Постанова

від 11.11.2024 по справі 922/1568/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року м. Харків Справа № 922/1568/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. , суддя Плахов О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфо Віт" адвоката Дзюба І.М. (вх. №2355Х/1-18)

на рішення господарського суду Харківської області від 05.08.2024 року у справі № 922/1568/24, ухвалене в приміщенні господарського суду Харківської області (суддя Новікова Н.А.), повний текст якого складено 28.08.2024 року

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфо Віт", м.Харків,

про стягнення заборгованості на загальну суму 193096,46 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.08.2024 року у справі №922/1568/24 позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфо Віт" на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" заборгованості за теплову енергію за договором № 11293 від 01.11.2004 про постачання теплової енергії (по особовому рахунку № 17400-1830) в сумі 12920,67 грн., за період: березень 2021 року; квітень 2021 року; жовтень 2021 року; листопад 2021 року; грудень 2021 року; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфо Віт" на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" заборгованість за теплову енергію за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії (по особовому рахунку № 17401-1830) в сумі 179050,91 грн., за період: грудень 2021 року; січень 2022 року; лютий 2022 року; березень 2022 року; квітень 2022 року; листопад 2022 року; грудень 2022 року; січень 2023 року; лютий 2023 року; березень 2023 року; квітень 2023 року; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфо Віт" на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" заборгованість зі сплати абонентської плати за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії (по особовому рахунку № 17401-1830) в сумі 174,38 грн. за період: грудень 2021 року - квітень 2023 року; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфо Віт" на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" заборгованість зі сплати за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності (по особовому рахунку № 17401-1830) в сумі 950,50 грн. за період: липень 2022 року - квітень 2023 року; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфо Віт" на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфо Віт" адвокат Дзюба І.М. з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 05.08.2024 року та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.

Господарський суд першої інстанції самостійно змінив підстави позову, визнавши тимчасовий договір неналежним доказам у справі, встановив фактичне постачання позивачем теплової енергії відповідачу за відсутності між сторонами укладеного договору.

Місцевий господарський суд ухвалив рішення про задоволення позову на підставі неналежних доказів у справі, а саме: тимчасового договору №11292 від 01.11.2004 року, який не стосується предмету спору; рахунків -фактур за період березня грудня 2021 року, які стосуються інших правовідносин сторін; квитанції від 08.05.2023 року, як доказ повідомлення та відправлення відповідачу рахунків; актів на підключення та відключення опалення за період опалювального сезону 2020-2021 років, які не підтверджують факт надання позивачем та отримання відповідачем послуг з постачання теплової енергії за адресою: м. Харків, вул. Дарвіна, 6, за відсутністю договору.

Відповідач, відмовившись від укладення індивідуального договору, не приєднався до його умов, як то передбачено в п. 4 індивідуального договору, а тому такий договір вважається не укладеним між позивачем та відповідачем, оскільки обов`язковою умовою для приєднання є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуги, а послугу відповідач не отримував, перейшовши повністю на альтернативне джерело тепла (електричне), відмовившись від умов договору.

Господарський суд першої інстанції при ухваленні рішення не дослідив такі обставини, як правильне нарахування позивачем оплати за надані послуги теплопостачання за передбаченим індивідуальним договором тарифом.

Одночасно апелянт просив поновити строк на подання апеляційної скарги, оскільки про існування оскаржуваного рішення апелянту стало відомо лише 17.09.2024 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2024 року, суддею доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією проти України. Указами Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні №133/2022 від 14.03.2022 року, №573/2022 від 15.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 року, №254/2023 від 01.05.2023 року, №451/2023 від 26.07.2023 року, №734/2023 від 06.11.2023 року, №49/2024 від 05.02.2024 року, №271/2024 від 06.05.2024 року, №469/2024 від 23.07.2024 року, №740/2024 від 28.10.2024 року відповідно продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.

