Ухвала

від 11.11.2024 по справі 216/7780/24

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/7780/24

Провадження 2-з/216/37/24

УХВАЛА

про забезпечення позову

11 листопада 2024 року м. Кривий Ріг

Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Бутенко М.В., розглянувши заяву керівника Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області Рижкова Олега Валентиновича про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач Криворізька міська рада в інтересах якої діє керівник Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області Рижков Олег Валентинович звернулися до Центрально-міського райсуду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , ТОВ «БІМ ЛТД» про зобов`язання усунути перешкоди у праві користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, повернути земельну ділянку, шляхом знесення об`єктів самочинного будівництва, скасування права оренди та скасування держаної реєстрації.

Провадження у справі відкрито ухвалою судді від 11.11.2024 року.

Одночасно із позовною заявою, стороною позивача подано заяву про забезпечення позову.

Заяву обґрунтовано наступним: встановлено, що 19.12.2006 року КП «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» за ТОВ «БІМ ЛТД» зареєстровано право власності на будівлю магазину загальною площею 63,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Криворізької міської ради 19.12.2006 на підставі рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради «Про видачу свідоцтв про право власності на об`єкти нерухомого майна» №774 від 13.12.2006, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 19.12.2006 за №12960054 та вбачається з Архівної частини Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 19.05.2016 №Р-223/0/3-16 «Про перейменування топонімів у населених пунктах області» проспект Карла Маркса в м. Кривому Розі перейменовано на проспект Поштовий.

У квітні 2014 року працівниками КП ДОР «Криворізьке БТІ» при обстеженні будівлі магазину за адресою: АДРЕСА_1 виявлено самочинне будівництво, а саме реконструкція будівлі магазину «А-1», загальна площа складає 107,1 кв.м., про що скеровано повідомлення на адреси Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської області та голови Центрально-Міської районної у місті ради від 03.04.2014 за вих. №35661-ю, що вбачається з матеріалів інвентаризаційної справи на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , яка зберігається в КП «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» ДОР.

Отже, на момент проведення реконструкції об`єкта нерухомого майна площею 107,1 кв.м., яку виявлено працівниками КП ДОР «Криворізьке БТІ» у 2014 році, ТОВ «БІМ ЛТД» не мало дозвільних документів на проведення такої реконструкції.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»

виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

У подальшому, 27.03.2017 ТОВ «БІМ ЛТД» подало до Відділу з питань ДАБК виконкому Криворізької міської ради Декларацію про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція існуючої будівлі магазину під будівлю кафе за адресою: АДРЕСА_2 », яка зареєстрована за № ДП083170860808 від 27.03.2017, у якій зазначалася площа об`єкта нерухомого майна - 105,71 кв.м.

У вказаній Декларації зазначено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не потребуються відповідно до п. 25 Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 07.07.2011 №109.

Як вбачається з п. 25 до переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, відноситься реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення, розміщення в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.

Також у вищевказаній Декларації про початок виконання будівельних робіт зазначено, що документ, який посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, яка використовується для будівництва згідно п. 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не заповнюється.

У подальшому, 12.04.2017 ТОВ «БІМ ЛТД» подало Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, зареєстрованої Відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради за №ДП143171021389 від 12.04.2017, у якій зазначалася площа об`єкта нерухомого майна - 105,71 кв.м.

Так, як у Декларації про початок виконання будівельних робіт так і у Декларації про готовність до експлуатації об`єкта зазначено, що документ, який посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, яка використовується для будівництва згідно п. 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не заповнюється.

Відповідно до положення п. 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно - транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

У подальшому, на підставі, зокрема декларації про готовність до експлуатації об`єкта №ДП143171021389 від 12.04.2017, видавник: відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Криворізької міської ради, свідоцтва про право власності, б/н, виданого 19.12.2006 виконавчим комітетом Криворізької міської ради, а також технічного паспорту б/н від 07.04.2017, видавник: ФОП ОСОБА_2 , за ТОВ «БІМ ЛТД» 19.04.2017 приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Бурлак Ростиславом Олександровичем зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - «будівля, кафе, загальною площею 105,71 кв.м за адресою АДРЕСА_1 (номер запису про право власності 20057000 від 19.04.2017).

