Рішення

від 05.11.2024 по справі 523/14581/24

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/14581/24

Провадження №2-о/523/563/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2024 р. м.Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Аліної С.С.,

за участю секретаря судового засідання - Могили А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Одеська міська рада, Управління житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, -

ВСТАНОВИВ:

До Суворовського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Одеська міська рада, Управління житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради, в якій просить встановити факт належності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , нині померлому, (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 виданого 03.12.2013 року виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Южненського міського управління юстиції в Одеській області) свідоцтва про право власності на житло видане Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 22.09.1993 року, яке було зареєстровано і записано у реєстрову книгу за №12-2225 на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_2

Свою заяву обґрунтовує вимоги тим, що вона не має змоги отримати у спадщину частину квартири АДРЕСА_1 , що належала її сину, ОСОБА_2 , нині померлому. У зв`язку із розбіжністю написання прізвищ заявниці у правовстановлюючому документів та її паспорту, належність правовстановлюючого документа ставиться під сумнів.

Встановлення факту належності правовстановлюючого документу необхідно заявнику для оформлення права на спадкове майно за законом в нотаріальному порядку на підставі ст. 1261 ЦК України.

Дані обставини стали підставою для звернення до суду.

Ухвалою Суворвоського районного суду м. Одеси від 16.09.2024 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась судом належним чином, надала письмове клопотання, яке міститься в матеріалах справи, в якому просила розгляд справи проводити за її відсутності (арк.сп.24).

У судове засідання представник заінтересованої особи - Управління житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, про те, що заява є обґрунтованою, є доказаною, тому підлягає задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_1 , а також ОСОБА_3 , нині покійний (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 виданого 03.12.2013 року виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Южненського міського управління юстиції в Одеській області), у 1993 році отримали у власність квартиру АДРЕСА_1 шляхом приватизації. Право власності було встановлено на підставі свідоцтва про право власності на житло видане Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 22.09.1993 року яке було зареєстровано і записано у реєстрову книгу за №12-2225. Вказане свідоцтво було видане згідно з розпорядженням органу приватизації від 22.09.1993 року №23425.

ОСОБА_1 була головним наймачем квартиру АДРЕСА_1 , де на момент приватизації квартири проживали заявниця та її діти, а саме: дочка ОСОБА_4 , син ОСОБА_5 та син ОСОБА_3 , (нині покійний).

Оскільки, під час приватизації використовувались документи складені на російській мові та радянського зразку, під час перекладу прізвища та видачі свідоцтва про право власності на квартиру в ньому були допущені помилки у прізвищі всіх власників, які перешкоджають заявниці володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власність на свій розсуд.

Після заміни радянських паспортів та отримання українських паспортів останні містили записи із вірним правописом прізвища, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_6 . Разом із тим, на той момент, ніхто не звертав уваги на невідповідність прізвищ записаних у документах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , нині померлого, та правовстановлюючому документі виданому мені, що посвідчує право власності на нерухоме майно, а саме у свідоцтві про право власності на житло видане Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 22.09.1993 року в якому було зазначено прізвища: « ОСОБА_1 , ОСОБА_2 », тобто замість букви «І» у прізвищі зроблено помилку та зазначено букву «О».

Внаслідок вказаної помилки заявниця не має змоги отримати у спадщину частину квартири АДРЕСА_1 , що належала моєму синові, ОСОБА_2 , (нині померлому).

Згідно довідки нотаріуса №618/02-14 від 06.03.2024 р. ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_2 , але не можу реалізувати своє право на спадкування у зв`язку з помилкою у правовстановлюючому документі.

У зв`язку із розбіжністю написання прізвищ заявниці у правовстановлюючому документів та її паспорту, належність правовстановлюючого документа ставиться під сумнів.

Так, звертаючись із запитом до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради про видачу довідки про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , останнім надано рішення про відмову у видачі такої довідки з підстав що у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними.

Оскільки, Управління житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів що видавало свідоцтво ліквідовано Заявниця не має можливості виправити помилку у позасудовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України.

Згідно з вимогами ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до розяснень, що викладені в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику усправах провстановлення фактів, що мають юридичне значення» судам розяснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Згідно п. 2 постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення фактів, яка в разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення`суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючого документа особі, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину або інших спадкових прав

При таких обставинах, заявлені вимоги ОСОБА_1 , заінтересована особа: Одеська міська рада, Управління житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 4,5,13,76-81,133,141,265, 293, 315, 316, 317, 319 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Одеська міська рада, Управління житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 (померлому відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 виданого 03.12.2013 року виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Южненського міського управління юстиції в Одеській області) свідоцтва про право власності на житло видане Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 22.09.1993 року, яке було зареєстровано і записано у реєстрову книгу за №12-2225 на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Копію заочного рішення направити сторонам по справі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено та підписано 05.11.2024 року.

Суддя: Аліна С.С.