Наказом Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 року № 03 Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема: рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені ГПК України,

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2024 року апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфо Віт" адвоката Дзюба І.М. на рішення господарського суду Харківської області від 05.08.2024 року у справі №922/1568/24 залишено без руху; останню зобов`язано усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та роз`яснено, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

11.10.2024 року на адресу суду від апелянта надійшла заява (вх.№ 13083), на виконання вимог ухвали суду від 11.10.2024 року, яку долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфо Віт" адвоката Дзюба І.М. про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфо Віт" адвоката Дзюба І.М. на рішення господарського суду Харківської області від 05.08.2024 року у справі №922/1568/24; призначено розгляд справи №922/1568/24 за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфо Віт" адвоката Дзюба І.М. на рішення господарського суду Харківської області від 05.08.2024 року у справі у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; учасникам справи встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, з доказами надсилання його апелянту; витребувано з господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1568/24; до розгляду апеляційної скарги дію рішення господарського суду Харківської області від 05.08.2024 року у справі №922/1568/24 зупинено.

17.10.2024 року на адресу суду з господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи №922/1568/24 (вх.№ 13318).

28.10.2024 року на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№ 13756), який долучено до матеріалів справи, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, в обґрунтування якого вказує на те, що теплова енергія постачалася на приміщення за адресою: м. Харків, вул. Дарвіна, 6, які належать відповідачу на праві власності; оскільки, нежитлові приміщення розташовані в житловому будинку, починаючи з 01.12.2021 року надання послуги з постачання теплової енергії відповідачу за цією адресою здійснюється на підставі індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії; врахувавши доведеність факту користування відповідачем в спірному періоді тепловою енергією в нежитлових приміщеннях, розташованих у житловому будинку по вул. Дарвіна, буд. 6, за відсутності доказів відключення зазначених приміщень від централізованої системи теплопостачання житлового будинку, відсутність доказів, які б свідчили про сплату відповідачем заборгованості за спожиту теплову енергію в нежитлових приміщеннях по вул. Дарвіна, буд. 6 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) та спростування наявності у нього зазначеної заборгованості, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо обґрунтованості вимог позивача у сумі 12 920,67 грн. за період: березень 2021 - грудень 2021 року та задовольнив їх в повному обсязі, оскільки відсутність укладеного письмового договору на постачання теплової енергії не виключає обов`язок відповідача сплатити вартість спожитої теплової енергії в установленому законом порядку.

Згідно ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

КП "Харківські теплові мережі" на підставі відповідних розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів 2020-2021, 2021-2022 та 2022-2023 років було здійснено постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки міста Харкова, в тому числі у житловий будинок, розташований за адресою: м. Харків, вул. Дарвіна, 6, де знаходяться нежитлові приміщення, які з 11.03.2021 року належать на праві власності відповідачу - ТОВ "Інфо Віт", що підтверджується Інформаційною довідкою № 330254809 від 26.04.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договором № 11293 від 01.11.2004 року в сумі 12920,67 грн., позивач посилається на те, що 01.11.2004 року між КП "Харківські теплові мережі" (позивачем) та ТОВ "Інфо Віт" (відповідачем) був укладений тимчасовий договір про постачання теплової енергії № 11293, відповідно до умов п. 1.1 якого позивач взяв на себе зобов`язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах за адресою: м.Харків, вул. Дарвіна, 6, а відповідач зобов`язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Позивач посилається на те, що відповідачу направлялися рахунки-фактури на оплату теплової енергії, поставленої на підставі вказаного договору, по особовому рахунку № 17400-1830, але не всі рахунки були сплачені відповідачем.

Станом на момент подання позовної заяви по особовому рахунку № 17400-1830 обліковується заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 12920,67 грн., яка утворилася за період: березень 2021 року; квітень 2021 року; жовтень 2021 року; листопад 2021 року; грудень 2021 року.

Згідно з умовами п. 1.1 Договору № 17300-9407, Енергопостачальна організація (позивач) взяла на себе зобов`язання постачати Споживачу (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов`язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

У відповідності до п. 2.1 Договору № 17300-9407, теплова енергія постачається в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляція - в період опалювального періоду; гаряче водопостачання - протягом року; технічної потреби - відповідно з виробничою програмою; кондиціювання повітря - по мірі необхідності.

