Рішення

від 08.11.2024 по справі 347/2069/24

КОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 347/2069/24

Провадження № 2/347/748/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2024 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кіцули Ю.С.,

з участю:

секретаря Мошулі Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Космацької сільської ради Косівського району Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позицій позивача, та заперечень відповідача.

22.08.2024 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Космацької сільської ради Косівського району Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мама ОСОБА_2 , про що свідчить відповідний актовий запис № 29 в Книзі реєстрації актів цивільного стану смертей, зроблений 11 травня 2007 року у виконавчому комітеті Космацької сільської ради, Косівського району, Івано Франківської області.

Спадщину після смерті матері прийняла тільки вона. Спадкове майно складається з: житлового будинку загальною плошею 81,7 кв.м., літньої кухні, стайні, стодоли, пивниці, майстерні, стодоли, вбиральні, криниці що розташоване в АДРЕСА_1 .

Після смерті матері, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Косівського районного нотаріального округу з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, але їй було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій і рекомендовано з цього питання звернутись до Косівського районного суду.

З цих підстав, ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право власності в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_2 (померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на житловий будинок загальною площею 81,7 кв.м., літню кухню, стайню, стодолу, пивницю, майстерню, стодолу, вбиральню, криницю що розташоване в АДРЕСА_1 .

Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.

Заяви, та клопотання учасників справи.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві просила проводити розгляд справи без її участі, заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі (а.с.2).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та дату судового розгляду повідомлявся належним чином. Від Космацької сільської ради Косівського району Івано-Франківської області надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача. Позовні вимоги ОСОБА_1 підтримали та не заперечили щодо їх задоволення (а.с.25).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 27.08.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання на 27.09.2024 року (а.с. 19).

Ухвалою суду від 27.09.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.11.2024 року (а.с.23).

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У відповідності до ч. 3 ст. 211 ЦПК України судом проведено розгляд справи у відсутності сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що відповідно до копії витягу з реєстру Космацької територіальної громади, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.4).

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьки: ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с.5).

Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 уклали шлюб 16.09.1987 року, прізвище дружини після шлюбу « ОСОБА_6 » (а.с.5).

Згідно з копією виписки з погосподарської книги за 1990-1995 роки, виданої виконавчим комітетом Космацької сільської ради Косівського району Івано- Франківської області ОСОБА_1 , 1968 р.н., будинковолодіння ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , має поштову адресу: АДРЕСА_1 . Вказане будинковолодіння знаходиться на земельній ділянці площею 0.38 га. Рішенням 2 сесії Космацької сільської ради II скликання від 27 грудня 1994 року передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку розміром 0.55 га.. Відповідно до записів в погосподарській книзі Космацької сільської ради №17 особовий рахунок №1206 за 1990-1995 роки, господарство складається із: житлового будинку, загальною площею 81,7 кв.м., житловою площею 37,2 кв.м.,1958 року побудови, літньої кухні, площею 48,2 кв.м., стайні, площею 17,6 кв.м., стодоли, площею 11,2 кв.м., пивниці, площею 6,3 кв.м., майстерні, площею 24,8 кв.м., стодоли, площею 24,7 кв.м., вбиральні , криниці (а.с.6).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.7).

Згідно з копією витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі від 30.07.2024 року, № 77824846, Спадкову справу за померлою ОСОБА_2 було заведено приватним нотаріусом Косівського районного нотаріального округу Григорчук З.Р. і зареєстровано за № 72772992 (а.с.8).

Як вбачається з копії Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10.07.2024 року № 02-31/197, виданої приватним нотаріусом Косівського нотаріального округу Григорчук З.Р., ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 з причини відсутності документів, що підтверджують право власності спадкодавця на даний будинок (а.с.9).

Відповідно до копії технічного паспорту на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , будинковолодіння складається з житлового будинку загальною площею 81,7 кв.м., літньої кухні, стайні, стодоли, пивниці, майстерні, стодоли, вбиральні, криниці (а.с.10-13).

Як вбачається з висновку про вартість об`єкта оцінки за адресою: АДРЕСА_1 , ринкова вартість об`єкту оцінки складає 99 816 грн. (а.с. 14).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю у позивача права на спадкування за законом і неможливістю реалізації цього права через відмову нотаріуса у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину з підстав відсутності у спадкодавця правовстановлюючих документів на майно, яке є об`єктом спадщини.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до положень частини першої, третьої та п`ятої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Фактичний вступ в управління або володіння будь-якою частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадкової маси.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У ч. 1 ст. 1269 ЦК України зазначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини - це не обов`язок спадкоємців, а їх право.

Відповідно до частини першої та другої статті 1296 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Згідно положень статті 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Як передбачено у підпунктами 4.15, 4.18 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно п.23 постанови пленумуВерхового судуУкраїни №7від 30травня 2008року «Просудову практикуу справахпро спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

В пункті п.3.3. роз`яснень, що містяться у листі №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначає, що у випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв`язку з їх втратою та відсутності реєстрації об`єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім`я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно. Судам при вирішенні справ цієї категорії необхідно згідно із нормами, що регулюють підстави виникнення права власності на нерухоме майно, та нормами щодо складу спадщини перевіряти, чи належав та на якій правовій підставі об`єкт нерухомості спадкодавцеві.

Згідно з частиною другою статті 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом.

Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

До часу набрання чинності ЦК 2003 року та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Державна реєстрація права на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах та селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно затверджене Наказом Міністерства Юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції 18.02.2002 № 157/6445 з подальшими змінами. Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будівлі та споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом та Законом України від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Із Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах, селищах міського типу УРСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української УРСР 31.01.1966, погодженої заступником Голови Верховного Суду УРСР від 15.01.1966, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 № 56 вбачається, що державній реєстрації підлягали лише будинки та домоволодіння в межах міст і селищ міського типу, будинки ж, розташовані у селах реєстрації не підлягали.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 01.03.2013 за змістом пункту 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР від 31.10.1975 № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах. При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Таким чином, за змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що позивач ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . За життя ОСОБА_2 не залишила заповідального розпорядження. Згідно наданих суду доказів, спадкодавець ОСОБА_2 за життя володіла житловим будинком з господарськими спорудами за адресою АДРЕСА_1 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої приватним нотаріусом Косівського нотаріального округу Григорчук З.Р., ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину на житловий будинок за вище вказаною адресою з причини відсутності документів, що підтверджують право власності спадкодавця на даний будинок.

Ураховуючи вищевикладене, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку що спадкодавець ОСОБА_2 за життя володіла вищезазначеним майном, спадкоємець ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом, у встановленому законом порядку прийняла спадщину, спору щодо спадкового майна немає, однак оформити право власності на спадкове майно у нотаріальному порядку не має можливості, у зв`язку з чим її право підлягає захисту у судовому порядку.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 200, 223, 247, 263, 264, 265 ЦПК України і на підставі ст. ст. 392, 1216, 1222, 1223, 1268, 1269, 1270, 1296, 1297 ЦК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Космацькоїсільської радиКосівського районуІвано-Франківськоїобласті (78640,с.Космач,вул.Т.Г.Шевченка,4,Косівського району,Івано-Франківськоїобласті,код ЄДРПОУ-41064139)про визнанняправа власностіна спадковемайно- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жит. АДРЕСА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) право власності, в порядку спадкування після смерті мами ОСОБА_2 (померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на житловий будинок загальною площею 81,7 кв.м., літню кухню, стайню, стодолу, пивницю, майстерню, стодолу, вбиральню, криницю, що розташоване в АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08 листопада 2024 року.

Суддя Ю. С. Кіцула