Рішення

від 24.10.2024 по справі 295/10090/24

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/10090/24

Категорія 38

2/295/2528/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі:

головуючої судді Семенцової Л.М.,

за участі секретаря Кирийчук А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс»</a>, третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року позивач звернулася до суду з указаним позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 89479 від 31.10.2020, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення з неї на користь відповідача заборгованості за кредитним договором 635778678 від 23.08.2019 у загальному розмірі 11932,00 грн, та стягнути на свою користь з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн.

Вимоги позову мотивовані тим, що оспорюваний виконавчий напис є незаконним, так як він вчинений без дотримання вимог Закону України«Про нотаріат» та Постанови КМУ від 29.06.1999 № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис щодо стягнення кредитної заборгованості, оскільки така заборгованість не є безспірною.

Ухвалою судді Богунського районного суду міста Житомира Семенцової Л.М. від 03.07.2024 задоволено заяву позивача про забезпечення позову, зупинено стягнення за виконавчим написом № 89479 приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича від 31.10.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс»</a>, місцезнаходження якого: м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/7, офіс 204, код ЄДРПОУ 39700642, суми загальної заборгованості в розмірі 11932,00 грн, що перебуває на виконанні в приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни (виконавче провадження № 64052813).

Ухвалою судді Богунського районного суду міста Житомира Семенцової Л.М. від 25.07.2024 відкрито провадження в справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

У судове засідання позивач не з`явився, в поданій до суду заяві представника позивача викладено прохання проводити розгляд справи за її відсутності, вказавши про відсутність заперечень проти заочного розгляду справи та підтримання позовних вимог.

Представник відповідача та третя особа, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, причин неявки до суду не повідомили.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи достатність у справі матеріалів про спірні правовідносини сторін, за згодою представника позивача суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи згідно статей 280-282 ЦПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31.10.2020 приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинив виконавчий напис № 89479 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Таліон Плюс» загальної суми заборгованості в розмірі 11932,00 грн за укладеним між нею за ТОВ «Манівео Швидка Допомога» кредитним договором 635778678 від 23.08.2019, право вимоги за яким перейшло до відповідача на підставі договору про відступлення прав вимоги № 28/1118-01 від 28.11.2018.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малковою М.В. від 11.01.2021 відкрито виконавче провадження № 64052813 з виконання вказаного виконавчого напису.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Відповідно до ст.18ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

У силу ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зміст виконавчого напису повинен відповідати вимогам ст. 89 Закону України «Про нотаріат».

Вчинення виконавчого напису здійснюється в порядку, передбаченому главою 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (далі - Порядок), затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012, № 296/5.

Зокрема, згідно з Порядком для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій мають бути зазначені необхідні відомості про стягувача та боржника; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі - Перелік).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені зазначеним Переліком.

Виконавчий напис вчиняється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

Якщо за борговим документом необхідно провести стягнення частинами, виконавчий напис за кожним стягненням може бути зроблений на копії документа або на виписці з особового рахунку боржника; у цих випадках на оригіналі документа, що встановлює заборгованість, робиться відмітка про вчинення виконавчого напису і зазначаються, за який строк і яка сума стягнута, дата і номер за реєстром нотаріальних дій.

За заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягненню за виконавчим написом, може бути встановлений з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

У справах нотаріуса залишається копія документа, що встановлює заборгованість, чи правочину, за яким здійснюється стягнення, або витяг з особового рахунку боржника і примірник виконавчого напису.

Один примірник витягу з виконавчим написом і оригінал зобов`язання повертаються стягувачу, а другий примірник залишається у нотаріуса.

Якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в Переліку, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи.

Згідно з п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05.07.2017 в справі № 754/9711/14-ц, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 в справі № 826/20084/14 постанову КМУ № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та не чинною. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 зазначене рішення суду залишене без змін, а постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 відмовлено в задоволенні заяви ПАТ КБ «ПриватБанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017.

На час вчинення нотаріусом виконавчого напису чинна редакція Переліку передбачала можливість вчинення виконавчого напису, якщо йдеться про відносини кредитора і боржника, лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого кредитного договору.

Із наявних у матеріалах справи документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факту отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, та чи яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. З наведеного можна зробити висновок про те, що виконавчий напис було вчинено без додержання вимог п. 2.3 Порядку, оскільки до суду не надано доказів, які б підтверджували отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень, у зв`язку з чим згідно зазначеного пункту Порядку повідомлення не можна вважати надісланим.

Таким чином, до суду не надано доказів того, що нотаріусом було належним чином перевірено отримання позивачем письмової вимоги відповідача про повернення заборгованості у не менш ніж тридцятиденний строк, тому суд дійшов до висновку, що нотаріус без достатніх підстав та у порушення вимог Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012, № 296/5, вчинив виконавчий напис.

Крім того, згідно з позицією, викладеною Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

За наведених обставин суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст. 135 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються ст. 137 ЦПК України. Відповідно до ч. 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

За приписами ч. 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між стронами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження вимог щодо стягнення судових витрат на оплату професійної правничої допомоги в сумі 2500,00 грн до суду надано копіюї ордеру про надання правової (правничої) допомоги адвокатом Плахтій О.В. позивачу від 13.06.2024, копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 10.06.2024, укладений між адвокатом та позивачем, у п. 3.1 якого зазначено про сплату позивачем винагороди згідно акту прийому-передачі наданих послуг, розрахунок оплати правничої (правової) допомоги від 27.06.2024 на суму 2500,00 грн, а також акт від 27.06.2024 прийому-передачі наданих послуг до договором, де також указано про розмір винагороди адвокату в розмірі 2500,00 грн за надані послуги із зазначенням переліку послуг та їх вартості.

Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 в справі № 280/2635/20 сформулював висновок про те, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Враховуючи задоволення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн.

Керуючись ст. ст. 3, 15, 16 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», Постановою КабінетуМіністрів Українивід 29.06.1999№ 1172«Про затвердженняпереліку документів,за якимистягнення заборгованостіпровадиться убезспірному порядкуна підставівиконавчих написівнотаріусів» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 12, 76-82, 135, 137, 141, 209, 259, 263-268, 280-282, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 89479, вчинений 31 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс»</a> заборгованості в розмірі 11932,00 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс»</a> на користь ОСОБА_1 2500,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс»</a> (адреса: 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/7, офіс 204, код ЄДРПОУ 39700642).

Третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович (адреса: 10014, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35).

Суддя Л.М. Семенцова