Додатком 1 від 01.11.2004 року "Обсяги постачання теплової енергії споживачу" до Договору № 17300-9407 сторони визначили обсяги постачання теплової енергії до приміщень Споживача загальною опалювальною площею 99,4 кв. м, а саме: Інтернет-Кафе за адресою: м.Харків, вул. Сумська, 23/34 (особовий рахунок № 17300-9407).

Згідно з Додатком № 2 від 01.11.2005 року "Схема теплотраси, що перебуває на балансі Споживача" до Договору № 17300-9407, об`єктом теплопостачання за вказаним Договором є приміщення Споживача - Інтернет-Кафе за адресою: м.Харків, вул. Сумська, 23/34.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині: оплати вартості теплової енергії за адресою: м.Харків, вул. Дарвіна, буд. 6 (о/р 17400-1830) за періоди: березень-квітень 2021 року та жовтень-грудень 2021 року; оплати вартості теплової енергії за адресою: м.Харків, вул. Дарвіна, буд. 6 (о/р 17401-1830) за періоди: грудень 2021 року - квітень 2022 року та листопад 2022 року -квітень 2023 року; сплати абонентської плати за послуги з постачання теплової енергії за адресою: м.Харків, вул. Дарвіна, буд. 6 (о/р 17401-1830) за період: грудень 2021 року - квітень 2023 року; сплати за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за адресою: м. Харків, вул. Дарвіна, буд. 6 (о/р 17401-1830) за період: липень 2022 року - квітень 2023 року.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Харківської області, в якому останній просив стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 193096,46 грн., де: заборгованість за договором № 11293 від 01.11.2004 року про постачання теплової енергії в сумі 12920,67 грн., за період: березень 2021 року; квітень 2021 року; жовтень 2021 року; листопад 2021 року; грудень 2021 року; заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 179050,91 грн., за період: грудень 2021 року; січень 2022 року; лютий 2022 року; березень 2022 року; квітень 2022 року; листопад 2022 року; грудень 2022 року; січень 2023 року; лютий 2023 року; березень 2023 року; квітень 2023 року; заборгованість зі сплати абонентської плати за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 174,38 грн. за період: грудень 2021 року - квітень 2023 року; заборгованість зі сплати за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності в сумі 950,50 грн. за період: липень 2022 року - квітень 2023 року.

05.08.2024 року господарським судом Харківської області ухвалено оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.

Надана позивачем до позову копія тимчасового договору про постачання теплової енергії № 11293 від 01.11.2004 року, укладеного між КП "Харківські теплові мережі" (позивачем) та ТОВ "Інфо Віт" (відповідачем), не прийнята господарським судом першої інстанції в якості належного доказу на підтвердження наявності між сторонами договірних правовідносин щодо постачання теплової енергії до приміщень відповідача - ТОВ "Інфо Віт", розташованих за адресою: м. Харків, вул. Дарвіна, 6 (особовий рахунок № 17400-1830), що належать останньому на праві власності з 11.03.2021 року.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlanav. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги виходив, зокрема, з того, що матеріалами справи підтверджується, що позивачем - КП "Харківські теплові мережі" протягом опалювальних сезонів 2020-2021, 2021-2022 та 2022-2023 років було здійснено опалення нежитлових приміщень відповідача - ТОВ "Інфо Віт" у житловому будинку по вул. Дарвіна, буд. 6, у м. Харкові, що підтверджується наданими до позовної заяви актами на підключення та відключення опалення, підписаними та скріпленими печатками уповноважених представників КП "Харківські теплові мережі" та балансоутримувача житлового будинку - КП "Жилкомсервіс"; враховуючи, що факт користування відповідачем - ТОВ "Інфо Віт" в спірному періоді тепловою енергією в нежитлових приміщеннях, розташованих у житловому будинку по вул. Дарвіна, буд. 6, у м. Харкові, за відсутності доказів відключення зазначених приміщень від централізованої системи теплопостачання житлового будинку, є доведеним, та враховуючи, що станом на момент ухвалення судом рішення в матеріалах справи відсутні, а відповідачем, всупереч ст. 73, 74 ГПК України, не надано доказів, які б свідчили про сплату ним заборгованості за спожиту теплову енергію в нежитлових приміщеннях по вул. Дарвіна, буд. 6, в загальному розмір 12920,67 грн. за періоди березень-квітень 2021 року та жовтень-грудень 2021 року або які б спростовували наявність у нього зазначеної заборгованості, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за теплову енергію за договором № 11293 від 01.11.2004 року про постачання теплової енергії по особовому рахунку № 17400-1830 в сумі 12920,67 грн., за період: березень 2021 року; квітень 2021 року; жовтень 2021 року; листопад 2021 року; грудень 2021 року; - є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, оскільки відсутність укладеного письмового договору на постачання теплової енергії не виключає обов`язок споживача - ТОВ

