Постанова

від 07.11.2024 по справі 911/1473/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2024 р. Справа№ 911/1473/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

без виклику сторін,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна організація «Софія Київська»

на рішення Господарського суду Київської області від 15.08.2024

у справі № 911/1473/24 (суддя - Щоткін О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна організація «Софія Київська»

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Софія Київська 2»

про стягнення 137 740,88 грн.

Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст поданої заяви та рух справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна організація "Софія Київська" (надалі - позивач, ТОВ "ЖЕО "Софія Київська") звернулося до Господарського суду Київської області через підсистему "Електронний суд" із позовною заявою від 07.06.2024 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Софія Київська 2" (надалі - відповідач, ОСББ "Софія Київська 2") про стягнення 205 700,88 грн, сплачених позивачем за електроенергію, яка спожита у період з 01.08.2023 по 31.03.2024 спільним майном об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: вул. Чубинського, будинок 2, село Софіївська Борщагівка, Бучанський р-н, Київська область, а саме: за серпень-жовтень 2023 року - 19 982,16 грн; за листопад 2023 року - 12 904,32 грн; за грудень 2023 року - 29 747,52 грн; за січень 2024 року - 11 708,40 грн; за лютий 2024 року - 3 468,96 грн; за березень 2024 року - 127 889,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що сума грошових коштів в розмірі 205 700,88 грн, яка сплачена ТОВ "ЖЕО "Софія Київська" за електроенергію, спожиту зазначеним будинком за період з 01.08.2023 по 31.03.2024, є безпідставно набутим або збереженим відповідачем майном та підлягає стягненню на користь позивача на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

2.Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Київської області від 15.08.2024 відмовлено повністю у задоволенні позову.

При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів сплати позивачем на користь відповідача спірної суми коштів. Оскільки відповідач ОСББ «Софія Київська 2» не є особою, яка без належних правових підстав набула та фактично володіє спірними грошовими коштами, які позивач просить стягнути з відповідача, а обставини сплати таких грошових коштів позивачем на користь третіх осіб на підставі діючих договорів жодним чином не породжує правових наслідків для відповідача в розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду

Не погодившись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна організація «Софія Київська» 04.09.2024 (через Електронний суд) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило прийняти апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження. Рішення Господарського суду Київської області від 15.08.2024 по справі №911/1473/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 було, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна організація «Софія Київська» на рішення Господарського суду Київської області від 15.08.2024 у справі № 911/1473/24, розгляд якої призначено у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників, відмовлено скаржнику у клопотанні про розгляд справи з викликом сторін.

26.09.2024 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який приймається судом апеляційної інстанції в порядку ст. 263 ГПК України.

Також 10.10.2024 від позивача надійшли письмові пояснення щодо висновків Верховного Суду з приводу застосування норм статті 1212 ЦК України.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

Апелянт не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, вказав, що місцевий господарський суд не повно та не об`єктивно з`ясував усі фактичні обставини справи. А тому, на думку скаржника, таке рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з урахуванням наступного.

Скаржник зазначив, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що оскільки він сплачував за електроенергію спожиту будинком 2 на рахунки ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія», а не безпосередньо відповідачу, тому відсутній факт набуття відповідачем майна за рахунок позивача, таким чином невірно застосував ст. 1212 ЦК України. Також апелянт вважає, що судом невірно, встановлено, що повернення коштів в сумі 137 740,88 грн, які були збережено відповідачем без правової підстави за рахунок позивача, та є предметом спору по цій справі, регулюється нормами законодавства про спричинення збитків.

Також, апелянт вважає, що судом першої інстанції не застосовані норми матеріального права, які мали бути застосовані, а саме: абз. 2, 3 п. 4.27 «Правил роздрібного ринку електричної енергії», затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електроенергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, п. 3. Розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про житлово-комунальні послуги», та невірно застосовані норми абз.5 ч. 5 ст. 13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

А тому, за доводами скаржника, суд першої інстанції прийшов до невірних висновків про те, що внаслідок прийняття рішення ОСББ від 21.05.2023 про передання функцій з управління будинком ОСББ у позивача наявний обов`язок припинити відносини із ДТЕК/КОЕК щодо постачання електроенергії в будинку 2. Таким чином, судом помилково зроблено висновок про недобросовісність позивача та відмовлено внаслідок цього в стягненні.

Окрім цього, скаржник зазначив, що суд першої інстанції помилково розцінив заяви-приєднання відповідача та листи - відмови ДТЕК як докази невчинення позивачем дій, які підлягали вчиненню (тобто протиправну поведінку).

Так, виникла ситуація, коли припинення позивачем договорів з ДТЕК /КОЕК є неможливим до укладення нових договорів з відповідачем, при цьому оплата за послуги з постачання електроенергії, яка спожита спільним майном співвласників будинку 2 покладається на позивача, а у випадку нездійснення оплати цих обсягів відключенню підлягає не лише будинок 2, а всі 10 багатоквартирних будинків, постачання яких забезпечується через позивача, оскільки договори є спільними для всіх 10 будинків. Крім того, суд першої інстанції не врахував, що на позивача не може покладатися будь-яка відповідальність за правомірні/ чи неправомірні дії ДТЕК/КОЕК. Це відносини між відповідачем та ДТЕК/КОЕК, яких позивач участі не бере, оскільки позивач не є учасником відносини з укладення договору на розподіл електроенергії та постачання електроенергії між відповідачем та відповідним оператором системи розподілу чи постачальником і на нього не може покладатися будь-яка відповідальність за дії цих осіб.

Тому скаржник вважає, що довів всі обставини, які входять до предмету доказування по цій справі, наявність збереження відповідачем за рахунок позивача грошових коштів в сумі 137 740,88 грн., які становлять вартість послуг з постачання електроенергії, яка була безоплатно використана для живлення спільного майна співвласників будинку 2. Отже, відповідна грошова сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, позивач просив апеляційну скаргу у даній справі задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового - про задоволення позову.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Відповідач у поданому відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення з наступних підстав.

Так, за доводами відповідача, починаючи з 01.08.2023 всі договори з позивачем щодо утримання вищевказаного багатоквартирного будинку були припинені. І з цієї дати виключно відповідач уповноважений був здійснювати утримання такого будинку та укладати договори і з ПрАТ "ДТЕК "Київські регіональні електромережі" (договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії), і з ТОВ "Київська обласна електропостачальна компанія" (договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг). Вказане було вирішено загальними зборами співвласників вищевказаного багатоквартирного будинку, і таке рішення було ухвалено в межах їх законних повноважень. Тоді як позивач, якщо в нього були укладені такі договори, повинен був їх припинити у встановленому законом порядку, а не продовжувати самовільно здійснювати по них якісь правовідносини.

Відповідач зазначає, що до своєї ж позовної заяви позивач додав лист відповідача, адресований позивачеві (вхідний номер № 31 від 28.06.2023), яким він повідомив позивача про прийняття загальними зборами ОСББ рішень, оформлених протоколом № 21/05-23 від 21.05.2023, в т.ч. про те, що управління вказаним вище багатоквартирним будинком з 01.08.2023 здійснюється самим відповідачем або залученою ним особою, а договори з позивачем щодо цього припиняються.

Тобто, за доводами відповідача, вже 28.06.2023 позивач достовірно знав про те, що 31.07.2023 - це останній день користування позивачем електричною енергією у зазначеному багатоквартирному будинку для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку, оскільки з 01.08.2023 таке користування буде здійснювати відповідач.

Разом з тим, в порушення абз. 1 п. 4.27. ПРРЕЕ позивач ні за 20 робочих днів до 31.07.2023, ні після того не повідомив ні ПрАТ "ДТЕК "Київські регіональні електромережі" (оператора розподілу електричної енергії), ні ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" (електропостачальника) про намір припинити з ними дію відповідних договорів на розподіл і постачання електричної енергії до зазначеного багатоквартирного будинку для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку. Так, матеріали даної справи не містять доказів виконання позивачем даних вимог чинного законодавства України. Натомість сторона продовжувала оплату за цими договорами.

А тому відповідач вважає, що позивач зобов`язаний був також здійснювати остаточні розрахунки із зазначеними особами виключно за періоди до 31.07.2023 включно, жодних інших розрахунків він і не зобов`язаний був здійснювати, оскільки надалі це вже правовідносини даних осіб з самим відповідачем (без жодної участі позивача). Натомість, відповідач вважає, що матеріали даної справи містять докази прямого порушення позивачем вимог чинного законодавства України.

Тобто, після 01.08.2023 позивач фактично здійснював вказане на свій ризик, оскільки в порушення п. 4.27. ПРРЕЕ продовжував дію і виконання договорів з ПрАТ "ДТЕК "Київські регіональні електромережі" і ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" (якщо такі взагалі були ним укладені), хоча такі договори повинні були бути розірвані, при цьому з ініціативи самого позивача.

Вказане, за доводами відповідача, вкотре підтверджує безпідставність позовних вимог позивача у даній справі, оскільки всі кошти, які він просить суд стягнути з нього, були сплачені стороною рахунки вищевказаних осіб-постачальників саме за період з 01.08.2023 - тоді, коли позивач не повинен був цього робити (зобов`язаний був не робити). Відтак і спір у даній справі виник виключно через протиправні винні дії самого позивача. А тому відповідач просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

6. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи; обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначення відповідно до них правовідносин

Як правомірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 14.06.2021 було створено ОСББ «Софія Київська 2» - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, який розташовано за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, село Софіївська Борщагівка, вулиця Чубинського Павла, будинок 2 (далі також - будинок 2).

ОСББ «Софія Київська 2» на загальних зборах співвласників прийняло рішення, оформлене протоколом № 21/05/23 від 21.05.2023, яким, зокрема, вирішено:

- передати ОСББ «Софія Київська 2» всі функції з управління багатоквартирним будинком за адресою: Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Павла Чубинського, будинок 2, в тому числі даховими (газовими) котельнями цього будинку. Встановити, що з 01.08.2023 управління будинком здійснює ОСББ «Софія Київська 2» через свої органи управління (загальні збори, правління, ревізійна комісія). З 01.08.2023 утримання будинку, прибудинкової території, поточний ремонт спільного майна будинку, забезпечення співвласників опаленням, вивезення твердих побутових відходів ОСББ «Софія Київська 2» здійснює власними силами (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання, відповідно до затвердженого кошторису та рішень Загальних зборів співвласників та/або Правління. З 01.08.2023 ОСББ «Софія Київська 2» укладає договори на постачання природного газу на власні потреби, в якості сировини, для виробництва теплової енергії для потреб населення за адресою: Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Павла Чубинського, будинок 2. З 01.08.2023 ОСББ «Софія Київська 2» укладає договори на постачання комунальних послуг (електрична енергія, водопостачання та водовідведення, поводження із твердими побутовими відходами) за адресою Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Павла Чубинського, будинок 2 (друге питання порядку денного).

- припинити з 01.08.2023 дію: індивідуальних договорів, щодо обслуговування будинку та прибудинкової території; договорів на постачання комунальних послуг (в т.ч. договори про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення); договорів доручень на укладення договорів з охоронними підприємствами, укладених між власниками квартир та нежитлових приміщень за адресою: Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Павла Чубинського, будинок 2 та ТОВ «ЖЕО Софія Київська» (третє питання порядку денного).

Листом «Про результати Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», який ТОВ «ЖЕО «Софія Київська» отримало 28.06.2023 за вх. № 31, ОСББ «Софія Київська 2» повідомило про прийняте рішення, оформлене протоколом № 21/05/23 від 21.05.2023, та просило в найкоротшій термін передати ОСББ «Софія Київська 2» документи за переліком, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 17.07.2018 № 176.

У грудні 2023 року ТОВ «ЖЕО Софія Київська» звернулося до ОСББ «Софія Київська 2» з листом № 705 від 28.12.2023, у якому містилась пропозиція укласти договір про компенсацію вартості спожитої електроенергії щодо врегулювання відносин із компенсації на користь ТОВ «ЖЕО «Софія Київська» вартості електричної енергії яка споживається для живлення та забезпечення функціонування електроустановок, що є спільним майном співвласників багатоквартирного будинку (місць загального користування, ліфтів, насосів, домофонів) вул. Чубинського Павла, будинок 2, село Софіївська Борщагівка, Бучанський р-н Київська область.

У додаток до листа № 705 від 28.12.2023 ТОВ «ЖЕО Софія Київська» долучило проект договору про компенсацію вартості спожитої електроенергії, який містить підпис і печатку ТОВ «ЖЕО Софія Київська» з додатком № 1 до договору.

У листі № 706 від 28.12.2023, надісланому на адресу ОСББ «Софія Київська 2», ТОВ «ЖЕО Софія Київська» виклало розрахунок розміру компенсації витрат за електроенергію, спожиту будинком за серпень-жовтень 2023 року. Відповідно до викладеного у цьому листі розрахунку, сума витрат за електроенергію, що витрачається на живлення спільного майна співвласників в багатоквартирному будинку, склала 19 982,16 грн.

Разом із листом № 707 від 28.12.2023 ТОВ «ЖЕО Софія Київська» надіслало на адресу ОСББ «Софія Київська 2» рахунок № 249 від 26.12.2023 на оплату компенсації вартості спожитої співвласниками багатоквартирного будинку електроенергії за серпень-жовтень 2023 року. Вказаний рахунок ТОВ «ЖЕО Софія Київська» просило оплатити у десятиденний строк з моменту отримання листа № 707 від 28.12.2023.

У лютому 2024 року ТОВ «ЖЕО Софія Київська» надіслало на адресу ОСББ «Софія Київська 2» рахунок № 8 від 02.02.2024 на оплату компенсації вартості спожитої співвласниками багатоквартирного будинку електроенергії в сумі 62634,00 грн, у тому числі за періоди: серпень-жовтень 2023 року - 19982,16 грн; листопад 2023 року - 12904,32 грн; грудень 2023 року - 29747,52 грн.

У листі № 195 від 05.04.2024, адресованому ОСББ «Софія Київська 2», ТОВ «ЖЕО Софія Київська» здійснило розрахунок суми компенсації витрат на оплату електроенергії, яка підлягає оплаті за січень та лютий 2024 року. В додаток до листа долучено рахунок № 54 від 05.04.2024 на оплату суми в розмірі 15177,36 грн, у тому числі: за січень 2024 року - 11708,40 грн; за лютий 2024 року - 3468,96 грн.

Листом № 196 від 05.04.2024 ТОВ «ЖЕО Софія Київська» просило ОСББ «Софія Київська 2» негайно оплатити рахунок № 54 від 05.04.2024.

У листі № 224 від 24.04.2024, надісланому на адресу ОСББ «Софія Київська 2», ТОВ «ЖЕО Софія Київська» виклало розрахунок розміру компенсації витрат на оплату електроенергії, яка підлягає оплаті за період з листопада по грудень 2023 року, а саме: за листопад 2023 року - 12904,32 грн; за грудень 2023 року - 29747,52 грн.

У листі № 225 від 24.04.2024, адресованому ОСББ «Софія Київська 2», ТОВ «ЖЕО Софія Київська» повторно здійснило розрахунок суми витрат за електроенергію за період із серпня по жовтень 2023 року в сумі 19982,16 грн, яка підлягає компенсації ОСББ «Софія Київська 2» на користь ТОВ «ЖЕО Софія Київська».

У листі № 244 від 29.04.2024, адресованому ОСББ «Софія Київська 2», ТОВ «ЖЕО Софія Київська» здійснило розрахунок суми витрат за електроенергію за березень 2024 року в сумі 127889,52 грн, яка підлягає компенсації ОСББ «Софія Київська 2» на користь ТОВ «ЖЕО Софія Київська».

У відповідь на листи ТОВ «ЖЕО Софія Київська» за №№ 220, 224, 225, 226 від 24.04.2024 та за №№ 240, 244, 245 від 29.04.2024 ОСББ «Софія Київська 2» у своїй заяві від 08.05.2024 повідомило, що між останнім та ТОВ «ЖЕО Софія Київська», починаючи з 01.08.2023, не існує будь-яких договірних відносин, зокрема про розподіл/передачу, постачання електричної енергії. Водночас, з метою укладення ОСББ «Софія Київська 2» прямого договору на постачання електричної енергії та її розподіл із відповідним постачальником електричної енергії для живлення та забезпечення функціонування електроустановок, що є спільним майном співвласників багатоквартирного будинку (місць загального користування, ліфтів, насосів, домофонів), ОСББ «Софія Київська 2» просило невідкладно, у встановленому порядку, передати від ТОВ «ЖЕО Софія Київська» до ОСББ «Софія Київська 2» лічильники електроенергії за номерами: №№ 10745767, 11182756, 11183929, 11183983, 11183611, 11183631, 11182959.

Листом № 318 від 31.05.2024 ТОВ «ЖЕО Софія Київська» надіслало на адресу ОСББ «Софія Київська 2» рахунок № 85 від 29.04.2024 на оплату компенсації вартості спожитої співвласниками багатоквартирного будинку електроенергії за березень 2024 року в розмірі 127889,52 грн.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

При цьому позивач самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. У цій частині суд апеляційної інстанції враховує доводи, викладені в апеляційній скарзі з посиланням на Об`єднану палату Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.10.2019 у справі № 910/6642/18.

Так, звертаючись з позовом у даній справі, як підставу позову заявник визначив наступні: позивач зазначив, що кошти, які він просить стягнути з ОСББ «Софія Київська 2», були сплачені не відповідачу, а на користь ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» і ТОВ «Київська енергопостачальна компанія» на підставі виставлених оператором системи розподілу та постачальником електричної енергії рахунків в рамках діючих договорів.

На підтвердження вказаних обставин, до позовної заяви позивачем було долучено відповідні копії рахунків-фактур за послугу з розподілу електричної енергії, виставлених ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» позивачу у період з вересня 2023 року по березень 2024 року та копії рахунків-фактур за спожиту електричну енергію, виставлених ТОВ «Київська енергопостачальна компанія» позивачу у період з вересня 2023 року по березень 2024 року.

Також позивач надав до матеріалів справи копії платіжних інструкцій на підтвердження перерахування ТОВ «ЖЕО «Софія Київська» на користь ТОВ «Київська енергопостачальна компанія» у період з 25.08.2023 по 06.06.2024 грошових коштів в якості оплати за спожиту електричну енергію.

Крім того у матеріалах справи наявні копія договору про постачання електричної енергії споживачу № 220065431, укладеного 08.12.2014 між Публічним акціонерним товариством «Київобленерго» та ТОВ «ЖЕО «Софія Київська», копія договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеного між ТОВ «ЖЕО «Софія Київська» і Приватним акціонерним товариством «Київобленерго» шляхом підписання заяви-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який набув чинності з 01.01.2019.

Водночас, вказуючи про обставини сплати позивачем виставлених рахунків замість відповідача, останній, за доводами апелянта, зобов`язаний повернути розмір сплачених позивачем коштів (які були сплачені позивачем на користь вказаних третіх осіб за надані житлово-комунальні послуги) як безпідставно набуте майно на підставі ст. 1212 ЦК України.

Більше того, в поданих поясненнях від 10.10.2024 щодо обраного способу зазначив, що у даній справі позов заявлено з тих підстав, що відповідач в спірний період фактично користувався електричною енергією, за яку сплачував позивач. Таким чином, майно (сума грошових коштів, яку сплачено позивачем постачальнику за електроенергію спожиту відповідним багатоквартирним будинком) зменшилося у позивача та безпідставно збережено відповідачем. Так, в даному випадку наявна шкода у вигляді зменшення майна у позивача, та, в свою чергу, збереження майна на стороні відповідача обумовлено зменшенням на стороні позивача. Таким чином, спірні правовідносини є саме кондиційними.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17).

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Згідно з пунктом 3 статті 1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Однак необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 р. у справі № 910/9072/17).

Отже для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 Цивільного кодексу України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якої це відбулося.

Водночас майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося у не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони, в порядку виконання договірного зобов`язання, не вважається безпідставним. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.08.2018 у справі №334/2517/16-ц, від 13.01.2021 у справі № 539/3403/17, від 27.01.2021 у справі №910/16334/19, від 04.03.2021 у справі № 910/15621/19, від 07.12.2021 у справі № 910/13182/20 та від 10.02.2022 у справі № 918/339/21.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника щодо того, що в даному випадку наявна шкода у вигляді зменшення майна у позивача, та, в свою чергу, збереження майна на стороні відповідача обумовлено зменшенням на стороні позивача через необґрунтованість та спростування вказаної позиції як нормами матеріального права, так і позиціями Верховного Суду.

В цій частині суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів в розумінні ст. 74, 76-79, 80, 86, 269 ГПК України сплати позивачем на користь відповідача спірної суми коштів. Відповідач - ОСББ «Софія Київська 2» не є особою, яка без належних правових підстав набула та фактично володіє спірними грошовими коштами, які позивач просив стягнути з відповідача. Тоді як обставини сплати спірних грошових коштів позивачем на користь третіх осіб на підставі діючих договорів - не породжує правових наслідків для відповідача в розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України. Оскільки правовідносини з компенсації чи відшкодування стороні понесених витрат, в тому числі через помилкові дії, не підпадають під регулювання статті 1212 Цивільного кодексу України.

В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155).

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач не позбавлений права звернутись з позовом в загальному порядку, визначивши інші підстави позову для стягнення спірних коштів, як і до інших відповідачів (юридичних осіб).

А тому правомірним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог. Інші доводи апелянта не приймаються судом апеляційної інстанції, виходячи із вказаних норм права та з урахуванням приписів ст. 269 ГПК України. Суд апеляційної інстанції зазначає, що підстав для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги (в розумінні ч. 4 ст. 269 ГПК України) також не встановив.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову, заявленого на підставі ст. 1212 ЦК України.

Таким чином, на підставі ст. 2, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

9. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна організація «Софія Київська» на рішення Господарського суду Київської області від 15.08.2024 у справі № 911/1473/24 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 15.08.2024 у справі №911/1473/24 - залишити без змін.

3. Судовий збір, у зв`язку з переглядом рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №911/1473/24 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич