Справа № 758/7810/24
Категорія 39
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(ЗАОЧНЕ)
12 вересня 2024 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді -Войтенко Т. В. ,
за участю секретаря судового засідання - Серенкова Т. М.,
позивача ОСОБА_1 та представника позивача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного Комерційного банку «Європейський» про визнання договору іпотеки припиненим, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання договору іпотеки припиненим.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 28.12.2005 року між ТОВ «Укренергосервіс» та АКБ «Європейський» був укладений кредитний договір № 004-Г/07, за яким банк відкрив ТОВ «Укренергосервіс» кредитну лінію в розмірі 200 000, 00 грн. на строк до 27.12.2006. В подальшому на підставі додаткових угод кредитна лінія була збільшена до 420 000, 00грн., а строк погашення продовжено до 27.12.2007. З метою забезпечення зобов`язань за кредитним договором, 30.12.2005 між АКБ «Європейський» та ОСОБА_1 і ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір, предметом якого стала належна їм обом трикімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначає у позові, що 17.01.2006р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Танаджи Г.Г. накладено заборону на відчуження вказаної квартири №2796112, а 05.03.208р. зареєстровано обтяження №2795965 квартири - іпотеку до припинення кредитного договору.
У позовній заяві позивач вказує на те, що сума кредитної лінії та відсотки за кредитним договором №004-Г/07 були повністю погашені ТОВ «Укренергосервіс» та 20.11.2007 вказаний кредитний договір було розірвано. Втім, після сплати боргу за кредитним договором позивач не звернувся до АКБ «Європейський» з вимогою зняти обтяження з нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 , яка була передана в іпотеку.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка є матір`ю заявника, та яка разом із ним була іпотекодавцем за вказаним іпотечним договором. Під час оформлення спадщини після смерті матері заявник дізнався про наявність вказаного обтяження та необхідність його зняття. З метою вирішення цього питання заявник звернувся до Національного Банку України, оскільки Комісією НБУ від 19.10.2012 було прийнято рішення про ліквідацію АКБ «Європейський». На його звернення НБУ було надано відповідь про те, що у зв`язку із закінченням строку ліквідаційної процедури АКБ «Європейський», непродані активи банку були передані в управління ТОВ «Міжнародна юридична фірма «ДІ ЕНД ДІ ЛОЄРС», однак серед переліку таких активів кредитна заборгованість ТОВ «Укренергосервіс» перед АКБ «Європейський» відсутня. Крім того, НБУ повідомив, що згідно з актом №1 від21.11.2015 «Про вилучення та знищення документів АКБ «Європейський» за 2002-2009 роки, не внесених до Національного архівного фонду» документи, у тому числі статут, кредитний договір, заяви-зобов`язання, гарантійні листи, розпорядження, дозволи, фінансові звіти про видачу й оформлення кредиту ТОВ «Укренергосервіс» за 2008 рік були вилучені та знищені в установленому порядку у зв`язку з закінченням терміну їх зберігання, який становить 5 років.
Також заявник зазначає, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Танаджи Г.Г., який посвідчував іпотечний договір та встановив заборону щодо вказаної квартири, припинив свою діяльність, а його архівні справи були передані на зберігання до Донецького обласного нотаріального архіву, який знаходиться у м. Донецьк, тобто на тимчасово окупованій території.
Посилаючись на те, що 20.11.2007р. між АКБ «Європейський» та ТОВ «Укренергосервіс» було укладено договір про розірвання кредитного договору № 004-Г/07 від 28.12.2005р., однак не розірвано договір іпотеки; вказуючи на те, що обтяження продовжує бути зареєстроване формально і не забезпечує ніяких вимог кредитора, втім перешкоджає вільно розпоряджатися квартирною і оформити спадщину після смерті ОСОБА_3 , позивач просить визнати припиненою іпотеку, предметом якої є трикімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 ; вилучити з Державного реєстру іпотек запис про іпотеку за реєстраційним номером 2795965, внесений 05.03.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Танаджи Г.Г. на підставі додаткової угоди № 1до договору іпотеки від 25.09.2006р.; вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис №2796112 про заборону на нерухоме майно, внесений 17.01.2006 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Танаджи Г.Г. на підставі іпотечного договору від 30.12.2005, об`єктом обтяження за яким є трикімнатна квартира АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 27.06.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду по суті на 30 липня 2024 року.
У судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали, просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі з підстав, заявлених у позові.
Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, відзиву до суду не надходило.
Заслухавши пояснення сторони позивача, дослідивши матеріали справи, суд надходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 30.12.2005 між АКБ «Європейський» (код ЄДРПОУ 33412759) в особі в.о. директора Київської філії Тимошенка К.В. , з однієї сторони, та ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , з іншої сторони, було укладено іпотечний договір, предметом якого є квартира АДРЕСА_2 , що належить іпотекодавцям ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві приватної часткової спільної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, записаного у реєстрову книгу за №4864 та виданого Шевченківською райдержадміністрацією м. Києва 04.05.1994 на підставі розпорядження (наказу) №2138 від 04.05.1994, дублікат якого виданий згідно з розпорядженням Шевченківської районної у мю. Києві державної адміністрації від 05.12.2005 за №5479 і зареєстрований у БТІ 13.12.2005 (а.с.19-23).
Відповідно до п.1.1. іпотечного договору він забезпечує, в межах вартості предмету іпотеки, виконання зобов`язань ТОВ «Укренергосервіс» (код ЄДРПОУ 31002956) перед іпотекодержателем за кредитним договором №004-Г/07 від 28.12.2005, який укладено між іпотекодержателем та ТОВ «Укренергосервіс», з урахуванням всіх інших додаткових угод до нього, які укладені, або можуть бути укладені в майбутньому, стосовно повернення отриманої суми кредиту, сплати відсотків, комісій, неустойки і штрафів у повному обсязі.
30.12.2005 між АКБ «Європейський» та ОСОБА_1 і ОСОБА_3 укладено додаткову угоду №1 до договору іпотеки від 30.12.2005, якою збільшено кредитний ліміт до 340 000,00 грн. та строк погашення продовжено до 27.12.2006 (а.с.24-25).
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.05.2024, квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності позивачу - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , в рівних частках кожному (а.с.29, 45).
20.11.2007 між АКБ «Європейський» та ТОВ «Укренергосервіс» укладено договір про розірвання кредитного договору №004-Г/07 від 28.12.2005, укладеного між АКБ «Європейський» та ТОВ «Укренергосервіс», яким сторони засвідчили факт припинення договірних зобов`язань за вказаним кредитним договором у зв`язку з погашенням товариством основного зобов`язання та відсотків за кредитом в повному обсязі (а.с.30).
Після підписання договору про розірвання кредитного договору №004-Г/07 від 28.12.2005, укладеного між АКБ «Європейський» та ТОВ «Укренергосервіс», іпотечний договір від 30.12.2005, укладений між АКБ «Європейський» та ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , предметом якого є квартира АДРЕСА_2 , розірвано не було.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
В ході судового розгляду встановлено, що позивач, будучи сином ОСОБА_3 , звернувся до Другої київської державної нотаріальної контори з метою оформлення своїх спадкових прав, однак при оформленні документів з метою видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом було встановлено наявність нескасованих реєстраційних записів, вчинених приватним нотаріусом Танаджи Г.Г. у зв`язку з укладеним договором іпотеки.
Станом на момент формування Інформаційної довідки від 29.05.2024 квартира АДРЕСА_2 залишається під обтяженням на підставі договору іпотеки (а.с.29):
- тип обтяження «заборона на нерухоме майно», реєстраційний номер обтяження 2796112, зареєстрований нотаріусом Танаджи Г.Г. 17.01.2006 15:35:56 на підставі договору іпотеки від 30.12.2005, укладеного між АКБ «Європейський», ОСОБА_1 та ОСОБА_3;
- тип обтяження «іпотека», реєстраційний номер обтяження 2795965, зареєстрований нотаріусом Танаджи Г.Г. 05.03.2007 19:23:32 на підставі додаткової угоди від 27.11.2006, укладеної між АКБ «Європейський», ОСОБА_1 та ОСОБА_3.
Матеріалами справи підтверджується, що 05.09.2022 ОСОБА_1 звернувся до Національного банку України щодо надання довідки про повне виконання зобов`язань та відсутність заборгованості за кредитним договором №004-Г/07 від 28.12.2005 з метою зняття заборони відчуження нерухомого майна.
За результатами розгляду такого його звернення Національний банк України листом №14-0004/67471 від 27.09.2022 повідомив позивачу, що постановою Правління НБУ №489 від 19.09.2009 з 21.08.2009 відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації АКБ «Європейський». Згідно з вимогами пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ліквідаційна процедура АКБ «Європейський» здійснювалась на підставі та відповідно до вимог законодавства України, що діяло до набрання чинності цим Законом, зокрема, Закону України «Про банки і банківську діяльність» (у редакції, що діяла на час ліквідації банку) та Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління НБУ №369 від 28.08.2001 (що була чинною на час ліквідації банку). Комісією Національного банку України з питань нагляду регулювання діяльності банків прийнято рішення від 19.10.2012 «Про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідації та завершення процедури ліквідації АКБ «Європейський». У зв`язку із закінченням строку ліквідаційної процедури АКБ «Європейський», відповідно до ст. 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та договору про передавання в управління непроданих активів №22-Л від 05.10.2012 його непродані активи, перелік незадоволених вимог кредиторів банку та відповідні документи були передані в управління ТОВ «Міжнародна юридична фірма «ДІ ЕНД ДІ ЛОЄРС». У переліку непроданих активів АКБ «Європейський», переданих в управління управителю на підставі договору, кредитна заборгованість ТОВ «Укренергосервіс» перед АКБ «Європейський» відсутня (а.с.26-28).
