Рішення

від 08.11.2024 по справі 195/1272/24

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 195/1272/24

2/195/351/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

08.11.2024 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Скрипченко Д.М., за участю секретаря судових засідань - Левкович Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду смт.Томаківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник, адвокат Звєрєва Вікторія Валеріївна, до Томаківської селищної ради в особі Виконавчого комітету про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду через свого представника, адвоката Звєрєву В.В., з позовом до відповідача Томаківської селищної ради в особі Виконавчого комітету про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після смерті спадкодавця, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Гарбузівка Нікопольського району Дніпропетровської області, встановивши цей строк у три місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Позивачка обґрунтовує свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Гарбузівка Нікопольського району Дніпропетровської області померла її мати - ОСОБА_2 , смерть якої зареєстрована Томаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис за №797 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ).

Родинні відносини позивача із померлою матір`ю ОСОБА_2 підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого 12 січня 1966 року Орджонікідзевським районним відділом РАЦС міста Запоріжжя, де у графі «мати» зазначена « ОСОБА_2 ».

У 1988 році у зв`язку із заміжжям, дівоче прізвище позивача « ОСОБА_1 » змінено на « ОСОБА_1 », що підтверджується довідкою відділу РАЦС Орджонікідзевського районного управління юстиції міста Запоріжжя від 09.11.2004р. № 165/01964.

Зі смертю матері відкрилась спадщина на належне їй на праві власності майно, зокрема: на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (свідоцтво на право особистої власності на житловий будинок від 02.02.1993року, виданого Михайлівською сільською радою Томаківського району на ім`я ОСОБА_2 ); присадибну земельну ділянку, кадастровий номер 1225486600:05:001:0079, площею 0,25 га, що підтверджується Витягом з ДЗК від 14.02.2023. № НВ -7300072532023). Належність на праві власності матері позивача вказаного домоволодіння підтверджується також копіями інформаційної довідки КП «Нікопольське РБТІ» Дніпропетровської обласної ради» від 03.07.2024.№ 196, та довідки виконкому Томаківської селищної ради від 10.07.2024.вих.№ 02-09/148-МХ.

За життя, матір`ю було складено заповітне розпорядження на випадок смерті, посвідчене секретарем Михайлівської сільської ради Нікопольського (Томаківського) району Дніпропетровської області ОСОБА_5 (зареєстровано в реєстрі за №9 від 20.09.2007р.), згідно якого ОСОБА_2 заповіла позивачу житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

На момент смерті ОСОБА_2 , позивач фактично проживала разом із мамою, бо на початку військової агресії рф, переїхала до неї та зареєструвалась у встановленому порядку за адресою її реєстрації: АДРЕСА_1 , як внутрішньо переміщена особа. До останнього подиху матері вона дбала про неї, здійснювала її поховання та сподівалась, що оформити спадщину, так як у неї є заповіт і вона - єдина спадкоємиця померлої, зможе у будь-який час.

До того ж, позивач часто хворіє, стан здоров`я - нестабільний, у 2019 році мала інвалідність у зв`язку із онкологією.

Коли позивач звернулася за місцем відкриття спадщини до приватного нотаріуса Томаківського районного нотаріального округу Корнієнка Ю.В. щодо оформлення своїх спадкових прав, їй було роз`яснено, що видати свідоцтво про право на спадщину неможливо, оскільки нею пропущений строк подачі заяви про прийняття спадщини, передбачений ст.1270 ЦК України.

У зв`язку з вищенаведеним позивач змушена звернутися до суду із даною позовною заявою.

Представник позивача подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач у справі, представник Томаківської селищної ради Дніпропетровської області в особі Виконавчого комітету, у судове засідання не з`явився, також подав до суду заяву про розгляд справи за їхньої відсутності, при цьому зазначив, що рішення по даній справі залишають на розсуд суду.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначені обставини, суд, у відповідності до ст.247 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані позивачкою докази в їх сукупності, суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню, так як знайшов своє підтвердження матеріалами справи, що підтверджують вказані факти та викладені правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Гарбузівка Нікопольського району Дніпропетровської області померла її мати - ОСОБА_2 , смерть якої зареєстрована Томаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис за №797 ( свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ).