"Інфо Віт" сплатити вартість спожитої теплової енергії в установленому законом порядку.

Колегія суддів вважає вказані висновки місцевого господарського суду передчасними, з огляду на таке.

За матеріалами справи, відповідно до умов договору №11293 від 01.11.2004 року наданого позивачем до позовної заяви слідує, що він укладений між КП "Харківські теплові мережі" (позивачем) та ТОВ "Інфо Віт" (відповідачем).

У пункті 1.1 вказаного договору зазначено, що електропостачальна організація взяла на себе зобов`язання постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язався оплачувати теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором.

Відповідно до п. 2.1 договору, теплова енергія постачається в обсягах згідно з Додатком №1 до договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляція - в період опалювального періоду; гаряче водопостачання протягом року; технічної потреби відповідно з виробничою програмою; кондиціювання повітря по мірі необхідності.

Додатком №1 від 01.11.2004 року до договору № 11293 "Обсяги постачання теплової енергії споживачу" до договору № 11293, сторони визначили обсяги постачання теплової енергії до приміщень споживача загальною опалювальною площею 99,4 кв. м., а саме: Інтернет-Кафе за адресою: м.Харків, вул. Сумська, 23/34 (особовий рахунок № 17300- 9407).

Згідно з Додатком № 2 від 01.11.2005 року "Схема теплотраси, що перебуває на балансі Споживача" до договору № 17300-9407, об`єктом теплопостачання за вказаним договором є приміщення Споживача - Інтернет-Кафе за адресою: м.Харків, вул. Сумська, 23/34.

Зі змісту договору № 11293 та додатку до нього слідує, що наданий позивачем до позову в обґрунтування позовних вимог щодо постачання теплової енергії за адресою: м. Харків, вул. Дарвіна ,6 за особовим рахунком № НОМЕР_1 , в копії тимчасовий договір про постачання теплової енергії № 11293 від 01.11.2004 року, укладений між КП "Харківські теплові мережі" та ТОВ "Інфо Віт" стосується інших договірних правовідносин щодо постачання теплової енергії до приміщень відповідача - ТОВ "Інфо Віт" за іншою адресою: м.Харків, вул. Сумська, 23/34 та за іншим особовим рахунком.

Так, місцевим господарським судом, зокрема, зазначено на те, що позивачем не надано тимчасового договору про постачання теплової енергії № 11293 від 01.11.2004 року на постачання теплової енергії до приміщень відповідача за адресою: м. Харків, вул. Дарвіна, 6 (особовий рахунок № 17400-1830); разом з тим, в матеріалах справи міститься копія іншого тимчасового договору про постачання теплової енергії № 11293 від 01.11.2004, укладеного між КП "Харківські теплові мережі" (позивачем) та ТОВ "Інфо Віт" (відповідачем), який свідчить про домовленість між сторонами про постачання теплової енергії до зовсім іншого об`єкту теплопостачання, розташованого за іншою адресою, а саме: до Інтернет-кафе по вул. Сумській, буд. 23/34, у м. Харкові, який обліковується за особовим рахунком № НОМЕР_2 ; надана позивачем до позову копія тимчасового договору про постачання теплової енергії № 11293 від 01.11.2004 року, укладеного між КП "Харківські теплові мережі" (позивачем) та ТОВ "Інфо Віт" (відповідачем), не може бути прийнята судом в якості належного доказу на підтвердження наявності між сторонами договірних правовідносин щодо постачання теплової енергії до приміщень відповідача - ТОВ "Інфо Віт", розташованих за адресою: м. Харків, вул. Дарвіна, 6 (особовий рахунок № 17400-1830), що належать останньому на праві власності з 11.03.2021 року.

А тому, є слушними аргументи апелянта на те, що даний доказ - тимчасовий договір про постачання теплової енергії № 11293 від 01.11.2004 року, яким позивач обґрунтовує позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у сумі 12 920,67 грн., за період: березень 2021 року; квітень 2021 року; жовтень 2021 року; листопад 2021 року; грудень 2021 року за постачання теплової енергії до приміщень відповідача за адресою: м. Харків, вул. Дарвіна, 6 (особовий рахунок № 17400-1830) є неналежним, недопустимим доказом в розумінні ст. ст. 77 79 ГПК України, оскільки стосується зовсім іншого об`єкту теплопостачання, розташованого за іншою адресою, а саме: до Інтернет-кафе по вул. Сумській, буд. 23/34, у м. Харкові, який обліковується за особовим рахунком № НОМЕР_2 та не стосується предмету доказування у даній справі.

За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У правових висновках, викладених у постанові Верховного Суду від 01.02.2023 року у справі №914/3203/21, між іншим, вказано на те, що відповідно до частини третьої статті 2 ГПК України однією із засад (принципів) господарського судочинства є диспозитивність. Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Частинами першою, третьою статті 236 ГПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно частини другої статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Викладене свідчить, що принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять учасники спірних правовідносин. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача та позов має чітко виражену ціль, яка втілюється у формі позовних вимог, що їх викладає позивач у позовній заяві. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

А за таких обставин, є також прийнятними аргументи апелянта, зокрема, на те, що господарський суд першої інстанції, не прийнявши в якості належного доказу- тимчасовий договір про постачання теплової енергії № 11293 від 01.11.2004 року, яким позивач обґрунтовує позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у сумі 12 920,67 грн., за період: березень 2021 року; квітень 2021 року; жовтень 2021 року; листопад 2021 року; грудень 2021 року на підтвердження наявності між сторонами договірних правовідносин щодо постачання теплової енергії до приміщень відповідача - ТОВ "Інфо Віт", розташованих за адресою: м. Харків, вул. Дарвіна, 6, (особовий рахунок № НОМЕР_1 ), встановив фактичне постачання позивачем теплової енергії відповідачу за відсутності між сторонами укладеного договору.

Відтак, за матеріалами справи, позивачем, в межах заявлених ним позовних вимог та наданих доказів, не доведено, що у відповідача виник обов`язок з проведення розрахунку за постачання теплової енергії до приміщень відповідача - ТОВ "Інфо Віт", розташованих за адресою: м. Харків, вул. Дарвіна, 6, (особовий рахунок № НОМЕР_1 ).

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

А отже, позивач обґрунтовував свої вимоги постачанням відповідачу теплової енергії за адресою: м. Харків, вул. Дарвіна, 6, відповідно до укладеного тимчасового договору про постачання теплової енергії №11293 від 01.11.2004 року, разом з цим матеріали позовної заяви такого договору не містять.

Проте, в матеріалах справи міститься копія іншого тимчасового договору про постачання теплової енергії № 11293 від 01.11.2004, укладеного між КП "Харківські теплові мережі" та ТОВ "Інфо Віт", який стверджує факт домовленості між сторонами про постачання теплової енергії до зовсім іншого об`єкту теплопостачання, розташованого за іншою адресою: Інтернет-кафе по вул. Сумській, буд. 23/34, у м. Харкові, що обліковується за особовим рахунком № НОМЕР_2 , який у даній справі не є належним та допустимим доказом в розумінні ст. ст. 77 79 ГПК України.

За змістом ст. 12 Закону України Про житлово комунальні послуги, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку, колективний споживач).

Також, відповідно до ст.1 Закону України Про теплопостачання, споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

За таких обставин, відповідно до Закону України Про житлово комунальні послуги та Закону України Про теплопостачання, що є спеціальним законом, який регулює правовідносини, що виникають в процесі надання послуг з постачання теплової енергії, передбачено обов`язковість укладення між виконавцем послуг та його споживачем договору та саме на підставі договору здійснюється надання послуг з постачання теплової енергії, а тому є слушними аргументи апелянта щодо помилковості висновку про наявність факту можливого існування між сторонами у справі недоговірних відносин з постачання теплової енергії.

Щодо посилань позивача на те, що КП "Харківські теплові мережі" направлялися відповідачу - ТОВ "Інфо Віт" засобами поштового зв`язку рахунки-фактури на оплату послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання в нежитлових приміщеннях по вул. Дарвіна, буд. 6, особовий рахунок № 17401-1830, які відповідачем оплачені не були, слід зазначити на таке.

Так, відповідно до наданих рахунків, останні складені позивачем стосовно особового рахунку 17100-6600, відповідно до укладеного договору №11293 від 01.11.2004 року, який не стосується предмету позову та не є належним доказом у справі.

Надані рахунки складені відносно інших правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем та відносяться до іншого об`єкту теплопостачання.

Позивачем не надано до матеріалів справи рахунків за період березень 2021 року- грудень 2021 року по особовому рахунку 17400-1830 за адресою постачання теплової енергії: м. Харків, вул. Дарвіна, 6.

Матеріали справи містять лише рахунки у правовідносинах, які склалися між позивачем та відповідачем за тимчасовим договором №11293 від 01.11.2004 року, а саме: рахунок №17100-6600 від 07.04.2021 року за березень 2021 року відповідно до договору №11293 від 01.11.2004 року, рахунок №17100-6600 від 20.05.2021 року за квітень 2021 року відповідно до договору №11293 від 01.11.2004 року, рахунок №17100-6600 від 08.11.2021 року за жовтень 2021 року відповідно до договору №11293 від 01.11.2004 року, рахунок №17100-6600 від 08.12.2021 року за листопад 2021 року відповідно до договору №11293 від 01.11.2004 року, рахунок №17100-6600 від 14.01.2021 року за грудень 2021 року відповідно до договору №11293 від 01.11.2004 року.

Також, матеріали справи не містять доказів направлення даних рахунків фактур за вказаною позивачем у позовній заяві адресою відповідача.

Щодо посилань позивача на те, що КП "Харківські теплові мережі" протягом опалювальних сезонів 2021-2022 років та 2022-2023 років здійснювалось постачання теплової енергії на потреби опалення у житловий будинок, розташований за адресою: м. Харків, вул. Дарвіна, буд. 6, в тому числі в нежитлові приміщення відповідача - ТОВ "Інфо Віт", які знаходяться у вказаному житловому будинку, що, як зазначає позивач, підтверджується відповідними актами на підключення та відключення опалення, підписаними та скріпленими печатками уповноважених представників КП "Харківські теплові мережі" та балансоутримувача житлового будинку - КП "Жилкомсервіс", слід зазначити таке.

Зі змісту актів про підключення та відключення опалення за період опалювального сезону 2020-2021 років слідує, що підключення та відключення опалення проводилося на весь житловий будинок, розташований за адресою: м. Харків, вул. Дарвіна, 6, а не особисто ТОВ "Інфо Віт".

Послуги з постачання теплової енергії здійснюються виключно на договірних підставах (ст.12 Закону України "Про житлово- комунальні послуги", ст.1 Закону України "Про теплопостачання") та на підставі тарифу (ціни) що встановлюється за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими ( ч. 1 ст. 10 Закону України "Про житлово-комунальні ї послуги").

Матеріали справи не містять доказів того, що між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання теплової енергії в період опалювального сезону 2020-2021 років за адресою: м. Харків, вул. Дарвіна, 6, а копія іншого тимчасового договору про постачання теплової енергії № 11293 від 01.11.2004, укладеного між КП "Харківські теплові мережі" та ТОВ "Інфо Віт" стверджує факт домовленості між сторонами про постачання теплової енергії до зовсім іншого об`єкту теплопостачання, розташованого за іншою адресою: Інтернет-кафе по вул. Сумській, буд. 23/34, у м. Харкові, що обліковується за особовим рахунком № 17300-9407 та стосується інших правовідносин сторін.

Таким чином, є слушними аргументи апелянта на те, що позивачем до позову надано неналежні докази а саме: тимчасовий договір №11292 від 01.11.2004 року, який не стосується предмету спору; рахунки-фактури за період березня грудня 2021 року, які стосуються інших правовідносин сторін; квитанції від 08.05.2023 року, як доказ повідомлення та відправлення відповідачу рахунків та актів на підключення і відключення опалення за період опалювального сезону 2020-2021 років, які не підтверджують факт надання позивачем та отримання відповідачем послуг з постачання теплової енергії за адресою: м. Харків, вул. Дарвіна, 6, за відсутністю договору.

Окрім того, КП "Харківські теплові мережі" було розміщено на офіційному сайті КП "Харківські теплові мережі" за адресою: www.hts.kharkov.ua індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про житлово- комунальні послуги", договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно абзацу 8 ч.5 ст. 13 Закону України "Про житлово- комунальні послуги", публічні договори приєднання про надання комунальних послуг з власниками індивідуальних (садибних) житлових будинків вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Відповідно до п. 51 індивідуального договору, договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

За змістом п. 4 індивідуального договору, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Таким чином, відповідно до умов індивідуального договору, договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, а саме вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема: підписання заяви-приєднання до договору, сплата рахунків та отримання послуги.

Втім, доказів того, що відповідачем було приєднано (акцептовано) умови Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії відповідно до умов п. 4 індивідуального договору, матеріали справи не містять, а тому такий договір вважається не укладеним між сторонами.

Так, в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують приєднання (акцептування) відповідачем умов договору, а саме: підписана сторонами заява - приєднання до індивідуального договору; докази сплати відповідачем послуг з постачання теплової енергії за індивідуальнимдоговоромза виставленими рахунками-фактури; докази фактичного отримання послуг з постачання теплової енергії за індивідуальним договором.

Разом з тим, відповідно до п. 31 індивідуального договору, розмір тарифу зазначається на офіційному веб сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця: https://hts.kharkov.ua/docs/2021 tarifi 1051.pdf.

А тому, є прийнятними аргументи апелянта на те, що відповідач, ознайомившись з інформацією щодо розміру тарифу отриманої на сайті як органу місцевого самоврядування так і на веб-сайті виконавця, яка прийнята рішенням Харківської міської ради від 30.12.2021 року за №1051 відповідно до посилання у договорі, як зазначає апелянт, дійшовши висновку щодо завищеної ціни (тарифу) позивачем на послуги з постачання теплової енергії, вирішив перейти на альтернативне джерело тепла ( електричне), у зв`язку із чим, направив на адресу позивача листи з відмовою в приєднанні до послуг позивача з постачання теплової енергії та з проханням офіційно відключити відповідача від теплопостачання.

Вказане підтверджується заявою відповідача від 21.01.2022 року, в якій останній повідомив позивача про відсутність укладеного між ними договору на теплопостачання теплової енергії та зазначив, що не згоден з тарифами позивача, а тому не бажає укладати договір та просить за рахунок відповідача провести відключення від системи теплопостачання КП Харківські теплові мережі" у зв`язку з переходом підприємства на альтернативне джерело тепла (електричне).

Даний лист було отримано КП "Харківські теплові мережі" 24.01.2022 року.

Другий лист від 14.02.2022 року, в якому відповідач повторно виклав обставини , які викладені в листі від 21.01.2022 року, було отримано КП "Харківські теплові мережі" 16.02.2022 року.

Відповідач відповіді від позивача - КП "Харківські теплові мережі" не отримав.

Таким чином, відповідач, відмовившись від укладення індивідуального договору, не приєднався до його умов, як то передбачено в п. 4 індивідуального договору, а тому такий договір вважається не укладеним між позивачем та відповідачем, оскільки обов`язковою умовою для приєднання є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплату рахунку за надану послуги, факт отримання послуги, а послугу відповідач не отримував, перейшовши повністю на альтернативне джерело тепла (електричне) відмовившись від умов договору.

Окрім того, щодо аргументів апелянта стосовно нарахування позивачем оплати за надані послуги теплопостачання за передбаченим індивідуальним договором тарифом, слід зазначити на таке.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суму заборгованості у розмірі 179 050, 91 грн., за період: грудень 2021 року; січень 2022 року; лютий 2022 року; березень 2022 року; квітень 2022 року; листопад 2022 року; грудень 2022 року; січень 2023 року; лютий 2023 року; березень 2023 року; квітень 2023 року, за індивідуальним договором, надав розрахунок нарахувань по ТОВ "Інфо Віт", в якому застосував наступні тарифи: за грудень 2021 року, тариф встановлений у розмірі 3324.39 за Гкал, за січень 2022 року тариф 1 по 05.01.2022 року встановлений у розмірі 3324.39 за Гкал., тариф 2 встановлений у розмірі 5393.26 за Гкал; за лютий 2022 року, березень 2022 року; квітень 2022 року; листопад 2022 року; грудень 2022 року; січень 2023 року; лютий 2023 року, березень 2023 року; квітень 2023 року тариф 2 встановлений у розмірі 5393.26 за Гкал.

Втім, як вказує апелянт, зазначені у даному розрахунку тарифи, за якими здійснювалося нарахування позивачем заборгованості не відповідають умовам п. 31 індивідуального договору, відповідно до якого розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://hts.kharkov.ua/docs/2021 tarifi 1051.pdf.; тариф на послугу з постачання теплової енергії складає 1 539,50 грн./Гкал., з урахуванням податку на додану вартість - для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії та у розмірі 39,38 грн. за 1 кв.м. на місяць, з урахуванням податку на додану вартість - для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії.

Тобто, тариф затверджений рішенням Харківської міської ради від 30.12.2021 року за №1051, який зазначений в індивідуальному договорі є іншим за тариф відповідно до якого позивач здійснював нарахування заборгованості у сумі 179 050,91 грн.

Так, згідно розрахунку заборгованості у сумі 179 050,91 грн., який позивачем здійснено при подачі позовної заяви, ним розраховано нарахування виходячи із тарифу 5 393, 26 за Гкал.

Разом з тим, відповідно до умов індивідуального договору, який позивачем надано до позову в обгрунтування заявлених позовних вимог, тариф встановлений у розмірі 1 539,50 грн./Гкал., з урахуванням податку на додану вартість - для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії та у розмірі 39,38 грн. за 1 кв.м. на місяць, з урахуванням податку на додану вартість - для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії.

Вказане стверджує той факт, що позивачем здійснено розрахунок суми заборгованості у невідповідності до затвердженого тарифу, який зазначено у договорі, тобто, при здійсненні нарахувань позивачем проведено розрахунок згідно тарифу, який не передбачено умовами індивідуального договору, а тому такий розрахунок не є вірним.

Отже, висновок місцевого господарського суду про задоволення позову не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити.

Отже, місцевий господарський суд не з`ясував обставини, що мають значення для справи, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а тому рішення господарського суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити, розподіливши судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 269, ч. 2 ст. 275, ст. ст. 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфо Віт" адвоката Дзюба І.М. задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 05.08.2024 року у справі № 922/1568/24 скасувати повністю.

Ухвалити нове рішення.

У позові відмовити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі"(61037, м.Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфо Віт"(61058, м.Харків, вул. Культури, 9, кв.1, код ЄДРПОУ 33205528) 4542, 50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків визначених ч. 3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуюча суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий

Суддя О.В. Плахов