Встановлено, що працівниками Відділу з питань ДАБК виконкому Криворізької міської ради у період з 13.06.2017 по 26.06.2017 проводилася позапланова перевірка з дотримання ТОВ «БІМ ЛТД» містобудівного законодавства, за результатами якої, складено Акт, відповідно до якого вбачається, що у поданих ТОВ «БІМ ЛТД» декларації про початок будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації вказана інформація, яка не відповідає дійсності, а саме у декларації про початок будівельних робіт зазначено недостовірні дані:

- зазначено, що для проектування об`єкта не потребуються містобудівні умови та обмеження для забудови земельної ділянки. Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.12.2006 будівля магазину складає 63,9 кв.м. За робочим проектом розробленим ФОП ОСОБА_3 , загальна площа будівлі після реконструкції складає 105,71 кв.м., тобто здійснюється збільшення будівлі кафе на 41,81 кв.м. Враховуючи, те, що під час реконструкції зазначеного об`єкта змінюються геометричні розміри будівлі необхідно отримувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки відповідно до Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 07.07.2011 № 109;

- не зазначено інформацію про документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою. На час подання декларації право користування земельною ділянкою відсутнє, подано звернення щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою;

- категорія складності об`єкта зазначена в декларації (III категорія) не відповідає категорії складності визначеній в робочому проекті (II категорія).

Декларація про готовність об`єкту до експлуатації також містить недостовірні дані:

- не виконано пункт 17 щодо доступності будинків та споруд для маломобільних груп населення;

- не зазначено інформацію про документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою. На час подання декларації право користування земельною ділянкою відсутнє, подано звернення щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою;

- категорія складності об`єкта зазначена в декларації (III категорія) не відповідає категорії складності визначеній в робочому проекті (II категорія).

На підставі зазначеного вище Акту, Відділом з питань державного архітектурно - будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.06.2017 стосовно ТОВ «БІМ ЛТД» щодо виявленого порушення, а саме: ТОВ «БІМ ЛТД» внесено недостовірні дані до декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, яка зареєстрована 12.04.2017 ДП143171021389, чим порушено ч. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Як вбачається з положень ч. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

За результатами позапланової перевірки з дотримання ТОВ «БІМ ЛТД» містобудівного законодавства встановлено, що після реконструкції площа об`єкту збільшилася на 41,81 кв.м. та відбулася зміна зовнішніх геометричних розмірів фундаменту будівлі у плані, у зв`язку з чим реконструкція об`єкту не могла здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Отже, на час подання Декларації про початок виконання будівельних робіт за №ДП083170860808 від 27.03.2017 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки будівлею площею 10Б;71 кв.м. ТОВ «БІМ ЛТД» отримано не було. Також, на час подання Декларації про початок виконання будівельних робіт за №ДП083170860808 від 27.03.2017 та Декларації про готовність об`єкта до експлуатації за №ДП143171021389 від 12.04.2017 у ТОВ «БІМ ЛТД» право користування земельною ділянкою було відсутнє.

Працівниками відділу з питань ДАБК виконавчого комітету Криворізької міської ради 26.06.2017 за результатами перевірки видано припис №51 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, в якому зазначено виявлені недоліки та заявлено вимогу привести об`єкт до 26.07.2017 до стану, в якому він знаходився до реконструкції виданого на об`єкт будівництва «Реконструкція існуючої будівлі магазину під будівлю кафе за адресою: АДРЕСА_2 .

Відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Криворізької міської ради, 03.07.2017 прийнято наказ №79-ск «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації» відповідно до п. 1 якого наказано вважати скасованою реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт за №ДП083170860808 від 27.03.2017- та декларації про готовність об`єкта до експлуатації за №ДП143171021389 від 12.04.2017 по об`єкту «Реконструкція існуючої будівлі магазину під будівлю кафе за адресою: АДРЕСА_2 ».

Постановою Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради від 10.07.2017 №27-ЮР ТОВ «БІМ ЛТД» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2, п. 4, ч. 2, ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а саме за експлуатацію або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи в акті готовності об`єкта до експлуатації та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 60624,00 грн.

Разом з тим, у подальшому рішенням Криворізької міської ради від 20.12.2017 №2361 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0140 га на пр-ті Поштовому, 25А в Центрально-Міському районі (кадастровий номер 1211000000:08:352:0017) для розміщення будівлі кафе та на підставі вказаного рішення між Криворізькою міською радою та ТОВ «БІМ ЛТД» укладено договір оренди №2018044 від 15.02.2018 терміном на 5 років. 19.02.2018 за ТОВ «БІМ ЛТД» зареєстровано право оренди на земельну ділянку за кадастровим номером 1211000000:08:352:0017 (номер запису про інше речове право 24955568).

У подальшому, Відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, складено акт від 26.02.2018, в якому вказані виявлені порушення, а саме ТОВ «БІМ ЛТД» не виконало вимоги пункту 2 припису №51 від 26.06.2017, яким зобов`язано привести об`єкт до стану, в якому він знаходився до реконструкції виданого на об`єкт будівництва «Реконструкція існуючої будівлі магазину під будівлю кафе за адресою: 50000, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, Центрально-Міський район, проспект Поштовий, 25А».

Тобто, ТОВ «БІМ ЛТД» не було приведено об`єкт до попереднього вигляду до здійснення реконструкції. Директор ТОВ «БІМ ЛТД» отримала примірник акту 27.02.2018, в якому зазначила, що об`єкт не експлуатується в даний момент, зауважень до перевірки не має.

На підставі зазначеного вище Акту, Відділом з питань державного архітектурно - будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.02.2018 стосовно ТОВ «БІМ ЛТД» щодо виявленого порушення, а саме: не виконано пункту 2 припису №51 від 26.06.2017.

Також, Відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради видано припис №2 від 26.02.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а саме до 27.03.2018 усунути виявлені правопорушення згідно чинного законодавства України по об`єкту «Реконструкція існуючої будівлі магазину під будівлю кафе за адресою: АДРЕСА_2 », зазначені в приписі №51 від 26.06.2017.

Постановою Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради №1 від 07.03.2018 встановлено вину ТОВ «БІМ ЛТД» у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а саме за невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 26 430,00 грн.

У подальшому, не погодившись із висновками Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради, сформованими за результатами позапланових контрольних заходів, представник ТОВ «БІМ ЛТД» Ковалик М.Ф. 09.11.2017 звернувся до суду з адміністративним позовом, в уточненій редакції якого від 23.03.201,8 року просив визнати протиправним та скасувати припис №51 від 26.06.2017 та припис №2 від 26.02.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виданий Відділом з питань державного архітектурно - будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради; постанову №1 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 07.03.2018 року; наказ Відділу ДАБК виконкому Криворізької міської ради №79-ск від 03.07.2017 про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт від 27.03.2017 №ДП083170860808 та декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 12.04.2017 №ДП143171021389.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 09.08.2018 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.01.2019, позов задоволено, а саме - визнано протиправними та скасовані спірні приписи, постанову та наказ.

Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, Відділ з питань ДАБК виконкому Криворізької міської ради /подав касаційну скаргу, за результатами розгляду якої Верховним Судом 18.05.2022 у справі №210/5027/17 винесено постанову, якою касаційну скаргу Відділу ДАБК виконкому Криворізької міської ради задоволено частково, - рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 09.08.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.01.2019 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «БІМ ЛТД» до Відділу ДАБК виконкому Криворізької міської ради в частині про визнання протиправними та скасування приписів від 26.06.2017 № 51 та від 26.02.2018 №2, а також постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.03.2018 № 1 - відмовлено. У решті оскаржувані судові рішення залишені без змін.

Як встановлено Верховним Судом у постанові від 18.05.2022 у справі №210/5027/17, станом на момент подання Товариством вищевказаних декларацій та їх реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю у позивача було відсутнє будь-яке речове право на земельну ділянку, на якій здійснювалось будівництво, оскільки строк дії укладеного раніше договору оренди цієї земельної ділянки закінчився ще у 2015 році, що було встановлено судами попередніх інстанцій і відповідає поясненням уповноваженої особи позивача, наданим під час проведення позапланової перевірки Відділом ДАБК (п. 60).

При цьому, як вбачається з обставин цієї справи, встановлених її судовим розглядом у судах попередніх інстанцій, іншого договору, предметом якого було б передання відповідного речового права на земельну ділянку, на якій розміщено об`єкт будівництва, станом на момент подання Товариством скасованих відповідачем декларації і здійснення ним будівельних робіт, між позивачем та власником такої ділянки не укладалось (п. 61).

Тобто, як підтверджують обставини цієї справи, станом на момент подання Товариством декларацій, їх реєстрації уповноваженим органом, початку і закінчення виконання будівельних робіт замовником будівництва, останнім не було отримано документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію (п. 62).

Колегія суддів критично оцінює посилання судів на укладений між Криворізькою міською радою з ТОВ «БІМ ЛТД» 06.02.2018 договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (витяг №114899841 від 22.02.2018), оскільки право на виконання будівельних робіт - виникає у замовника лише після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію (п. 63).

При цьому, згідно з встановленими у цій справі обставинами, земельна ділянка, яка вказувалась Товариством у вищевказаних деклараціях, за функціональним призначенням відводилась для розміщення магазину, а не кафе (п. 64).

Рішення ж Криворізької міської ради XXIV сесії VII скликання від 27.07.2017 №1892 «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» під будівлю кафе за адресою: АДРЕСА_1 , на яке посилаються суди попередніх інстанцій, прийнято вже після реєстрації декларацій, поданих Товариством, й, до того ж, такий проект станом на той час не був розроблений і затверджений у встановленому законом порядку (п. 65).

Посилання ж судів попередніх інстанцій на норми пункту 4 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» колегія суддів вважає помилковими, оскільки положення цієї норми надають можливість здійснювати реконструкцію об`єктів будівництва за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, лише у разі, якщо не відбувається зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані (п. 66).

У справі ж, яка розглядається, встановлено, що проведеною посадовими особами відповідача перевіркою виявлено, що після реконструкції площа об`єкту збільшилася на 41.81 м2 та відбулася зміна зовнішніх геометричних розмірів фундаментів будівлі у плані, а отже до спірних правовідносин норми пункту 4 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» застосуванню не підлягали (п. 67).

У зв`язку з вищевикладеним колегія суддів вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій про те, що спірний об`єкт будівництва не є самочинним, оскільки фактичними обставинами цієї справи підтверджується виявлення факту подання Товариством недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, а саме - такий об`єкт збудований на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, й будівельні роботи були розпочаті та виконані до отримання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою (п. 68).

Це дає підстави колегія суддів для висновку про те, що оскаржувані Товариством приписи та постанови про накладення штрафу відповідають вимогам закону і оформлені відповідачем у межах його повноважень (п. 69).

Таким чином, постанова Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 210/5027/17 є преюдиційною щодо встановлення факту самочинного будівництва будівлі кафе за адресою: АДРЕСА_1 площею 105,7 кв.м., такий об`єкт збудований на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, й будівельні роботи були розпочаті та виконані до отримання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Крім того, як вбачається з Договору оренди земельної ділянки від 12.10.2006, договору суборенди земельної ділянки від 08.11.2006 земельна ділянка площею 84 кв.м. за кадастровим номером 1211000000:08:352:0005 передана під розміщення торгівельного павільйону з продажу квітів по АДРЕСА_1 .

У подальшому Рішенням Криворізької міської ради від 23.12.2009 №3668 «Про надання в оренду земельних ділянок» та додатку до нього, ТОВ «БІМ ЛТД» вирішено надати в оренду терміном на 5 років земельну ділянку площею 0,0084 га для розміщення магазину «Квіти» за адресою: АДРЕСА_1 без зміни її цільового призначення.

Як вбачається з Постанови Верховного Суду від 29.01.2020, у справі № 822/2149/18, якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, можливість знесення об`єкта самочинного будівництва відповідно до ст. 376 ЦК України не ставиться в залежність від можливостей його перебудови. В цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.

З постанови Верховного Суду від 31.05.2021, справа №320/1889/17-ц вбачається, що знесення самочинного об`єкта нерухомості відповідно до ст. 376 ЦК України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування і притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.

Крім того, під час проведення огляду будівлі за адресою: АДРЕСА_1 ,; що проводився 27.02.2024 у кримінальному провадженні №42023042080000103 від 24.07.2023 за участю спеціалістів Відділу з питань ДАБК виконкому Криворізької міської ради з метою встановлення чи виконано вимоги п. 2 припису №51 та вимоги п. 1 припису №2 щодо приведення об`єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 до попереднього стану, встановлено, що об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 не приведено до попереднього стану, окрім того виявлено, що до самочинно збудованої будівлі кафе вмонтовано споруду у вигляді навісу з огорожею.

Отже, вказану земельну ділянку комунальної власності за кадастровим номером 1211000000:08:352:0017 в позаконкурентний спосіб передано в оренду ТОВ «БІМ ЛТД» на підставі договору оренди №2018044 від 15.02.2018 у порушення вимог ст. 134 Земельного кодексу України під розміщення об`єкта нерухомості - будівлі кафе, на яку не набуто право власності, оскільки остання є самочинним будівництвом, що встановлено постановою Верховного Суду від 18.05.2022, справа №210/5027/17, яка є преюдиційною щодо факту самочинного будівництва - будівлі кафе площею 105,71 кв.м., оскільки будувалася на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети.

У подальшому ТОВ «БІМ ЛТД», діючи недобросовісно, не маючи наміру здійснювати перебудову, продало об`єкт самочинного будівництва - будівлю кафе ОСОБА_1 , яка є дочкою засновників та кінцевих бенефіціарних власників ТОВ «БІМ ЛТД» та яка в силу родинних відносин, а також проявивши розумну обачність, мала б знати про наявність судового спору щодо вказаного об`єкту нерухомості з Єдиного державного реєстру судових рішень.

У подальшому між Криворізькою міською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди №2024332 від 28.05.2024 земельної ділянки за кадастровим номером 1211000000:08:352:0017 під розміщення будівлі кафе.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Як зазначив Верховний Суд в постанові від 13.01.2022 у справі №908/3736/15 до правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, відносяться: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об`єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об`єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.07.2022 по справі №923/196/20 зроблено висновки щодо неможливості набуття речових прав на земельні ділянки під самочинно збудованим майно окрім як за конкурсною процедурою, передбаченою Земельним кодексом України.

Так у пункті 48 зазначеної постанови визначено, що у такому випадку треба застосовувати загальні правила статті 135 ЗК України про проведення земельних торгів у формі аукціону, за результатом яких укладати відповідний договір.

Оскільки договори оренди земельної ділянки укладено між сторонами за відсутності для цього підстави, визначеної в абзаці другому частини другої статті 134 ЗК України, укладені без дотримання конкурентних засад, тобто спрямовані на незаконне заволодіння земельною ділянкою комунальної власності, такі договори згідно з частинами першою та другою статті 228 ЦК України є нікчемними (близькі за змістом висновки щодо нікчемності договору через порушення конкурентного порядку її набуття викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц).

Отже, оскільки земельну ділянку за кадастровим номером 1211000000:08:352:0017 передано в оренду під об`єкт самочинного будівництва - будівлю кафе, то вказані договори оренди №2018044 від 15.02.2018 та №2024332 від 28.05.2024 є нікчемними.

З огляду на нікчемність договорів оренди земельної ділянки за №2018044 від 15.02.2018 та за №2024332 від 28.05.2024, земельна ділянка за кадастровим номером 1211000000:08:352:0017 має бути повернута Криворізькій міській раді, зі звільненням її від самочинної забудови.

Крім того, встановлено, що спірне нерухоме майно знаходиться у межах історичного ареалу «Центральний» міста Кривого Рогу.

З метою захисту традиційного характеру середовища населених місць України та на виконання статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 року №878 затверджено Список історичних населених міст України (міста і селища міського типу), до якого внесено і місто Кривий Ріг (середина XVII століття).

Наказом Міністерства культури України від 22.07.2016 № 589 «Про затвердження науково-проектної документації щодо визначення меж та режимів використання історичного ареалу міста Кривий Ріг Дніпропетровської області» затверджені межі п`яти історичних ареалів, визначених науково-проектною документацією «Історико - архітектурний опорний план міста Кривий Ріг Дніпропетровської області».

Як вбачається з листа Міністерства культури та інформаційної політики України від 06.06.2024 за вих. № 06/15/5139-24 земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 за кадастровим номером 1211000000:08:354:0017 знаходиться в межах історичного ареалу «Центральний», межі і режими використання якого затверджені наказом Міністерства культури України від 22.07.2016 № 589.

Крім того, будівля кафе за адресою: АДРЕСА_1 розташовується впритул до пам`ятки архітектури місцевого значення «Театр драми та музичної комедії» по пр. Поштовий, 23, яка взята на державний облік розпорядженням голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 12.04.1996 № 158-р з охоронним номером 13, що підтверджується листом Міністерства культури та інформаційної політики України від 06.06.2024 за вих. № 06/15/5139-24.

Як на час подачі та реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт №ДП083170860808 від 27.03.2017 та Декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ДП143171021389 від 12.04.2017 так і на момент реєстрації права власності на будівлю кафе за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до редакції частини 3 статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» вбачалося, що на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, Занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Згідно до п.п. 14, 17 ст. 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері оборони культурної спадщини, належить: погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об`єктах культурної спадщини, надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках національного значення, їхніх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць.

Крім того, відповідно до ч. 1 Положення про Міністерство культури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 495 (в редакції чинній як на момент початку будівництва так і на момент реєстрації права власності на самочинну збудовану будівлю кафе) Міністерство культури України (Мінкультури) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінкультури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах, зокрема охорони культурної спадщини.

Згідно до ч. 4 п. 67 вказаного Положення Мінкультури відповідно до покладених на нього завдань видає дозволи, зокрема, на: проведення робіт на пам`ятках національного значення, їх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць.

Разом з тим, як вбачається відповідно до листа Міністерства культури та інформаційної політики України від 06.06.2024 за вих. № 06/15/5139-24 не виявлено дозволів ТОВ «БІМ ЛТД» на виконання земляних робіт за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Поштовий, 25А.

Отже, вищевказане свідчить про порушення пам`яткоохоронного законодавства при проведенні реконструкції будівлі кафе без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини на проведення робіт в історичному ареалі міста «Центральний».

У зв`язку з усім вищезазначеним, просять суд постановити ухвалу, якою:

Накласти арешт на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме:

земельну ділянку: кадастровий: номер 1211000000:08:352:0017 площею 0,0140 га (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1491364412110);

об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1229199012110).

Заборонити відповідачу - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі - продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо нерухомого майна, що є предметом позову, а саме: об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1229199012110);

Заборонити будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо нерухомого майна, що є предметом позову, а саме:

Земельна ділянка: кадастровий номер: 1211000000:08:352:0017 площею 0,0140 га (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1491364412110).

Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Частиною першою та другою статті 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову, зокрема позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та забороною вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до вимог частини третьої статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову (аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №944/1748/20).

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Подібні правові висновки сформульовано Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19), від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20), від 20.02.2019 року у справі № 754/4437/18 (провадження № 61-47464св18), а також Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постановах від 13.12.2021 у справі № 367/3765/20 (провадження № 61-549св21) та від 20.06.2022 у справі №755/6830/21 (провадження №61-18799св21).

У рішенні від 19.03.1997 заява № 18357/91 у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greece) Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судом як джерело права, зазначив, що «право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін».

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у т.ч. задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Як вбачається з обставин наведених прокурором, відповідач ТОВ «БІМ ЛТД» здійснило продаж будівлі кафе площею 105,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , а тому подальший продаж нерухомого майна та вчинення дій із земельною ділянкою з метою зміни їх власників/користувачів, характеристик, адреси унеможливить виконання рішення суду в майбутньому.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 зазначається, що у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню. В такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

При цьому враховуючи недобросовісну поведінку ТОВ «БІМ ЛТД» щодо самочинного будівництва та подальшого його продажу ОСОБА_1 , яка є дочкою засновників та кінцевих бенефіціарних власників ТОВ «БІМ ЛТД», існують об`єктивні причини вважати, що відповідачі продовжать вчиняти дії спрямовані на унеможливлення виконання рішення суду у майбутньому.

У зв`язку з чим прокурор вважає за необхідне накласти арешт на нерухоме майно з метою унеможливлення відчуження майна та зміну його площі, конфігурації та адреси.

Однією із позовних вимог прокурора є усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою 1211000000:08:354:0017 площею 0,0140 га та її повернення міській раді.

Тому накладання арешту на земельну ділянку спрямовано на недопущення зміни площі та конфігурації земельної ділянки, що унеможливить проведення вказаних дій та забезпечить існування предмету спору до набрання законної сили рішенням суду.

Тому з метою недопущення вчинення реєстраційних дій із земельною ділянкою 1211000000:08:354:0017 площею 0,0140 га необхідно забезпечити позов шляхом накладання арешту на вказану земельну ділянку, шляхом заборони відчуження.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальний та ефективний захист або поновлення порушених його прав (інтересів), якщо рішення буде прийняте на його користь, в тому числі задля забезпечення можливості захисту порушених прав в межах одного судового провадження без нових звернень до суду (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.09.2022 у справі № 911/231/22).

Тобто метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення ЄСПЛ у справі «Кюблер проти Німеччини»),

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 910/18739/16, від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20, від 12.09.2022 у справі № 911/231/22).

Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтовано припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 904/2285/19, від 16.03.2020 у справі №916/3245/19, від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20, від 30.06.2022 у справі № 911/3616/21 (911/184/22).

Згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 09.06.2023 у справі №37з-23 можливість відповідача в будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).

Частиною 4 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державній реєстрації підлягають заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) зазначено, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено гід суті.

Таким чином, встановлені обставини необхідності забезпечення позову шляхом заборони відчуження на земельну ділянку: кадастровий номер 1211000000:08:352:0017 площею 0,0140 га (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1491364412110) та будівлю кафе за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1229199012110) площею 105,7 кв.м.

Разом з тим, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача ОСОБА_1 , оскільки обтяжене майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Окремо, суд вважає за необхідне відзначити, що з огляду на положення частини 1 та частини 3 статті 154 ЦПК України, суд не бачить підстав для застосування зустрічного забезпечення, враховуючи застосовані судом засоби забезпечення позову, у їх співвідношенні із таким поняттям, як збитки.

Таким чином, керуючись статтями 2,19,23,27,28,34,42,43,48,49,60,62,83,174-177,178-180,184-187,258-261,274-279,351-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Заяву керівникаКриворізької центральноїокружної прокуратури Дніпропетровськоїобласті Рижкова ОлегаВалентиновича про забезпеченняпозову - задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме: земельну ділянку: кадастровий: номер 1211000000:08:352:0017 площею 0,0140 га (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1491364412110), об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1229199012110), шляхом заборони відповідачу - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі - продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо нерухомого майна, що є предметом позову, а саме: об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1229199012110).

Заборонити будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо нерухомого майна, що є предметом позову, а саме: земельна ділянка: кадастровий номер: 1211000000:08:352:0017 площею 0,0140 га (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1491364412110).

Зустрічне забезпечення не застосовується.

Копіюухвали направитизаявнику длявідома, та управлінню з питань реєстрації виконавчого комітету Криворізької міської ради для виконання.

Ця ухвала одночасно є виконавчим документом. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання. Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Вид забезпечення позову може бути замінений, або заходи забезпечення позову можуть бути скасовані в порядку, передбаченому ст. ст.156,158 ЦПК України.

Суддя: М.В. БУТЕНКО