Рішення

від 24.09.2024 по справі 450/1529/24

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/1529/24 Провадження № 2/450/1170/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2024 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Кукси Д.А.

секретаря судового засідання Качмар М.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області, треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про (предмет спору): визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,-

суд постановив таке рішення:

підстава позову (позиція позивача): позивач звернулася до Пустомитівського районного суду Львівської області з позовною заявою про визнання за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 складається з коридору, кімнати, кухні, кімнати та комори, загальною площею 65,4 кв. м., з яких 36,4 кв. м. житлової площі та 29,0 кв. м. допоміжної площі.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з права на: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до технічного паспорта від 07.12.2023 року житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 складається з коридору, кімнати, кухні, кімнати та комори, загальною площею 65,4 кв. м., з яких 36,4 кв. м. житлової площі та 29,0 кв. м. допоміжної площі. На випадок своєї смерті ОСОБА_6 не розпорядилася своїм майном. Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР 1963 року, який діяв на час відкриття спадщини, єдиною спадкоємицею першої черги після смерті ОСОБА_6 є її донька ОСОБА_5 . Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, ОСОБА_5 вважається такою, що прийняла спадщину після смерті матері, оскільки проживала разом з нею до смерті, вела з нею спільне господарство, доглядала її до смерті та займалася похоронами. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку, який вона успадкувала після смерті матері ОСОБА_6 . На випадок своєї смерті ОСОБА_5 на випадок своєї смерті розпорядилася своїм майном склавши 02.03.2010 року заповіт, посвідчений секретарем виконкому Гуменецької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, зареєстрований в реєстрі за № 8. Відповідно до цього заповіту ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробила таке заповітне розпорядження:належний їй на праві власності житловий будинок та господарські будівлі, що знаходяться в АДРЕСА_2 та все те, на що по закону я матиму право, все моє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті заповіла своїй дочці ОСОБА_1 . ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті матері, оскільки була зареєстрована та постійно проживала разом з нею до дня її смерті за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить довідка Гуменецького старостинського округу Щирецької селищної ради № 96 від 02.04.2024 року. Однак, прийнявши спадщину після смерті матері позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки мати успадкувавши такий після смерті своєї матері не виготовила правовстановлюючі документи на такий. У зв`язку з вище наведеним я змушена захищати свої майнові права та інтереси стосовно спадкового майна в судовому порядку.

В судове засідання позивач не прибула, представник позивача подала заяву про розгляд цивільної справи у відсутності сторони позивача. Позовні вимоги підтримують, просять такі задоволити.

Позиція відповідача: відповідач Щирецька селищна рада Львівського району Львівської області явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, подала заяву про розгляд справи без участі відповідача.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 15 ЦПК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 , про що свідчить свідоцтво про смерть видане 17.09.1990 Гуменецькою сільською радою Пустомитівського району Львівської області, актовий запис № 23, серія НОМЕР_1 .

Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з права на:

житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою (витягом з погосподарської книги № 1 Лани Гуменецької сільської ради народних депутатів на 1986-1990 роки) № 99 від 04.04.2024 року. Відповідно до цієї довідки згідно погосподарської книги № 1 Лани Гуменецької сільської ради народних депутатів на 1986-1990 роки за ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 числився житловий будинок за адресою: Лани (особовий рахунок № НОМЕР_2 ) теперішня адреса АДРЕСА_1 .

Відповідно до технічного паспорта від 07 грудня 2023 року житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 складається з коридору, кімнати, кухні, кімнати та комори, загальною площею 65,4 кв. м., з яких 36,4 кв. м. житлової площі та 29,0 кв. м. допоміжної площі.

Згідно довідки ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» № 76 від 16.11.2023 вбачається, що згідно матеріалів інвентаризаційної справи станом на 29.12.2012 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності зареєстрований за ОСОБА_6 , на підставі свідоцтва про право власності Гуменецькою сільською радою 28.12.1994.

Згідно витягу зі Спадкового реєстру № 75198401 від 19.12.2023 року на випадок своєї смерті ОСОБА_6 не розпорядилася своїм майном, спадкова справа після її смерті не заводилася.

Статтею 529 ЦК Української РСР встановлено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР 1963 року, який діяв на час відкриття спадщини, єдиною спадкоємицею першої черги після смерті ОСОБА_6 є її донька ОСОБА_5 , факт родинних відносин підтверджується архівною довідкою № Б-322 виданою Центральним державним історичним архівом України, м. Львів.

Чоловік спадкодавці ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчить свідоцтво про смерть видане 15 жовтня 1959 року, серія: НОМЕР_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, ОСОБА_5 вважається такою, що прийняла спадщину після смерті матері, оскільки проживала разом з нею до смерті, вела з нею спільне господарство, доглядала її до смерті та займалася похоронами, що підтверджується довідкою Гуменецького старостинського округу № 98 від 04.04.2024 року та актом обстеження від 03.04.2024 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , про що свідчить свідоцтво про смерть видане Гуменецькою сільською радою Пустомитівського району Львівської області, актовий запис № 14, серія НОМЕР_4 .

У відповідності до вимог ст. 1220 ЦК України в день смерті ОСОБА_5 , відкрилась спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який вона успадкувала після смерті матері ОСОБА_6 .

16.10.2012 державним нотаріусом Пустомитівської державної нотаріальної контори Підгірняк Н.С. відкрито спадкову справу за №304/2012 після смерті ОСОБА_5 , що стверджується копією спадкової справи №304/2012 від 16.10.2012.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно ст. 1217 ЦК спадкування здійснюється за заповітом або законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті, що закріплено ст. 1218 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті.

На випадок своєї смерті ОСОБА_5 на випадок своєї смерті розпорядилася своїм майном склавши 02.03.2010 року заповіт, посвідчений секретарем виконкому Гуменецької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, зареєстрований в реєстрі за № 8. Відповідно до цього заповіту ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробила таке заповітне розпорядження: належний їй на праві власності житловий будинок та господарські будівлі, що знаходяться в АДРЕСА_2 та все те, на що по закону я матиму право, все моє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті заповіла своїй дочці ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1270 Цивільного Кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно довідки Гуменецького старостинського округу Щирецької селищної ради № 96 від 02.04.2024 року ОСОБА_1 була зареєстрована та постійно проживала разом з ОСОБА_5 до дня її смерті за адресою АДРЕСА_1 .

Чоловік спадкодавці ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що свідчить свідоцтво про смерть видане повторно 12.10.2023 року, серія НОМЕР_5 .

Спадкоємці ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 не претендують, та відмовляються на користь позивача ОСОБА_1 , що стверджується відповідною заявою.

Таким чином позивач ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 та не заявляла відмови від неї, а тому вона фактично успадкувала зазначене в заповіті належне спадкодавцю ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , майно.

Як вбачається, з матеріалів спадкової справи №304/2012 від 16.10.2012 державним нотаріусом Пустомитівської державної нотаріальної контори Підгірняк Н.С. 19.12.2012 позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на майно, яке не є предметом позову.

Судом встановлено, що в позасудовому порядку, зокрема нотаріальному, позивач здійснити спадкування спадкового майна, а саме, житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 складається з коридору, кімнати, кухні, кімнати та комори, загальною площею 65,4 кв. м., з яких 36,4 кв. м. житлової площі та 29,0 кв. м. допоміжної площі не має можливості, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на такий будинок.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власника є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Дане також підтверджується п. 3.1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування».

Приписами ч.2 ст.328 ЦК України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи з засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За вказаних вище обставин, беручи до уваги те, що спадкодавець з підстав, що не заборонені законом, а отже, правомірно набула право власності на спадкове майно; позивач, як спадкоємець за заповітом прийняла спадщину, претендує на спадкове майно, однак не може оформити право власності на нього, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на майно; те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, а обставини склалися так, що в іншому, крім судового порядку, позивач не має можливості реалізувати своє право на спадщину, те, що визнання права власності за позивачем на спірне майно не порушить прав відповідача, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Вирішуючи даний спір, суд враховує свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та принцип пропорційності між застосованим заходом і переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 складається з коридору, кімнати, кухні, кімнати та комори, загальною площею 65,4 кв. м., з яких 36,4 кв. м. житлової площі та 29,0 кв. м. допоміжної площі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду або через Пустомитівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , АДРЕСА_3 .

Відповідач: Щирецька селищна рада Львівського району Львівської області, код ЄДРПОУ 04372193, 81160, Львівська область, Львівський район, смт. Щирець, пл. Ринок, 8.

Треті особи: ОСОБА_2 , АДРЕСА_4 .

ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 .

ОСОБА_4 , АДРЕСА_5 .

СуддяД. А. Кукса