Постанова

від 11.11.2024 по справі 180/2377/24

МАРГАНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

180/2377/24

3/180/1222/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 р. Суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області Янжула О.С., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшла від Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого - директором Товариства з

обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми

"Майстер-Авто", проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 статті 41 КУпАП

В С Т А Н О В И В :

Під час проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду в період з 01.10.2024 року по 02.10.2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Майстер-Авто", розташованого за адресою: вулиця Лермонтова, будинок 37, щодо додержання законодавства України про працю, було виявлено порушення директором Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Майстер-Авто" ОСОБА_1 законодавства про працю та організацію трудових відносин, а саме: відповідно до абзацу 8 частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-У, пунктів 1, 9 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 (із змінами), пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (із змінами), підпункту 5 пункту 4 Положення про Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, затвердженого Наказом Державної служби України з питань праці від 23.09.2022 № 167, пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 № 303, наказу Міністерства економіки України «Про здійснення - позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану» від 16.06.2023 № 5782, на виконання доручення Прем`єр-міністра України Д. Шмигаля від 10.04.2024 № 11600/0/1-24, згідно з наказом Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 23.09.2024 №611/ПС-ЗК та направленням на проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 26.09.2024 № ПС/1/17049-24 у період з 01.10.2024 по 02.10.2024 проведено позаплановий захід з питань оплати праці в частині дотримання строків та першочерговості виплати заробітної плати у формі перевірки в ТОВАРИСТВІ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «МАЙСТЕР-АВТО» (далі - ТОВ ВКФ «МАЙСТЕР-АВТО», Товариство), код ЄДРПОУ 23363932; місцезнаходження: 53400, Дніпропетровська область, місто Марганець, вулиця Лєрмонтова, будинок 37.

Актом складеним за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці від 02 жовтня 2024 року № ПС/ДН/31080/0022 зафіксовано порушення вимог законодавства про працю, зокрема:

Частиною першою статі 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ (зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-ІХ) встановлено, що заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. Проте роботодавець звільняється від і відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що

це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Але звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку виплати заробітної плати.

Статтею 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) встановлено, що трудовий договір є угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно норми частини першої статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Трудові договори ТОВ ВКФ «МАЙСТЕР-АВТО» укладені з працівниками шляхом написання заяви і видання наказу. Колективний договір в Товаристві не укладався.

Директор ТОВ ВКФ «МАЙСТЕР-АВТО» ОСОБА_1 призначений на посаду з 01.09.1996 наказом № 7.

Згідно з довідкою, наданою ТОВ ВКФ «МАЙСТЕР-АВТО», станом на 01.10.2024 заробітна плата за період з травня 2022 року в сумі 1308502,91 грн. є невиплаченою. Заборгованість з виплати заробітної плати за період січень-квітень 2022 в сумі 148919,85 грн. виплачувалась 16.04.2024, 17.04.2024, 22.04.2024, 13.05.2024, що не відповідає вимогам частини першої статті 115 КЗпП України.

Заборгованість заробітної плати в розрізі по працівникам:

1. ОСОБА_1 - 266 149,15 грн.

2.ОСОБА_2 -246 823,82 грн.

3.ОСОБА_3 - 185 389,27 грн.

4.ОСОБА_4 - 172 303,75 грн.

5.ОСОБА_5 - 99 500,52 грн.

6.ОСОБА_6 - 151 326,84 грн.

7.ОСОБА_7 - 13 430,10 грн. (знаходиться в Польщі)

8.ОСОБА_8 - 143 330,49 грн. (мобілізований)

9.ОСОБА_9 - 30 248,97 грн. (мобілізований)

Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством, не провадиться - сума компенсації не обчислюється та не виплачується у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Графік погашення заборгованості з виплати заробітної плати в Товаристві не складався.

Згідно з письмовою інформацією, наданою директором ТОВ ВКФ «МАЙСТЕР- АВТО», заборгованість по заробітній платі по ТОВ ВКФ «МАЙСТЕР-АВТО» виникла в січні 2022 року. В квітні-травні 2024 частково виплачена заборгованість за січень-квітень 2022 року. Станом на день перевірки заборгованість становить 1 308 502,91 грн. (Один мільйон триста вісім тисяч п`ятсот дві гривні 91 копійка). Причина виникнення заборгованості із виплати заробітної плати - поширення в 2022 році коронавірусної хвороби та основною причиною на сьогоднішній день є військова агресія РФ. Директором Товариства зазначено, що підприємство частково не функціонує з-за обстрілів території місцезнаходження Товариства та не отримує необхідного прибутку, у зв`язку з чим не має змоги виплатити відразу всю суму заборгованості по заробітній платі.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 (зі змінами) з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан. Згідно з Переліком територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (зі змінами), місто Марганець Дніпропетровської області розташоване на території активних бойових дій з 09.09.2022 та з 13.10.2023 - на території можливих бойових дій.

В поточному році виплачувалась заборгованість із заробітної плати на суму 150350,98 грн., при цьому за наявності підстав компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством, не провадилася.

Зазначені факти свідчать про порушення вимог статті 34 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено: «Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством», статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», якою передбачено: «Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться)», статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», якою передбачено: «Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.»

Оплата праці здійснюється не в першочерговому порядку. Так, наприклад, відповідно до наданої ТОВ ВКФ «МАЙСТЕР-АВТО» довідки про використання коштів протягом квітня - серпня 2024 року на розрахункові рахунки та в касу Товариства надійшло 2463478,4 грн., з них на виплату заробітної плати використано 150350,98 грн., що не відповідає вимогам частини п`ятої статті 97 КЗпП України, якою передбачено: «Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються роботодавцем після виконання зобов`язань щодо оплати праці.»

Таким чином, умови виплати заробітної плати, визначені трудовим законодавством не дотримані.

Таким чином ОСОБА_1 , директор ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «МАЙСТЕР-АВТО» несе відповідальність за допущені порушення законодавства про працю, виявлені в ході проведення перевірки, що є адміністративним правопорушенням.

В судовому засіданні особі, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз`яснені його права та обов`язки, передбаченіст. 268 КУпАПта змістст. 63 Конституції України.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину визнав. При накладенні на нього адміністративного стягнення просив врахувати, що він вперше притягується до адміністративної відповідальності, вину визнає та накласти мінімальне адміністративне стягнення.

Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що останній вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 41 КУпАПтак, як вина його підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Відповідно до ч. 2 ст.7КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).

Відповідно до ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.252КУпАП орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозиція частини першої статті 41КУпАП передбачає нормативне правило наступного змісту: «адміністративна відповідальність настає за "Порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю".

Отже, необхідною умовою для застосування до порушника відповідальності, передбаченої вищевказаною статтею є, зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог.

Відповідно до ст. 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Санкція ч.1 ст.41КУпАП передбачає накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З урахуванням викладеного, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 по ч.1 ст.41КУпАП проадміністративне правопорушенняпідтверджується зібранимита дослідженимив судовомузасіданні доказами,зокрема:протоколом проадміністративне правопорушення№ ПС/ДН/31080/0022/П/ПТ/1від 02жовтня 2024року, вякому зафіксованофакт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП; актом № ПС/ДН/31080/0022 від 02 жовтня 2024 року; копією інформації про наявність заборгованості з виплати заробітної прали працівникам ТОВ ВКФ "Майстер-авто", а також поясненнями самого правопорушника, наданими ним у судовому засіданні.

Аналізуючи докази по справі, дійшов висновку, що ОСОБА_10 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.41 КУпАП.

Відповідно до вимог ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.

Згідно ч.2 ст.33КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 - є щире розкаяння винного.

Обставинами,що обтяжуютьвідповідальність ОСОБА_1 - у судовому засіданні не встановлено.

Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, беру до уваги характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , всі обставини справи в їх сукупності вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що буде необхідним для його виправлення та достатнім для виконання завдань КУпАП.

Підстави для застосування іншого, більш м`якого або суворого стягнення, відсутні.

Згідно з Перехідними положеннямиПодаткового кодексуУкраїни (пункт 5 підрозділу 1 розділу ХХ), якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Таким чином, для розрахунку розміру штрафу по адміністративному стягненню суд за один неоподатковуваний мінімум доходів громадян приймає суму в розмірі 17 гривень.

Такої ж позиції дотримався Верховний Суд України під час винесення постанови від 01 жовтня 2015 року по справі №5-154кс15, що перебувала на розгляді судової палати у кримінальних справах цього суду.

Відповідно до ч. 5 ст.4Закону України«Про судовийзбір» та ст. 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 23-24, 3-353, ст.40-1 , ч. 1 ст. 41, п.1 ч.1 ст.284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41КУпАП та накласти стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 гривень 60 копійок.

Штраф повинен бути сплачений згідно зі ст.307КУпАП протягом 15 днів від дня вручення (отримання) постанови за справою про адміністративне правопорушення в установу банку.

Копія платіжного документу подається до суду.

Своєчасно несплачений штраф буде примусово стягнутий із заробітної плати чи іншого заробітку, пенсії або стипендії відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст.308КУпАП в разі несвоєчасного сплачення штрафу і виконання постанови в примусовому порядку, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП, витрати на облік зазначеного правопорушення. Розмір витрат визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги,завиняткомпостановпро застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя: О. С. Янжула