Рішення

від 25.09.2024 по справі 450/4366/23

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/4366/23 Провадження № 2/450/254/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2024 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кукси Д.А.,

при секретарі Качмар М.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про предмет позову : визнання за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га, яка знаходиться в с. Малечковичі, Львівського району Львівської області, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель, кадастровий номер 4623686600:02:001:0106,-

стислий виклад позиції позивача та відповідача :

підстава позову(позиціяпозивача : 12.05.2005рішенням Залізничногорайонного судуміста Львоварозірвано шлюбміж позивачемта відповідачкою ОСОБА_2 .07.07.2005року Залізничнимвідділом РАЦСЛьвівського МУЮвидано свідоцтвопро розірванняшлюбу серія НОМЕР_1 .19.12.2003року,за часперебування ушлюбі звідповідачкою,позивачем булокуплено земельнуділянку,площею 0,1000га,яка знаходитьсяв с.Малечковичі,на територіїСолонківської сільськоїради Пустомитівськогорайону Львівськоїобласті,цільове призначенняякої длябудівництва таобслуговування жилогобудинку тагосподарських будівель,про щосвідчить договіркупівлі-продажуземельної ділянки,посвідченого приватнимнотаріусом Пустомитівськогорайонного нотаріальногоокругу,зареєстрований вреєстрі за№ 6240.На підставівказаного договорукупівлі-продажу19.11.2004року позивачубуло виданодержавний актна правоприватної власностіна земельнуділянку серіяЯА №205263та земельнійділянці присвоєнокадастровий номер4623686600:02:001:0106. 20.03.1999 року позивач разом із дружиною ОСОБА_2 та дочкою ОСОБА_3 виїхали на постійне місце проживання у США, штат Нью-Йорк, Пенфілд. Згодом позивач ОСОБА_1 повернувся в Україну та надалі проживав за місцем своєї реєстрації. Відповідачка ОСОБА_2 разом із дочкою ОСОБА_4 залишилася проживати у США до сьогодні. 06.05.2011 року рішенням Залізничного районного суду міста Львова по справі № 2-1935, визнано ОСОБА_5 втратившою право проживання у належній ОСОБА_1 13/25 частин будинку АДРЕСА_1 . У вказаному рішенні судом встановлено, що «позивач разом із дружиною ОСОБА_2 та відповідачкою донькою останніх, весною 1999 року разом із особистими речами виїхали з належного позивачу частини будинку АДРЕСА_1 на постійне місце проживання в США, звідки лише позивач повернувся на проживання до належного йому на праві власності будинку, а відповідачка разом із матір`ю не повернулись». Відтак, оскільки сторони на момент укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки проживали окремо у різних країнах, фактично припинили шлюбні відносини, існують всі підстави для визнання спірної земельної ділянки особистою приватною власністю позивача. На підставі наведеного, просить позовні вимоги задоволити.

В судове засідання позивач не прибув, представник позивача подала заяву про розгляд цивільної справи у відсутності сторони позивача. Позовні вимоги підтримують, просять такі задоволити.

Позиція відповідача:відповідач в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положеньЦПК Українирозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

Судом встановлено, що сторони перебували в шлюбі з 09.07.1989 року, який між ними розірвано рішенням Залізничного районного суду міста Львова від 12.05.2005.

07.07.2005 року Залізничним відділом РАЦС Львівського МУЮ видано свідоцтво про розірвання шлюбу серія НОМЕР_1 .

Згідно договору купівлі продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 6240, 19.12.2003 за час перебування у шлюбі з відповідачкою, позивачем було куплено земельну ділянку, площею 0,1000 га, яка знаходиться в с. Малечковичі, на території Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель.

На підставі вказаного договору купівлі-продажу 19.11.2004 року позивачу було видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серія ЯА № 205263 та земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 4623686600:02:001:0106.

Рішенням Залізничного районного суду міста Львова від 06.05.2011 по справі № 2-1935, визнано ОСОБА_5 втратившою право проживання у належній ОСОБА_1 13/25 частин будинку АДРЕСА_1 . У вказаному рішенні судом встановлено, що «позивач разом із дружиною ОСОБА_2 та відповідачкою донькою останніх, весною 1999 року разом із особистими речами виїхали з належного позивачу частини будинку АДРЕСА_1 на постійне місце проживання в США, звідки лише позивач повернувся на проживання до належного йому на праві власності будинку, а відповідачка разом із матір`ю не повернулись».

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, судом встановлено, що сторони на момент укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, а саме 19.12.2003, проживали окремо у різних країнах.

Згідно частини шостої статті 57 СКУкраїни суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин. Це пов`язано з тим, що для сімейних відносин важливе значення має не лише державна реєстрація шлюбу, а й дійсні відносини чоловіка та дружини. Якщо ж цього немає і чоловік та дружина фактично не складають однієї сім`ї, то на такі відносини не може поширюватися режим спільності майна подружжя. У разі спору заінтересована особа повинна довести в суді факт окремого проживання подружжя у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин до розірвання шлюбу.

У частині першій статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Аналіз статті 60 СКУкраїни підтверджує встановлення законодавцем презумпції спільної сумісної власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, така презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Відповідно до частини першоїстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною третьою статті12, частиною першою статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, суд оцінивши всі докази у їх сукупності, врахувавши усі обставини справи, приходить до висновку, що земельна ділянка, площею 0,1000 га, яка знаходиться в с. Малечковичі, Львівського району Львівської області, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель, кадастровий номер 4623686600:02:001:0106 не є об`єктом спільної сумісної власності подружжя сторін, а є особистою приватною власністю ОСОБА_1 , тому заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

позовні вимоги ОСОБА_1 ,- задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право особистої приватної власності, на земельну ділянку, площею 0,1000 га, яка знаходиться в с. Малечковичі, Львівського району Львівської області, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель, кадастровий номер 4623686600:02:001:0106.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , Житомирська область, Житомирський район, с. Смолдирів.

СуддяД. А. Кукса