Рішення

від 29.10.2024 по справі 729/2063/23

БОБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 729/2063/23

2/729/38/24 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

29 жовтня 2024 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

Судді Демченко Л.М.,

за участю секретарів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

позивача ОСОБА_3 ,

представниці позивача ОСОБА_4

представника відповідачки ОСОБА_5 ОСОБА_6 ,

представниці Бобровицької міськради Ющенко О.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , Бобровицької міської ради Чернігівської області, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ПП «Агропрогрес» про визнання недійсним рішення Бобровицької міської ради, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та видалення земельної ділянки з державного земельного кадастру,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання недійсним рішення Бобровицької міської ради щодо відведення та передачу земельної ділянки у власність, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та видалення земельної ділянки з державного земельного кадастру. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до розпорядження Бобровицької райдержадміністрації №13 від 12.01.2011 було вирішено передати йому у приватну власність земельну ділянку загальною площею 2, 0 га., кадастровий номер 7420687200:01:000:0739, розташовану на території Свидовецької сільської ради Бобровицького району Чернігівської області. Відповідно до вказаного рішення був виданий державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №546537 від 11.05.2011. 12.09.2020 ним було отримане повідомлення про виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру, в якому зазначалося, що у зв`язку із виявленою помилкою у кадастровому номері 7420687200:01:000:0739 Відділом №2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області внесено зміни до відомостей Державного земельного кадастру про присвоєння нового кадастрового номеру 7420687200:05:000:1739 та виготовлено новий аркуш поземельної книги із зміненими відомостями та долучено до Поземельної книги. 23.03.2023 на підставі інформації з Державного земельного кадастру про право власності на землю та речові права на земельну ділянку стало відомо, що належну йому земельну ділянку з 100 % перекриттям на підставі рішення Бобровицької міської ради Чернігівської області №473-9/VIII від 25.06.2021 було зареєстровано право власності на земельну ділянку за ОСОБА_5 , право оренди земельної ділянки перебуває в ПП «Агропрогрес». Зазначає, що право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку було зареєстровано безпідставно, оскільки він є законним власником спірної земельної ділянки з 2011 року. Надання земельної ділянки ОСОБА_5 у власність відбулось із перевищенням Бобровицькою міською радою наданих законом повноважень та без врахування правовстановлюючих документів. З боку ОСОБА_5 не було вчинено жодних дій для усунення факту 100 % накладання належної їй земельної ділянки з кадастровим номером 7420687200:05:000:1556 на належну йому земельну ділянку з кадастровим номером 7420687200:05:000:1739. Враховуючи викладене, просить визнати недійсним рішення Бобровицької міської ради Чернігівської області від 25.06.2021 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства та передачу їх у власність» в частині передачі ОСОБА_5 права власності на земельну ділянку кадастровий номер 7420687200:05:000:1556 площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Свидовецької сільської ради Бобровицького району Чернігівської області; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на вказану земельну ділянку; ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області видалити з Державного земельного кадастру земельну ділянку з кадастровим номером 7420687200:05:000:1556.

В судовому засіданні позивач та його представниця позовні вимоги підтримали та просили задовольнити з підстав, викладених у позові.

Відповідачка ОСОБА_5 в наданому суду відзиві вказує, що позовні вимоги не визнає та заперечує проти їх задоволення та зазначає, що відповідно до рішення Бобровицької міської ради від 25.06.2021 №473-9/VII був затверджений проект землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки у власність на території Свидовецького старостинського округу для ведення особистого селянського господарства розміром 2.0000 га., кадастровий номер 7420687200:05:000:1556. Вказана земельна ділянки зареєстрована 11.07.2019, задовго до реєстрації земельної ділянки ОСОБА_3 з кадастровим номером 7420687200:05:000:1739, яка зареєстрована 12.09.2020. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5 перевірено та внесено до Державного земельного кадастру, внесено в натурі та погоджено з усіма суміжними землевласниками, а тому державний реєстратор не мав законних підстав вносити зміни до відомостей Державного земельного кадастру та присвоювати новий кадастровий номер 7420687200:05:000:1739 в той час, коли дана земельна ділянка була зареєстрована за кадастровим номером 7420687200:05:000:1556. Нею був виготовлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 7420687200:05:000:1556 та зазначений проект занесений в електронний документ, перевірено та погоджено з усіма суміжними землевласниками. Позивачем не надано жодних доказів щодо накладення земельних ділянок з кадастровими номерами 7420687200:05:000:1739 та 7420687200:05:000:1556. Тому, просить відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідачки, ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав позицію відповідачки, також просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представниця відповідача, Бобровицької міської ради Чернігівської області, в судовому засіданні просила в задоволенні позову відмовити, оскільки, враховуючи практику Верховного Суду, викладену у постанові Верховного Суду у справі №19/028-10/13 від 30.06.2020, позивачем вибраний неналежний спосіб захисту. Зазначає, що Бобровицькою міською радою при наданні земельної ділянки у власність не порушені вимоги чинного законодавства, так як згідно довідки з Державної статистичної звітності про наявність земельних ділянок та розподіл їх власникам, землекористувачам, угіддями, які передбачалися для передачі землекористувачам у власність ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства на території Свидовецької сільської ради Бобровицького району Чернігівської області, земельна ділянка значиться як землі державної власності. Згодом земельні ділянки сільськогосподарського призначення були передані з державної у комунальну власність об`єднаної територіальної громади. На час передачі з державної у комунальну власність земельна ділянка з кадастровим номером 7420687200:05:000:1556 була вільною і надана ОСОБА_5 .

В наданому відзиві на позов вказано, що згідно архівного витягу з розпорядження №124 від 17.04.2012 Бобровицької райдержадміністрації «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства» ОСОБА_5 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства із державної власності Свидовецької сільської ради. В подальшому, на замовлення ОСОБА_5 ТОВ «Інвест-гео» виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 7420687200:05:000:1556 у власність загальною площею 2, 0000 га. ОСОБА_5 В зазначеному проекті міститься висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 30.05.2019 №5468/82-19, форма власності земельної ділянки значиться «державна». Згідно довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками, землекористувачами, угіддями, які передбачаються для передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства (01.03) за адресою: Свидовецька сільська рада Бобровицького району Чернігівської області, земельна ділянка значиться як «землі державної власності». 19.05.2017 рішенням 12 сесії Бобровицької міської ради 7 скликання шляхом об`єднання міської та сільських рад Бобровицького району утворена Бобровицька територіальна громада, територія Свидовецької сільської ради увійшла до територіальної громади Бобровицької міської ради. На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України №60-р від 31.01.2018 землі сільськогосподарського призначення державної власності було проінвентаризовано, сформовано у земельні ділянки з реєстрацією у Державному земельному кадастрі (в тому числі земельна ділянка з кадастровим номером 7420687200:05:000:1556) та передано з державної власності у комунальну власність Бобровицької міської ради. Згідно пункту 5 Додатку до Акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 21.10.2019, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку та відомості про обмеження у використанні земельної ділянки з кадастровим номером 7420687200:05:000:1556 відсутні та не зареєстровані, на час передачі з державної у комунальну власність земельна ділянка була вільною. 03.06.2021 до Бобровицької міської ради надійшла заява ОСОБА_5 щодо затвердження проекту землеустрою земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,000 га, кадастровий номер 7420687200:05:000:1556. Рішенням 9 сесії Бобровицької міської ради 8 скликання від 25.06.2021 правомірно затверджено та передано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку, оскільки при перевірці статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками, землекористувачами, земельна ділянка з кадастровим номером 7420687200:05:000:1556 не була надана у власність чи користування. Також зазначає, що поземельна книга на земельну ділянку ОСОБА_5 відкрита 11.07.2019, а на земельну ділянку позивача 05.01.2022, в той час державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 7420687200:05:000:1556 здійснена 14.06.2016. Окрім викладеного, зазначає про порушення позивачем строків позовної давності.

Представник третьої особи, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області в судове засідання не з`явився. В поясненнях, надісланих суду, просить проводити розгляд справи у відсутність представника Головного управління.

Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області в письмових поясненнях зазначає, що рішенням Бобровицької міської ради Чернігівської області №473-9/ VIII від 25.06.2021 відповідачці ОСОБА_5 передано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 7420687200:05:000:1556 площею 2, 0000 га. для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Свидовецької сільської ради Бобровицького району Чернігівської області. У власності позивача ОСОБА_3 згідно державного акту серії ЯМ №546537 від 05.05.2011 перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 7420687200:01:000:0739 площею 2,000 га., розташована на території Сводовецької сільської ради Бобровицького району Чернігівської області. Кадастровий номер земельної ділянки індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу ісування.

У зв`язку із виявленою помилкою у кадастровому номері земельної ділянки позивача 12.09.2020 було внесено зміни до відомостей Державного земельного кадастру щодо номера кадастрової зони відносно адміністративної області та місцезнаходження земельної ділянки відносно кадастрового кварталу та присвоєно новий кадастровий номер земельній ділянці позивача - 7420687200:05:000:1739. Після виправлення помилок шляхом присвоєння нового кадастрового номера земельній ділянці позивача відбулося 100 % накладення земельних ділянок позивача та відповідачки в Державному земельному кадастрі. Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку. Датою відкриття Поземельної книги, а отже і датою державної реєстрації земельної ділянки, яка перебуває у власності ОСОБА_5 є 11.07.2019. На момент внесення виправлених відомостей щодо кадастрового номера земельної ділянки позивача, земельна ділянка відповідачки ОСОБА_5 вже була зареєстрована в Державному земельному кадастрі. На момент прийняття державним кадастровим реєстратором рішення про проведення державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7420687200:05:000:1556 в Державному земельному кадастрі були відсутні відомості про те, що в її межах вже існує інша земельна ділянка, оскільки наявність такого факту є підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки відповідно до приписів ч. 6 ст. 24 ЗУ «Про державний земельний кадастр». З урахуванням викладеного, не можна стверджувати, що накладення земельних ділянок сталося внаслідок протиправних дій відповідачів, це відбулось внаслідок того, що в Державному акті на право власності на земельну ділянку позивача було неправильно зазначено кадастровий номер земельної ділянки. Також вказує, що вимога про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку є неефективним способом захисту. Обраний позивачем неналежний спосіб захисту права є самостійною підставою для відмови у позові.

Представник третьої особи ПП «Агропрогрес» в судове засідання також не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

В наданих суду письмових поясненнях щодо позову вказує, що позовна заява побудована на припущеннях та уявних твердженнях, що не відповідають фактичним обставинам. Крім того, вважає, що позивачем обраний неефективний спосіб захисту ймовірно порушених прав.

В своїх поясненнях на відзив Бобровицької міської ради позивач вказує, що зазначені у відзиві міською радою підстави формування земельної ділянки з кадастровим номером 7420687200:05:000:1556 суперечать одна одній, так як не зрозуміло чи на замовлення ОСОБА_5 формувалась земельна ділянка чи на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України. Не встановлено міською радою факт належності довідки з державної статистичної звітності про належність земель та реєстрації їх за власниками, землекористувачами, угіддями, які передбачалися для передачі земельних ділянок у власність ОСОБА_5 . Не вивчені підстави та обставини отримання даної довідки, також не встановлено на підставі яких матеріалів формувався висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 30.05.2019 №5468/8249. Станом на 12.12.2019 він був не обізнаний щодо 100 % перекриття належної йому земельної ділянки із земельною ділянкою, належною ОСОБА_5 .

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №546537, ОСОБА_3 на підставі розпорядження Бобровицької районної державної адміністрації №13 від 12.01.2011 є власником земельної ділянки площею 2, 0000 га., яка розташована на території Свидовецької сільської ради Бобровицького району Чернігівської області з кадастровим номером 7420687200:01:000:0739.

Державний акт зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №742060001000466 05 травня 2011 року (а.с.11).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №312596821 від 18.10.2022, за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на земельну ділянку, дата державної реєстрації - 14.04.2016. Підстава для державної реєстрації договір оренди землі від 29.06.2011 (а.с.12).

Згідно повідомлення Відділу №2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 12.09.2020 №734, у зв`язку з виявленою помилкою у кадастровому номері 7420687200:01:000:0739 внесено зміни до відомостей Державного земельного кадастру про присвоєння нового кадастрового номеру 7420687200:05:000:1739 та виготовлено новий аркуш поземельної книги №7420687200:05:000:1739 (а.с.13).

Згідно розпорядження №124 від 17.04.2012 Бобровицької райдержадміністрації «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства із державної власності Свидовецькою сільської ради ОСОБА_5 орієнтовною площею 2, 00 га., у тому числі ріллі 2, 00 га. (а.с.62).

Згідно наказу ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 21.10.2019 №25-7616/14-19 ст Бобровицькій міській об`єднаній територіальній громаді Бобровицького району Чернігівської області передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 25, 0608 га., які розташовані за межами населених пунктів на території Бобровицької міської об`єднаної територіальної громади Бобровицького району Чернігівської області, згідно акту приймання-передачі (а.с.65).

Відповідно до акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 21.10.2019 ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області передало із державної власності, а Бобровицька міська рада Бобровицького району Чернігівської області прийняла у комунальну власність Бобровицької міської об`єднаної територіальної громади земельні ділянки згідно з додатком (а.с.66).

Згідно додатку, у власність Бобровицької міської об`єднаної територіальної громади передано земельну ділянку площею 2,000 га. для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Свидовецької сільської ради, кадастровий номер 7420687200:05:000:1556 (а.с.67).

На підставі наданої відповідачкою ОСОБА_5 заяви від 03.06.2021 Бобровицькою міською радою Чернігівської області прийнято рішення №473-9/VIII від 26.06.2021 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства та передачу їх у власність» яким ОСОБА_5 передано у власність земельну ділянку, розташовану на території Свидовецького старостинського округу площею 2,000 га. для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 7420687200:05:000:1556 (а.с.125, 126).

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку вбачається, що 11.07.2019 відбулася державна реєстрація земельної ділянки ОСОБА_5 з вищезазначеним кадастровим номером (а.с.127).

З досліджених в судовому засіданні проектів із землеустрою ОСОБА_3 та ОСОБА_5 щодо відведення земельних ділянок у власність загальною площею 2,000 га. для введення особистого селянського господарства на території Свидовецького старостинського округу вбачається, що після зміни кадастрового номера земельної ділянки, виділеної ОСОБА_3 виник спір внаслідок накладення (площа співпадіння 100 %) належної позивачу земельної ділянки із земельною ділянкою, власником якої є ОСОБА_5 на підставі оспорюваного рішення Бобровицької міської ради Чернігівської області від 25.06.2021 №473-9/VIII (а.с. 97-127, 218-243).

Факт 100 % накладення (співпадіння) земельної ділянки позивача із земельною ділянкою відповідачки при зазначених вище обставинах в Державному земельному кадастрі підтверджено Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області (а.с.85-87).

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог позивача, представник відповідачки ОСОБА_6 посилався на те, що предметом спору є різні земельні ділянки, а не одна і та ж, однак, на підтвердження своїх заперечень не надав суду належних та допустимих доказів всупереч вимогам ст. 76-81 ЦПК України.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованого Законом України від 17 липня 1997року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За статтею 6 Конвенції визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - право на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положеннями статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що, як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (див. mutatis mutandis постанови від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.6), від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (пункт 48)від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 88), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 75), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55); див. також постанову Верховного Суду Українивід 10 вересня 2014 року у справі № 6-32цс14).

Статтею 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані у цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

За змістом частини першої статті 2 ЦПК України метою цивільного судочинства є саме ефективний захист прав та інтересів позивача.

Отже, спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути ефективним, тобто призводити у конкретному спорі до того результату, на який спрямована мета позивача, до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Застосування способу захисту має бути об`єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків (див. mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (пункт 5.6), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.64), від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (пункт 55), від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (пункт 86) та інших).

Власник із дотриманням правил статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння кінцевого набувача. Для такого витребування не потрібно заявляти вимоги про визнання незаконними та недійсними рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, рішень, записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за незаконним володільцем, самої державної реєстрації цього права, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, і тим більше документів (свідоцтв, державних актів тощо), що посвідчують відповідне право. Такі вимоги є неналежними, зокрема неефективними, способами захисту права власника. Їхнє задоволення не відновить володіння позивачем його майном. Тому не допускається відмова у віндикаційному позові, наприклад, із тих мотивів, що договір, рішення органу влади, певний документ, відомості чи запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно не визнані незаконними, або що позивач їх не оскаржив (від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункти 99-100), від 06 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункти 39, 42-44, 50),від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (пункти 5.27, 5.36, 5.44, 5.46, 5.69, 6.5), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункти 9.65-9.66), від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19 (пункт 9.47) та інших).

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, а також можливість їх захистити іншим способом, встановленим договором або законом чи судом у визначених законом випадках, закріплені у частині другій статті 16 ЦК України. Глава 29 ЦК України передбачає, зокрема, такі способи захисту права власності, як витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц, провадження № 14-545цс19, від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20, провадження № 12-61гс21 (пункт 148)).

Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України). Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 ЗК України). Залежно від обставин справи вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку суд може кваліфікувати як негаторний позов.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18, провадження № 12-148гс19, власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна (пункт 34). Схожі за змістом правові висновки містяться й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16, провадження № 14-2цс21 (пункти 148-150).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2023 року у справі № 373/326/17 (провадження № 14-201цс21), пославшись на свою сталу та сформовану судову практику, вказала, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою такого позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений.

У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.

Вимога про визнання недійсним рішення сільської ради не є належною у спорі про витребування земельних ділянок (пункт 67 вищевказаної постанови).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що за загальним правилом, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Крім того, відповідно до вимог абзацу 2 ч.3 ст. 26 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

За положеннями частин десятої, тринадцятої статті 79-1 ЗК Українидержавна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.Земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема,скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Згідно із частинами шостою восьмою статті 16 Законупро земельний кадастркадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці.Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

В даній справі позивач, який є власником майна, пред`явив позов про визнання недійсним рішення щодо відведення та передачу земельної ділянки у власність, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та видалення земельної ділянки з державного земельного кадастру. Фактично позивач просить визнати недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке вичерпало свою дію, що не є способом захисту прав та інтересів, передбачених законом. Суд вважає, що оскільки спірна земельна ділянка вибула з володіння ОСОБА_3 без його волі, а відповідачка ОСОБА_5 набула право власності на цю ділянку, ефективним способом захисту порушеного права у цих правовідносинах є витребування спірного майна з підстав, передбачених ст.ст. 387, 388 ЦК України.

З огляду на викладене в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення щодо відведення та передачу земельної ділянки у власність, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та видалення земельної ділянки з державного земельного кадастру слід відмовити внаслідок обрання позивачем неефективного способу захисту порушених та оспорюваних прав.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , Бобровицької міської ради Чернігівської області, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ПП «Агропрогрес» про визнання недійсним рішення Бобровицької міської ради, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та видалення земельної ділянки з державного земельного кадастру, - відмовити.

Найменування сторін: позивач - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ); відповідачі: ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ), Бобровицька міська рада Чернігівської області (17400, вул. Незалежності, 46, м.Бобровиця Чернігівська область, код ЄДРПОУ 04061990), треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області (14000, вул. П`ятницька, 11 а, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 39764881), ПП «Агропрогрес» (17412, вул. Молодіжна, 15, с. Горбачі, Ніжинський район, Чернігівська область, код ЄДРПОУ 31174509).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення виготовлено 08 листопада 2024 року.

Суддя Л.М.Демченко