Вирок

від 11.11.2024 по справі 308/7714/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/7714/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючої судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22024070000000060 від 10.04.2024, про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця: м. Херсон, Херсонської області , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м. Херсон, Херсонської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, обвинувачується в тому, що 24.02.2022 Російською Федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, чим самим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і діє на даний час. У зв`язку із веденням агресивної війни з боку російської федерації проти України, 01.03.2022 її армією захоплено м. Херсон.

На підтвердження контролю над містом, 03.03.2022 після захоплення міста окупаційні війська РФ захопили приміщення Херсонської ОДА. 25.04.2022, в приміщення Херсонської міської ради за адресою: м. Херсон, проспект Ушакова, 37, увійшли озброєні військовослужбовці РФ, які попередили керівництво та працівників Херсонської міської ради, що управління місцевою адміністрацією переходить під керівництво Російської Федерації. В той же час окупаційною владою на тимчасово окупованій території Херсонської області створено систему незаконних органів державної влади, в тому числі правоохоронних. Зокрема, у тимчасово окупованому м. Херсон окупаційною адміністрацією на базі державної установи "Північна виправна колонія (№ 90)" (код ЄДРПОУ 08564699, м. Херсон, вул. Некрасова, 234 ) створено незаконний орган з питань виконання покарань - "Управление службы исполнения наказаний по Херсонской области" (далі - "УСИН по Херсонской области"), зареєстрований як юридична особа РФ, який розпочав функціонувати з 07.05.2022 та об`єднав у собі всі установи виконання покарань, які знаходились на тимчасово окупованій території. Починаючи з 27.07.2022 на службу в незаконний правоохоронний орган - "УСИН по Херсонской области" набрано штат працівників. Зокрема, у липні 2022 року, але не раніше 27 липня 2022 року, прийнято на службу громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обійняв посаду начальника відділення відділу по виховній роботі з ув`язненими "УСИН по Херсонской области" із присвоєнням спеціального звання - лейтенант внутрішньої служби. До кола службових обов`язків ОСОБА_5 входило здійснення проведення виховної роботи з ув`язненими установи. Поряд з цим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів", до правоохоронних органів, серед інших, належать органи і установи виконання покарань, а також інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції. З урахуванням наведеної норми закону незаконно створене "УСИН по Херсонской области" є незаконним правоохоронним органом, створеним на тимчасово окупованій території.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являючись громадянином України, діючи умисно, всупереч вимогам діючого законодавства, достовірно знаючи про збройну агресією РФ проти України як обставину, яка є загальновідомим фактом, а також достеменно знаючи про факт захоплення частини Херсонської області, в т.ч. м. Херсон, збройними формуваннями РФ, у липні 2022 року, з метою переслідування своїх особистих інтересів, підтримуючи воєнну агресію та окупаційну політику РФ на території України, в порушення вимог Конституції та законів України, добровільно зайняв посаду начальника відділення відділу по виховній роботі з ув`язнениними "УСИН по Херсонской области", створеного представниками держави-агресора на території м. Херсон, тобто зайняв посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.

Одночасно з цим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись раніше виниклим корисливим мотивом, у липні 2022 року, але не раніше 27 липня 2022 року приступив до виконання своїх службових обов`язків у незаконному органі "УСИН по Херсонской области".

Протягом жовтня 2022 року перед звільненням м. Херсон Збройними силами України російська окупаційна адміністрація змінила дислокацію "УСИН по Херсонской области" та перемістила його вглиб тимчасово окупованої території Херсонської області. У зв`язку з цим ОСОБА_5 , здійснюючи колабораційну діяльність, у вересні 2022 року виїхав із м. Херсона за місцем нової дислокації незаконного "УСИН по Херсонской области", де продовжив виконувати свої службові обов`язки.

За таких обставин, встановлено достатньо підстав для висунення ОСОБА_6 обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, а саме: добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.05.2024 обвинувальний акт направлено до Закарпатського апеляційного суду для вирішення питання про звернення до Касаційного кримінального суду Верховного Суду з поданням про направлення кримінального провадження за підсудністю до Херсонського міського суду Херсонської області. Згідно з ухвалою Верхоного Суду від 17.06.2024 подання залишено без задоволення.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.08.2024 задоволено клопотання прокурора про здійснення судового провадження у спеціальному судовому провадженні за відсутності обвинуваченого. Постановлено здійснювати спеціальне судове провадження з розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні № №22024070000000060 від 10.04.2024, про обвинувачення ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, справу призначено до судового розгляду.

Оскільки судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia), останній показань суду не надавав, при цьому заяв, протестів та клопотань на адресу суду також не подавав.

Дане кримінальне провадження здійснювалось з обов`язковою участю захисника.

Аналіз наявних в матеріалах справи численних документів на підтвердження завчасних належних викликів ОСОБА_5 до суду (наявна судова повістка про виклик до суду розміщені оголошення на сайті Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з викликами на 26.07.2024, 05.08.2024, 08.08.2024, 19.08.2024, 11.09.2024, 04.10.2024, 23.10.2024, 11.11.2024 повістки про виклик ОСОБА_5 розміщені на сайті Офісу Генерального прокурора від 27.05.2024, 26.07.2024, 05.08.2024, 08.08.2024, 23.10.2024, 28.10.2024, 11.11.2024, оголошення у газеті «Урядовий кур`єр» з викликом на 27.05.2024, 26.07.2024, 05.08.2024, 08.08.2024, 23.10.2024, 28.10.2024, 11.11.2024, розписки про виклик, вручені адвокату, висунутого обвинувачення та руху спеціального судового провадження свідчить про те, що він мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, він отримав чи мав би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, мав можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати захисника; в) бути засудженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного захисника безоплатно. Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов`язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Натомість, ОСОБА_5 скористався своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України та з боку останнього.

Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про обізнаність ОСОБА_5 про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права постати перед українським судом за діяння, вчинені на території суверенної України. Ухилення обвинуваченого від правосуддя суд розцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості. Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати чи були здійсненні всі можливі, передбачені законом, заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за її відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

Суд, провівши розгляд в межах висунутого обвинувачення у відповідності до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, дослідивши докази сторони обвинувачення, зважаючи на відсутність у захисника контактів з обвинуваченим та неможливість узгодження позиції, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, за встановлених судом обставин, яка підтверджується сукупністю зібраних доказів, досліджених та перевірених в судовому засіданні, а саме:

- витяг з ЄРДР від 10.04.2024 у кримінальному провадженні №22024070000000060, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України;

- постанова про виділення матеріалів досудового розслідування від 10.04.2024;

- постанова про визначення групи прокурорів від 10.04.2024;

- список по штатному розпису станом на 27.07.2022;

- постанова про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування від 13.07.2023;

- рапорт;

- повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення відносно ОСОБА_5 від 12.03.2024;

- повістки про виклик від 11.03.2024 та публікації в газеті «Урядовий кур`єр» № 54 від 14.03.2024 та на сайті Офісу Генерального прокурора;

- постанови про оголошення в розшук від 11.04.2024;

- ухвала Ужгородського міськрайонного суду про здійснення спеціального досудового розслідування від 23.04.2024;

- ухвали Ужгородського міськрайонного суд щодо обрання запобіжного заходу від 23.04.2024;

- повістки про виклик ОСОБА_5 від 23.04.2024 та публікації в газеті «Урядовий кур`єр», також на сайті ОГП;

- відповідь на доручення від 08.12.2023;

- довідка ДУ "Північна виправна колонія" №28/8-442/Нпр/ВС від 22.02.2024;

- посадова інструкція начальника сектора-начальника відділення соціально-психологічної служби сектору для тримання осіб, узятих під варту, затверджена 21.11.2023;

- протокол огляду з додатком від 03.08.2024 стосовно інформації щодо юридичних осіб, зареєстрованих у РФ;

- список по штатному розпису станом на 22.08.2022;

- табель робочого часу за липень, серпень 2022 року;

- відповідь на доручення №58/6/4064 від 27.11.2023;

- характеризуючі дані на ОСОБА_5 (довідка державної міграційної служби; довідка з КНП «Херсонський міський психіатричнийцентр» Херсонської міської ради; довідка КНП "Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги" ХОР про неперебування на обліку, вимога УІЗ ГУНП в Закарпатській області; довідка ГУНП в Херсонській області про непритягнення до адміністративної відповідальності; довідка ІНФОРМАЦІЯ_7; актовий запис про народження від 25.08.1982 року; інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; довідка Херсонського міського психіатричного центру).

Протоколи допитів свідків:

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який допитаний за допомогою технічних засобів фіксації з оптичним диском DVD-R від 27.10.2023, повідомив, що він працював під час окупації з червня 2022 по жовтень 2022 в Північній виправній колонії № 90 м. Херсон на посаді молодшого інспектора 2 категорії відділу охорони. Громадянина ОСОБА_5 знає з червня 2022, з ним познайомився під час окупації в ПВК 90. ОСОБА_5 на той час працював на посаді начальника загону відділу по виховній роботі з засудженими. Останій раз бачив його у вересні 22 року на об`єкті. ОСОБА_5 добровільно погодився працювати в колонії. Приходив у військовій формі російського зразка з російським шевроном. Під час окупації ОСОБА_5 отримував заробітну плату налічкою російськими рублями. По фото може впізнати ОСОБА_5 . Останній раз його бачив у вересні 2022, де зараз перебуває ОСОБА_5 йому не відомо;

- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який допитаний за допомогою технічних засобів фіксації з оптичним диском DVD-R від 23.10.2023, повідомив, що працював в державній установі «Північна виправна колонія № 90» з 24.02.2023 на посаді начальника чергової варти до вересня 2022. В його обов`язки входило забезпечення служби варти добового наряду. Те, що «Північна виправна колонія № 90 м. Херсон перейшла під керівництво окупаційної адміністрації від росії в 2022 йому відомо. Громадянина ОСОБА_5 знає з червня 2022, з ним познайомився під час окупації в ПВК 90. ОСОБА_5 на той час працював на посаді начальника загону відділу по виховній роботі з засудженими. Останій раз бачив його у вересні 22 року на об`єкті. ОСОБА_5 добровільно погодився працювати в колонії. Приходив у військовій формі російського зразка. Під час окупації ОСОБА_5 отримував заробітну плату налічкою російськими рублями. По фото може впізнати ОСОБА_5 . Останній раз його бачив у вересні 2022, де зараз перебуває ОСОБА_5 йому не відомо;

- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка допитана за допомогою технічних засобів фіксації з оптичним диском DVD-R від 27.10.2023, повідомила, що з 2018 по 2022 працювала в ПВК №90 на посаді молодшого оператора відділу охорони. Те, що «Північна виправна колонія № 90 м. Херсон перейшла під керівництво окупаційної адміністрації від росії в 2022 їй відомо. Громадянина ОСОБА_5 знає, з ним познайомилася під час окупації в ПВК 90. ОСОБА_5 добровільно зайняв цю посаду. Приходив у військовій формі російського зразка. Де зараз перебуває ОСОБА_5 вона не знає. Останній раз бачила у жовтні 2022;

- ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка допитана за допомогою технічних засобів фіксації з оптичним диском DVD-R від 25.10.2023, повідомила, що з 2010 по вересень 2022 працювала в ПВК №90 на посаді сторожа. В її обов`язки входило пропуск людей на територію установи і машин. Те, що «Північна виправна колонія № 90 м. Херсон перейшла під керівництво окупаційної адміністрації від росії в 2022 їй відомо. Громадянина ОСОБА_5 знає, з ним познайомилася під час окупації в ПВК 90. ОСОБА_5 на той час працював на посаді начальника відділення установи. В його обов`язки входило догляд за засудженими. ОСОБА_5 добровільно зайняв цю посаду. ОСОБА_5 отримував заробітну плату в російській валюті, готівкою. Останній раз бачила його у вересні 2022. Впізнати ОСОБА_5 може;

- ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка допитана за допомогою технічних засобів фіксації з оптичним диском DVD-R від 24.10.2023, повідомила, що з початку літа 2022 по початок осені 2022 працювала в ПВК №90 на посаді молодшого інспектора охорони. Те, що «Північна виправна колонія № 90 м. Херсон перейшла під керівництво окупаційної адміністрації від росії в 2022 їй відомо. Громадянина ОСОБА_5 знає, з ним познайомилася під час окупації в ПВК 90. ОСОБА_5 добровільно зайняв посаду. Він контролював рух засуджених. Де зараз перебуває ОСОБА_5 вона не знає. Останній раз бачила на початку осені 2022.

Всі перелічені джерела інформації суд оцінює за правилами документа (ст. 99 КПК України), а відомості, що вони містять, визнає належними та допустимими. Враховуючи цілковиту узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв`язок за часом та характером подій, суд визнає наведені та проаналізовані вище документовані дані достовірними доказами обвинувачення, а тому кладе в основу вироку.

Суд кваліфікує такі дії ОСОБА_5 за ч. 7 ст. 111-1 КК України, а саме у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.

Порушень процесуального закону щодо руху кримінального провадження, повноважень сторони обвинувачення на всіх стадіях процесу судом не виявлено.

Відповідно до ст. 94 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 «поза розумним сумнівом» у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, за обставин, встановлених судом.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо призначення покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання, обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає: вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває. Суд враховує, що обвинувачений не має постійного місця проживання на території України, спосіб життя, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), а саме: його класифікацію за ст.12 КК України ч. 7 ст. 111-1 КК України як особливо тяжкого злочину, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, відсутність заподіяння тяжких наслідків фізичним чи юридичним особам; враховуючи, що обвинувачений на даний час перебуває на тимчасово окупованій РФ територією України, вважає, що достатньою мірою для виправлення та упередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченим є міра покарання, передбачена санкцією ч. 7 ст. 111-1 КК України - позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та з конфіскацією майна. Враховуючи наведені обставини, суд призначає покарання в межах нижчої межі, встановленої в санкції відповідної статті КК України.

При цьому, суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою та необхідною для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів (кримінальних правопорушень).

Саме таке покарання, на думку суду, відповідає справедливому балансу між загальними інтересами суспільства й вимогами захисту основоположних прав особи, а також є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення ОСОБА_5 нових злочинів і не може вважатися явно несправедливим для досягнення мети покарання.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речові докази відсутні.

Відповідно до ст. ст.122, 124 КПК України процесуальні витрати не заявлено.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.349, 369-371, 373-376, 395, 532 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, та призначити йому покарання за ч. 7 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 12 (дванадцять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що надають публічні послуги, строком на 10 (десять) років з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.04.2024 у справі №308/7201/24 обрано запобіжний захід щодо ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Речові докази відсутні.

Відповідно до ст. ст.122, 124 КПК України процесуальні витрати не заявлено.

Вирок відповідно до ст. 532 КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений всіма учасниками процесу до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1