Рішення

від 18.10.2024 по справі 607/6915/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.10.2024 Справа №607/6915/24 Провадження №2/607/1920/2024

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді Дзюбича В.Л., за участі секретаря судового засідання Кочмар С.М., позивачки ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Кожевнікової О.В., відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача адвоката Черничинець С.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , органу опіки та піклування Білецької сільської ради про усунення перешкод у спілкуванні з внуками та визначення графіку побачень,

УСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Кожевнікову О.В., звернулася в суду із позовом до відповідачів ОСОБА_2 , органу опіки та піклування Білецької сільської ради, у якому просить зобов`язати ОСОБА_2 не створювати перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні та побаченні з внуками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та визначити наступний графік побачень і спілкування бабусі ОСОБА_1 із онуками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а саме: щороку 3 січня, день народження бабці, ОСОБА_1 , Різдвяні свята (два дні на вибір), Великодні свята (неділя або понеділок), Свято св. Миколая (перед день); кожна перша та третя субота та неділя кожного місяця без присутності батька поза межами господарського двору проживання дітей; дні народження ОСОБА_5 29 листопада та ОСОБА_6 09 січня; дні проведення медичних маніпуляцій у зв`язку із обстеженням та лікування з приводу хвороби очей ОСОБА_5 за домовленістю; безперешкодне спілкування за допомогою телефону.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що вона являється бабусею малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно Висновку органу опіки та піклування Білецької сільської ради, що затверджений рішенням виконавчого комітету Білецької сільської ради від 18.07.2022 №111 про визначення способу участі бабусі ОСОБА_1 у вихованні малолітніх онуків ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 встановлено, що побачення визначенні кожний другий вівторок та четвер в присутності батька за місцем проживання дітей.

Проте, за місцем проживання дітей зареєстровано та проживає велика кількість родичів ОСОБА_2 , а саме: ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 р.н. ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_7 , а тому кожного разу усі побачення з онуками відбуваються за вхідними воротами, на дорозі, а до хати позивачці не дозволяють зайти та побачення відбуваються близько 20-30 хв., на дорозі біля будинку.

Крім того, жодного разу ОСОБА_2 не дозволяв взяти дітей за місцем проживання позивачки ОСОБА_1 для проведення часу разом з онуками без присутності батька.

В грудні 2023 в січні 2024 року, у передбачені дні побачень, ОСОБА_1 приїжджала до онуків, щоб привести їм гостинці, проте, батько онуків ОСОБА_2 вчиняв дії, що унеможливлювали провести побачення ОСОБА_1 із онуками, оскільки обзивав її нецензурними словами, забороняв приїжджати до онуків, не пускав дітей з хати для побачень, не давав спілкуватись в телефонному режимі із онуками.

Зазначає, що ОСОБА_3 являється інвалідом до 18 років у зв`язку із захворюванням Q14.3.33 (захворювання очей). Для того щоб дана хвороба не прогресувала та ОСОБА_3 не осліпла, їй необхідний регулярний медичний огляд, щорічно змінювати окуляри, проходити спеціальні медичні вправи для очей хоча б два рази на рік по 10 днів. Приймати відповідні ліки.

Батько, який сам являється інвалідом першої групи по зору, не в змозі сам возити з села до місцевої лікарню онуку та забезпечити їй належний медичний догляд.

Тому, враховуючи зазначені обставини та те, що не зрозуміло з яких підстав батько чинить перешкоди у спілкуванні з онуками, позивач просить встановити інший графік побачень з онуками без присутності батька з наданням можливості Позивачу піклуватись про здоров`я онуків про їх загальний та духовний розвиток.

З цих підстав, просить позов задовольнити.

29.04.2024 представником відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, який мотивований тим, що позов до задоволення не підлягає, оскільки дочку позивачки, ОСОБА_10 , вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.05.2023 у справі №607/15091/21 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 п. 1, 2 ч. 2 ст. 115 КК України за вчинення 05.06.2021 року замаху на умисне вбивство дітей та призначено їй покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Позивачка неодноразово висловлювала небажання щоб онуки були зареєстровані в її квартирі, у тому числі на засіданні комісії управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, вимагала, щоб дітей було знято з реєстрації в її квартирі.

Постановою Тернопільського апеляційного суду у справі № 607/16006/22 від 11.01.2024 ОСОБА_10 (дочку позивачки) позбавлено батьківських прав стосовно ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Діти не виявляють бажання спілкуватись з бабою.

За таких підстав брати до уваги висновок органу опіки та піклування Білецької сільської ради від 18 липня 2022 року № 111 (який було складено до винесення вироку) не можна, оскільки на час складання висновку не було встановлено усіх обставин, які мають значення для справи та не було враховано бажання дітей.

Відповідач є інвалідом І групи, проте, він водить дітей до школи та на розвиваючі гуртки, займається їх вихованням, відвідує разом з дочкою лікарів, дбає про фізичне та психологічне здоров`я дітей.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.04.2024 відкрито провадження у вказаній цивільній справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою судді без видалення суду до нарадчої кімнати у судовому засіданні, яке відбулося 01.05.2024 постановлено матеріали цивільної справи направити до Органу опіки та піклування Білецької сільської ради для дачі висновку щодо встановлення способу участі ОСОБА_1 у вихованні малолітніх онуків, що відображено в протоколі судового засідання.

20.06.2024 цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , органу опіки та піклування Білецької сільської ради про усунення перешкод у спілкуванні з внуками та визначення графіку побачень, повернута до суду із Висновком органу опіки та піклування щодо встановлення способу участі бабуся у вихованні малолітніх онуків ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Протокольною ухвалою судді без видалення суду до нарадчої кімнати у судовому засіданні, яке відбулося 12.09.2024 постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті, що відображено в протоколі судового засідання.

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали та просили суд їх задоволити.

Відповідач та його представник в судовому засіданні, щодо задоволення позовних вимог заперечили з підстав наведених у відзиві на позовну заяву. Просили суд в задоволенні позову відмовити.

Представник органу опіки та піклування Білецької сільської ради у судове засідання не з`явився, однак подав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника за наявними матеріалами у справі.

Суд, вислухавши позивачку та її представника, відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, всебічно та в повному обсязі проаналізувавши всі обставини справи, належність та допустимість доказів, встановив наступні обставини.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи суспільних інтересах. Суд, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_8 народився ОСОБА_6 . Його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_10 .

Також, згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_9 народилася ОСОБА_5 . Її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_10 .

Встановлено, що рішенням виконавчого комітету Білецької сільської ради від 18 липня 2022 року №111 «Про затвердження висновку органу опіки та піклування «Про визначення способу участі бабусі у вихованні малолітніх онуків» визначено спосіб участі бабусі ОСОБА_1 у вихованні малолітніх онуків ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно графіку: кожний другий вівторок і четвер місяця, з 13:00 години до 18:00 години, за згодою онуків, за місцем проживання дітей, в присутності батька та опікуна, оскільки в батька проблеми із зором.

Вироком Тернопільського міськорайонного суду Тернопільської області від 29.05.2023 ОСОБА_10 , визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 п.1, 2 ч.2 ст.115 КК України та призначено їй за даним кримінальним правопорушенням покарання із застосуванням ст.69 КК України у вигляді позбавлення волі та строк 5 (п`ять) років.

Вказаним вироком суду встановлено, що 05 червня 2021 року близько 08 год. 00 хв. у ОСОБА_10 , яка перебувала за місцем свого проживання у приміщення кімнати квартири АДРЕСА_1 виник злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті своїм малолітнім дітям ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно постанови Тернопільського Апеляційного суду від 11 січня 2024 року матір дітей ОСОБА_10 позбавлено батьківських прав відносно дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається з висновку органу опіки та піклування Білецької сільської ради про визначення способу участі бабусі ОСОБА_1 у вихованні малолітніх онуків ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області №189 від 05.06.2024, орган опіки і піклування, враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дитини Білецької сільської ради, вважає за доцільне визначити спосіб участі бабусі ОСОБА_1 з малолітніми онуками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в такий спосіб: кожний другий вівторок і четвер місяця, з 13:00 години до 18:00 години, за бажанням онуків, за місцем проживання дітей та у присутності батька.

Рекомендувати: 1) Батькові, ОСОБА_2 , поважати права бабусі, ОСОБА_1 , не чинити перешкод у спілкуванні з онуками, оскільки за нею зберігається право на особисте спілкування та виховання; 2) Бабусі, ОСОБА_1 , поважати права батька, не порушувати графіку побачень, приділяти увагу у вихованні своїх малолітніх онуків.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Положення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на повагу до сімейного життя, поширюються, зокрема, і на відносини між бабою, дідом та внуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв`язки (рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ у справі «Крускіч проти Хорватії» від 25 листопада 2014 року). ЄСПЛ зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв`язку там, де він існує. Відносини між бабою, дідом і внуками за своїм характером відрізняються від відносин між батьками і дітьми і, зокрема, вимагають меншого ступеня захисту. Право на повагу до сімейного життя баби, діда у відносинах з їхніми внуками передбачає, у першу чергу, право підтримувати звичайні стосунки з внуками, навіть якщо такий контакт зазвичай відбувається за згодою особи, яка має батьківську відповідальність» (рішення ЄСПЛ «Богоносови проти Росії» від 05 березня 2019 року).

Тривалість часу, проведеного дитиною з бабою чи дідом може бути важливим фактором у забезпеченні найкращих інтересів дитини (справа «Гокканнен проти Фінляндії», ЄСПЛ від 23 вересня 1994 року, справа «Мамчур проти України» ЄСПЛ від 16 липня 2015 року, справа «Крапівін проти Росії», ЄСПЛ від 12 липня 2016 року).

Згідно із частинами восьмою, дев`ятою та десятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Відповідно до вимог статті 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

За змістом статті 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 159 СК України суд визначає способи у вихованні дитини (періодичні чи систематичні, побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Як вбачається з положень частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як видно із доводів позовної заяви, пояснень представника позивача, досліджених судом доказів, між сторонами існує спір щодо спілкування бабусі із онуками.

З урахуванням того, що між позивачем та відповідачем існує спір щодо участі баби у вихованні онуків, такий спір повинен бути вирішений судом, а тому суд вважає, що позовні вимоги в частині усунення перешкод позивача в спілкуванні та вихованні онуків, та визначення його способу участі у вихованні дитини підлягають до задоволення.

ОСОБА_1 , як баба з боку матері є родичкою дітей, а батько чи інші особи, з якими проживають діти, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою своїх прав щодо виховання онуків, та мають здійснювати свої батьківські права та виконувати батьківські обов`язки на ґрунті поваги до прав дитини та її людської гідності.

Одним із найважливіших прав дитини, є право на сімейне виховання. Це право полягає, перш за все, у наданні дитині можливості жити і виховуватися в сім`ї. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.

Позбавлення позивачки права щодо її участі у спілкуванні та вихованні малолітніх онуків може позбавити ОСОБА_6 та ОСОБА_5 родинних зв`язків з бабою, любові та турботи з боку останньої, що суперечить приписам Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року.

Тому, суд вважає, що відповідача слід зобов`язати не чинити перешкод у спілкуванні позивачки з онуками та визначити спосіб спілкування позивачки та її участі у вихованні онуків.

Визначаючи графік участі позивачки у спілкуванні та вихованні малолітніх онуків, суд враховує висновок органу опіки та піклування Білецької сільської ради, інтереси дітей, їхній вік, розпорядок дня, а також пояснення бабусі дітей, її бажання більше часу провадити із своїми онуками. Крім цього, суд враховує якнайкращі інтереси та права дитини.

Жодних обставин або належних чи допустимих доказів, які б унеможливлювали право баби на спілкування із малолітніми онуками, чи обставин, які б свідчили про спілкування баби з онуками, яке перешкоджало б нормальному розвитку дітей, судом не встановлено, а матеріали справи таких доказів не містять.

Проте, суд вважає, що позивачці слід встановити побачення із внуками згідно графіку, який рекомендовано органом опіки та піклування, зокрема: кожний другий вівторок і четвер місяця, з 13:00 години до 18:00 години, за бажанням онуків, за місцем проживання дітей та у присутності батька.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 263, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, ст. ст.7, 159, 257 Сімейного Кодексу України, Законом України «Про охорону дитинства», суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Встановити наступний порядок участі ОСОБА_1 у вихованні внуків: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме встановити наступний графік побачень з онуками: кожний другий вівторок і четвер місяця з 13 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., за бажанням онуків, за місцем проживання дітей та у присутності батька.

Зобов`язати ОСОБА_2 не створювати перешкод ОСОБА_1 у спілкування та побаченні з онуками ОСОБА_4 та ОСОБА_3 згідно встановленого судом графіку побачень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресом: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , проживає за адресом: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: орган опіки та піклування Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, адреса: вул.. Молодіжна, 19, с. Біла, Тернопільського району Тернопільської області, 47707, код ЄДРПОУ 14029160.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич