Постанова

від 06.11.2024 по справі 910/6579/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2024 р. Справа№ 910/6579/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

представники:

від прокуратури: Винник О.О. (службове посвідчення)

від позивача: Золотарьова Ю.А. (самопредставництво)

від відповідача: Гордієнко А.В. (посвідчення адвоката № КВ2359 від 06.11.2017)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Юкрейніан Сіті Сервіс"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.05.2024

за заявою заступника керівника Київської міської прокуратури про забезпечення позову

у справі № 910/6579/24 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Юкрейніан Сіті Сервіс"

про скасування рішення про реєстрацію права власності, припинення права володіння берегоукріпленнями та повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Заступник керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради (позивача) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Юкрейніан Сіті Сервіс" (відповідача) про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду площею 3,1878 га на Дніпровській Набережній, 14 у Дарницькому районі міста Києва з кадастровим номером 8000000000:90:141:0002 шляхом скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на берегоукріплення (гідротехнічні споруди) літера "І" (цифра) площею 725,2 кв. м., літера "II" (цифра) площею 510,4 кв. м., літера "III" (цифра) площею 735,8 кв. м. та літера "IV" (цифра) площею 402,6 кв. м., припинення права володіння відповідача на них та повернення земельної ділянки позивачу.

Позов мотивовано тим, що рішення про державну реєстрацію права власності за відповідачем на берегоукріплення (гідротехнічні споруди), які розташовані в урочищі Берковщина в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро суперечать вимогам земельного та водного законодавства, оскільки фактично є реєстрацію права власності на землі водного фонду.

Короткий зміст заяви про забезпечення позову

Разом з позовною заявою, заступником керівника Київської міської прокуратури було подано до суду першої інстанції заяву про вжиття заходів забезпечення позову, відповідно до якої заявник просив суд:

1) до набрання рішенням законної сили накласти арешт на: берегоукріплення (гідротехнічна споруда), літера "І" (цифра) загальною площею 725,2 кв.м. за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130332980000, номер відомостей про речове право 37457357); берегоукріплення (гідротехнічна споруда), літера "II" (цифра) загальною площею 510,4 кв.м. за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130350380000, номер відомостей про речове право 37457639); берегоукріплення (гідротехнічна споруда), літера "III" (цифра) площею 735,8 кв. м. за адресою: м. Київ, Дніпровська Набережна, 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130358280000, номер відомостей про речове право 37457760); берегоукріплення (гідротехнічна споруда), літера "IV" (цифра) загальною площею 402,6 кв. м. за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130367280000, номер відомостей про речове право 37457888);

2) до набрання рішення законної сили у справі заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Юкрейніан Сіті Сервіс" (ЄДРПОУ 38139665) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо: берегоукріплення (гідротехнічна споруда), літера "І" (цифра) загальною площею 725,2 кв. м. за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130332980000); берегоукріплення (гідротехнічна споруда), літера "II" (цифра) загальною площею 510,4 кв.м. за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130350380000); берегоукріплення (гідротехнічна споруда), літера "III" (цифра) площею 735,8 кв. м. за адресою: м. Київ, Дніпровська Набережна, 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130358280000); берегоукріплення (гідротехнічна споруда), літера "IV" (цифра) загальною площею 402,6 кв. м. за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130367280000);

3) до набрання рішенням законної сили заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на: берегоукріплення (гідротехнічна споруда), літера "І" (цифра) загальною площею 725,2 кв. м. за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130332980000); берегоукріплення (гідротехнічна споруда), літера "II" (цифра) загальною площею 510,4 кв. м. за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130350380000); берегоукріплення (гідротехнічна споруда), літера "III" (цифра) загальною площею 735,8 кв. м. за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130358280000); берегоукріплення (гідротехнічна споруда), літера "IV" (цифра) загальною площею 402,6 кв. м. за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130367280000), в тому числі приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно вказаних об`єктів та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що спірні об`єкти - берегоукріплення (гідротехнічні споруди) літера "І" (цифра) площею 725,2 кв.м., літера "II" (цифра) площею 510,4 кв. м., літера "III" (цифра) площею 735,8 кв.м. та літера "IV" (цифра) площею 402,6 кв. м. на праві власності зареєстровані за відповідачем. У зв`язку з чим у відповідача наявна реальна можливість вчинити будь-які дії з метою поділу чи об`єднання вказаних об`єктів нерухомості або відчужити їх третім особам, що у майбутньому, у разі задоволення позову прокурора, унеможливить виконання судового рішення у даній справі, як такого, що не матиме правового сенсу.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 задоволено частково заяву заступника керівника Київської міської прокуратури про забезпечення позову. З метою забезпечення позову у справі № 910/6579/24 до набрання рішенням законної сили:

