Постанова

від 04.11.2024 по справі 921/252/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2024 р. Справа №921/252/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Желіка М.Б.

Орищин Г.В.

без виклику учасників процесу

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТС Трейдінг Україна» від 25.08.24 (вх. № ЗАГС 01-05/2407/24 від 26.08.24)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.07.2024 (суддя Хома С.О., повний текст рішення складено та підписано 06.08.2024 року)

у справі № 921/252/24

за позовом: Фізичної особи-підприємця Тайкача Ігоря

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТС Трейдінг Україна»

про: стягнення суми основного боргу у розмірі 88 000,00 грн. та 4000 євро за простій машин, а також витрати по сплаті судового збору та на правову допомогу адвоката,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

На розгляд Господарського суду Тернопільської області надійшла позовна заява Фізична особа-підприємець Тайкача Ігоря до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТС Трейдінг Україна» про стягнення суми основного боргу у розмірі 88 000,00 грн. та 4000 Євро за простій машин, а також витрати по сплаті судового збору та на правову допомогу адвоката.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням договору перевезення № 42 від 13.09.2023, щодо оплати послуг з перевезення, забезпечення завантаження автомобілів, забезпечення митних та інших документів, необхідних для безперешкодного проходження митного контролю і розвантаження вантажу.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 19.07.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТС Трейдінг Україна» на користь Фізичної особи-підприємця Тайкач Ігоря 66 000,00 грн. (основного боргу), 4000 євро (за простій машин), 2822,96 грн.00 коп. - судового збору в повернення сплачених судових витрат, 6 401,35 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач своє зобов`язання за Договором з перевезення вантажу виконав належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи належним чином засвідчені копії міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) № АИМ0000649158 та №АИМ0000649159.

Вартість перевезення сторони визначили в Договорі -заявці від 22.12.2023 в розмірі 216 000,00 грн, окрім того внаслідок корегування маршруту відповідачем збільшено вартість перевезення на загальну суму 22000,00 грн.

Судом встановлено, що відповідачем сплачено позивачеві 150 000,00 грн.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 88 000,00 грн визнається судом обґрунтованою частково, в сумі 66 000,00 грн. основного боргу. При цьому суд відхилив доводи позивача щодо збільшення вартості наданих послуг з перевезення на суму 22 000,00 у зв`язку з коригуванням маршруту відповідачем, оскільки наведені твердження не підтверджені жодними доказами.

Згідно з умовами Договору-заявки від 22.12.2023, датою завантаження визначено 23.12.2023.

Однак, згідно CMR № АИМ0000649158 та №АИМ0000649159 навантаження товару здійснено 27.12.2023, що спричинило простій автомобілів строком 2 дні з 25.12.2023 по 27.12.2023.

Суд відхилив твердження відповідача про те, що дизельне пальне, яке є предметом Заявки № 51 від 22.12.2023, придбане відповідачем у Saksa Ltd. на підставі Контракту № 2023869002 від 15.02.2023 року та згідно листа Saksa Ltd. № 12182023 від 18.12.2023, завантаження товарів в транспортні засоби не буде здійснюватися в період з 24.12.2023 по 27.12.2023 у зв`язку з Різдвом та вихідними днями, завантаження буде відбуватися 23.12.2023 до 15 год.00 хв., оскільки згідно договору № 42 від 13.09.2023 нормативний час навантаження 24 години та згідно Договору-заявки від 22.12.2023, датою завантаження зазначено 23.12.2023, також судом враховано, що відповідачем в порушення пункту .4.1. Договору заздалегідь не проінформовано перевізника про не готовність вантажу до відправки.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо оплати за простій двох автотранспортних засобів строком 2 дні з 25.12.2023 по 27.12.2023 в розмірі 400 євро визнані судом обґрунтованими.

Окрім того, позивачем нараховано за простій двох автотранспортних засобів за повні 7 діб згідно CMR № АИМ0000649158 строком 3 дні з 02.01.2024 по 05.01.2024 та згідно CMR № АИМ0000649159 строком 4 дні з 02.01.2024 по 06.01.2024 в розмірі 700 євро.

Як вбачається з CMR № АИМ0000649158 та № АИМ0000649159 31.12.2023 автотранспортні засоби прибули до митниці України (Чернівецька митниця ДФС) для здійснення розмитнення. Згідно з умовами Договору-заявки від 22.12.2023, датою розмитнення визначено 24.12.2023, як вбачається з митної декларації 23UA903000933930U8 та митної декларації 23UA903000933927U7 митним брокером було здійснено оформлення митних декларацій 30.12.2023 Проте, згідно CMR № АИМ0000649158 розмитнення здійснено лише 05.01.2024, а згідно CMR № АИМ0000649159 розмитнення здійснено лише 06.01.2024.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо оплати за простій двох автотранспортних засобів за повні 7 діб згідно CMR № АИМ0000649158 строком 3 дні з 02.01.2024 по 05.01.2024 та згідно CMR № АИМ0000649159 строком 4 дні з 02.01.2024 по 06.01.2024 в розмірі 700 євро визнані судом обґрунтованими.

Окрім того, позивачем нараховано за простій одного автотранспортного засобу MAN TGX 28.480 НМК за повні 13 діб з 08.01.2024 по 21.01.2024 в розмірі 1300 євро та за простій одного автотранспортного засобу MERCEDES BENZ НМК з причепом BILCON TS-240 державний номер за повні 16 діб з 07.01.2024 по 23.01.2024 в розмірі 1600 євро.

Враховуючи ту обставину, що відповідачем жодних претензій щодо виконання позивачем послуг з перевезення вантажу пред`явлено не було, послуги з перевезення оплачено частково у розмірі 150 000,00 грн., більше того відповідачем у відзиві на позовну заяву не заперечувався основний борг за надані послуги з перевезення в розмірі 66 000,00 грн. суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо оплати за простій одного автотранспортного засобу MAN TGX 28.480 НМК за повні 13 діб з 08.01.2024 по 21.01.2024 в розмірі 1300 євро та за простій одного автотранспортного засобу MERCEDES BENZ НМК з причепом BILCON TS-240 за повні 16 діб з 07.01.2024 по 23.01.2024 в розмірі 1600 євро є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ГТС Трейдінг Україна» подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.07.2024 у справі № 921/252/24 в частині стягнення 4000 євро за простій машин, 2822, 96 грн судового збору та 6407,35 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Зокрема, скаржник зазначає, що простій машини під навантаження понад нормативного терміну завантаження товару до 27.12.2023 здійснено не з вини замовника, а у зв`язку із обставинами, що не залежали від його волі, а саме відсутність можливості здійснити завантаження продавцем.

Щодо оплати за простій двох автотранспортних засобів згідно CMR № АИМ0000649158 строком 3 дні з 02.01.2024 по 05.01.2024 та згідно CMR № АИМ0000649159 строком 4 дні з 02.01.2024 по 06.01.2024 в розмірі 700 євро зазначає, що простій зумовлений чергою, яка утворилася на пункті пропуску через кордон у зв`язку із новорічними та різдв`яними святами. При цьому, згідно інформації на сайті https://echerha.gov.ua/statistics середня тривалість очікування вантажного автомобіля до в`їзду на пункт пропуску «Порубне-Сірет» за період з 31.12.2023 по 06.01.2024 становила 15 годин 33 хвилини.

Щодо стягнення штрафу за простій MAN TGX 28.480 НМК за повні 13 діб з 08.01.2024 по 21.01.2024 в розмірі 1300 євро та за простій одного автотранспортного засобу MERCEDES BENZ НМК з причепом BILCON TS-240 за повні 16 діб з 07.01.2024 по 23.01.2024 в розмірі 1600 євро, то надані позивачем міжнародні товаро-транспортні накладні не містять відміток про доставку вантажу (час та місце) та отримання його вантажоодержувачем.

