Постанова

від 17.10.2024 по справі 910/12556/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2024 р. Справа№ 910/12556/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Євсікова О.О.

Корсака В.А.

секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітнє обладнання"

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023

у справі № 910/12556/20 (суддя Пукас А.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітнє обладнання"

до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення

про зобов`язання виконати умови договору та стягнення коштів

та

за зустрічним позовом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітнє Обладнання"

про зобов`язання виконати умови договору,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новітнє Обладнання» (далі - позивач за первісним позовом; ТОВ «Новітнє обладнання»; Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (надалі - відповідач за первісним позовом; Національна рада) про зобов`язання виконати умови договору поставки та стягнення 2 570 324,79 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, а саме: не зазначення адреси доставки товару, прийняття поставленого товару на підставі договору поставки № 8/19 від 15.05.2019, у зв`язку з чим позивач просить зобов`язати відповідача надати адреси доставки відповідно до умов пункту 1.2 додатка № 4 до договору та прийняти поставлений товар згідно з актом приймання-передачі товару та видаткової накладної від 21.08.2019, а також стягнути заборгованість - 2 475 000,00 грн, пеню - 1 105,27 грн, 3% річних - 62 044,52 грн та інфляційні втрати - 32 175,00 грн.

14.09.2020 через канцелярію Господарського суду міста Києва від Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення надійшов зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новітнє обладнання», який обґрунтований тим, що відповідачем за зустрічним позовом неналежним чином виконано умови договору поставки № 8/19 від 15.05.2019, оскільки поставлене обладнання не відповідає умовам вказаного договору.

26.10.2020 представником позивача за зустрічним позовом подано до Господарського суду міста Києва заяву про зміну позову, в якій заявник просив виключити одну позицію з переліку майна, заявленого Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, зазначену у договорі поставки, в зустрічній позовній заяві.

Також 29.10.2020 представником позивача за зустрічним позовом подано заяву про зміну предмета позову, в якій Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення просила збільшити заявлені позовні вимоги щодо деяких позицій обладнання, що є предметом зустрічного позову.

Вказані заяви були прийняті Господарським судом міста Києва до подальшого розгляду, і з їх урахуванням зустрічні позовні вимоги розглядались в наступній редакції: «Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Новітнє обладнання» виконати умови договору поставки від 15.05.2019 № 8/19 щодо поставки: HPE MS WS2016 10-core Standart Support - 1 шт.; HPE MS WS2016 4-core Standart Support - 1 шт.; HPE MSR4044 Router Support - 1 шт.; Support Level Silver 1 years - 1 шт.; BWFCPC-E8100 1 U Multi format Audio Encoder and Transcoder platform with dual power supply - 2 шт.; Блок Intel Core I5 3.7 GHz/BOX/16Gb DDR4-2400/DVD-RW/120GB/2TB - 26 шт.; Блок Intel Core I5 3.7 GHz/BOX/16Gb DDR4-2400/DVD-RW/120GB/2TB - 26 шт.; Монітор LCD 17 - 26 шт.».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12556/20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 прийнято зустрічний позов Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новітнє обладнання» про зобов`язання виконати умови договору до розгляду з первісним позовом у справі № 910/12556/20. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Господарський суд міста Києва рішенням від 20.10.2021 у задоволенні позовних вимог ТОВ "Новітнє обладнання" відмовив повністю. В задоволенні зустрічних позовних вимог Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення відмовив повністю. Стягнув з Національної ради в дохід державного бюджету України судовий збір у розмірі 242 194,00 грн.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 04.10.2022 скасував рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі № 910/12556/20 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та в цій частині прийняв нове рішення, яким зустрічні позовні вимоги задовольнив повністю: зобов`язав ТОВ "Новітнє обладнання" виконати умови договору поставки від 15.05.2019 № 8/19 щодо поставки: HPE MS WS2016 10-core Standard Support - 1 шт.; HPE MS WS2016 4-core Standard Support - 1 шт.; HPE MSR4044 Router Support - 1 шт.; Support Level Silver 1 years - 1 шт.; BWFCPC-E8100 1 U Multi format Audio Encoder and Transcoder platform with dual power supply - 2 шт.; Блок Intel Core I5 3.7 GHz/BOX/16Gb DDR4-2400/DVD- RW/120GB/2TB - 26 шт.; Блок Intel Core I5 3.7 GHz/BOX/16Gb DDR4-2400/DVD- RW/120GB/1TB - 26 шт.; Моніторів LCD 17 - 26 шт.; стягнув з ТОВ "Новітнє обладнання" на користь Національної ради 2 102,00 грн судового збору за подачу зустрічної позовної заяви та 366 444,00 грн судового збору за подачу апеляційної скарги; стягнув з ТОВ "Новітнє обладнання" в дохід державного бюджету України судовий збір у розмірі 242 194,00 грн; рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі № 910/12556/20 в частині первісних позовних вимог залишив без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.01.2023 у справі № 910/12556/20 постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 по справі № 910/12556/20 у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітнє обладнання" - відмовлено. Зустрічний позов Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення - задоволено. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Новітнє обладнання" виконати умови договору поставки від 15.05.2019 № 8/19 щодо поставки: HPE MS WS2016 10-core Standard Support - 1 шт.; HPE MS WS2016 4-core Standard Support - 1 шт.; HPE MSR4044 Router Support - 1 шт.; Support Level Silver 1 years - 1 шт.; BWFCPC-E8100 1 U Multi format Audio Encoder and Transcoder platform with dual power supply - 2 шт.; Блок Intel Core I5 3.7 GHz/BOX/16Gb DDR4-2400/DVD- RW/120GB/2TB - 26 шт.; Блок Intel Core I5 3.7 GHz/BOX/16Gb DDR4-2400/DVD-RW/120GB/1TB - 26 шт.; Монітор LCD 17 - 26 шт. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітнє обладнання" на користь Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення 2 102 (дві тисячі сто дві) грн судового збору за подачу зустрічної позовної заяви та 366 444 (триста шістдесят шість тисяч чотириста сорок чотири) грн судового збору за подачу апеляційної скарги. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітнє обладнання" в дохід державного бюджету України судовий збір у розмірі 242 194 (двісті сорок дві тисячі сто дев`яносто чотири) грн.

Приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд щодо первісних позовних вимог про стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості у розмірі 2 475 000,00 грн за надані на підставі договору послуги зазначив, що позивач за первісним позовом у визначений договором строк не виконав умови договору та не здійснив поставку товару, що відповідає технічному завданню та специфікації, що свідчить про невиконання останнім за первісним позовом договору зі своєї сторони. А тому, з огляду на неналежне виконання договору в частині поставки товару який би відповідав технічному завданню та специфікації, є неможливим надання позивачем за первісним позовом послуг з встановлення, монтування та налаштування обладнання ядра автоматизованої системи, модернізації обладнання та об`єднання в одну автоматизовану систему відповідно до умов укладеного між сторонами договору. Більше того, в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтвердили факт надання позивачем відповідачу за первісним позовом послуг та прийняття таких вказаних вище послуг у відповідності до умов договору на суму 2 475 000,00 грн. В матеріалах справи відсутні акти надання послуг на суму 2 475 000,00 грн, які б підтверджували надання та приймання вказаних вище послуг, або інші бухгалтерські документи, оформлені відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Посилання позивача за первісним позовом на переписку сторін та щодо визнання відповідачем за первісним позовом, зокрема, факту складання відповідного акту наданих послуг, судом першої інстанції відхилено, оскільки не можуть встановлюватися обставини (факти) на підставі листів, які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних бухгалтерських документах. Також не можуть бути доказами виконання робіт акт приймання-передачі товару та видаткова накладна від 21.08.2019, оскільки останні не підписані зі сторони відповідача за первісним позовом та з огляду на зміст цих документів вони складались для підтвердження факту поставки товару, а не факту виконання позивачем за первісним позовом робіт на суму 2 475 000,00 грн. Відтак, місцевий господарський суд відмовив у задоволенні первісної позовної вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом 2 475 000,00 грн. Крім того, оскільки відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення основної суми боргу, підстави для задоволення позову в частині стягнення пені - 1 105,27 грн, 3% річних - 62 044,52 грн та інфляційних втрат - 32 175,00 грн за прострочення виконання грошового зобов`язання відсутні.

В свою чергу, з огляду на порушення відповідачем за зустрічним позовом умов договору в частині поставки товару, яка відповідає технічному завданню та специфікації, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов`язання ТОВ «Новітнє обладнання» виконати умови договору щодо поставки: HPE MS WS2016 10-core Standard Support - 1 шт.; HPE MS WS2016 4-core Standard Support - 1 шт.; HPE MSR4044 Router Support - 1 шт.; Support Level Silver 1 years - 1 шт.; BWFCPC-E8100 1 U Multi format Audio Encoder and Transcoder platform with dual power supply - 2 шт.; Блок Intel Core I5 3.7 GHz/BOX/16Gb DDR4-2400/DVD- RW/120GB/2TB - 26 шт.; Блок Intel Core I5 3.7 GHz/BOX/16Gb DDR4-2400/DVD-RW/120GB/1TB - 26 шт.; Монітор LCD 17 - 26 шт. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в редакції відповідно до специфікації (додаток № 1 до договору).

Не погодившись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Новітнє обладнання" 28.07.2023 (відповідно до відмітки на штампі вхідної кореспонденції суду апеляційної інстанції № 09.1-04.1/5835/23 від 28.07.2023) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 по справі № 910/12556/20 скасувати та ухвалити нове, яким первісний позов задовольнити повністю. У задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити повністю. Здійснити перерозподіл судових витрат та стягнути з відповідача судові витрати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з: неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи; невідповідністю висновків обставинам справи; порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що факт того, що поставка товару по договору відбулася повністю та в строк підтверджується актом огляду товару, який підписаний комісією з посадових осіб Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення ( Кучерук C.A. , Сухенко В.В. , Ложечніков А.В. , Мамука С.Л. , від 21-23 серпня 2019 року), в якому комісія підтвердила наявність товару, зазначеного у видатковій накладній та актах приймання-передачі товару. Обставини щодо підписання даного акта не заперечуються Національною радою.

Окремо Товариство звертає увагу про поставку окремих позицій товару навіть кращої за своїми характеристиками якості та який повністю відповідав своєму функціоналу.

Також, на думку апелянта, згідно з доказами, які містяться в матеріалах справи, відповідно до письмових пояснень наданих відповідачем за первісним позовом, факт надання послуг за договором, направлення актів приймання-передачі наданих послуг на адресу Національної ради, не проведення розрахунків за надані послуги підтверджується в повному обсязі, а під час розгляду цієї судової справи ні судом першої інстанції, ні представником Національної ради не повідомлялося про жодні сумніви щодо відповідних обставин.

Додатково Товариство вказує, що сам факт того, що місцевий господарський суд задовольнив позовну заяву Національної ради про поставку частини обладнання говорить про те, що позовна вимога про визнання факту поставки іншої частини товару вже є доведеною. Тобто, задовольняючи позовну заяву Національної ради та відмовляючи у задоволенні позову ТОВ «Новітнє обладнання» в частині визнання факту поставки товару та підписання актів приймання-передачі суд попередньої інстанції, за переконанням апелянта, суперечить сам собі, адже в цій частині позовна вимога Товариства теж мала б бути задоволеною.

Крім цього, апелянт вважає, що переглядаючи справу повторно суд першої інстанції не надав будь-якої оцінки доказам (листам і переписці) та повторно допустив ті ж самі порушення, що й апеляційний господарський суд під час первісного розгляду апеляційних скарг у цій справі. До того ж, місцевий господарський суд фактично перебравши на себе функції експерта, без жодної належної підстави прийшов до висновку, що висновки експертів надані Товариством, зроблені Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України є неаргументованими та неналежними доказами.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітнє обладнання" по справі № 910/12556/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітнє обладнання" на рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2023 по справі № 910/12556/20. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітнє обладнання" на рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2023 по справі № 910/12556/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 заяву колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Ходаківської І.П. - головуючої, Владимиренко С.В. та Демидової А.М. про самовідвід від розгляду справи № 910/12556/20 задоволено. Матеріали справи № 910/12556/20 передано для проведення повторного автоматизованого розподілу та визначення складу суду відповідно до статті 32 ГПК України.

Розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-07/75/24 від 29.02.2024, у зв`язку з задоволенням заяви суддів Ходаківської І.П., Владимиренко С.В. та Демидової А.М. про самовідвід від розгляду справи № 910/12556/20, відповідно до підпунктів 2.3.50 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/12556/20.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.02.2024 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Коротун О.М., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітнє обладнання" на рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі № 910/12556/20 у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Коротун О.М., Майданевич А.Г. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітнє обладнання" на рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі № 910/12556/20.

Розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/2102/24 від 13.06.2024, у зв`язку перебуванням судді Коротун О.М. з 14.06.2024 по 18.06.2024 у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/12556/20.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2024 сформовано колегію суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітнє обладнання" на рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі № 910/12556/20 у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 заяву про самовідвід судді Суліма В.В. від розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітнє обладнання" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі № 910/12556/20 - задоволено. Матеріали справи № 910/12556/20 передано для визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 ГПК України.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2024 сформовано колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий суддя), Євсіков О.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 прийнято до провадження апеляційну скаргу ТОВ "Новітнє обладнання" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі № 910/12556/20 у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя - Алданова С.О., судді: Євсіков О.О., Корсак В.А. Призначено розгляд апеляційної скарги ТОВ "Новітнє обладнання" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі № 910/12556/20 на 30.09.2024.

У відзиві на апеляційну скаргу Національна рада просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Відповідач за первісним позовом вказує, що висновок експертів Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України № 219/19 від 25.09.2019 є некоректним та необґрунтованим, його твердження не відповідають дійсним обставинам та підтверджує факт невідповідності поставленого обладнання специфікації, визначеної договором. За твердженнями Національної ради, апеляційна скарга не містить жодних нових фактів чи підтверджень виконання апелянтом належним чином своїх обов`язків за договором № 8/19 від 15 травня 2019 року як щодо поставки товару належної якості, так і щодо наданих послуг.

В судових засідання по справі судом неодноразово оголошувалась перерва.

Представник апелянта в судовому засіданні 17.10.2024 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким первісний позов задовольнити повністю. У задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити повністю.

Представник Національної ради в судовому засіданні 17.10.2024 проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення апеляційної скарги в межах викладених апелянтом доводів та вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 15.05.2019 між Національною радою (покупець) та ТОВ «Новітнє обладнання» (постачальник) укладено договір поставки № 8/19 (скорочено - Договір; Договір поставки) відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити покупцю товар за кодом ДК021:2015: 48810000-9 - Інформаційні системи (2-й етап створення та впровадження автоматизованого програмно-апаратного комплексу для здійснення офіційного моніторингу телерадіопрограм) у кількості та за цінами відповідно до специфікації товару (додаток № 1 до Договору), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість згідно з умовами Договору.

Згідно з п. 1.2 Договору поставки найменування, одиниці виміру, кількість товару та послуг по впровадженню, що є предметом цього договору, зазначені в специфікації товару (додаток № 1).

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що постачальник повинен поставити покупцю товар, що відповідає технічному завданню (додаток № 2).

Якість товару, що поставляється, повинна відповідати вимогам, зазначеним у технічній документації, згідно держстандартів та технічних умов, встановлених для кожного виду товару, повинна бути підтверджена сертифікатом якості виробника або сертифікатом відповідності (чи іншими документами, що підтверджують якість товару) (п. 2.2 Договору поставки).

Відповідно до п. 3.1 Договору ціна цього договору, згідно тендерної пропозиції та специфікації товару (Додаток № 1 до цього договору), становить 60 714 000,00 грн у тому числі ПДВ - 8 119 000,00 грн (вісім мільйонів сто дев`ятнадцять тисяч грн, 00 коп.) та включає всі витрати постачальника на поставку товару.

За п. 4.1 Договору сторони дійшли згоди, що оплата товару здійснюється у наведеній нижче послідовності:

4.1.1 у першому етапі постачальник зобов`язується з дати зарахування на розрахунковий рахунок постачальника попередньої оплати від покупця у розмірі 100% (від вартості зазначеної у пункті 1 специфікації - додаток № 1 до цього Договору) поставити обладнання (за адресами, визначеними у додатку № 4 до цього Договору) протягом 90 календарних днів.

4.1.2 у другому етапі постачальник зобов`язується з дати зарахування на розрахунковий рахунок постачальника попередньої оплати від покупця у розмірі 50% (від вартості зазначеної у пункті 2 специфікації - додаток № 1 Договору), поставити програмне забезпечення (за адресами, визначеними у додатку № 4 до цього договору) протягом 90 календарних днів. Покупець сплачує решту вартості програмного забезпечення протягом 15 банківських днів з дати підписання сторонами акта передавання-приймання товару.

4.1.3 постачальник зобов`язується використати отримані відповідно до підпунктів 4.1.1 та 4.1.2 даного договору кошти (попередню оплату) протягом 3 (трьох) місяців після їх одержання згідно з постановою Кабінету міністрів України від 23.04.2014 № 117 (зі змінами). Після спливу зазначеного строку невикористана сума попередньої оплати повертається покупцю.

4.1.4 у третьому етапі постачальник протягом 90 календарних днів з дати зарахування на розрахунковий рахунок постачальника попередньої оплати від покупця в першому етапі (підпункт 4.1.1 даного договору) зобов`язується здійснити встановлення програмного забезпечення 2-го етапу створення та впровадження автоматизованого програмно-апаратного комплексу (пункт 3 специфікації - додаток № 1 до договору) за адресами, визначеними у додатку № 4 до Договору. Покупець сплачує вартість встановлення програмного забезпечення 2-го етапу створення та впровадження автоматизованого програмно-апаратного комплексу (визначеної пунктом 3 специфікації - додаток № 1 до Договору) протягом 15 банківських днів з дати підписання сторонами акта здавання-приймання наданих послуг.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що поставки товару здійснюються відповідно до плану поставки товару (додаток № 3).

Постачальник зобов`язується здійснити поставку товару, зазначеного у специфікації - додаток № 1 до Договору, за адресами, що наведені у додатку № 4 до даного договору (п. 5.2 Договору поставки).

Пунктом 5.4 Договору визначено, що датою поставки товару вважається дата отримання товару покупцем і підписання уповноваженими представниками сторін акта приймання-передачі товару/послуг та/або видаткової накладної.

Згідно п. 5.5 Договору покупець протягом 20 (двадцяти) робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі товару/послуг та/або видаткової накладної повинен їх підписати або направити постачальнику письмову вмотивовану відмову від їх підписання.

Додатком № 3 до Договору сторони узгодили план поставки товару, відповідно до якого поставка товару 2-го етапу створення та впровадження автоматизованого програмно-апаратного комплексу для здійснення офіційного моніторингу телерадіопрограм відбувається протягом 90 календарних днів з дати зарахування на розрахунковий рахунок постачальника попередньої оплати від покупця, поставка програмного забезпечення 2-го етапу створення та впровадження автоматизованого програмно-апаратного комплексу для здійснення офіційного моніторингу здійснюється протягом 90 календарних днів з дати зарахування на розрахунковий рахунок постачальника попередньої оплати від покупця, встановлення програмного забезпечення 2-го етапу створення та впровадження автоматизованого програмно-апаратного комплексу для здійснення офіційного моніторингу телерадіопрограм здійснюється протягом 90 календарних днів з дати зарахування на розрахунковий рахунок постачальника попередньої оплати від покупця в першому етапі (підпункт 4.1.1 Договору).

Пунктом 1.2 додатку № 4 до Договору сторони дійшли згоди про те, що перелік адрес доставки, встановлення та налагодження центрального комплексу моніторингу телерадіопрограм, стаціонарних та мобільних комплектів регіональних точок доступу до центрального комплексу моніторингу та перелік уповноважених представників покупця в місті Києві та регіонах буде наданий покупцем за зверненням постачальника за 10 (десять) календарних днів до поставки, шляхом повідомлення листами. В зверненні постачальника повинна бути вказана точна дата здійснення доставки.

На виконання умов Договору Національною радою сплачено ТОВ «Новітнє обладнання» авансові платежі, а саме: 29.05.2019 у розмірах 44 114 000,00 грн та 6 000 000,00 грн, 01.07.2019 у розмірі 6 000 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 610 від 27.05.2019, № 611 від 27.05.2019 та № 808 від 27.06.2019 відповідно.

В свою чергу, ТОВ «Новітнє обладнання» передало, а Національна рада прийняла програмне забезпечення 2-го етапу створення та впровадження автоматизованого програмно-апаратного комплексу для здійснення офіційного моніторингу телерадіопрограм загальною вартістю 12 000 000,00 грн, що підтверджується актом приймання-передачі товару № 10 від 26.06.2019 та видатковою накладною № 10 від 26.06.2019, які підписані представниками сторін.

Листом № 192 від 02.08.2019 ТОВ «Новітнє обладнання» повідомило Національну раду про намір здійснити доставку, встановлення та налагодження стаціонарних та мобільних комплектів регіональних точок доступу до центрального комплексу моніторингу, у зв`язку з чим просило надати адреси доставки по кожному регіону стаціонарних та мобільних комплектів регіональних точок доступу, перелік уповноважених представників в місті Києві та регіонах, контактні телефони даних представників та підтвердження щодо наявності у приміщеннях, що надані для доставки комплектів, підключеного Інтернету.

Листами № 17/1629 від 14.08.2019, № 205 від 19.08.2019 та № 213 від 22.08.2019 ТОВ «Новітнє обладнання» повідомило Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення про готовність здійснити поставку обладнання та встановлення програмного забезпечення 2-го етапу створення та впровадження автоматизованого програмно-апаратного комплексу для здійснення офіційного моніторингу телерадіопрограм у строк, передбачений додатком № 3 до Договору.

21.08.2019 листом № 212 ТОВ «Новітнє обладнання» повідомило Національну раду України про готовність до постачання товару згідно специфікації та направило видаткову накладну № 24 від 21.08.2019 та акт приймання-передачі товару від 21.08.2019 на суму на суму 44 114 000,00 грн.

23.08.2019 комісією Національної ради складено та підписано акт огляду товару, наданого для прийняття згідно договору від 21-23.08.2019, в якому зафіксовано невідповідність переданого товару умовам Договору по частині обладнання.

ТОВ «Новітнє обладнання» звернулось до Національної ради з листом № 218/1 від 27.08.2019, в якому повідомило про направлення на розгляд та підписання акту приймання-передачі послуг (партії товару), визначених специфікацією (додаток № 1 до Договору), а також зауважило, що у зв`язку з невиконанням покупцем умов Договору, визначених п. 1.2 додатку № 4 до Договору, постачальник позбавлений можливості надати наступні компоненти послуг, передбачені специфікацією товару (додаток № 1 до Договору): створення, встановлення, налаштування, конфігурація регіональних комплексів моніторингу телерадіопрограм (24 одиниці); об`єднання регіональних точок доступу і центрального програмно-апаратного комплексу для здійснення офіційного моніторингу телерадіопрограм в єдину мережу моніторингу; навчання персоналу роботі з програмно-апаратним комплексом для здійснення офіційного моніторингу телерадіопрограм.

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення звернулась до ТОВ «Новітнє обладнання» з листом № 16/401 від 13.09.2019, в якому повідомила про свою відмову від підписання наданих видаткових накладних та актів приймання-передачі товару з огляду на невідповідність поставленого обладнання 2-го етапу створення та впровадження автоматизованого програмно-апаратного комплексу специфікації товару (додаток № 1 до Договору), технічним характеристикам товару (додаток № 2 до Договору) та наданим документам, у зв`язку з чим просила замінити невідповідний товар на товар належної якості, асортименту та якості, який повністю відповідає специфікації товару (додаток № 1 до Договору) та технічним характеристикам товару (додаток № 2 до Договору) у строк до 30.09.2019.

У відповідь на вказаний лист ТОВ «Новітнє обладнання» направило Національній раді лист № 241 від 27.09.2019, в якому надало свої пояснення стосовно викладених у листі № 16/401 від 13.09.2019 зауважень, а також додало до листа додаткові документальні матеріали на підтвердження технічних характеристик товару, фактично поставленого покупцю станом на 21.08.2019 згідно 1 етапу плану поставки товару (додаток № 3 до Договору), та висновок експертів Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України № 219/19 від 25.09.2019.

В свою чергу, за твердженням Товариства, ним було надано Національній раді послуги на загальну суму 2 475 000,00 грн, а саме: послуги з розширення та конфігурації базового ядра програмно-апаратного комплексу для здійснення офіційного моніторингу телерадіопрограм; адаптація обладнання для виконання функцій обробки великих масивів даних в текстовому, графічному, аудіо та відео форматах; розробка та реалізація алгоритмів аналізу та моніторингу; проведення машинного навчання із заданих алгоритмів.

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення листом № 16/429 від 02.10.2019 повторно повідомила про відмову від підписання акта надання послуг від 27.08.2019 № 28 в частині вказаних вище послуг в силу того, що такі послуги неможливо прийняти без виконання Технічного завдання в повному обсязі, яке в свою чергу згідно доданих до вказаного листа додатків не виконано/виконано частково/не презентовано.

У листі від 19.11.2019 № 16/500 Національною радою визнається факт проведення робіт, а саме: налагодження базових маршрутизаторів; розгортання домену на обладнанні АПКМ; введення комп`ютерів операторів моніторингу в домен; працівниками відділу експлуатації та інформаційних технологій Національної ради зконфігуровано топологію мережі користувачів та підключено комп`ютери операторів моніторингу. Однак, працездатність АПКМ в цілому, після проведеної модернізації, Національній раді продемонстрована не була, так як і не був продемонстрований повний функціонал та безпечність сформованої структури мережі, у зв`язку з чим АПКМ не є остаточним документом та не може бути погоджений у існуючому варіанті, а натомість потребує включення більш детальних схем підключень, описи взаємодії окремих елементів на рівні апаратного та програмного забезпечення.

Відтак, спір у цій справі за первісним позовом виник у зв`язку із неналежним, на думку Товариства, виконанням Національною радою зобов`язання з надання адрес доставки товару, а також відмовою у прийнятті поставленого товару на підставі Договору, у зв`язку з чим Товариство просить зобов`язати Національну раду надати адреси доставки відповідно до умов п. 1.2 додатка № 4 до Договору та прийняти поставлений товар згідно з актом приймання-передачі товару та видаткової накладної від 21.08.2019, а також стягнути заборгованість у розмірі 2 475 000,00 грн.

Водночас, як вказує Національна рада, нею виявлено невідповідність поставленого Товариством обладнання умовам специфікації (додаток № 1 до Договору), технічним характеристикам товару (додаток № 2 до Договору) та наданим документам, у зв`язку з чим Національна рада відмовилась від підписання актів приймання-передачі товару та просила ТОВ «Новітнє обладнання» здійснити поставку обладнання, що відповідає таким умовам.

Поряд із цим, як вже зазначалось, постановою Верховного Суду від 11.01.2023 у справі № 910/12556/20 постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Так, Верховний Суд, скасовуючи судові акти попередніх судових інстанцій та скеровуючи справу на новий розгляд, у своїй постанові, серед іншого, зазначив, що:

«Щодо належності та ефективності обраного позивачем способу захисту за первісними позовними вимогами:

Позивач за первісним позовом зазначав, що для того аби перейти до виконання третього етапу договору постачальник зобов`язаний поставити товар, а покупець його прийняти. Крім того, для повного встановлення програмного забезпечення 2-го етапу створення та впровадження автоматизованого програмно-апаратного комплексу для здійснення офіційного моніторингу телерадіопрограм Національна рада повинна надати ТОВ "Новітнє обладнання" адреси поставок.

Тобто, метою звернення з цим позовом є примус відповідача за первісним позовом до дій, які він має здійснити на виконання зобов`язань за Договором, і які, в свою чергу, зроблять можливим виконання ТОВ "Новітнє обладнання" умов Договору, та отримання ним того, на що він розраховував за наслідком його належного виконання, що не є вимогами про встановлення юридичних фактів, як помилково зазначили попередні судові інстанції.

В свою чергу позивач за зустрічним позовом звернувся до суду із позовом про зобов`язання ТОВ "Новітнє обладнання" виконати умови Договору щодо поставки товару за переліком наведеним Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.

Позивач за зустрічним позовом зазначав, що ТОВ "Новітнє обладнання" поставило не той товар, що було визначено договором, та у зв`язку з цим просив його замінити та відмовився від подальшого виконання умов договору до вчинення продавцем відповідних дій.

Тобто, метою зустрічного позову, так само як і первісного, є усунення обставин, які на думку позивачів за первісним та зустрічним позовами унеможливлюють подальше виконання Договору, яке реалізоване у спосіб примусового зобов`язання іншої сторони виконати умови Договору так, як зазначають позивачі (за первісним та зустрічним позовами), що відповідає способу захисту права, визначеному у пункті 5 частини другої статті 16 ЦК України.

Таким чином право позивача за первісним позовом, аналогічно праву позивача за зустрічним позовом, вимагати від свого контрагента виконання конкретних невиконуваних умов договору в натурі (в дійсності), прямо передбачено нормами чинного законодавства.

Водночас, позивачі за обома позовами не заявляли вимоги про встановлення юридичних фактів та не мали на меті досягти такого наслідку звернення до суду зі своїми вимогами, що, в свою чергу, спростовує відповідні висновки місцевого господарського суду про неналежність способу захисту за обома позовами (первісним та зустрічним) та висновки апеляційного суду про неналежність способу захисту лише позивача за первісним позовом.

Таким чином суди першої та апеляційної інстанцій неправомірно відмовили у первісному позові, виснуючи лише про те, що вимоги про зобов`язання прийняти товар та здійснити дії, виконання яких обумовлене договором, є неналежним способом захисту порушених, на думку ТОВ "Новітнє обладнання", прав.

Щодо розгляду судами зустрічних позовних вимог по суті:

Суд не приділив належної уваги тому, що саме є предметом договору та чи допускають його умови поставку та впровадження товарів, технічні характеристики яких мають визначатися у процесі фактичної експлуатації цього обладнання, за наслідком впровадження автоматизованого програмно-апаратного комплексу.

Суд не надав оцінки ні тому, що за твердженням позивача за первісним позовом ним поставлено товар з технічними характеристиками, що є кращими від тих, які визначені додатком до Договору, ні запереченням Національної ради щодо цих доводів, зокрема про те, що при визначенні належності/неналежності поставлених ТОВ "Новітнє обладнання" процесорів мають братись до уваги їх базові характеристики, визначені виробником, тобто маркування товару, а не ті, характеристики, які ці процесори фактично показують в процесі роботи та з використанням додаткових програм, а також про те, що поставлені ТОВ "Новітнє обладнання" більші монітори не можуть бути розміщені у кейсі для переноски обладнання та мають більшу вагу, а відтак не підходять для задоволення потреб замовника.

Щодо первісних позовних вимог про стягнення заборгованості:

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення з Національної ради заборгованості за надані ТОВ "Новітнє обладнання" послуги за договором поставки, попередні судові інстанції виходили з того, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтвердили факт надання позивачем відповідачу за первісним позовом вказаних вище послуг на суму 2 475 000,00 грн. Суди вказали, що в матеріалах справи відсутні акти надання послуг на суму 2 475 000,00 грн, які б підтверджували надання вказаних вище послуг, або інші бухгалтерські документи, оформлені відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Колегія суддів зазначає, що стверджуючи про відсутність у матеріалах справи доказів надання послуг за договором поставки, суди попередніх інстанцій не надали будь-якої оцінки переписці сторін, на яку посилалось ТОВ "Новітнє обладнання" в обґрунтування своїх вимог. Зокрема, суди не оцінили листи Національної ради від 02.10.2019 № 16/429 і додатки до нього, а також від 19.11.2019 № 16/500 та не спростували доводи позивача за первісним позовом про те, що Національна рада не заперечує сам факт надання цих послуг, натомість безпідставно посилається на неналежні якість та обсяг їх надання.

З огляду на викладене вище, а також враховуючи, що висновок про наявність/відсутність підстав для стягнення з Національної ради заборгованості за надані послуги за Договором залежить, зокрема, від з`ясування обставин належності/неналежності виконання ТОВ "Новітнє обладнання" своїх зобов`язань за договором поставки, тоді як указаному питанню судами не було надано належної правової оцінки, про що зазначено у попередніх пунктах цієї постанови, прийняті судами рішення у цій частині позовних вимог колегія суддів вважає передчасними».

З огляду на вказані фактичні обставини справи колегія суддів вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За статтями 11, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 2 ст. 628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Колегія суддів вважає, що укладений між сторонами договір є змішаним, оскільки містить в собі елементи договорів: поставки; надання послуг; підряду, а тим самим частково погоджується з висновками місцевого господарського суду у цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

За ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 903 ЦК України).

В силу ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки) (ст. 853 ЦК України).

Згідно ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру (ст. 857 ЦК України).

З огляду на вказані нормативні приписи судовою колегією зазначається, що основним критерієм відмінності між договором про надання послуг від договору підряду є те, що на відміну від договору про надання послуг, предметом якого є процес (дія), що відразу споживається, договори підряду застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання кінцевих результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і їх дія припиняється. Тобто, результат робіт, на відміну від послуг, має чітко виражений матеріальний результат, тоді як корисний ефект від послуги полягає в самому процесі її надання. Надання послуг відрізняється від виконання робіт самим процесом надання послуг, зокрема, особливістю послуги є збіг у часі та просторі процесів виробництва, реалізації та витрачання їх споживчої вартості. Тобто, споживання послуги має місце в процесі її надання, на відміну від роботи, споживання результатів якої, як правило, не співпадає з часом її виконання.

За ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Так, висновки щодо відмінності договору про надання послуг від договору підряду неодноразово викладались Верховним Судом. Як приклад, в постанові від 24.05.2023 у справі № 916/4062/21 останній вказав, що: «Предметом договору про надання послуг є вчинення виконавцем певних дій або здійснення певної діяльності. Предметом договору є надання послуг різного роду за завданням замовника. Специфічні характеристики послуги відрізняють її від товару. Для послуги характерна непомітність (її не можна взяти в руки, зберігати, транспортувати, складувати); послуга є невичерпною (незалежно від кількості разів надання послуги, її власні кількісні характеристики не змінюються). Всім послугам властива одна спільна ознака - результату передує здійснення дій, які не мають матеріального змісту, тобто під час надання послуг продається не сам результат, а дії, які до нього призвели. Послуги відрізняються також від робіт. Якщо у зобов`язаннях підрядного типу результат виконаних робіт завжди має речову форму, то у зобов`язаннях про надання послуг результат діяльності виконавця не має речового змісту. Корисний ефект від діяльності з надання послуги полягає не у вигляді певного осяжного матеріального результату, як це має місце при виконанні роботи, а полягає в самому процесі надання послуги. Сама ж послуга споживається у процесі її надання, тому її визначають як діяльність, спрямовану на задоволення будь-яких потреб».

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції вказує, що на виконання умов Договору Національною радою сплачено Товариству передоплату у загальному розмірі 56 114 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 610 від 27.05.2019, № 611 від 27.05.2019 та № 808 від 27.06.2019.

ТОВ «Новітнє обладнання» поставило, а Національна рада прийняла програмне забезпечення 2-го етапу створення та впровадження автоматизованого програмно-апаратного комплексу для здійснення офіційного моніторингу телерадіопрограм загальною вартістю 12 000 000,00 грн, що передбачено етапом № 2 плану поставки товару (додаток № 3 до Договору), що підтверджується актом приймання-передачі № 10 від 26.06.2019 та видатковою накладною № 10 від 26.06.2019, які підписані уповноваженими представниками сторін.

Також листом від 21.08.2019 № 212 ТОВ «Новітнє обладнання» повідомило Національну раду про готовність до постачання всього товару згідно специфікації та направило видаткову накладну № 24 від 21.08.2019 та акт приймання-передачі товару від 21.08.2019 на суму на суму 44 114 000,00 грн.

Національною радою складено та підписано акт від 21-23.08.2019 огляду товару, наданого для прийняття згідно договору, в якому останньою зафіксовано огляд наданого Товариством товару та підтверджено наявність товару, з одночасним зазначенням певних недоліків поставленого товару.

В той же час, Національна рада відмовилась від підписання видаткових накладних та актів приймання-передачі обладнання від 21.08.2019 з огляду на невідповідність поставленого обладнання специфікації (додаток № 1 до Договору), технічним характеристикам товару (додаток № 2 до Договору) та наданим документам.

Крім того, ТОВ «Новітнє обладнання» направило Національній раді лист № 218/1 від 27.08.2019, в якому повідомило про направлення на розгляд та підписання акта приймання-передачі послуг (партії товару) від 27.08.2019 № 28, визначених специфікацією (додаток № 1 до Договору), за фактично надані станом на 27.08.2019 послуги на загальну суму 2 475 000,00 грн, а саме: послуги з розширення та конфігурації базового ядра програмно-апаратного комплекса для здійснення офіційного моніторингу телерадіопрограм; адаптація обладнання для виконання функцій обробки великих масивів даних в текстовому, графічному, аудіо та відео форматах; розробка та реалізація алгоритмів аналізу та моніторингу; проведення машинного навчання із заданих алгоритмів. Також Товариство зауважило, що у зв`язку з невиконанням покупцем умов Договору, визначених п. 1.2 додатку № 4 до Договору, постачальник позбавлений можливості надати наступні компоненти послуг, передбачених специфікацією товару (додаток № 1 до Договору): створення, встановлення, налаштування, конфігурація регіональних комплексів моніторингу телерадіопрограм (24 одиниці); об`єднання регіональних точок доступу і центрального програмно-апаратного комплексу для здійснення офіційного моніторингу телерадіопрограм в єдину мережу моніторингу; навчання персоналу роботі з програмно-апаратним комплексом для здійснення офіційного моніторингу телерадіопрограм.

Колегія суддів акцентує, що Національна рада звернулась до ТОВ «Новітнє обладнання» з листом № 16/401 від 13.09.2019, в якому повідомила про свою відмову від підписання наданих видаткових накладних та актів приймання-передачі товару з огляду на невідповідність поставленого обладнання 2-го етапу створення та впровадження автоматизованого програмно-апаратного комплексу специфікації товару (додаток № 1 до Договору), технічним характеристикам товару (додаток № 2 до Договору) та наданим документам, у зв`язку з чим просила замінити невідповідний товар на товар належної якості та асортименту, який повністю відповідає специфікації товару (додаток № 1 до Договору) та технічним характеристикам товару (додаток № 2 до Договору) у строк до 30.09.2019.

У відповідь на вказаний лист ТОВ «Новітнє обладнання» направило Національній раді лист № 241 від 27.09.2019, в якому надало свої пояснення стосовно викладених у листі № 16/401 від 13.09.2019 зауважень, а також додало до листа додаткові документальні матеріали на підтвердження технічних характеристик товару, фактично поставленого покупцю станом на 21.08.2019 згідно 1 етапу плану поставки товару (додаток № 3 до Договору), а саме: звіт вендора Hewlett Packard Enterprise System Installation Report від 28.08.2019 з перекладом на українську мову, 2 (два) примірники, кожен примірник на 14 (чотирнадцятьох) аркушах; копію Сертифікату ТОВ «Новітнє обладнання» як компанії-партнера UAB «SOPHELA» (офіційного представника Hewlett Packard Enterprise в Україні) з перекладом на українську мову, на 2 (двох) аркушах; витяг з Партнерської угоди між ТОВ «Новітнє обладнання» та UAB «SOPHELA» від 04.03.2019 № UA-T2-2019-024 з перекладом на українську мову, на 5 (п`ятьох) аркушах; копію листа авторизації TELESTE CORPORATION від 01.02.2018 у перекладі на українську мову, наданого ТОВ «ДЕПС СОЛЮШЕНЗ», на 1 (одному) аркуші; висновок експертів Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України № 219/19 від 25.09.2019.

Так, згідно висновку експертів Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України № 219/19 від 25.09.2019 все обладнання, фактично поставлене ТОВ «Новітнє обладнання» на адресу (м. Київ, вул. Прорізна, 2) Національної ради за Договором відповідає вимогам Технічного завдання. Частина фактично поставленого обладнання не відповідає даним Специфікації товару (додаток № 1 до Договору), однак має кращі якісні (технічно-експлуатаційні) показники/властивості у порівнянні із зазначеними у Специфікації.

02.10.2019 Національна рада України у листі № 16/429 повідомила Товариство про відмову від підписання акта надання послуг від 27.08.2019 № 28 в частині вказаних вище послуг в силу того, що такі послуги неможливо прийняти без виконання Технічного завдання в повному обсязі. Поряд із цим Національна рада додатково надала інформацію про стан виконання ІІІ розділу специфікації та технічного завдання.

У листі від 19.11.2019 № 16/500 Національною радою визнається факт проведення робіт, а саме: налагодження базових маршрутизаторів; розгортання домену на обладнанні АПКМ; введення комп`ютерів операторів моніторингу в домен; працівниками відділу експлуатації та інформаційних технологій Національної ради зконфігуровано топологію мережі користувачів та підключено комп`ютери операторів моніторингу. Однак, працездатність АПКМ в цілому, після проведеної модернізації, Національній раді продемонстрована не була, так як і не був продемонстрований повний функціонал та безпечність сформованої структури мережі, у зв`язку з чим АПКМ не є остаточним документом та не може бути погоджений у існуючому варіанті, а натомість потребує включення більш детальних схем підключень, описи взаємодії окремих елементів на рівні апаратного та програмного забезпечення.

Отже, згідно матеріалів справи, після здійснення Товариством фактичної поставки товару на адресу Національної ради, його огляду представниками останньої та підтвердження наявності товару, а також після направлення Товариством на підписання Національній раді видаткових накладних та актів приймання-передачі обладнання від 21.08.2019, акта приймання-передачі послуг (партії товару) від 27.08.2019 № 28, а пізніше й додаткових документальних матеріалів на підтвердження технічних характеристик товару, після проведення модернізації АПКМ, проведення спеціалістами покупця та постачальника спільно робіт щодо: налагодження базових маршрутизаторів; розгортання домену на обладнанні АПКМ; введення комп`ютерів операторів моніторингу в домен; конфігурації працівниками відділу експлуатації та інформаційних технологій Національної ради топології мережі користувачів та підключення комп`ютерів операторів моніторингу, між сторонами в період вересня - листопада 2019 року мали місце обговорення в питаннях обсягу реального проведення постачальником робіт (наданих послуг) по поставленому ним на адресу покупця обладнанню.

Надалі в грудні 2019 року Товариство звернулось до Національної ради з листом № 285, в якому просило надати перелік: адрес доставки, встановлення та налагодження центрального комплексу моніторингу телерадіопрограм, стаціонарних та мобільних комплектів регіональних точок доступу до центрального комплексу моніторингу (додаток № 4 до Договору); уповноважених представників Національної ради.

В березні 2020 року у листі № 36 Товариство порушило перед Національною радою питання двосторонньої зустрічі для вирішення відкритих питань по Договору.

У своєму листі № 16/108 від 03.03.2020 Національна рада повідомила Товариство, серед іншого, про те, що 11.10.2019 комісія з приймання 2-го етапу створення та впровадження АПКМ склала протокол відповідності товару наданого для прийняття згідно договору поставки від 15 травня 2019 року № 8/19 та повторно встановила факт невідповідності функціоналу та технічних характеристик обладнання специфікації товару та технічному завданню. Національною радою у листах висловлено зауваження стосовно стану виконання III Розділу специфікації (встановлення програмного забезпечення 2-го етапу створення та впровадження автоматизованого програмно-апаратного комплексу для здійснення офіційного моніторингу телерадіопрограм) до договору поставки та стану виконання технічного завдання до договору поставки. Щодо зазначеного експертного висновку № 234/19 від 15.11.2019, то Національній раді висновок такого змісту не надходив.

Таким чином, станом на березень 2020 року Національна рада звертала увагу Товариства про складення нею 11.10.2019 протоколу відповідності товару наданого для прийняття згідно Договору та встановлення факту невідповідності функціоналу та технічних характеристик обладнання.

Листом № 1/43 від 20.03.2020 Товариство надало Національній раді висновок експертів № 234/19 від 15.11.2019 Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України за результатами проведення комплексного дослідження інженерно-технічного (комп`ютерної техніки та програмних продуктів, телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів) та у сфері інтелектуальної власності.

Згідно висновку експертів № 234/19 від 15.11.2019 Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, функціонал програмного забезпечення автоматизованого програмно-апаратного комплексу для здійснення офіційного моніторингу телерадіопрограм відповідає вимогам Технічного завдання на закупівлю 2-го етапу створення та впровадження автоматизованого програмно-апаратного комплексу для здійснення офіційного моніторингу телерадіопрограм (додаток № 2 до Договору поставки № 8/19 від 15.05.2019) відповідно до представлених на дослідження наявних Програм та методик перевірки функціоналу та Проектів Протоколів перевірки.

Листом № 16/166 від 31.03.2020 Національна рада повідомила Товариство, що двостороння зустріч для обговорення спірних питань відбудеться після припинення дії карантину, про що останнього буде повідомлено додатково.

В липні 2020 року Товариство повторно направило Національній раді на підписання видаткові накладні, акти приймання-передачі обладнання та акти виконаних робіт за Договором.

Листом № 16/422 від 07.08.2020 Національна рада проінформувала Товариство про недоцільність проведення зустрічі через продовження строку дії карантину.

За вказаних обставин, судова колегія звертає увагу, що за п. 2.2 Технічного завдання, його метою є: розширення та модернізація базового ядра програмно-апаратного комплексу для здійснення офіційного моніторингу телерадіопрограм в м. Києві, створення регіональних комплексів і мобільних станцій моніторингу телерадіопрограм та об`єднання їх в єдину загальнодержавну систему моніторингу телерадіопрограм, запровадження якої забезпечить можливості для здійснення швидкого аналізу, моделювання і прогнозу ситуацій у сфері розвитку телебачення і радіомовлення, накопичення і аналізу масивів відео та аудіо-даних з різних регіонів в структурованому вигляді та підвищить якість і ефективність виконання на всій території України повноважень Національної ради, передбачених чинним законодавством.

Згідно п. 5.1.3 Технічного завдання устаткування для АПКМ повинно відповідати зазначеному у Технічному завданні типу або бути йому еквівалентним.

В силу ч. 4 ст. 672 ЦК України, товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети (ч. 2 ст. 673 ЦК України).

Якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу (ч. 4 ст. 690 ЦК України).

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку (ч. 1 ст. 613 ЦК України).

В наведеному колегія суддів звертає увагу, що в період з вересня 2019 року по жовтень 2020 року покупець не заявляв саме про відмову від фактично поставленого Товариством на адресу Національної ради (м. Київ, вул. Прорізна, 2) товару, в тому числі, від товару, який має кращі якісні (технічно-експлуатаційні) показники/властивості у порівнянні із зазначеними у Специфікації.

Поряд із цим, крім листів Національній ради, що наявні в матеріалах справи та стосуються питання відмови у підписанні акту приймання-передачі товару від 21.08.2019 тa видаткової накладної № 24 від 21.08.2019, відповідачем за первісним позовом не підтверджено належними та допустимими доказами невідповідність фактично поставленого постачальником обладнання покупцю за Договором вимогам Технічного завдання.

Колегія звертає увагу, що після неодноразового огляду комісією Національної ради товару, подання Товариством додаткових документальних матеріалів на підтвердження технічних характеристик товару, після проведення модернізації АПКМ, проведення спеціалістами покупця та постачальника спільно робіт щодо: налагодження базових маршрутизаторів; розгортання домену на обладнанні АПКМ; введення комп`ютерів операторів моніторингу в домен; конфігурації працівниками відділу експлуатації та інформаційних технологій Національної ради топології мережі користувачів та підключення комп`ютерів операторів моніторингу, - Національною радою не приймається фактично поставлений їй Товариством товар за актом приймання-передачі товару від 21.08.2019 тa видатковою накладною № 24 від 21.08.2019.

Крім цього, як вже акцентувалося, згідно висновку експертів Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України № 219/19 від 25.09.2019 все обладнання, фактично поставлене ТОВ «Новітнє обладнання» на адресу Національної ради (м. Київ, вул. Прорізна, 2) за Договором відповідає вимогам Технічного завдання. При цьому, частина фактично поставленого обладнання не відповідає даним Специфікації товару (додаток № 1 до Договору), однак має кращі якісні (технічно-експлуатаційні) показники/властивості у порівнянні із зазначеними у Специфікації. Згідно акта проведеного огляду від 23.09.2019, судовим експертам, зокрема: забезпечено безперешкодний доступ до обладнання; надані роз`яснення щодо особливостей експлуатації, тощо.

Таким чином, враховуючі зазначені вище нормативні приписи, з огляду на окреслені докази в їх сукупності, апеляційний господарський суд висновується про наявність підстав для зобов`язання Національної ради прийняти поставлений Товариством товар згідно з актом приймання-передачі товару від 21.08.2019 та видатковій накладній № 24 від 21.08.2019 на виконання Договору поставки.

Водночас, за вказаних обставин суд апеляційної інстанції вважає невмотивованими висновки суду першої інстанції про не підтвердження Товариством належними та допустимими доказами своїх тверджень про нееквівалентність переданого ним Національній раді товару по Договору та про здійснення позивачем за первісним позовом поставки товару, який не відповідає технічному завданню та специфікації в цілому, а тим самим й про необґрунтованість Товариством первісних позовних вимог про зобов`язання Національної ради прийняти поставлений товар згідно з актом приймання-передачі товару та видатковій накладній від 21.08.2019.

В свою чергу, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта у цій частині.

