Постанова

від 06.11.2024 по справі 925/958/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2024 р. Справа№ 925/958/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Пилипчук В.Є.;

від відповідача: Драчевська Л.М. (поза межами приміщення суду);

від третьої особи: не прибув;

від ДВС: не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.08.2024 року (повний текст рішення складено і підписано 03.09.2024 року)

у справі №925/958/22 (суддя Зарічанська З.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до Приватного акціонерного товариства "Уманьгаз",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про стягнення 103 642 275,20 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Уманьгаз" (далі - відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - третя особа) про стягнення заборгованості в розмірі 79 043 583,96 грн, пеню в загальному розмірі 7 570 139,07 грн, три відсотки річних в загальному розмірі 1 876 329,75 грн та інфляційні втрати в загальному розмірі 15 152 222,42 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором транспортування природного газу від 11.12.2019 року № 1910000205 в частині несплати негативних щодобових небалансів за вересень-жовтень, грудень 2021 року.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.01.2023 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Уманьгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" заборгованість в загальному розмірі 79 043 583,96 грн, пеню в загальному розмірі 7 570 139,07 грн, три відсотки річних в загальному розмірі 1 876 329,75 грн та інфляційні втрати в загальному розмірі 15 152 222,42 грн, а також 868 350 грн судового збору.

Постановою від 27.06.2023 року Північний апеляційний господарський суд рішення господарського суду Черкаської області від 30.01.2023 року залишив без змін.

12.07.2024 року на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 30.01.2023 року та постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 року Господарський суд Черкаської області видав відповідний наказ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Господарського суду Черкаської області з скаргою на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Щербакова Ігоря Миколайовича та зобов`язання вчинити дії з вимогами:

1. Визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Щербакова Ігоря Миколайовича щодо не вчинення дій спрямованих на винесення постанови про поновлення вчинення виконавчих дій ВП № 72319808 з примусового виконання наказу № 925/958/22, виданого Господарським судом Черкаської області 12.07.2023 року, в частині стягнення з ПрАТ "Уманьгаз" на користь Оператора ГТС пені в загальному розмірі 7 570 139,07 грн, трьох процентів річних в загальному розмірі 1 876 329,75 грн, інфляційних втрат в загальному розмірі 15 152 222,42 грн.

2. Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Щербакова Ігоря Миколайовича винести постанову про поновлення вчинення виконавчих дій ВП № 72319808 з примусового виконання наказу № 925/958/22, виданого Господарським судом Черкаської області 12.07.2023 року, в частині стягнення з ПрАТ "Уманьгаз" на користь Оператора ГТС пені в загальному розмірі 7 570 139,07 грн, трьох процентів річних в загальному розмірі 1 876 329,75 грн, інфляційних втрат в загальному розмірі 15 152 222,42 грн.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.08.2024 року у справі №925/958/22 відмовлено у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Щербакова Ігоря Миколайовича та зобов`язання вичинити дії.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.08.2024 року у справі №925/958/22, скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Щербакова Ігоря Миколайовича та зобов`язання вичинити дії - задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Черкаської області, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права, зокрема, ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, ч. 2 ст. 3, ч. 3 ст. 4, та ст. 6 Закон України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" та ст.ст. 18, 34, 35 Закон України «Про виконавче провадження».

При цьому, за твердженням скаржника суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин постанову Верховного Суду від 11.07.2024 року у справі №921/366/23.

Так, скаржник вказав, що з метою встановлення дійсного розміру та структури заборгованості Приватного акціонерного товариства "Уманьгаз", яка передана вказаним Оператором ГРМ для врегулювання на підставі Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", Оператором до Приватного акціонерного товариства "Уманьгаз", НКРЕКП та Міністерства енергетики України (учасників процедури врегулювання по Закону №1639-ІХ) було направлені адвокатські запити з проханням надати інформацію та відповідні документи на їх підтвердження.

Відповідно до адвокатського запиту 09.07.2024 року НКРЕКП листом №7410/16.2.3/7-24 повідомило, що відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону №1639 взаєморозрахунки проводяться у порядку та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, у межах видатків спеціального фонду державного бюджету за цільовим призначенням та в обсягах, передбачених Законом України «Про Державний бюджет України на 204 рік», із застосуванням рахунків, відкритих у Державному казначействі України, згідно з договором про організацію взаєморозрахунків, який укладається між учасниками розрахунків на підставі документа, що підтверджує наявність в обліку учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату підписання такого договору, та в обсязі, що не перевищує підтверджену учасниками заборгованість».