Позивач ОСОБА_1 позбавлений можливості оформити свої спадкові права після смерті ОСОБА_3 у зв`язку з наявністю у відповідному державному реєстрі відомостей щодо обтяження спадкового майна, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Законом «Про нотаріат» та підзаконними нормативними актами, прийнятими на виконання вказаних законів.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Договори та правочини є підставою виникнення таких прав та обов`язків (п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).
Зобов`язання виникають, зокрема, і з підстави укладення договорів та правочинів (частина 2 статті 109 ЦК).
Виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою (частина 1 статті 546 ЦК України).
Застава нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації ( частини 1, 2 статті 577 ЦК України).
Одним з видів застави є іпотека ( частина 1 статті 575 ЦК України).
Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом (частина 3 статті 575 ЦК України).
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою є вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина 1 статті 3 Закону України «Про іпотеку»).
Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина 5 статті 3 Закону Україні «Про іпотеку).
За загальним правилом право застави, як виду забезпечення виконання зобов`язань, припиняється у разі: припинення зобов`язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізації предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави (частина 1 статті 593 ЦК України).
Зазначена норма ЦК України узгоджується з нормою Закону України «Про іпотеку» щодо припинення договору іпотеки нерухомого майна.
У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані (частина 2 статті 592 ЦК України, частина 3 статті 17 Закону України «Про іпотеку»).
Цивільне законодавство визначає підстави припинення зобов`язань, до яких, зокрема, відноситься виконання зобов`язання, проведеного належним чином (частина 1 статті 599 ЦК України).
Встановлені у справі обставини свідчать про те, що між ТОВ «Укренергосервіс» та АКБ «Європейський» виникли зобов`язання на підставі укладеного кредитного договору.
Виконання вказаних зобов`язань були забезпечені іпотекою нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 , що належала на праві спільної часткової власності позивачу ОСОБА_1 , який на час укладення договору кредитування був генеральним директором ТОВ «Укренергосервіс», та його матері ОСОБА_3 .
Договір іпотеки був нотаріально посвідчений та відомості про обтяження нерухомого майна іпотекою та накладення заборони на його відчуження були внесені у відповідні державні реєстри, які станом на сьогодні є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру речових справ на нерухоме майно, як єдиної державної інформаційної системи, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.
Зобов`язання між ТОВ «Укренергосервіс» та АКБ «Європейський» за кредитним договором були припинені у зв`язку з його виконанням товариством, проведеним належним чином у визначений договором кредитування строк, про що товариство та банк уклали окремий договір.
Разом із цим, банк не вжив заходів, спрямованих на скасування реєстраційних записів щодо обтяження предмету іпотекою та заборони відчуження нерухомого майна, здійснених приватним нотаріусом Танаджи Г.Г., який проводив нотаріальне посвідчення спірного договору іпотеки.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем, і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).
Іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання (абзац 1 частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку»).
Судом встановлено, що АКБ «Європейський», як юридична особа, припинив свою діяльність в результаті ліквідації. Згідно з інформацією, яка міститься у наведеному вище листі Національного банку України, ліквідаційна процедура банку була розпочата у серпні 2009 року та закінчена повною його ліквідацією у жовтні 2012 року.
Зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю (стаття 609 ЦК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц, зазначено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову (див. висновок Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі № 761/42332/17).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 серпня 2019 року у справі № 754/5394/17 (провадження № 61-31222св18) зазначено, що «згідно з статтею 4 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк є економічно самостійним органом, який здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису адміністративних витрат, а у визначених цим Законом випадках - також за рахунок Державного бюджету України. Національний банк не відповідає за зобов`язаннями органів державної влади, а органи державної влади не відповідають за зобов`язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов`язання. Національний банк не відповідає за зобов`язаннями інших банків, а інші банки не відповідають за зобов`язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов`язання.
На основі наведених постанов Верховного Суду суд дійшов висновку про необхідність врахування постанов Верховного суду, які регулюють подібні правовідносини.
Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону) (частина перша статті 8 ЦК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 вересня 2023 року у справі № 295/7291/20 (провадження № 61-11106св21) зроблено висновок, що «у справі, що переглядається: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання іпотеки припиненою, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку. В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що зобов`язання за кредитним договором припинилося у зв`язку з припиненням без правонаступників юридичної особи - позикодавця, а тому є припиненою й іпотека. Вважала нотаріуса належним відповідачем за такими вимогами, оскільки лише нотаріус має повноваження зняти заборону на відчуження іпотечного майна. Касаційний суд зауважує, що належним відповідачем за вимогами про визнання іпотеки припиненою, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку є ПАТ «Західінкомбанк», щодо якого 03 травня 2019 року внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення без правонаступника юридичної особи. Проте, запис про реєстрацію обтяження не скасований, адже повідомлення про припинення іпотеки у порядку статті 74 Закону України «Про нотаріат» не подано. Наявність такого запису порушує право власника предмета іпотеки.
Тлумачення частини першої статті 8 ЦК України свідчить: законодавець визначив порядок усунення прогалин в приватному праві. Приватні відносини є різноманітними, а соціальне життя рухливе. У зв`язку з цим може виникнути необхідність визначення певного правила, яке не закріплено в приватно-правових нормах безпосередньо; умовами застосування аналогії закону є те, що: відносини, до яких застосовується аналогія, охоплюються предметом цивільно-правового регулювання (статті 1, 9 ЦК); наявність прогалини в їх регулюванні (прогалини в праві); відсутній регулятор, який визначав би правило поведінки учасників приватних відносин (норми акту цивільного законодавства або договору); існують правові норми, що регулюють подібні за змістом відносини; застосування аналогії закону не повинно суперечити суті цих відносин.
Касаційний суд зауважує, що можуть існувати випадки, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації). Касаційний суд констатує, що в ЦК України є прогалина та відсутній регулятор, який визначав би правило поведінки учасників приватних відносин для випадку, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто, бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації). Подібною нормою є абзац третій частини четвертої статті 277 ЦК України, відповідно до якої, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, то фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування (абзац третій частини четвертої статті 277 ЦК України). Тому Касаційний Суд підкреслює, що коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації), то особа (іпотекодавець) може звернутися із заявою про встановлення факту припинення іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку згідно з абзацом третім частини четвертої статті 277 ЦК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону.».
У конкретній справі позивач подав не заяву про встановлення факту припинення іпотеки, а позовну заяву. Втім, суд виходить з того, що надмірний формалізм не сприятиме захисту прав особи та не свідчатиме на користь авторитету судової влади. Відтак, суд вважає за можливе визнати іпотеку припиненою у позовному провадженні, тоді як Верховний Суд в аналогічних правовідносинах висловився на користь того, що питання про припинення іпотеки повинне розглядатися в порядку окремого провадження.
Рішення суду за заявою іпотекодавця про припинення іпотеки, коли «відсутня» особа - іпотекодержатель, яка має відповідати за позовом, є підставою для скасування заборони відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Суд застосовує аналогію закону й аналогію права тоді, коли, на переконання суду, певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого є прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Відсутність у процесуальних кодексах положень про аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 2-591/11, провадження № 14-31цс21)).
Враховуючи встановлені у справі обставини та наведені вище постанови Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а іпотеку трикімнатної квартири в АДРЕСА_1 , загальною площею 61,40 кв.м. (реєстраційний номер обтяження 2796112) слід визнати припиненою; слід вилучити з Державного реєстру Іпотек запис про іпотеку за реєстраційним номером 2795965, внесеним 05.03.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Танаджи Г.Г. на підставі додаткової угоди №1 до договору іпотеки від 25.09.2006; слід вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис №2796112 про заборону на нерухоме майно, внесений 17.01.2006 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Танаджи Г.Г., на підставі іпотечного договору від 30.12.2005, об`єктом обтяження за яким є трикімнатна квартира АДРЕСА_1 .
Керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного Комерційного банку «Європейський» про визнання договору іпотеки припиненим - задовольнити.
Визнати припиненою іпотеку, предметом якої є трикімнатна квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 61,40 кв.м. (реєстраційний номер обтяження 2796112), встановлену за іпотечним договором від 30.12.2005, укладеним між АКБ «Європейський» та ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Танаджи Г.Г., зареєстрованим в реєстрі за №2;
Вилучити з Державного реєстру Іпотек запис про іпотеку за реєстраційним номером 2795965, внесеним 05.03.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Танаджи Г.Г. на підставі додаткової угоди №1 до договору іпотеки від 25.09.2006.
Вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис №2796112 про заборону на нерухоме майно, внесений 17.01.2006 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Танаджи Г.Г., на підставі іпотечного договору від 30.12.2005, об`єктом обтяження за яким є трикімнатна квартира АДРЕСА_1 .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Київського апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ).
Відповідач: Акціонерний Комерційний банк «Європейський» (код ЄДРПОУ 19359904, вул. Почайнинська, 38/44, м.Київ).
Суддя Т. В. Войтенко
Суд | Подільський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 12.09.2024 |
Оприлюднено | 12.11.2024 |
Номер документу | 122919979 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них іпотечного кредиту |
Цивільне
Подільський районний суд міста Києва
Войтенко Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні