Рішення

від 06.11.2024 по справі 198/242/24

ЮР'ЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 198/242/24

провадження № 2/0198/159/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І.О., за участю секретаря судового засідання Довгопол О.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в с-щі Юріївка Павлоградського району Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «УСПІХ» про розірвання договору оренди земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію права оренди та повернення земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Фермерського господарства «УСПІХ» про розірвання договору оренди земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію та повернення земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 1225988500:01:002:1109, загальною площею 3,6756 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Шандрівського старостинського округу Перещепинської міської ради Дніпропетровської області.

01 жовтня 2020 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки, право оренди земельної ділянки зареєстроване 11.11.2020 Юр`ївською районною державною адміністрацією, номер запису про інше речове право 39206523.

Сторони в договорі домовились, що орендна плата за землю підлягає щорічному коригуванню з урахуванням індексу інфляції та нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

З дати укладення угоди відповідач не виконував свій обов`язок щодо сплати орендної плати, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 2020 року по 2023 рік, що є порушенням істотних умов договору оренди земельної ділянки.

За таких обставин позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав та просить:

- розірвати договір оренди земельної ділянки № б/н від 01.10.2020, укладений між ОСОБА_1 та ФГ «УСПІХ»;

- скасувати рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1225988500:01:002:1109, номер запису про інше речове право 39206523;

- зобов`язати ФГ «УСПІХ» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 1225988500:01:002:1109;

- стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою від 17.06.2024 у справі відкрито загальне позовне провадження.

20.09.2024 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, надавши заяву з проханням проводити судовий розгляд за її відсутності та зазначивши у відповіді на відзив, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено відсутність порушення прав орендаря щодо сплати орендної плати.

Представник відповідача у відзиві на позов заперечував проти позовних вимог, просив відмовити в задоволенні позову, оскільки фермерське господарство не має заборгованості перед позивачем зі сплати орендної плати за договором оренди землі.

При цьому представник відповідача в призначені у справі 11.10.2024, 22.10.2024 та 06.11.2024 судові засідання не з`явився, надавши заяву з проханням відкласти розгляд справи через перебування у відрядженні.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України обов`язковою умовою відкладення розгляду справи навіть при першій неявці в судове засідання є повідомлення особами, що не з`явились, про причини неявки, а також те, що ці причини мають бути визнані поважними. Поважність причин має доводитися в загальному порядку належними та допустимими доказами.

Проте стороною відповідача не надано належних та допустимих доказів наявності поважних причин, які б зумовили неможливість забезпечення прибуття представника в судові засідання, адже до заяв про відкладення розгляду справи не додано навіть копій наказів про відрядження.

Крім того, відповідач є юридичною особою, керівник якої не позбавлений можливості укладення угоди чи видачі довіреності необмеженій кількості представників. Не можуть вважатися поважними причинами неявки у судове засідання відрядження, відпустка, перебування на лікарняному, участь у розгляді іншої справи, тощо.

Отже, суд розцінює повторну неявку представника відповідача без поважних причин в судове засідання як таку, що надає можливість розглянути справу на підставі наявних у ній даних та доказів за відсутності представника ФГ «УСПІХ», який безумовно був обізнаний із здійсненням судового провадження, а також отримував судові повістки про виклик до суду.

Дослідивши матеріали справи та письмові заяви по суті справи, оцінивши належність, допустимість та достовірність доказів, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено, що 01 жовтня 2020 року між ОСОБА_1 та ФГ «УСПІХ» укладено договір № 12 оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225988500:01:002:1109, площею 3,6756 га, розташованої на території Шандрівського старостинського округу Перещепинської міської ради Дніпропетровської області, за умовами якого орендодавець передав в оренду фермерському господарству належну йому на праві власності земельну ділянку строком на 7 років (а.с. 106-108).

11 листопада 2020 року здійснено державну реєстрацію речового права оренди зазначеної земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 39206523 (а.с. 30).

За умовами договору № 12 від 01.10.2020 за кожен рік використання землі орендар виплачує орендну плату у грошовій формі в розмірі 5% від вартості земельної ділянки, що становить 6 785,00 грн. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації, термін сплати не пізніше 20 числа місяця останнього календарного року, за який вноситься орендна плата, а виплата орендної плати оформлюється письмово (пункти 3.1 та 3.3 договору).

В пункті 12.3 вказаного договору сторони домовились, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як встановлено пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України та статтею 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Отже, розмір орендної плати, порядок її сплати та перегляду є істотною умовою договорів оренди землі та, відповідно, договору оренди землі № 12 від 01.10.2020, а отримання орендної плати за передану в користування земельну ділянку (отримання доходу) є по суті єдиною метою, якої прагне досягти орендодавець (позивач), укладаючи договір.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

У частині першій та другій статті 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

В пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України зазначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Таким чином, законодавство передбачає як необхідну умову для розірвання договору оренди землі систематичне невиконання умов договору, в тому числі і несплату орендної плати.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України).

Таким чином, у зобов`язальних правовідносинах вина особи, яка порушила зобов`язання, презюмується і саме на неї покладається обов`язок з доведення відсутності своєї вини у порушенні зобов`язання.

Натомість відповідачем під час розгляду справи не надано доказів на підтвердження відсутності порушення зобов`язань за договором оренди земельної ділянки № 12 від 01.10.2020, а також відсутності вини господарства у такому порушенні.

Як вже зазначалось, у вказаному договорі оренди земельної ділянки сторони досягли домовленостей про виплату орендної плати щорічно в розмірі 5% від вартості земельної ділянки, що становить 6 785,00 грн., у грошовій формі з оформленням письмово.

Положеннями ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, на підтвердження вчинення дій з виконання обов`язку зі сплати орендної плати відповідачем надано копії платіжних квитанцій про перерахування коштів платником-фізичною особою ОСОБА_2 одержувачу ОСОБА_1 в жовтні та листопаді 2020 року на загальну суму більше 35 000,00 грн. з призначенням платежу «Поповнення картки по номеру».

Однак, такі документи не можуть бути прийняті судом на підтвердження сплати ФГ «УСПІХ» коштів за договором оренди земельної ділянки № 12 від 01.10.2020, оскільки:

-сторони договору не погоджували виплату орендної плати шляхом зарахування коштів на банківський картковий рахунок орендодавця;

-грошовий переказ здійснено не юридичною особою-орендарем;

-відсутнє посилання на договір оренди, періоди, за які сплачується орендна плата, та взагалі не зазначено, що переказ здійснюється в якості орендної плати за землю.

Крім того, відповідачем не подано доказів сплати обов`язкових податків та зборів з нарахованої та виданої орендної плати, адже таким доказом не може вважатись лише відомість (розрахунок), оформлена за підписом керівника та бухгалтера підприємства.

Порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки № 12 від 01.10.2020 щодо сплати орендної плати є істотним, оскільки значною мірою позбавило позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, зокрема, отримання гідної та економічно обґрунтованої плати за передачу в користування належної йому землі.

Застосування такого правового наслідку як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за змістом ст. 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

На думку суду істотне порушення орендарем такої умови договору оренди, як сплата орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди землі в судовому порядку.

Таким чином, під час розгляду справи ФГ «УСПІХ» не довело, що належно, з дотриманням положень укладеної угоди виконувало свій обов`язок зі сплати орендної плати за землю за договором оренди земельної ділянки, тому суд доходить висновку, що вимоги позивача про розірвання договору є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також суд вважає необхідним з метою ефективного захисту порушених прав позивача скасувати державну реєстрацію іншого речового права - права оренди за договором, виходячи з такого.

В статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом. Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній із 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому, з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений ним за подання позову до суду, у розмірі 3 633,66 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «УСПІХ» про розірвання договору оренди земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію права оренди та повернення земельної ділянки задовольнити.

Припинити шляхом розірвання договір оренди землі № 12, укладений між ОСОБА_1 та ФЕРМЕРСЬКИМ ГОСПОДАРСТВОМ «УСПІХ» 01 жовтня 2020 року, за яким ФГ «УСПІХ» набуло право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225988500:01:002:1109, площею 3,6756 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Перещепинської міської ради Дніпропетровської області, речове право за яким зареєстровано 11 листопада 2020 року, номер запису про інше речове право 39206523.

Скасувати державну реєстрацію за ФЕРМЕРСЬКИМ ГОСПОДАРСТВОМ «УСПІХ» іншого речового права - права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1225988500:01:002:1109, площею 3,6756 га, здійснену в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11 листопада 2020 року, номер запису про інше речове право 39206523, на підставі договору оренди земельної ділянки № 12 від 01 жовтня 2020 року.

Зобов`язати ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «УСПІХ» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 1225988500:01:002:1109, площею 3,6756 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Перещепинської міської ради Дніпропетровської області.

Стягнути з ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «УСПІХ» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 633,66 (три тисячі шістсот тридцять три) грн. 66 коп.

Відомості про учасників справи:

- ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 );

-ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «УСПІХ» (адреса місцезнаходження: 51314, Дніпропетровська обл., Новомосковський район, с. Новошандрівка, ЄДРПОУ 25006481).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду в порядку, передбаченому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено та підписано 11 листопада 2024 року.

Суддя І. О. Гайдар