Міністерство енергетики України у відповідь на адвокатський запит повідомило, що згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", взаєморозрахунки проводяться у порядку та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, у межах видатків спеціального фонду державного бюджету за цільовим призначенням та в обсягах, передбачених Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Станом на 17.07.2024 року Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік» не передбачено відповідну бюджетну програму.

Разом з цим, за твердженням представника скаржника, заборгованість по пені в загальному розмірі 7570139,07грн, по трьох процентах річних в загальному розмірі 1876329,75 грн та по інфляційних втратах в загальному розмірі 15152222,42 грн, присуджена до стягнення на підставі рішення Господарського суду Черкаської області від 30.01.2023 року по справі №925/958/22, яке набрало законної сили 27.06.223 року, до актів звіряння взаєморозрахунків та довідки Приватного акціонерного товариства "Уманьгаз", про обсяги та структуру дебіторської і кредиторської заборгованості, які стали підставою для включення НКРЕКП вказаного Оператора до ГРМ до Реєстру, не включалася та на врегулювання за Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" не передавалася.

При цьому, представник скаржника зауважив, що Приватне акціонерне товариство "Уманьгаз" включено до Реєстру виключно для врегулювання дебіторської заборгованості включеної до документів перелічених в ч. 2 ст. 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" та поданих ним до НКРЕКП для включення до Реєстру.

Крім того, за твердженням скаржника, якщо заборгованість по пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат не стала підставою для включення боржника до реєстру, на врегулювання по процедурам Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" не передавалася, та перевищує підтверджену учасниками заборгованість, то логічно, що виключення боржника з реєстру не є єдиною підставою для поновлення вчинення виконавчих дій щодо заборгованості, яка на врегулювання не передавалася.

Враховуючи вищевикладене, оскільки штрафні санкції, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, які є предметом виконавчих дій ВП №72319808 з примусового виконання наказу №925/958/22, виданого Господарським судом Черкаської області 12.07.2023 року не підлягають врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", то наявні правові підстави для поновлення вчинення виконавчих дій у цій частині.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2024 року апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.

Північний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.08.2024 року у справі №925/958/22 своєю ухвалою від 16.09.2023 року.

25.09.2024 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника відповідача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого представник відповідача просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду без змін.

При цьому, представник відповідача, зокрема зазначив, що з`ясування фактичних обставин справи було здійснено судом із застосування критеріїв доказів передбачених ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Так, на момент винесення постанови приватним виконавцем: Приватне акціонерне товариство "Уманьгаз" було включено до Реєстру згідно з постановою НКРЕКП від 27.12.2022 року №1856; заборгованість Приватного акціонерного товариства "Уманьгаз" підлягала врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України «Про заходи спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу». Апелянт постанову приватного виконавця не оскаржував.

Крім того, представник відповідача зауважив, що оскаржуючи дії приватного виконавця на підставі ч. 5 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» апелянт не довів наявності фактичних обставин щодо усунення обставин, що стали підставою для зупинення виконавчих дій. Зі змісту поданих апелянтом документів не зрозуміло, які обставини, що стали підставою для зупинення виконавчих дій було усунуто. Також апелянтом не було наведено жодного доказу, який підтверджує усунення відповідних обставин.

За таких умов за твердженням представника відповідача скарга оператора подана на підставі ч. 5 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» не була задоволена судом першої інстанції законно та обґрунтовано, зокрема, оскільки Приватне акціонерне товариство "Уманьгаз" не виключено з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», то підстави для поновлення виконавчих дій відсутні.

При цьому, за твердженням представника відповідача, обставини, які зумовили зупинення виконавчих дій або які, на думку позивача, не давали підстави приватному виконавцю зупиняти виконавчі дії в межах виконавчого провадження №72319808 існували на момент винесення постанови від 21.07.2023 року про зупинення виконавчих дій. Зазначені обставини були відомі або повинні були бути відомі позивачу як суб`єкту ринку природного газу, який є оператором газотранспортної системи (постанови НКРЕКП від 24.12.2019 року №3010 та від 24.12.2019 року №3011). Разом з тим, ч. 11 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у випадку, передбаченому п. 15 ч. 1 ст. 34 цього закону (а саме на цій підставі - приватний виконавець зупинив вчинення виконавчих дій) виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».

Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальної, яка передбачена ч. 5 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, за твердженням представника відповідача, під час судового процесу чи за його межами представник боржника не надавав будь-яких письмових чи усних заяв, клопотань чи пояснень стосовно визнання хоча б однієї обставини по справі. Вказане свідчить про невизнання Приватним акціонерним товариством "Уманьгаз" обставин, які вказуються апелянтом в апеляційній скарзі. Оцінка визнання обставин ґрунтується на суб`єктивному сприйнятті представника апелянта та вводить колегію суддів в оману.

30.09.2024 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від приватного виконавця до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого приватний виконавець, зокрема, зазначив, що покладається на розсуд суду.

30.09.2024 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника скаржника до суду надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого представник скаржника зазначив, що суд першої інстанції надав правову оцінку постанові приватного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій ВП №72319808 з примусового виконання наказу №925/958/22, яка не є предметом скарги оператора, проте не надав жодної оцінки доводам оператора щодо бездіяльності приватного виконавця в розумінні ст.18, ч. 5 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не вчинення приватним виконавцем відповідних дій, зокрема щодо поновлення виконавчих дій ВП №72319808 з примусового виконання наказу №925/958/22, виданого Господарським судом Черкаської області 12.07.2023 року, в частині стягнення пені, інфляційних нарахувань, процентів річних.

Так, оператор стверджує та підтверджує належними та допустимими доказами, що саме заборгованість по пені в загальному розмірі 7570139,07 грн, 3% річних в загальному розмірі 1876329,75 грн та по інфляційних втратах в загальному розмірі 15152222,42 грн, присуджена до стягнення на підставі рішення Господарського суду Черкаської області від 30.01.2023 року по справі №925/958/22, яке набрало законної сили 27.06.2023 року, до актів звіряння взаєморозрахунків та довідки ПрАТ «Уманьгаз» про обсяги та структуру дебіторської і кредиторської заборгованості, які стали підставою для включення НКРЕКП вказаного оператора ГРМ до Реєстру, не включалася та на врегулювання за Законом №1639-ІХ не передавалася, а тому не підлягає врегулюванню на підставі процедури Закону №1639-ІХ.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Майданевича А.Г. з 14.10.2024 року по 25.10.2024 року, судове засідання у призначений час не відбулось.

Північний апеляційний господарський суд розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.08.2024 у справі №925/958/22 призначив на 06.11.2024 року своєю ухвалою від 28.10.2024 року.

04.11.2024 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від скаржнику до суду надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких скаржник просив врахувати висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, а саме Закону №1639-ІХ, викладені в постанові від 05.09.2024 року у справі №904/5697/20, під час розгляду апеляційної скарги Оператора на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.08.2024 року по справі №925/958/22.

При цьому, представник скаржника зазначив, що оскільки штрафні санкції, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, які є предметом виконавчих дій ВП №72319808 з примусового виконання наказу №925/958/22, виданого Господарським судом Черкаської області 12.07.2023 року не підлягають врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом №1639-ІХ, то наявні правові підстави для поновлення вчинення виконавчих дій в цій частині.

Представник позивача в судовому засіданні 06.11.2024 року Північного апеляційного господарського суду підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.11.2024 року Північного апеляційного господарського суду заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні, ухвалу суду першої інстанції залишити - без змін.

Представник третьої особи та приватний виконавець в судове засідання 06.11.2024 року Північного апеляційного господарського суду не прибули. Про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до ст.ст. 18, 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У відповідності до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Законом України "Про виконавче провадження", встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено обов`язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України та при здійсненні виконавчого провадження діяв у межах своїх повноважень та у спосіб передбачений Законом України «Про виконавче провадження», а тому просить відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального України: у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до ч. 3 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України: якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.07.2023 року Оператор ГТС звернувся до приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Щербакова Ігоря Миколайовича із заявою про примусове виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 30.01.2023 року по справі № 925/958/22.

20.07.2023 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 72319808 про стягнення з ПрАТ "Уманьгаз" на користь Оператора ГТС заборгованості в загальному розмірі 79 043 583,96 грн, пені в загальному розмірі 7 570 139,07 грн, трьох процентів річних в загальному розмірі 1 876 329,75 грн, інфляційних втрат в загальному розмірі 15 152 222,42 грн, а також судового збору 868 350 грн.

21.07.2023 року приватним виконавцем частково виконано наказ Господарського суду Черкаської області від 12.07.2023 року № 925/958/22 та стягнуто з ПрАТ "Уманьгаз" на користь Оператора ГТС судовий збір в розмірі 868 350 грн.

21.07.2023 року приватним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчих дій ВП № 72319808 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 12.07.2023 року № 925/958/22 щодо стягнення заборгованості в загальному розмірі 79 043 583,96 грн, пені в загальному розмірі 7 570 139,07 грн, трьох процентів річних в загальному розмірі 1 876 329,75 грн, інфляційних втрат в загальному розмірі 15 152 222,42 грн. Підставою зупинення виконавчих дій визначено постанову НКРЕКП від 27.12.2022 року № 1856 про включення ПрАТ "Уманьгаз" до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу та п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".

12.08.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до приватного із заявою про поновлення вчинення виконавчих дій ВП № 72319808 з примусового виконання наказу № 925/958/22 від 12.07.2023 року, в частині стягнення пені, інфляційних нарахувань, процентів річних.

Проте, за твердженням скаржника, приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Щербаков Ігор Миколайович не вчинив жодної юридично значимої дії з метою захисту інтересів стягувача, зокрема, але не виключно шляхом винесення постанови про поновлення вчинення виконавчих дій.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" в скарзі на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Щербакова Ігоря Миколайовича та зобов`язання вчинити дії, зокрема, зазначає, що з системного аналізу відповідних норм права вбачається, що нормотворцем чітко визначено, сукупність умов, за наявності яких можливо стверджувати, що заборгованість Оператора ГРМ передано на врегулювання по Закону №1639-IX, а саме:

1. заборгованість виникла з 01.01.2020 року по 28.02.2022 року включно;

2. заборгованість, станом на дату включення до Реєстру, обліковувалася в бухгалтерському обліку Оператора ГТС та Оператора ГРМ;

3. облікована заборгованість Оператором ГТС та Оператором ГРМ включена до актів звіряння взаєморозрахунків;

4. облікована заборгованість включена Оператором ГРМ в довідку про обсяги та структуру дебіторської і кредиторської заборгованості із зазначенням кредиторів, дебіторів, величини і видів заборгованості станом на розрахункову дату;

5. неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, що обліковуються учасниками процедури врегулювання заборгованості та не сплачені станом на дату включення до Реєстру, підлягають врегулюванню на підставі Закону №1639-IX;

6. неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, що обліковуються учасниками процедури врегулювання заборгованості та не сплачені станом на дату включення до Реєстру, повинні бути включені до актів звіряння взаєморозрахунків та довідки Оператора ГРМ про обсяги та структуру дебіторської і кредиторської заборгованості із зазначенням кредиторів, дебіторів, величини і видів заборгованості, які стали підставою для включення НКРЕКП Оператора ГРМ до Реєстру.

Заявник зазначає, що з постанови від 27.12.2022 року за № 1856 вбачається, що ПрАТ "Уманьгаз" включено до Реєстру виключно на підставі документів перелічених в ч. 2 ст. 3 Закону № 1639-ІХ та поданих ним до НКРЕКП для включення до Реєстру. Проаналізувавши акти звіряння взаєморозрахунків (грошових зобов`язань) для врегулювання заборгованості, відповідно до Закону №1639-IX, наявні в Оператора ГТС України та надані НКРЕКП, у відповідь на адвокатський запит, вбачається, що:

1. за період з 01.01.2020 року по 31.10.2021 року за договором № 1910000205 до акту взаєморозрахунків включена дебетова заборгованість ПрАТ "Уманьгаз" (добове балансування виключно основна сума боргу) на загальну 126 956 416,57 грн. Згідно вказаного акту, розмір штрафних санкцій переданих на врегулювання по Закону № 1639-ІХ становить 0 грн.

2. за період з 01.11.2021 року по 28.02.2022 року за договором № 1910000205 до акту взаєморозрахунків включена дебетова заборгованість ПрАТ "Уманьгаз" (добове балансування виключно основна сума боргу) на загальну 780 538,40 грн, (перевищення замовленої (договірної) потужності виключно основна сума боргу) 4431,10 грн. Згідно вказаного акту, розмір штрафних санкцій переданих на врегулювання по Закону № 1639-ІХ становить 0 грн.

3. за період з 01.01.2020 року по 28.02.2022 року за договором № 1910000205 до акту взаєморозрахунків включена дебетова заборгованість ПрАТ "Уманьгаз" (добове балансування та перевищення замовленої потужності виключно основна сума боргу) на загальну 127 741 386,07 грн. Згідно вказаного акту, розмір штрафних санкцій переданих на врегулювання по Закону № 1639-ІХ становить 0 грн.

Стягувач зазначає, що проаналізувавши довідку від 20.12.2022 № 3224 про обсяги та структуру дебіторської і кредиторської заборгованості ПрАТ "Уманьгаз", надану НКРЕКП, у відповідь на адвокатський запит, вбачається, що ПрАТ "Уманьгаз" передано на врегулювання заборгованість, яка обліковувалася в його бухгалтерському обліку, в розмірі 126 956,40 тис грн. (добове балансування виключно основна сума боргу). Вказана заборгованість повністю збігається з заборгованістю відображеною в акті звіряння взаєморозрахунків за період з 01.01.2020 року по 31.10.2021 року за договором № 1910000205, наданого НКРЕКП у відповідь на адвокатський запит Оператора ГТС. Згідно вказаних документів, розмір штрафних санкцій переданих на врегулювання по Закону № 1639-ІХ становить 0 грн. Враховуючи фактичні обставини позивач доходить висновку, що так, як на момент включення ПрАТ "Уманьгаз" до Реєстру в бухгалтерських обліках Оператора ГТС та Оператора ГРМ обліковувалася виключно основна сума заборгованості з оплати щодобових негативних небалансів за вересень 2021 року на загальну суму з ПДВ 20 733 853,04 грн, за жовтень 2021 року на загальну суму з ПДВ 57 529 192,52 грн, за грудень 2021 року на загальну суму з ПДВ 780 538,40 грн, всього 79 043 583,96 грн, то виключно вказана заборгованість була включена в структуру дебіторської заборгованості ПрАТ "Уманьгаз" та передана на врегулювання на підставі Закону № 1639-ІХ.

Наявність непогашеної заборгованості з оплати щодобових негативних небалансів за вересень 2021 року, за жовтень 2021 року, за грудень 2021 року підтверджується рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.01.2023 року по справі № 925/958/22, яке набрало законної сили 27.06.2023 року, та бухгалтерською довідкою від 19.06.2024 року.

За твердженням заявника, ні Закон №1639-IX, ні Порядок № 1179 не містить жодної норми, яка б дозволяла "до включати" до заборгованості, яка підлягає врегулюванню на підставі Закону № 1639-ІХ, заборгованість, яка не обліковувалася в бухгалтерських обліках учасників процедури врегулювання станом на дату включення до Реєстру, та не була включена в структуру дебіторської заборгованості документів перелічених в ч. 2 ст. 3 Закону № 1639-ІХ. Згідно з нормами п. 5 НП(С)БО 15 дохід визнають під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, якщо оцінка доходу може бути достовірно визначена. Відповідно до Інструкції № 291 на субрахунку 715 "Штрафи, пені, неустойки" узагальнюють інформацію про штрафи, пені, неустойки й інші санкції за порушення господарських договорів, які визнані боржником або щодо яких одержані рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення, а також про суми з відшкодування зазнаних збитків.

Таким чином за твердженням заявника, в бухгалтерському обліку дохід від штрафних санкцій визнають саме за датою набрання чинності рішенням суду. Рішення Господарського суду Черкаської області від 30.01.2023 року по справі № 925/958/22, набрало законної сили 27.06.2023 року. Як наслідок в бухгалтерському обліку Оператора ГТС по контрагенту ПрАТ "Уманьгаз" дебіторську заборгованість за договором № 1910000205, на підставі рішення суду від 30.01.2023 року по справі № 925/958/22, було обліковано 11.07.2023 року. Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 року № 318, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Отже, на думку заявника, підприємством суми штрафів та пені можуть бути достовірно оцінені в день набрання судовим рішенням законної сили, а відтак і визнаються підприємством як витрати звітного періоду та відповідно відображаються в бухгалтерському обліку. Як наслідок в бухгалтерському обліку ПрАТ "Уманьгаз" по контрагенту Оператор ГТС кредиторська заборгованість за договором № 1910000205, на підставі рішення суду від 30.01.2023 року по справі № 925/958/22, не могла бути облікована раніше ніж 27.06.2023 року (дата набрання судовим рішенням по справі № 925/958/22 законної сили). Отже, станом на 27.12.2022 року, в бухгалтерському обліку Оператора ГТС та ПрАТ "Уманьгаз" заборгованість по пені в загальному розмірі 7 570 139,07 грн, по трьох процентах річних в загальному розмірі 1 876 329,75 грн та по інфляційних втратах в загальному розмірі 15 152 222,42 грн, які присуджені до стягнення на підставі рішення Господарського суду Черкаської області від 30.01.2023 року по справі № 925/958/22, не обліковувалася. Як наслідок така заборгованість до актів звіряння взаєморозрахунків та довідки ПрАТ "Уманьгаз" про обсяги та структуру дебіторської і кредиторської заборгованості, які стали підставою для включення НКРЕКП вказаного Оператора ГРМ до Реєстру, не включалася та на врегулювання за Законом № 1639-ІХ не передавалася.

Тому заявник дійшов висновку, що на спірну заборгованість положення Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" не поширюються та зазначена заборгованість врегулюванню на підставі вказаного закону не підлягає.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, 29.08.2021 року набув чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", дія якого поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов`язань), визначених у ст. 1 цього Закону, суб`єктів ринку природного газу, що включені до реєстру (ст. 2 зазначеного Закону).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", процедура врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єктів ринку природного газу - це заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) за природний газ та послуги з його транспортування шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості, а також списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість у разі її погашення; реєстр підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу - це відкритий загальнодоступний перелік підприємств та організацій, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону; реєстр розміщується на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; учасники процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) - постачальники природного газу, оператори газорозподільних систем та оператор газосховищ, включені до Реєстру, а також особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019 року включно, особа, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 01.01.2020 року, акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", розпорядники коштів державного бюджету, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно ст. 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" для участі у процедурі врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єкти ринку природного газу включаються до реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Рішення про включення або про відмову у включенні до реєстру приймається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та оприлюднюється на її офіційному веб-сайті.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.12.2022 року № 1856 вирішено включити Приватне акціонерне товариство "Уманьгаз" до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).

Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців (статті 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").

Згідно із ч. 2 ст. 5 Законом України "Про виконавче провадження" приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Так, підстави та порядок зупинення вчинення виконавчих дій визначено ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу (п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині 1 цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

За змістом ч. 4 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадків, передбачених п.п. 10, 15 ч. 1 ст. 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.

У випадку, передбаченому п. 15 ч. 1 ст. 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу". У разі поновлення виконавчого провадження, зупиненого на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 цього Закону, виконавче провадження повторному зупиненню з таких підстав не підлягає (ч. 11 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження").

З урахуванням наведеного господарський суд зазначає, що приватний виконавець на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про включення до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, зупиняє вчинення виконавчих дій щодо такого підприємства, а також знімає накладені арешти на майно та грошові кошти у випадку, якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.10.2023 року у справі № 925/555/21.

Принцип юридичної визначеності, що є складовою верховенства права, вимагає, щоб у випадку прийняття спеціального закону з певного питання цей закон не ставився під сумнів, зокрема, шляхом його невиконання. Сторони, прав та обов`язків яких він стосується, повинні очікувати, що цей закон уповноважені органи держави застосують у відповідних правовідносинах за відсутності для цього перешкод Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного суду від 07.12.2022 року у справі № 908/1525/16.

Таким чином, встановивши обставини щодо включення ПрАТ "Уманьгаз" до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу та установивши наявність підстав для зупинення вчинення виконавчих дій відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", приватний виконавець дійшов належного висновку про зупинення виконавчого провадження.

З огляду на викладене, враховуючи включення, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо наявності підстав у приватного виконавця для зупинення вчинення виконавчих дій.

Щодо твердження скаржника, що оскільки штрафні санкції, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, які є предметом виконавчих дій ВП №72319808 з примусового виконання наказу №925/958/22, виданого Господарським судом Черкаської області 12.07.2023 року не підлягають врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом №1639-ІХ, то наявні правові підстави для поновлення вчинення виконавчих дій в цій частині, колегія суддів відзначає наступне.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, зупинення вчинення виконавчих дій на час перебування Приватного акціонерного товариства "Уманьгаз" у Реєстрі підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до ст. 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" є обмеженням, передбаченим Законом, дія якого поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов`язань), визначених у ст. 1 цього Закону, суб`єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" на заборгованість за договорами купівлі-продажу / постачання природного газу, укладеними з акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, яка підлягає врегулюванню відповідно до ст. 1 цього Закону, погашену до 31.12.2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до ст. 4 цього Закону, а також на заборгованість, реструктуризовану відповідно до ст. 5 цього Закону, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються.

Неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість підприємств, включених до Реєстру, за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, укладеними з акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, у тому числі підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, що обліковуються учасниками процедури врегулювання заборгованості та не сплачені станом на дату включення до Реєстру, підлягають списанню:

- за умови погашення основного боргу до 31.12.2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до ста. 4 цього Закону;

- за умови повного виконання належним чином підприємством-дебітором укладеного договору про реструктуризацію заборгованості.

Гарантії забезпечення прав та інтересів кредиторів визначені ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", відповідно до якої НАК "Нафтогаз України", особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019 року включно, особа, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 01.01.2020 року, заборгованість перед якими (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість) підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, мають право на відшкодування з державного бюджету додаткових витрат на сплату процентів та інших витрат у зв`язку із запозиченням коштів з метою покриття касових розривів, що утворилися внаслідок врегулювання заборгованості відповідно до ст.ст. 5-6 цього Закону, в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Тобто, як вірно встановлено судом першої інстанції, наведеними положеннями Закону передбачений механізм урегулювання питань щодо основної заборгованості підприємств, включених до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, а також підстави та передумови для списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на цю ж заборгованість, учасниками такої процедури врегулювання, визначеними ст. 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".

При цьому, колегія суддів відзначає, що приватний виконавець не є учасником процедури врегулювання заборгованості, визначеної Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", і відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" у приватного виконавця виник обов`язок зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області, виданого 12.07.2023 року для примусового виконання рішення у справі № 925/958/22.

Тому, ухваливши постанову про зупинення виконавчих дій, приватний виконавець діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Невинесення постанови про поновлення виконавчих дій після звернення стягувача із відповідною заявою також відповідає нормам Закону України "Про виконавче провадження", адже відповідно до ч. 11 ст. 35 такого Закону у випадку, передбаченому п. 15 ч. 1 ст. 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу". У разі поновлення виконавчого провадження, зупиненого на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 цього Закону, виконавче провадження повторному зупиненню з таких підстав не підлягає.

При цьому, колегія суддів відзначає, що приватний виконавець, не являючись учасником процедури врегулювання заборгованості, не вправі самостійно приймати рішення щодо наявності/відсутності умов для списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, в ході процедури врегулювання заборгованості, яка ще не завершилася.

Враховуючи вищевикладене, у приватного виконавця відсутні будь-які підстави для поновлення виконавчих дій ВП №72319808 з примусового виконання наказу №925/958/22, виданого Господарським судом Черкаської області 12.07.2023 року, в частині стягнення пені, інфляційних нарахувань, процентів річних.

З огляду на викладене, колегія суддів критично оцінює твердження скаржника щодо бездіяльності приватного виконавця в розумінні ст.18, ч. 5 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не вчинення приватним виконавцем відповідних дій, зокрема щодо поновлення виконавчих дій ВП №72319808.

Водночас, колегія суддів не приймає як належне твердження скаржника, що суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин постанову Верховного Суду від 11.07.2024 року у справі №921/366/23, як безпідставне, вказані висновки прямо стосуються і повинні застосовуватися у цій справі, оскільки наведені положення були сформульовані Верховним Судом на тлі обставин включення (не включення) товариств газорозподільної галузі до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, застосування Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" та пов`язані з конкретними фактами справи, яка переглядається.

При цьому, колегія суддів зважає на приписи п. 15 ч. 1 ст. 34, ч. 11 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження", за змістом яких зупинення вчинення виконавчих дій у відповідному випадку пов`язане з фактом перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

На основі аналізу наведених норм матеріального права і практики їхнього тлумачення, застосування п. 6 ч.5 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" обумовлюється обставиною включення боржника до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду 21.12.2023 року №380/13876/22, від 12.06.2024 року №500/4626/22.

Тобто, як правильно встановлено судом першої інстанції ключовим є включення до Реєстру основної суми заборгованості і від виконання умов боржником ст. 6 Закону щодо її погашення залежить списання/несписання нарахованих пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, незалежно від включення їх до Реєстру.

Разом з цим, колегія суддів критично оцінює твердження скаржника, що оскільки заборгованість (пеня, інфляційні втрати та 3 % річних) не була узгоджена сторонами у відповідному акті звірки на час звернення Приватного акціонерного товариства "Уманьгаз" до НКРЕКП для включення до Реєстру у грудні 2022 року, оскільки не обліковувалася учасниками процедури врегулювання до набрання рішенням у справі № 925/958/22 законної сили (до 27.06.2023 року), то на вказану заборгованість не поширюються положення п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки, як правильно встановлено судом першої інстанції, скаржник невірно трактує ст. 6 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".

При цьому, колегія судді приймає до уваги, що в період з 21.07.2023 року, коли приватний виконавець виніс постанову про зупинення виконавчих дій, та по дату звернення апелянта до приватного виконавця із заявою про поновлення виконавчих дій - 12.08.2024 року: до п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» - зміни не вносилися; до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» вносилися зміни лише в частині, що стосується посилання на Закон України «Про державний бюджет України на 2024 рік»; до порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансового забезпечення заходів з врегулювання заборгованості, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», та проведення відповідних взаєморозрахунків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року №1179 - зміни не вносилися.

Тобто, законодавче регулювання відповідних правовідносин не змінилося.

Водночас, колегія суддів зауважує, що фактичні обставини справи теж не змінилися: постанова НКРЕКП від 27.12.2022 року №1856 про включення Приватного акціонерного товариства "Уманьгаз", до реєстру - не скасована та продовжує діяти; взаєморозрахунки відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» як не проводилися в 2023 році, так і не проводяться в 2024 році. Про зазначене свідчить п. 1 Порядку, згідно з яким порядок визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 2401180 «Фінансове забезпечення заходів з врегулювання заборгованості, передбачених Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» визначеної п. 24 ст. 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»; акти звіряння взаєморозрахунків грошових зобов`язань для врегулювання заборгованості, відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» могли бути підписані лише в тій редакції, яка була направлена апелянтом до Приватного акціонерного товариства "Уманьгаз". Тобто із штрафними санкціями в розмірі, що дорівнює нулю, про що власне і зазначено у скарзі Оператора, що була подана в першу інстанції (п.п. 27-29); листи НКРЕКП від 09.07.2024 року №7410/16.2.3/7-24 від 29.07.2024 №8255/16.1.2/7-27, лист Міненерго від 09.07.2024 року №26/1.4-7.4.-17715 також не містять інформацію про усунення або зміну обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.

Крім того, колегія суддів посилання скаржника на відповідні листи відповіді на адвокатський запит, колегія суддів не визнає переконливими доводами, оскільки, останні не спростовують висновків суду.

Наведена скаржником у додаткових поясненнях судова практика викладена у постанові Верховного Суду від 05.09.2024 року у справі №904/5697/20, з огляду на предмет, підстави позову та зміст правовідносин у згаданій справі не є релевантною до тих правовідносин, які є спірними у цій справі (скарга на дії приватного виконавця), скаржник тлумачить висновки Верховного Суду на власний розсуд, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим доводи скаржника у відповідній частині, не можуть бути взяті Судом до уваги.

Твердження скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваної ухвали, що суд першої інстанції надав правову оцінку постанові приватного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій ВП №72319808 з примусового виконання наказу №925/958/22, яка не є предметом скарги оператора, колегія суддів не визнає переконливими доводами, оскільки, для надання оцінки діям приватного виконавця щодо непоновлення виконавчого провадження в частині стягнення штрафних санкцій необхідно зробити відповідні висновки, зокрема щодо правомірного зупинення виконавчих дій та перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки, Приватне акціонерне товариство "Уманьгаз" не виключено з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", то підстави для поновлення виконавчих дій відсутні.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо відмови у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Щербакова Ігоря Миколайовича та зобов`язання вичинити дії.

Так, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятої у справі ухвали, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Судом апеляційної інстанції при винесені даної постанови було надано висновки щодо всіх суттєвих доводам сторін із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

При цьому, колегія суддів погоджується з твердженнями відповідача викладеними у відзиві на апеляційну скаргу.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.08.2024 року у справі №925/958/22 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.08.2024 року у справі №925/958/22 залишити без змін.

3. Судовий збір, понесений у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №925/958/22 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Гаврилюк

А.Г. Майданевич

Дата складення повного тексту 11.11.2024 року.