1) накладено арешт на: берегоукріплення (гідротехнічна споруда), літера "І" (цифра) загальною площею 725,2 кв.м. за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130332980000, номер відомостей про речове право 37457357); берегоукріплення (гідротехнічна споруда), літера "II" (цифра) загальною площею 510,4 кв.м. за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130350380000, номер відомостей про речове право 37457639); берегоукріплення (гідротехнічна споруда), літера "III" (цифра) площею 735,8 кв. м. за адресою: м. Київ, Дніпровська Набережна, 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130358280000, номер відомостей про речове право 37457760); берегоукріплення (гідротехнічна споруда), літера "IV" (цифра) загальною площею 402,6 кв. м. за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130367280000, номер відомостей про речове право 37457888);

2) заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на берегоукріплення (гідротехнічна споруда), літера "І" (цифра) загальною площею 725,2 кв. м. за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130332980000), берегоукріплення (гідротехнічна споруда), літера "II" (цифра) загальною площею 510,4 кв. м. за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130350380000), берегоукріплення (гідротехнічна споруда), літера "III" (цифра) загальною площею 735,8 кв. м. за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130358280000), берегоукріплення (гідротехнічна споруда), літера "IV" (цифра) загальною площею 402,6 кв. м. за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130367280000), в тому числі приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно вказаних об`єктів та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

У решті вимог заяви - відмовлено.

Задовольняючи заяву прокурора про забезпечення позову, місцевий господарський суд виходив з того, що визначені заявником заходи забезпечення позову гарантуватимуть виконання рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог, та гарантуватимуть ефективний захист оспорюваних прав та інтересів заявника, за захистом яких звернулося до суду.

Стосовно вимоги у заяві про забезпечення позову щодо заборони відповідачу укладати договори купівлі-продажу спірного майна, суд першої інстанції зазначив, що накладення арешту на це майно та заборона вчиняти реєстраційні дії щодо нього в будь-якому випадку не дадуть змоги відповідачу відчужити спірне майно, тому у вказаній вище вимозі заяви про забезпечення позову було відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Юкрейніан Сіті Сервіс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 про забезпечення позову у справі № 910/6579/24, і винести нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову по даній справі.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що: прокурором не було доведено належними та допустимими доказами необхідності вжиття заходів забезпечення позову, у вигляді арешту нерухомого майна та заборони державним реєстраторам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на берегоукріплення (гідротехнічні споруди) відповідача; берегоукріплення (гідротехнічні споруди) є конструктивними елементами житлових будинків, що розташовані на їх прибудинковій території. При цьому, право власності на спірні об`єкти нерухомого майна було набуте відповідачем на підставі того, що він балансоуримувачем і управителем багатоквартирних будинків за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна 14.

Короткий зміст письмових пояснень прокурора на апеляційну скаргу та узагальнення їх доводів

Прокурор у своїх поясненнях зазначає, що вжитті оскаржуваною ухвалою заходи забезпечення позову у даній справі, спрямовані на запобігання виникнення можливих перешкод для виконання рішення суду, у разі задоволення позову, у той час як невжиття таких заходів забезпечення позову, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення у даній справі, у разі задоволення позову.

Разом з тим, прокурор зауважує на тому, що вжиття таких заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а має тимчасовий характер та не перешкоджає відповідачу здійснювати його господарську діяльність.

