку експертного транспортно-товарознавчого дослідження колісного транспортного засобу HYUNDAI ІX35 №14-24 від 19 січня 2024 року, складеного судовим експертом ОСОБА_5 , вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 27891,05 гривень. Вартість послуг проведення незалежної оцінки та складання висновку експерта №14-24 складає 4870,00 грн.

Згідно акту надання послуг №3 від 03.05.2024 року вартість відновлювального ремонту автомобіля HYUNDAI ІX35 склала 22200 гривень.

Згідно акту №15 здачі-прийняття робіт вартість надання послуг щодо ремонту автомобіля HYUNDAI ІX35 склала 7350 гривень.

Стаття 1166 ЦК України передбачає порядок відшкодування шкоди, завданої неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкоди, завданої майну фізичної або юридичної особи.

Суд звертаєувагу,що позивачем посправі ненадано досуду доказівна підтвердженнятого,що вінє власникомавтомобіля HYUNDAIІX35,що самейому булозавдано будь-якихзбитків тапозивач маєправо навідшкодування майновоїшкоди, заподіяної внаслідок пошкодження транспортного засобу.

До позову не були надані допустимі та належні докази того, що вказаний автомобіль було пошкоджено саме 28 грудня 2023 року біля будівлі за адресою: АДРЕСА_2 та саме внаслідок обвалу фасадної частини житлової будівлі за вказаною адресою.

Разом з тим, до позову була надана заява ОСОБА_2 на ім`я начальника Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеської області Максима Бойко з проханням зафіксувати факт пошкодження автомобіля, де викладенітвердження позивача, що саме могло спричинити пошкодження автомобіля. Вказана заява, свідчить про звернення позивача до правоохоронних органів та не є належним та допустимим доказом на підтвердження факту, що представники поліції зафіксували подію на місці. В заяві не вказана дата її складання та не вбачається, коли саме, на думку ОСОБА_2 був пошкоджений автомобіль.

Позивач стверджує, що за його повідомленням виїжджала слідчо-оперативнагрупа Одеського управлінняполіції №1ГУНП,яка зафіксувалаподію.Однак,докази виїзду слідчо-оперативноїгрупи заповідомленням (рапортвиїзду намісце події)та фіксування правоохоронними органами події на яку посилається позивач, до позову додані не були, зокрема відсутній протокол огляду місця події та схем (план) до нього із відображенням точного місця розташування автомобілю, відсутня фотофіксація на місці події, а також відсутня інформаційна довідка про правопорушення або подію. Відсутні докази фіксування правоохоронними органами характеру пошкоджень автомобілю, фіксування пошкодження автомобілю саме внаслідок обвалу фасадної частини будівлі, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Так, відповідно до п. 5 розділу II Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС 07.07.2017 №575, до складу слідчо-оперативної групи включаються слідчий (дізнавач), працівник оперативного підрозділу, інспектор-криміналіст (технік-криміналіст), а також (за необхідності) кінолог зі службовим собакою. Відповідно до п. 10 розділу II вказаної Інструкції, інспектор-криміналіст (технік-криміналіст) на місці події: 2) з використанням спеціальних знань та навичок, науково-технічних засобів і спеціального обладнання проводить вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складає плани і схеми, виготовляє графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей; 5) відповідає за якісну фіксацію всієї інформації, повноту відображених про це даних у протоколі огляду та схемі (плані) до нього.

Відповідно до п. 3, 4 розділу XVI Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС 27.04.2020 року №357, про резонансне кримінальне правопорушення чи надзвичайну подію уповноваженою особою ТВП, ГУНП готується інформаційна довідка про правопорушення або подію, зразок якої визначено додатком 3. Зазначена довідка розміщується в інформаційній системі ІПНП. В інформаційній довідці про правопорушення або подію, серед іншого, відображаються такі відомості: 1) час і дата надходження заяви чи повідомлення до органу (підрозділу) поліції, номер реєстрації, номер кримінального провадження, час і дата внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань; 2) обставини вчинення правопорушення, виникнення події (дата, час, місце, мотив, спосіб, причина та інше); 3) дані про учасників (заявника, підозрюваного тощо): прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстрація місця проживання, місце перебування, місце роботи, посада, родинні стосунки з іншими учасниками події, характер отриманих тілесних ушкоджень, наявність судимості (за якими статтями Кримінального кодексу України), можлива причетність до інших кримінальних правопорушень, чи перебували особи на момент учинення правопорушення в стані алкогольного, наркотичного, токсичного або психотропного сп`яніння; 4) назва та місце розташування об`єкта злочинних посягань, вид охорони, наявність і стан охоронно-пожежної сигналізації; 5) заподіяні матеріальні збитки, викрадене майно, знаряддя кримінального правопорушення, речі, які вилучено в підозрюваних, наявність речових доказів, слідів, їх характер, чи направлені вони на дослідження та які його попередні результати; 7) посади та прізвища працівників поліції, які виїжджали на місце події; 8) застосовування службових собак та проведення аудіо-, відео-, фотофіксації, залучення мобільної криміналістичної лабораторії. Також відповідно до вказаної інструкції передбачено складення рапорту про виїзд на місто події.

Наданий позивачем до матеріалів справи лист Одеського районного управління поліції від 29.01.2024 року не є належним та допустимим доказом на підтвердження належного фіксування представниками поліції події на місці на яку посилається позивач. У вказаному листі взагалі не вказується про падіння частини фасаду будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 на автомобіль позивача, не вказується, де саме та внаслідок чого були завдані пошкодження автомобілю позивача.

До позову додано письмове запрошення на огляд авто, а саме прохання прибути на експертизу автомобілю 10 січня 2024 року о 12:00 за адресою: АДРЕСА_2 . Однак, з вказаного запрошення не зрозуміло на ім`я кого воно було направлено, та хто саме запрошується на експертизу. Крім того, експертне дослідження не проводилося за адресою, вказаною в запрошенні, а відбулося 10.01.2024 року, у світлий час доби за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується Висновком експерта №14-24 від 19 січня 2024 року.

До позову додано копію експрес-накладної Нової пошти №59001079590898, з якої вбачається, що Головы ОСББ ОСОБА_6 були відправлені документи 28 грудня 2023 року. Однак, з вказаної накладної неможливо встановити, які саме документи були відправлені ОСОБА_2 , оскільки опис вкладення відсутній.

У якості доказу матеріального збитку був наданий Висновок експерта №14-24 від 19 січня 2024 року. Однак, у заяві, яка була складена ОСОБА_2 з проханням зафіксувати факт пошкодження автомобілю та у Висновку експерта від 19 січня 2024 року є невідповідність щодо пошкоджень автомобілю. Так, у своєї заяві ОСОБА_2 зазначає, що було пошкоджено крило автомобілю (але не конкретизовано праве або ліве), про пошкодження стійки кузова у заяві не вказано, у Висновку експерта на 10 аркуші серед переліку складових частин, для яких потрібен відновлювальний ремонт додатково зазначена ліва стійка кузова «А», кутова накладка переднього лівого крила та ліве крило автомобілю.

Позивач вказує, що його автомобіль був пошкоджений на території прибудинкової автостоянки за адресою: АДРЕСА_2 . Однак, матеріали справи не містять доказів, що територія біля будинку за адресою: АДРЕСА_2 відведена для стоянки автомобілів та містить спеціально обладнані місця для паркування.

Відповідно до ст. 58, 59, 60 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Для настання відповідальності відповідно до ст. 1166 ЦКУ необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в)причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки необхідні для всіх випадків відшкодування шкоди.

Суд вважає недоведеним причинний зв`язок між пошкодженням автомобілю та діями відповідача, так як жодної з перелічених підстав у даному випадку немає.

Також, в пункті 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Такі факти свідчать про відсутність правових підстав вважати, що саме з вини відповідача сталося пошкодження вищевказаного автомобілю, в результаті чого було завдано позивачу матеріальної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім матеріальних збитків, позивач вважає, що відповідач своїми неправомірними діями спричинив моральну шкоду, яку він оцінює в сумі 5000 гривень.

Згідно ж пункту 1 статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до пп. 2, 3 пункту 2 вищезазначеної статті моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної шкоди позивачу визначається залежно від характеру правопорушення, глибини його фізичних та душевних страждань, пов`язаних з противоправною поведінкою щодо нього та страждань у зв`язку із пошкодженням майна, ступеня вини відповідача, який завдав шкоду.

У п. 9 Постанови Пленум Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди звернув увагу, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення), та з урахуванням інших обставин. Зокрема, суд враховує стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірним рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення).

Складовими елементами шкоди є: протиправна поведінка особи; настання шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та настанням шкоди; вина завдавача шкоди.

Відсутність хоча б одного з наведених складових елементів шкоди виключає склад цивільного правопорушення, і, як наслідок, настання юридичної відповідальності.

Матеріалами справи доведено відсутність причинного зв`язку між існуючими пошкодженнями майна позивача (настанням шкоди) та протиправною поведінкою відповідача.

У зв`язку з наведеним, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми завданої моральної шкоди в розмірі 5000 гривень, оскільки вину відповідача не встановлено і існування такої шкоди не доведено.

Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСББ «ФОНТАН-16» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження транспортного засобу, слід відмовити в повному обсязі, оскільки матеріалами справи доведено відсутність причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою відповідача.

Згідно з ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.

Відповідно дост. 13 ч. 3 ЦПК Україниучасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Предмет позову - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема,ст. 16 Цивільного кодексу України. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача

Реалізуючи передбаченест. 64 Конституції Україниправо на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Відповідно дост.76ЦПК України доказамиє будь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами :письмовими,речовими іелектронними доказами; висновкамиекспертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування .Предметом доказуванняє обставини,що підтверджуютьзаявлені вимогичи запереченняабо маютьінше значеннядля розглядусправи іпідлягають встановленнюпри ухваленнісудового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст.80ЦПК Українидостатніми єдокази,які усвоїй сукупностідають змогудійти висновкупро наявністьабо відсутністьобставин справи,які входятьдо предметадоказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі»під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

При поданні позовної заяви та протягом розгляду цивільної справи позивач не скористався своїм процесуальним правом та не надав до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування.

Як вбачається з положень ч. 1ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно доч. 1 ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зіч. 1 ст. 3 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост.263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Судоверішення маєвідповідати завданнюцивільного судочинства,визначеному цимКодексом. Привиборі ізастосуванні нормиправа доспірних правовідносинсуд враховуєвисновки щодозастосування відповіднихнорм права,викладені впостановах ВерховногоСуду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.ст. 124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають, через їх безпідставність та необґрунтованість.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача судових витрат понесених під час розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 4, 10,12,19,43, 76-81, 258-261, 263-265, 352 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСББ «ФОНТАН-16» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження транспортного засобу, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О. М. Куриленко

Повний текст рішення складено 11.11.2024 року.