Рішення

від 28.10.2024 по справі 204/3161/24

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/3161/24

Провадження № 2/204/2145/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

28 жовтня 2024 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, у складі:

головуючого - судді Приваліхіної А.І.,

за участю секретаря судового засідання - Єрмак Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення,

В С Т А Н О В И В:

01 квітня 2024 року КП «Дніпроводоканал» ДМР звернулося до суду із зазначеним позовом до відповідача ОСОБА_1 із вимогоюпро стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення (а. с. 1-3).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до державної програми забезпечення населення України послугами водопостачання та водовідведення КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради надає послуги водопостачання та водовідведення споживачам. Між КП «Дніпро водоканал» Дніпровської міської ради та ОСОБА_1 встановлені фактичні відносини з приводу надання послуг, згідно з рішенням Дніпровської міської ради № 526 від 20 квітня 1995 року «Про розподіл платні за надання населенню комунальних послуг, споживачам, переданим на обслуговування КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради», абоненту відкрито особовий рахунок. На даний час від відповідача не поступало жодної заяви про вибір моделі договірних відносин або відмови від надання централізованого водопостачання та водовідведення, тому вважає, що відповідач є користувачем послуг. Відповідно до розрахунку сума заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , де відповідальним квартиронаймачем є ОСОБА_1 , якому відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , станом на 31 січня 2024 року, складає 29058 гривень 32 копійки. Вказана заборгованість утворилась за період з січня 2014 року по січень 2024 року. Відповідно до Довідки про склад сім`ї та зареєстрованих осіб у житловому приміщені за вказаною адресою, власником житлового приміщення є ОСОБА_1 . Тому позивач вимушений звернутися із вказаним позовом до суду, в якому він прохає стягнути з відповідача заборгованість по оплаті послуг водопостачання та водовідведення у розмірі 29058 гривень 32 копійки, з урахуванням 3 % річних у розмірі 684 гривні 96 копійок та інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 5268 гривень 58 копійок, а всього 35011 гривень 86 копійок, які він прохає суд стягнути разом із судовим витратами по справі у розмірі 3028 гривень.

Ухвалою суду від 04 квітня 2024 року у справі відкрито спрощене позовне провадження викликом сторін (а. с. 25), копія якої надіслана учасникам справи 04 квітня 2024 року за вихідним № 8468/24вих/2/204/2145/24 (а. с. 26).

Представниця позивача у судове засідання не з`явилася, надала заяву в якій прохала провести судове засідання за її відсутності (а. с. 82).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а. с. 98,99), про причини неявки суд не відомі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням кожен окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та, спираючись на вимоги ст. ст. 223, 247, 280 ЦПК України, ухвалив заочне рішення без фіксування судового процесу технічними засобами.

Судом встановлено, що предметом господарської діяльності позивача КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради є, зокрема, надання послуг водопостачання та водовідведення, про що зазначено у п. 2.2.1 Статуту Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (нова редакція), затвердженого рішенням міської ради від 22 березня 2023 року № 72/35 (а. с. 15 та на звороті).

Відповідно до довідки про склад сім`ї або зареєстрованих осіб у житловому приміщенні/будинку від 01 березня 2024 року, незареєстрованим власником квартири за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 , а відтак відповідач є споживачем послуг КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради за вказаною адресою.

З 22 грудня 2022 року відповідач, є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу нерухомого майна, який підписаний продавцем та покупцем ОСОБА_1 , та є нотаріально завіреним (а. с. 90 та на звороті).

Відповідно п. 5 договору купівлі-продажу від 22 грудня 2022 року, до відома Покупця доведено про наявність заборгованості за комунальні послуги, який Покупець зобов`язується сплатити за власний рахунок.

Також встановлено, що відповідач ОСОБА_1 звертався до позивача із заявою про списання заборгованості та здійснення перерахунку за вищезазначеною адресою, що підтверджується копією заяви від 23 лютого 2024 року (а. с. 91).

07 березня 2024 року, начальник управління «Водозбут» Гораєва Т. на заяву ОСОБА_1 надала відповідь, що підстав для списання заборгованості на момент купівлі-продажу квартири немає та станом на 01 березня 2024 року заборгованість складає 29481 гривня 84 копійки (а. с. 91 на звороті).

Згідно з вимогами ст. ст. 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимогст. ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Нормами ст.89ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з вимогами ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приписами п. 1 ч. 2ст.11ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Приписами ст.509ЦК Українивизначено, щозобов`язаннямє правовідношення,в якомуодна сторона(боржник)зобов`язанавчинити накористь другоїсторони (кредитора)певну дію(передатимайно,виконати роботу,надати послугу,сплатити грошітощо)або утриматисявід вчиненняпевної дії(негативнезобов`язання),а кредитормає правовимагати відборжника виконанняйого обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Нормою ст. 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимогЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч. 1 ст.612ЦК України визначено, щоборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Нормами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Приписами ст. 549 ЦК України визначено поняття неустойки. Так, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом єнеустойка,що обчислюєтьсяу відсоткахвід суминевиконаного абоненалежно виконаногозобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нормами ст.319ЦК Українивизначено,що власникволодіє,користується,розпоряджається своїммайном навласний розсуд тамає правовчиняти щодосвого майнабудь-якідії,які несуперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Крім того, вимогами ч. 4 ст. 319 ЦК України визначено, що власність зобов`язує.

Так, статтею 322 ЦК України визначено, що на власника покладається тягар утримання майна.

Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст.1Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

У статті 67Житлового кодексуУкраїнської РСР закріплено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ч. 3ст. 9 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги"дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлi споживача, користуються нарiвнi зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст.7Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, суд вважає встановленим той факт, що сторони знаходилися у фактичних договірних відносинах, згідно з якими позивач надавав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення, а відповідач був зобов`язаний сплачувати за ці послуги грошові кошти відповідно до норм та тарифів, що діяли у відповідний період. Разом з тим, відповідача, укладаючи договір купівлі-продажу вказаної квартири, погодився оплатити існуючу заборгованість колишнього власника.

Відповідно до вимог ст.22Закону України«Про питнуводу,питне водопостачаннята водовідведення» споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

З розрахунку заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 вбачається, що за період з січня 2014 року по червень 2018 року заборгованість складає 10672 гривні 61 копійка (а. с. 10-11).

З розрахунку заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_2 вбачається, що за період з липня 2018 року по січень 2024 року включно загальна сума заборгованості відповідача перед КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення з урахуванням 3% річних та інфляційного збільшення складає 35011 гривень 86 копійок, з яких: сума основного боргу - 29058 гривень 32 копійки, інфляційне збільшення суми боргу 5268 гривень 58 копійок, 3% річних 684 гривні 96 копійок (а. с. 12-14).

Таким чином судом встановлено, що відповідачу було порушено право позивача на отримання плати за послуги з водопостачання та водовідведення.

Європейський суд з прав людини вказав у своєму рішенні «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року вказав на те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Отже, враховуючи межі заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення у розмірі 29058 гривень 32 копійки, інфляційні витрати у розмірі 5268 гривень 58 копійок, 3% річних 684 гривні 96 копійок.

Відповідно довимог ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача повинно бути стягнуто судовий збір у розмірі 3028 гривень.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 268, 354-355 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовні вимогиКомунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (49001, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 21-А; ЄДРПОУ 03341305) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ;РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради заборгованість по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення з урахуванням 3% річних та інфляційного збільшення у розмірі 35011(тридцятьп`ять тисячодинадцять)гривень 86 (вісімдесят шість) копійок, з яких 29058(двадцятьдев`ять тисячп`ятдесят вісім)гривень 32(тридцятьдві)копійки сума основного боргу, 684 (шістсот вісімдесят чотири) гривні 96 (дев`яносто шість) копійок 3% річних та 5268(п`ятьтисяч двістшістдесят вісім)гривень 58(п`ятдесятвісім)копійок інфляційне збільшення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради судовий збір у розмірі 3028гривень.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня отримання учасниками справи його копії.

Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня отримання учасниками справи його копії, якщо не буде оскаржено у встановленому законом порядку.

Заочне рішення може бути переглянуте Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за письмовою заявою відповідача протягом двадцяти днів зо дня отримання ним копії рішення.

Суддя А.І. Приваліхіна