Постанова

від 06.11.2024 по справі 906/855/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частина)

06 листопада 2024 року Справа № 906/855/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Черначук А.Д.

розглянувши заяву представника позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ на Бориса Тена,90/1,92" про ухвалення додаткової постанови за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 16 травня 2023 року в справі № 906/855/22 (суддя Соловей Л.А.)

за позовом (заявою) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ на Бориса Тена 90/1 92"

до ОСОБА_1

про зобов`язання вчинити певні дії

за участю представників:

від Позивача та Відповідача - не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ на Бориса Тена, 90/1 92" (надалі Позивач) звернулося до Господарського суду Житомирської області із позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі Відповідач) про зобов`язання Відповідача передати Позивачу по акту приймання-передачі, документів наведених в прохальній частині позовної заяви.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 16 травня 2023 року, з підстав вказаних у цьому рішенні, позов задоволено (том 1, а.с. 151-154). Зобов`язано Відповідача передати Позивачу по акту приймання-передачі документи, перелік яких зазначено в резолютивній частині рішення.

Не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу (том 1, а.с. 203-208), в якій з підстав, висвітлених в ній, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 5 червня 2024 року, з підстав зазначених у даній постанові, зупинено апеляційне провадення по справі №906/855/22 за апеляційною скаргою Відповідача на рішення місцевого господарського суду від 16 травня 2023 року до припинення перебування Відповідача у складі Збройних Сил України та у інших, утворених відповідно до закону, військових формуваннях, що переведені на воєнний стан. Зобов`язано сторони повідомити Північно-західний апеляційний господарський суд про припинення перебування у складі військових формувань, що переведені на воєнний стан Відповідача.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30 серпня 2024 року, з підстав зазначених у даній постанові, касаційну скаргу Позивача задоволено, скасовано ухвалу апеляційного господарського суду від 5 червня 2024 року в справі № 906/855/22, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23 жовтня 2024 року, з підстав вказаних у даній постанові, апеляційну скаргу апеляційну скаргу Відповідача на рішення Господарського суду Житомирської області від 16 травня 2023 року по справі №906/855/22 - залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції від 16 травня 2023 року по справі №906/855/22 - залишено без змін.

28 жовтня 2024 року від представника Позивача до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про ухвалення додаткової постанови, в якій, з підстав висвітлених у заяві, представник Позивача просив стягнути з Відповідача витрати на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи №924/1200/23 у суді апеляційної інстанції та судді касаційної інстанції (за перегляд ухвали про зупинення провадження по справі) в розмірі 35000 грн, а тому та судовий збір в сумі 3028 грн.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30 жовтня 2024 року прийнято до розгляду заяву Позивача про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката. Запропонувано Відповідачу в строк протягом трьох днів з дня отримання ухвали надати суду апеляційної інстанції клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, у даній справі. Розгляд заяви про ухвалення додаткової постанови призначено на 6 листопада 2024 року об 16:00 год..

6 листопада 2024 року через систему "Електронний суд" Північно-західного апеляційного господарського суду від Позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника Позивача та підтриманням доводів, наведених у клопотанні про винесення додаткової постанови на оплату правничої допомоги.

В судове засідання від 6 листопада 2024 року представники Позивача та Відповідача, не з`явилися.

В силу дії частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно частин 1-4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України: суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою; суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень; ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи.

Зі змісту ухвали від 30 жовтня 2024 року вбачається, що суд апеляційної інстанції повідомив сторін про дату, час та місце розгляду заяви.

Водночас, в силу дії частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Зважаючи на визначений частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України процесуальний строк розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, колегія апеляційного господарського суду вважає можливим розглянути питання щодо винесення додаткової постанови без участі представників Позивача та Відповідача.

Дослідивши матеріали справи та розглянувши заяву Позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції щодо їх стягнення, колегія суддів вважає подану заяву такою, що підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Суд констатує, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України: учасники справи мають право користуватися правничою допомогою; представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

В силу дії пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (а саме: - подання (заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи); зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

За положеннями частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України вбачається що, судові витрати складаються з: судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального України: витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (аналогічна правова позиція наведена в додатковій ухвалі Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 грудня 2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії/ бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Такі висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21.

В силу дії статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність": гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру,

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Даний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року по справі 922/1964/21.

В обґрунтування вимог заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції представником Позивача подано суду: розрахунок суми гонорару за правничу допомогу в розмірі 35000 грн; акт надання послуг від 24 жовтня 2024 року на суму в розмірі 35000 грн; договір про надання правової допомоги №0408 від 4 серпня 2021 року.

Як вбачається із матеріалів справи, 4 серпня 2024 року між Позивачем та Адвокатським бюро "Соломонюк та партнери" укладено Договір про надання правової допомоги №0408 (надалі Договір).

Згідно умов пункту 2.1 Договору, адвокатське бюро на підстав звернення Позивача примає на себе зобов`язання з надання наступної юридичної допомоги: преставляти у встановленому порядку інтериси Позивача права та законі інтериси Позивача в судах загальної юрисдикції з усіма правами сторонами передбачними Цивільним процесуаьним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України. Представництво інтерсів Позивача здійснюється в усіх без виключення підприємствах, установах, незалежно від їх форм власності та підпорядкування, а також в усіх без виключення державних та недержавних органах.

У відповідності до акту наданих послуг від 24 жовтня 2024 року та розрахунку суми гонорару за надану правничу допомогу від 23 жовтня 2024 року, наступні послуги:

· первинна консультація та вивчення документів;

· складення відзиву на апеляціну каргу у справі № 906/855/22;

· складення касаційної скарги на ухвалу Північно-західного господарського апеляційного суду від 5 червня 2024 року у спраі №906/855/22;

· участь у судових засіданнях з розгляду касаційної скарги на ухвалу Північно-західного господарського апеляційного суду від 5 червня 2024 року в справі №906/855/22;

· участь у судових засіданнях в Північно-західного господарського апеляційного суду в справі №906/855/22.

Всього: 35000 грн.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги в разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 вересня 2021 року в справі № 904/1907/15, постановах Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 жовтня 2019 року в справі №922/445/19 та від 22 листопада 2019 року в справі № 910/996/18, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 червня 2023 року по справі 910/16357/21.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Госпордарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Дана правова позиція наведена і в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2021 року в справі № 910/12876/19.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Аналогічний висновок наведено і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року в справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15 червня 2021 року в справі №912/1025/20.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В той же час, такі послуги як попередня консультація клієнта, ознайомлення з матеріалами справи, вивчення судових рішень в межах даної справи, вивчення судової практики по даній категорії справи включає в себе складання відзиву.

Аналогічна правова позиція викладена й у постанові Верховного Суду №910/1929/19 від 1 червня 2022 року.

Водночас, відповідна позиція наведена і в додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії судів Касаційного господарського суду від 14 липня 2021 року в справі № 916/1914/20 (сама по собі послуга "складання відзиву на касаційну скаргу (5 годин)" охоплює вчинення відповідних дій, тому не вбачає підстав для здійснення окремої оплати таких робіт та послуг як "складання відзиву на касаційну скаргу та участь у судовому засіданні", окремо включили також інші види послуг, зокрема: "надання юридичних консультацій щодо звернення до суду - 1 094,50 грн (1 година), вивчення, дослідження та аналіз документів - 1094,50 грн (1 година), аналіз нормативно - правових актів, судової практики для підготовки правової позиції - 2 189,00 грн (2 години); підготовка до судового засідання - 1000,00 грн (1 година); опрацювання законодавчої бази та судової практики - 2000,00 грн (2 години), формування правової позиції, консультування - 1000,00 грн (1 година) за рахунок сторони).

При цьому, враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду №910/13595/20 від 21 жовтня 2022 року, що складання заяв та клопотань стосовно судових витрат є наданням правової допомоги у розумінні господарського процесуального законодавства та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відтак, всі роботи котрі вчинені на підставі договору про надання правничої допомови та Додаткової угоди № 1 зводилися саме до робіт пов`язаних із написанням відзиву на апеляційну скаргу, а також написанням касаційної скарги на ухвалу апеляційного господарського суду. В той же час, дослідивши зміст відзиву вбачається, що віни фактично дублюєь зміст позовної заяви та заперечень на відзив на позовну заяву, що подавалися місцевому господарському суду та за які вже було стягнуто відшкодування цих витрат.

Аналогічна позиція наведена в постанові Великої Палати Верховного суду від 22 травня 2024 року по справі №754/8750/19.

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що розмір таких витрат (з огляду на розмір витрат, де збиралися докази та первинно надавалися пояснення) є завищенними та по-суті, порушують критерій розумності їх розміру, що є підставою для їх зменшення.

Частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Колегія суду враховує, що постановою Північно-західного апеляційного господарськго суду з підстав вказаних у даній постанові, апеляційну скаргу Відповідача на рішення Господарського суду Житомирської області від 16 травня 2023 року по справі №906/855/22 - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Житомирської області від 16 травня 2023 року по справі №906/855/22 - залишено без змін.

Підсумовуючи усе вищевказане колегія суду наголошує, що при оцінці витрат на професійну допомогу адвоката в апеляційному господарському суді, а також при подачі касаційної скарги на ухвалу про зупинення провадження по справі, суд бере до уваги те, що навідміну від розгляду справи в суді першої інстанції, де представником Позивача збиралися та подавалися докази на підтвердження своєї позиції щодо спору, більш тривалий розгляд справи, в суді апеляційної інстанції представником Позивача відстоювалася позиція сформована ним в суді першої інстанції та підтверджувалося законність та обгрунтваність оскаржуваного рішення, що і знайшло своє відображення в поданому відзиві на апеляційні скарги, котрий лише дублював уже сформовану в суді першої інстанції, правову позицію, що на переконання колегії суду вказує на завищення ціни послгуги щодо подачі відзиву на апеляційну скаргу.

Відтак витрати за розгляд апеляційної скарги підлягають розподілу за надання правничої допоги щодо складення відзиву на апеляційну скаргу, дана послуга поглинає послугу щодо надання первинної консультації та вивчення документів; також є підставними стягнення коштів за участь в судових засіданнях в Північно-західному апеляційному господарсьому суді. Оцінивши надані послуги в їх сукупності суд вважає, що розумний та незавищенний розмір вказаних витрат (з урахуванням предмету стпору) становить в своїй сукупності 7500 грн за надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.

Саме такий розмір апеляційний господарський суд вважає розумним та справедливим.

В той же час, зважаючи на доводи заяви про стягнення витратна правничу допомогу в суді ксаційної інстанції за розгляд касаційної скарги на ухвалу Північно-західного апеляційного господарсього суду щодо зупинння провадження по дані справі в розрізі дії пункту 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, колегія суду констатує, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Також із матеріалів справи вбачається, що Позивачем за подання касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 5 червня 2022 року, згідно з платіжної інструкції від 20 червня 2024 року №405 сплачено судовий збір в сумі 3028 грн (том 2. а.с. 49).

Оцінюючи витрати Позивача в суді першої інстанції та підставність стягнення описаного судового збору колегія суду констатує наступне. У відповідності до акту наданих послуг від 24 жовтня2024 року та розрахунку суми гонорару за надану правничу допомогу від 23 жовтня 2024 року, наступні послуги:

· складення касаційної скарги на ухвалу Північно-західного господарського апеляційного суду від 5 червня 2024 року у спраі №906/855/22;

· участь у судових засіданнях з розгляду касаційної скарги на ухвалу Північно-західного господарського апеляційного суду від 5 червня 2024 року в справі №906/855/22;

Як зазначено вище, постановою Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30 серпня 2024 року, з підстав зазначених у даній постанов, касаційну скаргу Позивача задоволено, скасовано ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 5 червня 2024 року в справі № 906/855/22, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Відтак, колегія суддів з огляду на підтвердження належними доказами надання правничої допомоги в суді касаційної інстанції виснує про задоволення заяви про стягнення правничої допомоги в суді касаційної інстанції в розмірі 7500 грн, вказуючи при цьому, що такий їх розмір є розумним та справедливим.

В той же час колегія суддів приймає до уваги те, що згідно платіжної інструкції від 20 червня 2024 року №405 сплачено судовий збір в сумі 3028 грн (том 2. а.с. 49), що не був розподілений касаційним господарським судом, а відтак має бути розподілений судом апеляційної інстанції. Відтак, суд апеляційної інстанції вважає подану заяву в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в судах апеляційної інстанції частково обгрунтованою та стягує з Відповідача на користь Позивача 15000 грн витрат на правничу допомогу (з 35000 грн заявлених Позивачем).

Таким чином, керуючись нормами частини 1 та 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи результат касаційного перегляду ухвали та апеляційного перегляду рішення у справі, заяву Позивача про ухвалення додаткової постанови по справі №906/855/22 щодо стягнення вказаного судового збору слід задоволити частково, та стягує з Відповідача на користь Позивача витрати на оплату судового збору згідно платіжної інструкції від 20 червня 2024 року №405 в сумі 3028 грн.

Отже виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу розумності судових витрат, враховуючи вищезазначене та всі аспекти і складність даної справи, враховуючи відсутність заперечення Відповідача щодо стягнення витрат на правничу допомогу, а також зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги Відповідача, суд апеляційної інстанції доходить висновку про підставність і обрунтованість стягнення з Відповідача на користь Позивача 7500 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та 7500 грн за надання правничої допомоги в суді касайної інстанії адже саме такий їх розмір судом визначається як справедливий, а також таким, що відповідає критерію реальності та розумності таких витрат. Крім того суд стягує і описаний вище судовий збір в розрізі 3028 грн. В задоволенні решти судових витрат на правничу допомогу апеляційний господарський суд відмовляє.

Керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ на Бориса Тена, 90/1, 92" про ухвалення додаткової постанови - задоволити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ на Бориса Тена, 90/1, 92" (10024, м. Житомир, вул. Бориса Тена, 90/1; код 40409179) 7500 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції, 7500 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді касаційної інстанції та 3028 грн судового збору сплаченого при подання касаційної скарги на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 5 червня 2024 року.

3. В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

4. Господарському суду Житомирської області видати відповідні наказ.

5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

6. Додаткову постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

7. Справу №906/855/22 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текс додаткової постанови виготовлено 11 листопада 2024 року.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.