Узагальнений виклад позицій позивача

Позивач не скористався своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу. Неподання письмового відзиву не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2024, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Юкрейніан Сіті Сервіс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/6579/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 по справі № 910/6579/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Юкрейніан Сіті Сервіс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/6579/24; призначено до розгляду апеляційну скаргу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 призначено справу № 910/6579/24 до розгляду на 09.10.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду занесеною до протоколу судового засідання від 09.10.2024 оголошено перерву до 06.11.2024.

В судове засідання, яке відбулося 06.11.2024, з`явилися прокурор та представники позивача і відповідача, які підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали оскарження у даній справі, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, які містяться у матеріалах оскарження ухвали, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, письмових пояснень, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення.

За змістом ст.ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову застосовується судом, зокрема, якщо їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення реального виконання судового рішення у справі.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Виходячи з положень ст.ст. 136, 137 Господарського процесуального України при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Такі правові висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2020 у справі № 914/2157/19, від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/19, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини вказав, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

У п. 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) 119961 ECHR 54) Європейський суд з прав людини виснував, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

Ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

З огляду на викладене вище, у даному випадку, застосування обраного заявником заходу забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу. Наведене підтверджує наявність обґрунтованих підстав для вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачений порядок проведення державної реєстрації прав.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Згідно з п.п. 6, 12, 14 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса; розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав; у разі коли під час розгляду заяви встановлено наявність підстав, передбачених законом для зупинення розгляду заяви, державний реєстратор невідкладно приймає рішення щодо зупинення розгляду заяви.

За правилами ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна.

З аналізу наведених норм вбачається, що підставою для відмови державним реєстратором у проведенні реєстраційних дій є судове рішення про заборону вчинення реєстраційних дій.

Враховуючи, що заявлений прокурором позов стосується нерухомого майна, та приймаючи до уваги те, що в даному спорі оскаржується питання щодо реєстрації приватної власності відповідачем спірного нерухомого майна, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обраний заявником спосіб забезпечення у вигляді арешту та заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна є розумним, обґрунтованим та адекватним.

Судова колегія бере до уваги судову практику, яка викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.02.2022 у справі № 910/16158/21, в якій вказано, що вид забезпечення позову може забезпечити можливість ефективного захисту права власності на спірне нерухоме майно.

Крім того, накладення арешту та заборона державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна, права на яке було передане різним юридичним особам, по суті спрямоване на збереження цього об`єкта нерухомого майна.

Колегією суддів враховано, що заходи забезпечення позову є тимчасовими, на період вирішення спору, з метою запобігання розширення кола осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення спору та зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, визначені заявником заходи забезпечення позову гарантуватимуть виконання рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог, та гарантуватимуть ефективний захист оспорюваних прав та інтересів заявника, за захистом яких звернулося до суду.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наведені прокурором заходи забезпечення позову є співмірними із предметом позову і відповідають критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності.

При цьому, колегія суддів зазначає, що обрані прокурором заходи забезпечення позову не є тотожними заявленим позовним вимогам та їх вжиття не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване виключно на недопущення негативних наслідків до вирішення спору по суті, зокрема, поділу чи об`єднання спірних об`єктів нерухомості відповідача або відчуження їх тертім особам у майбутньому.

Посилання відповідача на те, що берегоукріплення (гідротехнічні споруди) є конструктивними елементами житлових будинків, які розташовані на їх прибудинковій території, колегією суддів оцінюється критично, оскільки берегоукріплення не може бути конструктивним елементом будинків та спільною власністю власників квартир у багатоквартирному будинку так, як вказані споруди призначенні для використання та охорони водних ресурсів.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином доводи наведені відповідачем у апеляційній скарзі не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для зміни чи скасування додаткового рішення місцевого господарського суду.

В свою чергу, викладені прокурором у письмових поясненнях на апеляційну скаргу твердження є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.

Перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального права на підставі встановлених судом фактичних обставин справи та в межах наведених у апеляційній скарзі доводів, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав щодо скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у даній справі прийнята з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи та дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення не вбачається.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Юкрейніан Сіті Сервіс" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/6579/24 - без змін.

Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/6579/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 11.11.2024.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко