Вирок

від 07.11.2024 по справі 761/36192/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/36192/24

Провадження №1-кп/761/3778/2024

В И Р О К

Іменем України

07 листопада 2024 року, Шевченківський районний суд міста Києва у складі

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду міста Києва, обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12024100100002805, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.07.2024, відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 3662 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 02.11.2022 призначений на посаду головного спеціаліста відділу розвитку внутрішніх автомобільних перевезень Департаменту дорожніх перевезень на транспорті згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 02.11.2022 № 338-к «Про призначення ОСОБА_3 ».

04.11.2022 ОСОБА_3 прийнято присягу Державного службовця.

04.11.2022 ОСОБА_3 ознайомлений з положеннями, вимогами та обмеженнями щодо прийняття та проходження державної служби відповідно до законів України «Про державну службу», «Про запобігання корупції», «Про очищення влади», Законом України «Про захист персональних даних», Загальними правилами етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затвердженими наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 №158, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 31.08.2016 за №1203/29333, правилами внутрішнього службового розпорядку державного органу, підтвердивши ознайомлення підписом в особовій картці державного службовця Міністерства інфраструктури України.

Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 03.03.2023 №330-к «Про звільнення ОСОБА_3 », ОСОБА_3 звільнено з посади головного спеціаліста відділу розвитку внутрішніх автомобільних перевезень Департаменту дорожніх перевезень на транспорті.

03.03.2023 ОСОБА_3 призначений на посаду головного спеціаліста відділу розвитку внутрішніх автомобільних перевезень управління внутрішніх автомобільних перевезень Департаменту дорожніх і авіаційних перевезень, розвитку туризму та безпеки на транспорті, згідно з наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 03.03.2023 №329-к «Про призначення ОСОБА_3 ».

Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 31.10.2023 №1005-к «Про звільнення ОСОБА_3 », ОСОБА_3 звільнено з посади головного спеціаліста відділу розвитку внутрішніх автомобільних перевезень управління внутрішніх автомобільних перевезень Департаменту дорожніх і авіаційних перевезень, розвитку туризму та безпеки на транспорті.

Тобто, відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_3 був суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у п. 1, п.п. «а» і «в» п. 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону (редакція Закону, яка діяла на момент подання вищевказаної декларації), зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

З огляду на зазначене, ОСОБА_3 був суб?єктом декларування.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу», посада заступника начальника управління - начальника відділу координації політики військово-технічного співробітництва управління військово-технічного співробітництва Департаменту військово-промислової політики Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України відноситься до посад категорії «В».

Згідно з ч. 5 ст. 5 Закону України «Про державну службу», на державних службовців поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Таким чином, ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді головного спеціаліста відділу розвитку внутрішніх автомобільних перевезень управління внутрішніх автомобільних перевезень Департаменту дорожніх і авіаційних перевезень, розвитку туризму та безпеки на транспорті Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, був зобов`язаний подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».

Так, у зв`язку з набранням 26.04.2015 чинності Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VII (далі - Закон), визначено правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону особи, зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, до переліку яких входять державні службовці, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Рішенням Національного агентства від 10.06.2016 №3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» затверджено форму декларації.

Водночас, встановлено, що ОСОБА_3 07.01.2024 о 18 год. 01 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , будучи головним спеціалістом відділу розвитку внутрішніх автомобільних перевезень управління внутрішніх автомобільних перевезень Департаменту дорожніх і авіаційних перевезень, розвитку туризму та безпеки на транспорті Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, тобто державним службовцем категорії «В», із застосуванням електронного цифрового підпису, за допомогою портативного комп`ютера з ІР-адреси НОМЕР_1 шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК ( ІНФОРМАЦІЯ_2 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік. Заповнюючи вказану декларацію, ОСОБА_3 достеменно ознайомився з інформаційними повідомленнями стосовно обов`язку декларанта про внесення достовірних відомостей, які система електронного декларування автоматично генерувала під час переходу від розділу до розділу декларації та остаточного її підписання.

При цьому, використання електронного цифрового підпису, відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 № 852-IV, за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису.

У поданій 07.01.2024 декларації за 2022 рік ОСОБА_3 , особою уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», виявлено недостовірні відомості, а саме у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації виявлено розбіжність між відображеними у декларації відомостями та інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, та у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації виявлено розбіжність між відображеними у декларації відомостями та інформацією Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

Так, у розділі 3 «Об?єкти нерухомості», ОСОБА_3 не зазначив відомості про машино-місце загальною площею 13,7 м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2558093180000, що належить йому на праві власності згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав від 12.11.2021 №26587/РН-Г вартість вказаного парко-місця становить 310 500,00 грн.

Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 310 500,00 грн.

Крім того, ОСОБА_3 не зазначив відомості про машино-місце загальною площею 13,8 м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2558070880000, що належить йому на праві власності згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав від 12.11.2021 №26588/РН-Г вартість вказаного машино-місця становить 310 500,00 грн.

Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 310 500,00 грн.

Крім того, ОСОБА_3 не зазначив відомості про машино-місце загальною площею 14,7 м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2558049180000, що належить йому на праві власності згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав від 12.11.2021 №26589/РН-Г вартість вказаного машино-місця становить 153 900,00 грн.

Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 153 900,00 грн.

Крім того, ОСОБА_3 не зазначив відомості про гаражний бокс загальною площею 17,9 м2, розташований адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1389736980000, що належить йому на праві власності згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 26.10.2017 вартість вказаного гаражного боксу становить 48 300,00 грн.

Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 48 300,00 гривень.

Крім того, ОСОБА_3 не зазначив відомості про гаражний бокс загальною площею 18,8 м2, розташований за адресою: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 913602580000, що належить йому на праві власності згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 28.04.2016 вартість вказаного гаражного боксу становить 50 000,00 грн.

Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 50 000,00 грн.

Таким чином, суб`єкт декларування ОСОБА_3 , умисно, усвідомлюючи, що він є державним службовцем, у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації зазначив недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 873 200,00 грн., чим не дотримав вимог п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону у декларації зазначаються наявні у суб`єкта декларування або членів його сім`ї об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_3 був зобов`язаний внести до розділу 3 «Об`єкти нерухомості» щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», за 2022 рік відомості щодо права власності на вищевказані об`єкти нерухомого майна.

Також, під час заповнення декларації ОСОБА_3 у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» не зазначив відомості про отриманий ним дохід у розмірі 2 740 000,00 грн.

Згідно з відомостями Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, та довідкою про нараховані доходи у 2022 році, суб`єкт декларування ОСОБА_3 отримав дохід у розмірі 2 740 000,00 грн. від ТОВ «Козацька стріла» (ЄДРПОУ 37177044).

Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 2 740 000,00 грн.

Крім того, ОСОБА_3 не зазначив відомості про отриманий ним дохід у розмірі 1295,93 грн.

Згідно з відомостями Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, та довідкою про нараховані доходи у 2022 році суб`єкт декларування ОСОБА_3 отримав дохід у розмірі 1295,93 грн. від АТ «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352).

Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 1295,93 грн.

Крім того, ОСОБА_3 не зазначив відомості про отриманий ним дохід у розмірі 1636,37 грн.

Згідно з відомостями Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, та довідкою про нараховані доходи у 2022 році суб`єкт декларування ОСОБА_3 отримав дохід у розмірі 1636,37 грн. від ПАТ «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» (ЄДРПОУ 00260652).

Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 1636,37 грн.

Таким чином, суб?єкт декларування ОСОБА_3 умисно, усвідомлюючи, що він є державним службовцем, у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації зазначив недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 2 742 932,30 грн., чим не дотримав вимог п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону у декларації зазначаються наявні у суб`єкта декларування або членів його сім`ї отримані доходи суб`єкта декларування або членів його сім`ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_3 був зобов`язаний внести до розділу 11 «Доходи, у тому числі подарунки» щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції» за 2022 рік відомості щодо вищевказаних доходів.

Відповідно до Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 23.07.2021 № 449/21 (далі - Порядок), до початку заповнення декларації суб`єкт декларування повинен підтвердити ознайомлення із цим Порядком шляхом проставлення відповідної відмітки. Після заповнення усіх необхідних розділів декларації суб`єкту декларування надається можливість перевірити повноту та достовірність зазначеної ним інформації.

Перед підписанням декларації суб`єкт декларування підтверджує повноту та достовірність даних, вказаних у ній, ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки.

Згідно з ч. 4 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» упродовж 30 днів після подання декларації суб`єкт декларування має право подати виправлену декларацію.

ОСОБА_3 при поданні декларації підтвердив достовірність вказаних відомостей, правом подати виправлену декларацію не скористався.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на дату подання декларації (07.01.2024) становив 2 920 грн.

Відтак, ОСОБА_3 , відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб`єктом декларування, на якого поширюється дія цього Закону, порушуючи вимог п. 2, 7 ч. 1 ст. 46 Закону, достовірно знаючи про свій обов`язок вказати усі передбачені згаданим Законом відомості в декларації, повну та достовірну інформацію в усіх її розділах, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою приховування від контролюючих, правоохоронних, судових та інших державних органів і громадськості фактів отримання доходів та власністю нерухомого майна, які підлягають декларуванню, подав завідомо недостовірні відомості у щорічній декларації за 2022 рік, зазначивши недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 3 616 132,30 грн., що у понад 500 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на дату подання декларації.

Кримінальна відповідальність за вказане кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_3 передбачена ч. 1 ст. 3662 КК України, як умисне внесення суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», які відрізняються від достовірних на суму від 500 до 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

30.09.2024 між прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості в межах кримінального провадження №12024100100002805 від 02.07.2024.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального правопорушення обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 3662 КК України. Обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке повинен понести обвинувачений ОСОБА_3 за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: за ч. 1 ст. 3662 КК України у виді штрафу у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, строком на три роки.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 , наполягала на затвердженні угоди про визнання винуватості, оскільки ОСОБА_3 щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення. Вважала за можливе ухвалити вирок, яким затвердити угоди про визнання винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 3662 КК України, та призначити узгоджену міру покарання.

Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 просили суд затвердити угоди про визнання винуватості, обвинувачений зазначив, що йому зрозуміло наслідки її затвердження, його позиція є добровільною, він щиро кається у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Заслухавши думки учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт та угоди про визнання винуватості, суд дійшов до наступних висновків.

Так, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення, зокрема, затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу;

Відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону.

Згідно з положеннями ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена, зокрема, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 3662 КК України є не тяжким злочином.

У даному кримінальному провадженні потерпілі відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 3662 КК України за вчинення зазначеного кримінального правопорушення передбачено покарання у вигляді штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Відповідно до угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 сторони погодились, що при затвердженні угоди ОСОБА_3 буде призначено покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 3662 КК України у виді штрафу у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, строком на три роки.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 згідно з угодою визнаються: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому не встановлено.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє положення ч. ч. 4, 6 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки її невиконання, укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, умови угоди не суперечать вимогам КПК та КК України, інтересам суспільства, обвинувачений в повному обсязі визнав свою винуватість, що підтверджено ним в судовому засіданні та погодився на призначення узгодженого виду та розміру покарання.

Підстав, для прийняття рішення про відмову у затвердженні угод про визнання винуватості, судом не встановлено.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 30.09.2024 між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_5 .

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_3 вчинив умисне внесення суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», які відрізняються від достовірних на суму від 500 до 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, і його дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 3662 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_3 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.

Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню не застосовувався.

Цивільний позов не заявлено.

У кримінальному проваджені речові докази та процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376, 475 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 30.09.2024, яка укладена у кримінальному провадженні за №12024100100002805 від 02.07.2024, між прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 3662 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 4 000 (двох тисяч) неоподатковуваних доходів громадян, що становить 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, строком на 3 (три) роки.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення:

обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1