На думку скаржника, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що водії транспортних засобів MAN TGX 28.480 НМК, MERCEDES BENZ НМК з причепом BILCON TS-240, які перевозили вантаж по заявці №51 від 22.12.2023, прибули до місця призначення 07.01.2024 та 08.02.2024.

Окрім того, скаржником заявлено клопотання про вирішення питання щодо розподілу судових витрат, в якому просить стягнути з позивача 17000 грн витрат на правничу допомогу.

Фізичною особою-підприємцем Тайкач Ігорем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовуючи доводи апеляційної скарги, просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.07.2024 у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2024, вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТС Трейдінг Україна» від 25.08.24 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.07.2024 у справі № 921/252/24, розгляд справи вирішено проводити без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

13.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГТС Трейдінг Україна»(надалі-Замовник) з одного боку, та Фізичною особою-підприємцем Тайкачем Ігорем Петровичем (надалі-Перевізник) з іншого боку, укладено Договір перевезення № 42 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору предметом договору є взаємовідносини сторін, що виникають при організації та виконанні Перевізником міжнародного перевезення вантажів Замовника.

Відповідно до п. 2.1 Договору на кожне окреме завантаження Замовник оформляє і відправляє Перевізнику факсом або електронною поштою транспортне замовлення (Заявку), яке повинне містити наступну інформацію:

· 2.2.1. точні адреси місць завантаження і розвантаження вантажу;

· 2.2.2. дату і час подачі автомобіля під завантаження;

· 2.2.3. вагу, кількість і тип вантажу:

· 2.2.4, адреси відправника і одержувача вантажу із зазначенням контактних телефонів та e-mail;

· 2.2.5. адреси (пункти) митного оформлення вантажу;

· 2.2.6. термін доставки вантажу одержувачу;

· 2.2.7. вартість перевезення вантажу;

Відповідно до п. 2.3. Договору заявка оформляється Сторонами в двох примірниках - по одному для кожної Сторін. Заявка вважається узгодженою, якщо вона підписана обома Сторонами (уповноваженими представниками).

Відповідно до п. 2.4. Договору перевізник підтверджує Замовнику по факсу або електронною поштою прийняття Заявки до виконання із зазначенням реєстраційних номерів автомобіля. Нормативний час ( включаючи митні операції):

· навантаження - 24 годин;

· розвантаження - 24 годин, якщо інше не обумовлено Сторонами в заявках.

Понаднормовий час вважається простоєм. В нормативний час не входять вихідні та святкові дні.

Відповідно до п. 3.12 Договору перевізник зобов`язаний повідомляти замовника про вимушені затримки під час перевезення, при наявності черги на кордоні або прикордонних переходах, аваріях та інших подіях та обставинах, що перешкоджають своєчасні доставці товару.

Відповідно до п.4.1. Договору замовник зобов`язаний заздалегідь інформувати Перевізника про готовність вантажів до відправки і відправляти Перевізнику заявки. Термін направлення заявки становить не менше 24 годин до запланованої дати навантаження.

Згідно п.4.1. та п.4.3. Договору замовник зобов`язаний забезпечити завантаження автомобілів, раціональне розміщення вантажу в його вантажному приміщенні третіми особами (відправником) від імені замовника та своєчасне оформлення CMR, митних та інших документів, необхідних для безперешкодного проходження митного контролю і здачі вантажу одержувачу.

Негайно інформувати перевізника у випадках зміни адреси навантаження або вивантаження (п. 4.4. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору вартість перевезення визначається виходячи з маршруту перевезення, обсягу наданих транспортних послуг, а також актуальної ситуації на ринку, що обумовлено Сторонами в Заявках.

Підтвердженням факту надання послуги є оригінал або копія товарно-транспортної накладної встановленого зразка (CMR) з відмітками відправника вантажу, перевізника (Перевізника), одержувача вантажу та митних органів (п.5.2. Договору).

Відповідно до п.6.1. Договору сторони несуть відповідальність за неналежне виконання своїх зобов`язань або зобов`язань своїх субпідрядників відповідно до:

· 6.2.Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах (КДПВ) при міжнародних перевезеннях.

· 6.3.Митної Конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 р. (Конвенція МДП).

Відповідно до п.6.6. Договору за простій машини під навантаженням/ вивантаженням понад нормативного терміну зазначеного в пункті 2.4 Договору або терміну, додатково узгодженого в Заявці, з вини Замовника, останній оплачує штраф в розмірі 100 Євро за кожну повну добу.

Згідно п.9.1. Договору даний Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом року, та автоматично пролонговується на кожен наступний календарний рік, якщо на це нема письмових заперечень Сторін.

Даний договір підписаний та скріплений печатками сторін.

22.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГТС Трейдінг Україна» (надалі-Замовник) з одного боку, та Фізичною особою-підприємцем Тайкач Ігорем (надалі-Перевізник) з іншого боку, укладено Договір-Заявку з такими умовами перевезення:

· Завантаження - София Болгария.

· Адреса завантаження: Терминал Saksa Ltd, Пб Сакса,1280 Курило, гр. Нови Искьр, Болгария.

· Розвантаження: Порубне, Україна

· Адреса вивантаження відсутня;

· Дата замитнення: 22.12.2023;

· Дата розмитнення +-24.12.2023

· Дата завантаження 23.12.2023

· Дата вивантаження відсутня;

· Погран перехід: Порубне;

· Тип, марка машини,державні номера: MERCEDES BENZ HMK, BILCON TS-240, MAN TGX 28-480 HMK, BILCON TS-240 державні номери НОМЕР_1 , АА5006ХF, KA2036EI, FF5009XF.

· Водій: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

· Вантаж : дизельне пальне.

· Вага вантажу, тон: 28500, 29500

· Вартість перевезення: 216000,00 грн.

· Термін та форма оплати: копія ТТН встановленого зразка (CMR) з відмітками відправника вантажу, перевізника, одержувача вантажу та митних органів.

Вказана Заявка-Договір підписана та скріплена печатками обох сторін.

Позивач належним чином виконав умови Договору № 42 від 13.09.2023 та здійснив перевезення вантажу відповідно до узгоджених умов в Договорі-Заявці, на підтвердження чого надав складені копії міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) №АИМ0000649158 та №АИМ0000649159.

При цьому, позивач зазначає, що корегуючи маршрут, відповідачем змінено адресу доставки з м. Порубне до м. Тернопіль, що, відповідно, збільшило вартість перевезення на 11 000, 00 грн. за зміну маршруту кожного авто, відтак вартість перевезення збільшилася загалом на 22000,00 грн.

Так, фізичною особою-підприємцем Тайкач Ігорем направлено два автотранспортних засоби з причепом (MERCEDES BENZ HMK державний номер НОМЕР_2 з причепом BILCON TS-240 державний номер НОМЕР_3 та MAN НОМЕР_4 державний номер НОМЕР_5 з причепом BILCON TS-240 державний номер НОМЕР_6 до міста Софія, Болгарія, які прибули 22.12.2023 для завантаження товару, проте в порушення строків заявки (якою визначено дату завантаження 23.12.2023) згідно (CMR) №АИМ0000649158 та АИМ0000649159 навантаження товару здійснено лише 27.12.2023, що спричинило простій автомобілів строком 2 дні з 25.12.2023 по 27.12.2023. За простій двох автотранспортних засобів за повні дві доби нараховано штраф в розмірі 400 євро.

Також позивач зазначає, що 31.12.2023 згідно CMR № АИМ0000649158 та №АИМ0000649159 автотранспортні засоби прибули до митниці України для здійснення розмитнення. В порушення строків заявки-Договору (заявкою визначено 24.12.2023, Договором - 24 години) згідно CMR № АИМ0000649158 розмитнення здійснено лише 05.01.2024, що спричинило простій автомобіля строком 3 дні з 02.01.2024 по 05.01.2024, а згідно CMR № АИМ0000649159 06.01.2024, що спричинило простій автомобіля строком 4 дні з 02.01.2024 по 06.01.2024. За простій двох автотранспортних засобів за повні 7 діб нараховано штраф в розмірі 700 Євро.

Після розмитнення автотранспортні засоби з дизельним пальним продовжували залишатися не розвантаженими.

Фактичне розвантаження MAN TGX 28.480 НМК державний номер НОМЕР_5 з причепом BILCON TS-240 державний номер НОМЕР_6 здійснено лише 21.01.2024, що спричинило простій автомобіля строком 14 днів з 08.01.2024 по 21.01.2024. За простій одного автотранспортного засобу за повні 13 діб нараховано штраф в розмірі 1300 Євро.

Фактичне розвантаження MERCEDES BENZ НМК державний номер КА2046IЕ з причепом BILCON TS-240 державний номер НОМЕР_3 здійснено лише 23.01.2024, що спричинило простій автомобіля строком 16 днів з 07.01.2024 по 23.01.2024. За простій одного автотранспортного засобу за повні 16 діб нараховано штраф в розмірі 1600 Євро.

В матеріалах справи наявні копії Актів надання послуг №52 від 21.01.2024 на суму 108 000,00 грн.; №53 від 21.01.2024 на суму 108000,00 грн.; №54 від 21.01.2024 на суму 84000,00 грн.; №55 від 23.01.2024 на суму 92000,00 грн.; №56 від 22.01.2024 на суму 11000,00 грн.; №57 від 24.01.2024 на суму 11000,00 грн. Вказані акти підписані лише та скріплені печаткою позивача.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату №52 від 31.12.2023 на суму 108 000,00 грн.; №53 від 31.12.2023 на суму 108 000,00 грн.; №54 від 21.01.2024 на суму 84 000,00 грн.; №55 від 23.01.2024 на суму 92 000,00 грн.; №56 від 22.01.2024 на суму 11 000,00 грн.; №57 від 24.01.2024 на суму 11 000,00 грн.

Акти надання послуг та рахунки були направлені відповідачу 20.02.2024, що підтверджується описом вкладення до поштового відправлення «Укрпошти» від 20.02.2024.

Відповідачем здійснено часткову оплату за надані послуги перевезення 28.12.2023 у сумі 100 000,00 грн. та 17.01.2024 у сумі 50 000,00 грн., що підтверджується фільтрованою випискою АТ «Приватбанк» за період з 22.12.2023 по 23.01.2024.

20.02.2024 позивач направив відповідачу претензію № без номера, без дати з вимогою сплатити заборгованість, що підтверджується описом вкладення та накладною «Укрпошти» №0205904385809 від 20.02.2024. Вказана претензія залишена без відповіді.

З огляду на те, що відповідач не здійснив повну оплату за надані послуги з перевезення вантажу, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 88 000,00 грн. та 4000 Євро за простій машин.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи приписи вищевказаної норми, а також доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів у даному випадку переглядає рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.07.2024 в частині стягнення штрафу у сумі 4000 євро за простій машин.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 626, частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

У статті 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Правовідносини, які виникли між сторонами за своєю правовою природою є договором перевезення.

Згідно зі статтею 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно з частинами 1,2 статті 306 Господарського кодексу України, перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання, зокрема, автомобільними дорогами; суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Частинами 1,2 ст.307 Господарського кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Згідно ст. 142 Статуту автомобільного транспорту УРСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 27.06.1969 № 401, простоєм автомобіля вважається затримка або невикористання транспортного засобу, що починається після закінчення, перевищення або порушення строків, передбачених для здійснення будь-яких дій (наприклад, строку вантажно-розвантажувальних робіт, здійснення митних операцій тощо). За простій автотранспорту винною стороною (замовником) передбачено сплату штрафу.

Відповідно до ч. 10 п. 142 Статуту автомобільного транспорту підставою для нарахування штрафу за простій автомобілів служать відмітки у товарно-транспортному документі та в путьовому листі про час прибуття і вибуття автомобілів.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 610, ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст.920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як встановлено колегією суддів, 22.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГТС Трейдінг Україна» (надалі-Замовник) з одного боку, та Фізичною особою-підприємцем Тайкачем Ігорем ? (надалі-Перевізник) з іншого боку, укладено Договір-Заявку, за умовами якого датою замитнення визначено 22.12.2023, а датою завантаження 23.12.2023, розмитнення 24.12.2023.

Позивач стверджує, що він направив два автотранспортні засоби з причепами до місця завантаження, які прибули 22.12.2023 для завантаження товару, однак завантаження було здійснено лише 27.12.2023, що підтверджується копіями CMR АИМ0000649158 та АИМ0000649153, відтак, вказане спричинило простій автомобілів строком 2 дні з 25.12.2023 по 27.12.2023.

Разом з тим, вказаний проміжок часу припадає на святкові дні Різдвяні свята, відтак в місці завантаження (Софія, Болгарія) в цей період вихідні дні.

Відповідно до п. 2.4. Договору Нормативний час ( включаючи митні операції):

· навантаження - 24 годин;

· розвантаження - 24 годин, якщо інше не обумовлено Сторонами в заявках.

Понаднормовий час вважається простоєм. В нормативний час не входять вихідні та святкові дні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафу за простій машин з 25.12.2023 по 27.12.2023 у сумі 400 Євро, така вимога не підлягає задоволенню, оскільки суперечить укладеному між сторонами договору.

31.12.2023 автотранспортні засоби прибули до митниці для здійснення розмитнення, що підтверджується копіями CMR АИМ0000649158 та НОМЕР_7 .

ТОВ «ГТС ТРЕЙДІНГ Україна» доручило фізичній особі-підприємцю Лукачу Олександру Олександровичу виконання митно-брокерських послуг, надання консультаційної допомоги по декларуванню товарів та інших предметів при здійснення зовнішньоекономічної діяльності

Як вбачається із листа брокера №27/05 від 27 травня 2024 року, в рамках договору доручення про надання митно-брокерських послуг № 15/06/23 від 15 червня. 2023 року митним брокером Лукач О. О. було здійснено 30 грудня 2023 року митне оформлення транспортних засобів:

- KA2046IE, AA5006XF; постачальник: SAKSA LTD;

- KA2036IE, AA5009XF; постачальник: SAKSA LTD;

Документи, які необхідні для формування митної декларації було отримано від ТОВ «ГТС ТРЕЙДІНГ Україна» вчасно.

Керуючись Порядком заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа Затвердженого Наказ Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 651 та митним законодавством митним брокером Лукач 0.0. було здійснено оформлення митних декларацій.

30 грудня 2023 року ОСОБА_3 подано митні декларації для митного оформлення пального, яке доставлялося автомобілями із номерними знаками KA2036IE, AA5009XF та KA2046IE, AA5006XF.

Як вбачається із CMR, транспортні засоби прибули до митниці 31 грудня 2024 року та лише 05 січня 2024 року та 06 січня 2024 року здійснено розмитнення.

При цьому, вказане зумовлено чергою, яка утворилася у пункті пропуску через кордон у зв?язку із новорічними та різдвяними святами.

Зазначене спричинило наднормативний простій транспортних засобів на 7 днів, за що позивачем нараховано штраф в розмірі 700 Євро.

Так, відповідно до п.6.6. Договору за простій машини під навантаженням/ вивантаженням понад нормативного терміну зазначеного в пункті 2.4 Договору або терміну, додатково узгодженого в Заявці, з вини Замовника, останній оплачує штраф в розмірі 100 Євро за кожну повну добу.

Враховуючи наведене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вищевказаних вимог та стягнення з відповідача 700 Євро за простій машин.

Після розмитнення автотранспортні засоби з дизельним пальним продовжували залишатися не розвантаженими, фактичне розвантаження автомобіля з номерними знаками KA2036IE, AA5009XF відбулося 21.01.2024, а автомобіля з номерними знаками KA2046IE, AA5006XF 23.01.2024.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про хибність тверджень відповідача, про те що у CMR № АИМ0000649158 та CMR № АИМ0000649159 вказано одержувача ТОВ «ГТС Трейдінг Україна», із чого слідує, що обов`язком перевізника було видати в обумовленому пункті призначення ТОВ «ГТС Трейдінг Україна» вантаж, оскільки в підписаному сторонами договорі заявці №51 не було вказано місце розвантаження, що є порушенням умов укладеного між сторонами договору перевезення.

При цьому, у пункті 24 CMR № АИМ0000649158 та № НОМЕР_8 містяться записи, вчинені ОСОБА_4 , який фактично підтвердив факт отримання вантажу.

Відповідач стверджує, що вказана особа не є їхнім працівником, оскільки такий не внесений до штатного розпису підприємства.

Однак, жодних інших відомостей про те хто і коли отримав вантаж відповідачем не подано, при цьому ним не заперечується факт виконання договору перевізником та не виставлено жодних претензій щодо здійсненого перевезення. Більше того, з пояснень відповідача слідує, що вказаний товар вже реалізовано, що ще раз підтверджує виконання перевізником спірного договору належним чином і спростовує твердження відповідача про неотримання ним вантажу 21.01.2024 та 23.01.2024.

Відтак, вимога про стягнення з відповідача коштів у сумі 1300 євро за простій транспортного засобу з номерним знаком KA2036IE, AA5009XF, та 1600 євро за простій транспортного засобу KA2046IE, AA5006XF є обгрунтованою і підлягає до задоволення.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що, відповідно до п. 6.6 Договору, відповідач оплачує штраф в розмірі 100 Євро за кожну повну добу простою, відтак, має сплатити штраф у розмірі 3600 Євро.

Відтак, доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, частково є обґрунтованими, що встановлено під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції, з огляду на що колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового скасування рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.07.2024 у даній справі.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

Надавши оцінку поданим заявником (позивачем) доказам на підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв обґрунтованості, пропорційності (співмірності) до предмета спору, справедливості та розумності таких витрат, враховуючи часткове задоволення позову, колегія суддів констатує наявність правових підстав про стягнення з відповідача понесених позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 6401,35 грн., які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і ці витрати є співрозмірними з виконаною роботою, про що судом першої інстанції зроблено вірний висновок.

Щодо клопотання про вирішення питання щодо розподілу судових витрат..

Згідно зі ст.16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом ч.4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом п. 1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.09.2024 позивачем подано клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 17 000,00 грн.

На підтвердження вартості послуг адвоката у сумі 17000,00 грн. відповідачем долучено: копію договору про надання правової допомоги б/н від 21.05.2024; копію платіжної інструкції №882 від 23.08.2024 на суму 17 000, 00 грн..

Крім того в матеріалах справи є копія ордеру від 23.08.2024 на ім`я Ороновської Ольги Михайлівни.

Так, 21.05.2024 між Адвокатом Ороновською Ольгою Михайлівною та ТзОВ «ГТС Трейдінг Україна» укладено договір про надання правничої допомоги б/н, відповідно до умов договору Адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу Замовнику щодо захисту його прав та інтересів, наданні правової допомоги, підготовці процесуальних документів. представництво інтересів у судах незалежно від їх юрисдикції, територіальності, спеціалізаци та інстанційності, представництво в органах реєстрації актів цивільного стану, в центрах надання адміністративних послуг, та інших органах, установах, організаціях у зв?язку із наданням правової допомоги Замовнику (п. 1.1 Договору).

Замовник сплачує Адвокату кошти, необхідні для покриття фактичних витрат, пов?язаних з виконанням доручення. Як гонорар, так і кошти на покриття витрат, включають до себе податки платежі, обов?язок по сплаті яких покладається на Адвоката (п.5.1 Договору).

Вартість правової допомоги встановлюється у фіксованому розмірі, та становить 17 000 сімнадцять тисяч) гривень за представництво інтересів у Західному апеляційному господарському (п. 5.2 Договору).

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до виконання сторонами своїх обов`язків (п. 6.1 Договору).

До матеріалів справи долучено платіжну інструкцію №882 від 23.08.2024 на суму 17 000, 00 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що документи, які подавались до суду від імені відповідача, підписані адвокатом Ороновською Ольгою Михайлівною та надсилались нею особисто до суду та відповідачу.

Так, частинами 1, 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Так, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (правова позиція Великої Палата Верховного Суду, викладена у постановах від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.).

З врахуванням викладеного, оскільки на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копію договору про надання правничої допомоги, яким, визначено фіксований розмір витрат на правничу допомогу, то вказане дозволяє встановити зміст, обсяг та вартість наданих послуг.

Позивачем у відзиві на апеляційну скаргу зазначено про неспівмірність заявлених до стягнення адвокатських послуг, оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду лише в частині стягнення коштів за простій машин, справа розглядається без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Проаналізувавши долучені докази щодо наданих послуг, надавши оцінку поданим заявником (відповідачем) доказам на підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв обґрунтованості, пропорційності (співмірності) до предмета спору, справедливості та розумності таких витрат, враховуюючи клопотання позивача про зменшення таких витрат, колегія суддів констатує наявність правових підстав про стягнення з позивача понесених відповідачем витрати на правову допомогу у розмірі 17 000,00 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 та ч.9 ст. 129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питань про відшкодування витрат на професійну правову допомогу та покладення на сторони судових витрат має враховуватися принцип пропорційності задоволених вимог.

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Велика палата ВС у №206/4841/20 від 08.11.2023.

Оскільки у цій справі було задоволено лише частина вимог апеляційної скарги у сумі 400 Євро з 4000 Євро, то відшкодуванню підлягає лише частина понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 700, 00 грн. В решті витрат на правничу допомогу слід відмовити.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТС Трейдінг Україна» від 25.08.24 (вх. № ЗАГС 01-05/2407/24 від 26.08.24) підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.07.2024 у справі №907/520/24 частковому скасуванню, із ухваленням нового рішення.

Згідно п. 2 ч. 1 та ч.9 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТС Трейдінг Україна» від 25.08.24 (вх. № ЗАГС 01-05/2407/24 від 26.08.24) задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.07.2024 у справі №907/520/24 в частині задоволення вимог про стягнення 400 Євро за простій машин скасувати. В цій частині прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

3. В решті рішення суду залишити без змін.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТС Трейдінг Україна» (46007, Тернопільска область, м. Тернопіль, вул Текстильна, буд 30 ((ЄДРПОУ 44744228)) на користь Фізичної особи-підприємця Тайкача Ігоря ( АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_9 )) 66 000 грн основного боргу, 3600 Євро за простій машин, 2620, 22 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 6401, 35 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Тайкача Ігоря ( АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_9 )) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТС Трейдінг Україна» 380, 80 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції та 1700, 00 грн. компенсації витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом апеляційної скарги.

6. В частині заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 15300,00 грн Товариству з обмеженою відповідальністю «ГТС Трейдінг Україна» - відмовити.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

8. Справу повернути до Господарського суду Тернопільської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

суддя Желік М.Б.

суддя Орищин Г.В