Родинні відносини позивача із померлою матір`ю ОСОБА_2 підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого 12 січня 1966 року Орджонікідзевським районним відділом РАЦС міста Запоріжжя, де у графі «мати» зазначена « ОСОБА_2 ».

У 1988 році у зв`язку із заміжжям, дівоче прізвище позивача « ОСОБА_1 » змінено на « ОСОБА_1 », що підтверджується довідкою відділу РАЦС Орджонікідзевського районного управління юстиції міста Запоріжжя від 09.11.2004р. № 165/01964.

Зі смертю матері відкрилась спадщина на належне їй на праві власності майно, зокрема: на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (свідоцтво на право особистої власності на житловий будинок від 02.02.1993року, виданого Михайлівською сільською радою Томаківського району на ім`я ОСОБА_2 ); присадибну земельну ділянку, кадастровий номер 1225486600:05:001:0079, площею 0,25 га, що підтверджується Витягом з ДЗК від 14.02.2023. № НВ -7300072532023). Належність на праві власності матері позивача вказаного домоволодіння підтверджується також копіями інформаційної довідки КП «Нікопольське РБТІ» Дніпропетровської обласної ради» від 03.07.2024.№ 196, та довідки виконкому Томаківської селищної ради від 10.07.2024.вих.№ 02-09/148-МХ.

За життя, матір`ю було складено заповітне розпорядження на випадок смерті, посвідчене секретарем Михайлівської сільської ради Нікопольського (Томаківського) району Дніпропетровської області ОСОБА_5 (зареєстровано в реєстрі за №9 від 20.09.2007р.), згідно якого ОСОБА_2 заповіла позивачу житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

На момент смерті ОСОБА_2 , позивач фактично проживала разом із мамою, бо на початку військової агресії рф, переїхала до неї та зареєструвалась у встановленому порядку за адресою її реєстрації: АДРЕСА_1 , як внутрішньо переміщена особа. До останнього подиху матері вона дбала про неї, здійснювала її поховання та сподівалась, що оформити спадщину, так як у неї є заповіт і вона - єдина спадкоємиця померлої, зможе у будь-який час.

12.07.2024 року приватний нотаріус Томаківського районного нотаріального округу Корнієнко Ю.В. надав позивачу письмове роз`яснення щодо неможливості видати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , у зв`язку із пропущенням строку для прийняття спадщини, що підтверджується копією роз`яснення від 12.07.2024 року за №303/01-16.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України встановлено, що у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.

Листом Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Зі змісту п. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою (втратила чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року). Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п. 3.5 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Норми ст. 1272 ЦК щодо права на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини застосовуються до спадкоємців, право на спадкування яких виникло із набранням чинності ЦК.

Відповідно до ст. 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений з поважних причин.

Що стосується додаткового строку, що може бути встановлений для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, то суд приходить до висновку про можливість встановлення строку в три місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наявні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Але позивачка не просить стягувати на її користь судовий збір з відповідача, тому суд вважає можливим звільнити відповідача від відшкодування таких витрат.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 3, 4,9, 83, 229, 235, ч.2 ст. 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354,355 ЦПК України, суд -

Ухвалив :

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник, адвокат Звєрєва Вікторія Валеріївна, до Томаківської селищної ради в особі Виконавчого комітету про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у селі Гарбузівка Нікопольського району Дніпропетровської області, встановивши цей строк у три місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Сплачений у справі ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 грн. залишити в дохід держави, звільнивши від відшкодування таких витрат Томаківську селищну раду в особі Виконавчого комітету.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів.

Суддя: Д. М. Скрипченко