Також зважаючи, що Товариство неодноразово зверталося до Національної ради в питаннях надання йому переліку адрес доставки, встановлення та налагодження центрального комплексу моніторингу телерадіопрограм, стаціонарних та мобільних комплектів регіональних точок доступу до центрального комплексу моніторингу відповідно до додатку № 4 до Договору, з урахуванням того, що згідно п. 1.2 додатку № 4 до Договору перелік адрес доставки, встановлення та налагодження центрального комплексу моніторингу телерадіопрограм, стаціонарних та мобільних комплектів регіональних точок доступу до центрального комплексу моніторингу та перелік уповноважених представників покупця в місті Києві та регіонах, має надаватись покупцем за зверненням постачальника за 10 (десять) календарних днів до поставки, шляхом повідомлення листами, втім відповідного переліку адрес Національна рада, незважаючи на фактичне прийняття нею товару, Товариству не надала.

Відтак, обґрунтованими, за висновками судової колегії, є доводи позивача за первісним позовом про наявність підстав для зобов`язання Національної ради надати Товариству перелік адрес доставки, встановлення та налагодження центрального комплексу моніторингу телерадіопрограм, стаціонарних та мобільних комплектів регіональних точок доступу до центрального комплексу моніторингу відповідно до додатку № 4 до Договору.

З цих підстав колегія суддів вважає необґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що у відповідача за первісним позовом не виник обов`язок з надання на запит позивача за первісним позовом адрес доставки встановлення та налагодження центрального комплексу моніторингу телерадіопрограм, стаціонарних та мобільних комплектів регіональних точок доступу до центрального комплексу моніторингу відповідно до додатка № 4 до Договору.

Додатково суд апеляційної інстанції вказує, що обрані позивачем за первісним позовом вимоги про зобов`язання прийняти товар та здійснити дії, виконання яких обумовлене Договором, відповідають способу захисту прав Товариства, визначеному у пункті 5 частини 2 статті 16 ЦК України (примусове виконання обов`язку в натурі).

Окремо апеляційний господарський суд зазначає, що ТОВ «Новітнє обладнання» зверталося до Національної ради з листом № 218/1 від 27.08.2019, в якому повідомило про направлення на розгляд та підписання акта приймання-передачі послуг (партії товару) від 27.08.2019 № 28, визначених специфікацією (додаток № 1 до Договору), за фактично надані станом на 27.08.2019 послуги на загальну суму 2 475 000,00 грн, а саме: послуги з розширення та конфігурації базового ядра програмно-апаратного комплекса для здійснення офіційного моніторингу телерадіопрограм; адаптація обладнання для виконання функцій обробки великих масивів даних в текстовому, графічному, аудіо та відео форматах; розробка та реалізація алгоритмів аналізу та моніторингу; проведення машинного навчання із заданих алгоритмів.

В подальшому Товариством було направлено на адресу Національної ради висновок експертів № 234/19 від 15.11.2019 Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, згідно якого функціонал програмного забезпечення автоматизованого програмно-апаратного комплексу для здійснення офіційного моніторингу телерадіопрограм відповідає вимогам Технічного завдання на закупівлю 2-го етапу створення та впровадження автоматизованого програмно-апаратного комплексу для здійснення офіційного моніторингу телерадіопрограм (додаток № 2 до Договору поставки № 8/19 від 15.05.2019) відповідно до представлених на дослідження наявних Програм та методик перевірки функціоналу та Проектів Протоколів перевірки.

Крім того, факт здійснення модернізації АПКМ, проведення спеціалістами покупця та постачальника спільно робіт щодо: налагодження базових маршрутизаторів; розгортання домену на обладнанні АПКМ; введення комп`ютерів операторів моніторингу в домен; конфігурації працівниками відділу експлуатації та інформаційних технологій Національної ради топології мережі користувачів та підключення комп`ютерів операторів моніторингу, а відповідно і сам факт надання Товариством послуг по Договору, визнається й Національною радою.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, беручи до уваги виконання ТОВ "Новітнє обладнання" своїх зобов`язань з поставки товару за Договором, з огляду на те, що виконана Товариством робота (надані послуги) відповідає умовам Договору та вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру, враховуючи, що в силу п. 4.1.4 Договору покупець сплачує вартість встановлення програмного забезпечення 2-го етапу створення та впровадження автоматизованого програмно-апаратного комплексу (визначеної пунктом 3 специфікації - додаток № 1 до Договору) протягом 15 банківських днів з дати підписання сторонами акта здавання-приймання наданих послуг, однак після отримання від Товариства акта надання послуг від 27.08.2019 № 28 Національна рада виконаних робіт (наданих послуг) не оплатила, - доведеними, на думку судової колегії, є аргументи позивача за первісним позовом про наявність підстав для стягнення з Національної ради на користь Товариства заборгованості по Договору за послуги з третього етапу робіт відповідно до додатка № 2 в розмірі 2 475 000,00 грн.

За вказаного судова колегія вважає, що висновки суду попередньої інстанції про відсутність в матеріалах справи доказів, які б підтверджували надання Товариством послуг є передчасними.

Щодо позовних вимог про стягнення пені, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 9.4 Договору у разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань покупцем, останній сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, нарахованої за прострочення здійснення оплати послуг згідно акта надання послуг від 27.08.2019 № 28, апеляційний господарський суд зазначає, що розрахунок позивача є арифметично не вірним.

Так, з урахуванням п. 5.5 Договору, правильним є такий розрахунок пені:

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСумаз 31/10/2019 до 31/03/2020 2 475 000,00 x 0.1 x 153 : 100153378 675,00 грнВтім, з огляду на приписи ч. 2 ст. 234 ГПК України про те, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, доведеними, за висновком судової колегії, є позовні вимоги Товариства про стягнення з Національної ради 1 105,27 грн (згідно суми, визначеної самостійно позивачем за первісним позовом).

Стосовно позовних вимог про стягнення втрат від інфляції та 3% річних, колегія суддів вказує, що відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційних нарахувань та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц, від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку втрат від інфляції за період з жовтня 2019 року по липень 2020 року, що становить - 32 175,00 грн, а також розрахунок 3% річних за період з 21.10.2019 по 20.08.2020, що складає - 62 044,52 грн, колегія суддів звертає увагу, що такий розрахунок був проведений арифметично не вірно.

Здійснивши перерахунок втрат від інфляції за період з жовтня 2019 року по липень 2020 року та 3% річних за період з 21.10.2019 по 20.08.2020, суд апеляційної інстанції визначає, що стягненню з Національної ради на користь Товариства підлягає 27 126,98 грн втрат від інфляції, що складає: ((100,10 : 100) (99,80 : 100) (100,20 : 100) (99,70 : 100) (100,80 : 100) (100,80 : 100) (100,30 : 100) (100,20 : 100) (99,40 : 100) (99,80 : 100) = 1.01096040; інфляційне збільшення: 2 475 000,00 x 1.01096040 - 2 475 000,00 = 27 126,98 грн), а також 3% річних, що становить:

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСумаз 31/10/2019 до 31/12/2019 2 475 000,00 x 3 % x 62 : 365 : 1006212 612,33 грнз 01/01/2020 до 20/08/2020 2 475 000,00 x 3 % x 233 : 366 : 10023347 268,44 грнТаким чином, судова колегія вважає необґрунтованими висновки місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Водночас, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта у відповідних частинах.

В свою чергу, заперечення відповідача за первісним позовом в даних межах критично оцінюються судом апеляційної інстанції.

Стосовно зустрічних позовних вимог, то зважаючи на наведені у цій постанові висновки щодо наявності підстав для задоволення первісних позовних вимог, а тим самим враховуючи відсутність порушення відповідачем за зустрічним позовом умов Договору в частині поставки товару, - наявними є підстави для відмови у задоволенні зустрічного позову Національної ради про зобов`язання ТОВ «Новітнє обладнання» виконати умови Договору щодо поставки: HPE MS WS2016 10-core Standard Support - 1 шт.; HPE MS WS2016 4-core Standard Support - 1 шт.; HPE MSR4044 Router Support - 1 шт.; Support Level Silver 1 years - 1 шт.; BWFCPC-E8100 1 U Multi format Audio Encoder and Transcoder platform with dual power supply - 2 шт.; Блок Intel Core I5 3.7 GHz/BOX/16Gb DDR4-2400/DVD-RW/120GB/2TB - 26 шт.; Блок Intel Core I5 3.7 GHz/BOX/16Gb DDR4-2400/DVD-RW/120GB/1TB - 26 шт.; Монітор LCD 17 - 26 шт.

За вказаних підстав висновок суду першої інстанції про обґрунтованість та задоволення зустрічного позову є, за переконанням колегії суддів, невмотивованим.

В частині заявлених за первісним позовом витрат на професійну правничу допомогу в сумі 35 000 грн, колегія суддів вказує наступне.

Згідно статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої - третьої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку (ч. 6 ст. 129 ГПК України).

Одночасно, за змістом частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Водночас, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при поданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Визначення договору про надання правничої допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правничої допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання Глава 63 Цивільного кодексу України. Так, згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України передбачає загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Водночас, згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).

Колегія суддів, серед іншого, враховує, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Зокрема відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Колегія суддів вважає, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

На підставі долучених до матеріалів справи документів, апеляційним господарським судом встановлено, що між ТОВ "Новітнє обладнання" (замовник) та адвокатом Кіфа І.О. укладено договір про надання правової допомоги № 31/07-2020 від 31.07.2020. Згідно пунктів 1.1, 2.1.1 цього договору замовник залучає адвоката і доручає останньому захищати свої права і свободи/представляти його інтереси у всіх без виключення кримінальних справах та інших провадженнях/справах, надавати інші види правової допомоги, представляти інтереси замовника з усіх питань, що стосуються замовника, підписувати та подавати документи, в тому числі клопотання, заяви, листи до судів всіх інстанцій, органів прокуратури, а замовник зобов`язується сплатити гонорар відповідно до умов договору. Адвокат бере на себе зобов`язання надавати відповідну правову допомогу. На виконання доручення виконавець представляє інтереси клієнта в судах всіх інстанцій, у тому числі місцевих судах (загальних, господарських, адміністративних), судах апеляційної та касаційної інстанцій (загальних, господарських, адміністративних), Касаційному адміністративному суді, Касаційному господарському суді, Касаційному цивільному суді, Касаційному кримінальному суді, Великій Палаті Верховного Суду, Конституційному Суді України з усіма правами, наданими позивачу, відповідачу, третій особі, заявнику, скаржнику, заінтересованій особі, стороні виконавчого провадження та захиснику клієнта незалежно від його процесуального статусу, при цьому адвокату надаються усі права визначені для захисника/представника Кримінальним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальний кодексом України.

Розмір гонорару за надання правничої допомоги, передбаченої цим Договором визначається за домовленістю сторін та погоджується у додатковій угоді до договору (п. 4.1).

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 03.08.2020 сторони погодили розмір гонорару адвоката за підготовку та подання позовної заяви ТОВ "Новітнє обладнання" до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення, який складає 35 000 (тридцять п?ять тисяч) грн, 00 коп., що включає в себе: аналіз документів, вивчення доказів, розроблення стратегії у справі, розрахунок штрафних санкцій, підготовка позовної заяви про зобов`язання виконати умови договору № 8/19 від 15 травня 2019 року та стягнення 2 570 324, 79 грн, подача її до суду. Розрахунок здійснюється протягом 5 (п?яти) банківських днів після підписання між сторонами акта наданих послуг, але не раніше порушення провадження у справі за позовом ТОВ "Новітнє обладнання" до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення України. Сторони погодили, що послуги за даним договором приймаються клієнтом на підставі акта наданих послуг, який підписується між сторонами протягом 10 (десяти) днів з моменту надання послуг.

04.09.2020 між сторонами складено та підписано акт наданих послуг на суму 35 000 грн. Згідно даних акта, замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

07.09.2020 Товариством сплачено за правничу допомогу 35 000 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1275.

За наведених обставин судовою колегією зазначається про необґрунтованість заперечень Національної ради про неподання Товариством документів щодо підтвердження чи обґрунтування вартості послуг з надання правничої допомоги.

Отже, у даному випадку судом апеляційної інстанції враховано критерії визначення розміру витрат на правничу допомогу, зокрема: відповідність розміру правничої допомоги обсягу наданих адвокатом послуг та витраченому часу, їх реальності, розумності та співмірності; обґрунтованість та пропорційність розміру таких витрат до предмета спору.

За таких обставин, з огляду на приписи ч.ч. 1, 2, 3 ст. 124, ч.ч. 5, 6 ст. 129 ГПК України, зважаючи на окреслені вище докази, що підтверджують надання адвокатом Кіфа І.О. правничої допомоги ТОВ "Новітнє обладнання", апеляційний господарський суд зазначає, що позивачем за первісним позовом подано належні докази в обґрунтування обсягу наданих адвокатом послуг і виконання робіт та їх вартості, наведено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених Товариством витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Подані докази підтверджують відповідність обсягу наданих адвокатом послуг та витраченому часу, їх реальності, розумності та співмірності з огляду на фактичні обставини цієї справи (предмету та підстав позову; предмета доказування; обсягу доказів).

Однак, з урахуванням правила розподілу судових витрат, визначеного в п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, зокрема щодо покладення, у разі часткового задоволення позову, судових витрат, пов`язаних з розглядом справи на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про стягнення з відповідача за первісним позовом витрат на правничу допомогу в розмірі 34 902,00 грн.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).

Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, суди мають належним чином зазначати підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що у цій постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Частиною 1 статті 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, у зв`язку з чим оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову повністю, а апеляційна скарга, - частковому задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача за первісним позовом - Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення.

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітнє обладнання" - задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 справі № 910/12556/20 скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітнє обладнання" до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про зобов`язання виконати умови договору та стягнення коштів, а також про відмову у задоволенні зустрічного позову Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітнє Обладнання" про зобов`язання виконати умови договору повністю.

3. Зобов`язати Національну раду з питань телебачення та радіомовлення (адреса: 01601, м. Київ, вул. Прорізна, буд. 2, ідентифікаційний код - 200063928) прийняти поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Новітнє обладнання" (адреса: 03022, м. Київ, вул. Михайла Максимовича, буд. 3-Г, оф. 483, ідентифікаційний код - 38929719) товар згідно з актом приймання-передачі товару від 21.08.2019 тa видаткової накладної № 24 від 21.08.2019 на виконання договору поставки № 8/19 від 15.05.2019.

4. Зобов`язати Національну раду з питань телебачення та радіомовлення (адреса: 01601, м. Київ, вул. Прорізна, буд. 2, ідентифікаційний код - 200063928) надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Новітнє обладнання" (адреса: 03022, м. Київ, вул. Михайла Максимовича, буд. 3-Г, оф. 483, ідентифікаційний код - 38929719) перелік адрес доставки, встановлення та налагодження центрального комплексу моніторингу телерадіопрограм, стаціонарних та мобільних комплектів регіональних точок доступу до центрального комплексу моніторингу відповідно до додатку № 4 до договору поставки № 8/19 від 15.05.2019.

5. Стягнути з Національної ради з питань телебачення та радіомовлення (адреса: 01601, м. Київ, вул. Прорізна, буд. 2, ідентифікаційний код - 200063928) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітнє обладнання" (адреса: 03022, м. Київ, вул. Михайла Максимовича, буд. 3-Г, оф. 483, ідентифікаційний код - 38929719) заборгованість по договору поставки № 8/19 від 15.05.2019 за послуги з третього етапу робіт відповідно до додатку № 2 - 2 475 000,00 грн. (два мільйони чотириста сімдесят п`ять тисяч гривень), 3% річних - 59 880,77 грн. (п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот вісімдесят гривень 77 копійок), пеню - 1 105,27 грн. (одна тисяча сто п`ять гривень 27 копійок), інфляційні втрати - 27 126,98 грн. (двадцять сім тисяч сто двадцять шість гривень 98 копійок), судовий збір за подачу позову до суду першої інстанції - 42 650,92 грн. (сорок дві тисячі шістсот п`ятдесят гривень 92 копійки) та витрати на професійну правничу допомогу - 34 902,00 грн. (тридцять чотири тисячі дев`ятсот дві гривні).

6. Стягнути з Національної ради з питань телебачення та радіомовлення (адреса: 01601, м. Київ, вул. Прорізна, буд. 2, ідентифікаційний код - 200063928) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітнє обладнання" (адреса: 03022, м. Київ, вул. Михайла Максимовича, буд. 3-Г, оф. 483, ідентифікаційний код - 38929719) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги - 57 670,04 грн. (п`ятдесят сім тисяч шістсот сімдесят гривень 04 копійки).

7. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду.

8. Справу № 910/12556/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 07.11.2024.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді О.О. Євсіков

В.А. Корсак