Постанова

від 05.11.2024 по справі 912/3035/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2024 року м.Дніпро Справа № 912/3035/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.

секретар судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від позивача: Гриценко Ю.В.

від відповідача: не з`явився

від третьої особи-1:не з`явився

від третьої особи-2:не з`явився

від АТ "ЦЕФЕЙ":Ускова О.В. - представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні

в режимі відеоконференції апеляційну скаргу

ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2024р.

(суддя Коваленко Н.М., повний текст ухвали складено 06.08.2024р.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер"</a> (далі - ТОВ "Маркхолдер"), код ЄДР 42772934, вул. Рекордна, 26-Г, м. Запоріжжя, 69035

до відповідача Фізичної особи-підприємця Погрібної Любов Василівни (далі - ФОП Погрібна Л.В.), РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

- ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ,

- ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ,

про заборону використання знаків для товарів та послуг

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ТОВ "Маркхолдер" до Відповідача про заборону використання знаків для товарів та послуг з вимогою заборонити ФОП Погрібній Л.В. використання торгового знаку, шляхом здійснення демонтажу вивіски з позначенням " УКРЗОЛОТО " за адресою розташування ювелірного магазину ( АДРЕСА_4 ).

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає про незаконне використання ФОП Погрібною Л.В. торгового знаку "УКРЗОЛОТО" за місцем здійснення господарської діяльності шляхом нанесення його на вивіску ювелірного магазину, що розташовується в АДРЕСА_4 , оскільки Відповідачем не укладено відповідних ліцензійних договорів з власником знаку - ТОВ "Маркхолдер".

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2024 р. заяву № б/н від 23.07.2024 р. Відповідача залишено без розгляду; заяву № б/н від 31.07.2024 р. Відповідача в частині вимог п. 2 залишено без задоволення; заяви № б/н від 23.07.2024 р. ТОВ "Маркхолдер" та б/н від 01.08.2024 р. АТ "ЦЕФЕЙ" ( в порядку ст. 52 ГПК України ) задоволено частково. Здійснено заміну Позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер"</a> на його правонаступника Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ЦЕФЕЙ". Залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер"</a> до участі у справі № 912/3035/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача. У задоволенні вимог Відповідача та Третьої особи - ОСОБА_1 про закриття провадження у справі відмовлено. Вимоги п. 2 пояснення Третьої особи - ОСОБА_1 від 26.07.2024 р. та вимоги п. 3 заяви Відповідача від 27.07.2024 р. задоволено. Підготовче засідання відкладено.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2024 р. у справі № 912/3035/19 в частині заміни сторони у справі ( процесуальне правонаступництво ) і ухвалити нове рішення у цій частині про відмову у заміні сторони у справі ( процесуальне правонаступництво ).

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вказує на те, що ухвалою суду першої інстанції вчинено декілька процесуальних дій у справі, зокрема, замінено сторону у справі ( процесуальне правонаступництво ). При цьому, за змістом ухвали суду першої інстанції не наведено норми закону, якою керувався суд, надаючи оцінку заяві б/н від 01.08.2024 р. АТ "ЦЕФЕЙ" ( в порядку ст. 52 ГПК України ). Так, положення щодо процесуального правонаступництва, регламентовані ст. 52 ГПК України не передбачають можливості подання заінтересованою особою заяви про заміну сторони правонаступником. Тобто, бажання ТОВ "Маркхолдер" відносно його заміни у цьому спорі процесуальним правонаступником тягне автоматичну втрату останнім статусу учасника спірних правовідносин, пов`язаних із захистом майнових прав власника торгової марки.

При цьому, Скаржник зазначає, що зміст заяви № б/н від 23.07.2024 р. не підтверджує бажання ТОВ "Маркхолдер" відносно його заміни у цьому спорі процесуальним правонаступником автоматично втратити останнім статус учасника спірних правовідносин, пов`язаних із захистом майнових прав власника торгової марки.

Водночас, на думку Скаржника, за таких обставин, судом першої інстанції не дотримано вимоги ст. 234 ГПК України відносно вирішення заяви б/н від 01.08.2024 р. АТ "ЦЕФЕЙ" ( в порядку ст. 52 ГПК України), який не має статусу учасника даної справи та не дотримано вимоги ст. 52 ГПК України відносно вирішення заяви № б/н від 23.07.2024 р. ТОВ "Маркхолдер", який не бажає втрачати статус учасника даної справи.

Скаржник наголошує на тому, що Верховний Суд в постанові від 27.02.2024 р. у справі № 912/164/20 зазначив, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що заміна Позивача у цьому спорі процесуальним правонаступником ( АТ "Цефей" - власник торгової марки "УКРЗОЛОТО" за Свідоцтвом України від 25.06.2010 р. № 124382 ) саме за заявою ТОВ "Маркхолдер" призвела до автоматичної втрати останнім статусу учасника спірних правовідносин, пов`язаних із захистом майнових прав власника торгової марки, а тому рішення суду, ухвалене у цьому спорі, не впливає безпосередньо на його права та обов`язки ( аналогічні висновки викладені Верховним Судом в постанові від 30.05.2024 р. у справі № 912/3032/19, постанові від 07.05.2024 р. у справі № 912/3033/19 ).

Крім того, на переконання Скаржника судом першої інстанції не дотримано вимоги ч. 4 ст. 120 ГПК України відносно розгляду питання про заміну сторони у справі ( процесуальне правонаступництво ) за відсутності третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 , не повідомленого належним чином про підготовче засідання 01.08.2024 р. о 17.20.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ЦЕФЕЙ" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Товариство посилається на те, що положення ст. 52 ГПК України не обмежує коло заявників, які можуть подати заяву про заміну учасника справи, про що наголошував КГС ВС при перегляді рішень апеляційного суду щодо заміни сторони ТОВ «Маркхолдер» на АТ «Цефей» у подібних справах № 912/164/20, № 912/3032/19, № 912/3033/19. Передання Позивачем права власності на торговий знак "УКРЗОЛОТО" за Свідоцтвом України від 25.06.2010 р. № 124382 іншій особі за договором про передачу прав власності на торговельні марки ( на знаки для товарів і послуг ) від 30.06.2021 р. є правонаступництвом ( відчуження майнових прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг на користь АТ "Цефей" ), і у такому випадку, як Позивач так і правонаступник ( АТ "Цефей" ) мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони та надання такій особі ( правонаступнику ) статусу сторони у справі.

Крім того, у відзиві Товариство посилається на те, що 30.06.2021 р. АТ «ЦЕФЕЙ» було укладено Договір про передачу прав власності на торговельні марки (на знаки для товарів і послуг), згідно з п. 1.1 цього договору ТОВ «МАРКХОЛДЕР» передає, а АТ «ЦЕФЕЙ» набуває право власності на торговельну марку згідно Свідоцтва № 124382 від 25.06.2010 р. Була проведена перереєстрації права власності на торговельну марку свідоцтво № 124382 та сформована 27.10.2021 р. Виписка з Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки про передачу права власності АТ «ЦЕФЕЙ» торговельної марки згідно Свідоцтва № 124382 . Номер бюлетеня та дата публікації: № 43 від 27.10.2021 р..

Товариство також вказує на те, що АТ «Цефей» дізналося про наявність даної справи від представника ТОВ «Маркхолдер» 18.07.2024 р., після того, як останній подав заяву про поновлення провадження у справі. Так, 30.07.2024 р. до господарського суду надійшла спільна заява від 23.07.2024 р. АТ «Цефей» та ТОВ «Маркхолдер» (на той час Позивача), в якій сторони просили суд: здійснити у справі № 912/3035/19 процесуальне правонаступництво Позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркхолдер» на його правонаступника - Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ЦЕФЕЙ", змінивши процесуальний статус ТОВ «Маркхолдер» з Позивача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні Позивача. Із заяви чітко вбачається прохання ТОВ «Маркхолдер» здійснити процесуальне правонаступництво Позивача. Звернення АТ "Цефей" до господарського суду з окремою заявою обґрунтовано тим що, спільна заява з ТОВ "Маркхолдер" від 23.07.2024 р. про зміну Позивача помилково датована 23.07.2024 р., а фактично підписана представником АТ "Цефей" та направлена 24.07.2024 р. ( що не суперечить чинному законодавству ).

Крім того, Товариство зазначає про те, що суд першої інстанції окремо залучив ТОВ «Маркхолдер» в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог. При цьому, рішення суду в цій справі має значення для ТОВ «Маркхолдер», оскільки майбутнє ухвалене рішення у цій справі буде встановлювати/спростовувати факт, період, особу стосовно незаконного використання торгового знаку, коли саме ТОВ «Маркхолдер» був власником свідоцтва.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер"</a> надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Товариство посилається на те, що зі змісту апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 у такий спосіб фактично намагається оскаржити рішення суду в частині залучення ТОВ «Маркхолдер» у справу в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Разом з тим, ухвала в частині залучення третьої особи набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Крім того, у відзиві Товариство посилається на те, що положення ст. 52 ГПК України не обмежує коло заявників, які можуть подати заяву про заміну учасника справи, про що наголошував КГС при перегляді рішень апеляційного суду щодо заміни сторони ТОВ «Маркхолдер» на АТ «Цефей» у подібних справах № 912/164/20, № 912/3032/19, № 912/3033/19. Так, 30.07.2024 р. до господарського суду надійшла спільна заява від 23.07.2024 р. АТ «Цефей» та ТОВ «Маркхолдер» ( на той час Позивача ), в якій сторони просили суд: здійснити у справі № 912/3035/19 процесуальне правонаступництво Позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркхолдер» на його правонаступника - Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЦЕФЕЙ», змінивши процесуальний статус ТОВ «Маркхолдер» з Позивача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні Позивача. Із заяви чітко вбачається прохання ТОВ «Маркхолдер» здійснити процесуальне правонаступництво Позивача.

Товариство також вказує на те, що звернення АТ "Цефей" до господарського суду з окремою заявою обґрунтовано тим що, спільна заява з ТОВ "Маркхолдер" від 23.07.2024 р. про зміну Позивача помилково датована 23.07.2024 р., а фактично підписана представником АТ "Цефей" та направлена 24.07.2024 р. (що не суперечить чинному законодавству ).

Крім того, Товариство зазначає про те, що суд маючи виявлення ТОВ «Маркхолдер» і АТ «Цефей», частково задовольнив їх заяви, здійснив заміну Позивача у цій справі. При цьому, ТОВ «Маркхолдер» виявив логічне бажання бути учасником справи, разом з тим розуміючи, що для нього статус сторони як Позивача припиняється. Адже, ТОВ «Маркхолдер» по цей день не припинив свою господарську діяльність, не є банкротом і продовжує працювати. ТОВ «Маркхолдер» був власником свідоцтва на торговий знак «УКРЗОЛОТО» до 27.10.2021 р., подав до суду позов в даній справі, сплатив судовий збір, витрати на експертизу, поніс витрати на правничу допомогу у справі і тому має право отримати відшкодування цих витрат, що дозволяє статус третьої сторони, яка не заявляє самостійних вимог у справі. Суд першої інстанції не змінив статус ТОВ «Маркхолдер», а окремо залучив його в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог. При цьому, рішення суду в цій справі має значення для ТОВ «Маркхолдер», оскільки майбутнє ухвалене рішення у цій справі буде встановлювати/спростовувати факт, період, особу стосовно незаконного використання торгового знаку, коли саме ТОВ «Маркхолдер» був власником свідоцтва. В свою чергу, рішення щодо цих обставин має преюдиціальне значення для іншої справи № 912/3560/19 за позовом ТОВ «Маркхолдер» до ФОП Погрібної Любові Василівни про стягнення збитків в розмірі 120 000 грн. за незаконне використання торгового знаку «УКРЗОЛОТО» протягом 2019-2020 років ( коли ТОВ «Маркхолдер» був власником свідоцтва на торговий знак ), яка зупинена Господарським судом Кіровоградської області до прийняття остаточного рішення по даній справі № 912/3035/19.

Відзиви на апеляційну скаргу також містять в собі клопотання про їх участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів та підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).

Інші учасники судового процесу не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2024 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. ( доповідач ), судді - Чередка А.Є., Дарміна М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2024 р. відкрито провадження у справі; судове засідання призначено на 29.10.2024 р.; сторонам встановлений строк для подачі відзиву, заяв, клопотань.

25.09.2024 р. Третьою особою-2 - ОСОБА_1 суддям Іванову О.Г., Чередку А.Є., Дарміну М.О. заявлено відвід, який мотивований порушенням порядку визначення суддів для розгляду даної справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2024 р. заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Іванова О.Г., Чередка А.Є., Дарміна М.О. визнано необґрунтованою. Заяву суддів Іванова О.Г. та Чередка А.Є. про самовідвід від даної справи задоволено. Справу № 912/3035/19 передано для визначення колегії суддів в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2024 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Чус О.В., Дармін М.О..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2024 р., судовою колегією у визначеному складі, прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2024 р. у справі № 912/3035/19. Розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 05.11.2024 р..

Від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про зняття з розгляду справи № 912/3035/19, в обгрунтування якої заявник посилається на те, що заява від 25.09.2024 р., про відвід відносно судді Дарміна М.О. не розглянута в порядку ст. 39 ГПК України. Суддя Дармін М.О., на думку Заявника, не повноважний приймати участь у розгляді даної справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.10.2024 р. заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дарміна М.О. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2024 р. у справі № 912/3035/19, разом з матеріалами апеляційної скарги, передано на авторозподіл, для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу і визначається в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2024 р. для розгляду заяви про відвід визначено суддю Центрального апеляційного господарського суду Паруснікова Ю.Б..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2024 р. відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Дарміна М.О. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2024 р. у справі № 912/3035/19.

Відповідач та Треті особи не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаних учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників відповідачів та Третьої особи.

У судовому засіданні 05.11.2024р., проведеному в режимі відеоконференції, була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

ТОВ "Маркхолдер" звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до ФОП Погрібної Л.В. про заборону використання знаків для товарів та послуг з вимогою заборонити ФОП Погрібній Л.В. використання торгового знаку, шляхом здійснення демонтажу вивіски з позначенням " УКРЗОЛОТО " за адресою розташування ювелірного магазину ( АДРЕСА_4 ).

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає про незаконне використання ФОП Погрібною Л.В. торгового знаку "УКРЗОЛОТО" за місцем здійснення господарської діяльності шляхом нанесення його на вивіску ювелірного магазину, що розташовується в місті Кропивницькому за адресою: АДРЕСА_4, оскільки відповідачем не укладено відповідних ліцензійних договорів з власником знаку - ТОВ "Маркхолдер".

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 05.11.2019 р. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/3035/19 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 07.10.2021 р. призначено у справі № 912/3035/19 додаткову судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручив Науково-дослідному центру судових експертиз з питань інтелектуальної власності, провадження у справі № 912/3035/19 на час проведення експертизи - зупинено.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 22.07.2024 р. провадження у справі поновлено, підготовче засідання призначено на 01.08.2024 р..

23.07.2024 р. до господарського суду через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшла заява з вимогами здійснити заміну Позивача - ТОВ "Маркхолдер" на його правонаступника - АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Цефей" у справі № 912/3035/19.

30.07.2024 р. до Господарського суду Кіровоградської області надійшла заява АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Цефей" та ТОВ "Маркхолдер" ( в порядку ст. 52 ГПК України ) з вимогами здійснити у справі № 912/3035/19 процесуальне правонаступництво Позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер"</a> на його правонаступника - Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Цефей", змінивши процесуальний статус ТОВ "Маркхолдер" з Позивача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні Позивача.

01.08.2024 р. до суду через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Цефей" надійшла заява № б/н від 01.08.2024 з вимогами здійснити у справі № 912/3035/19 процесуальне правонаступництво Позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер"</a> на його правонаступника - Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Цефей", змінивши процесуальний статус ТОВ "Маркхолдер" з Позивача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні Позивача. Звернення АТ "Цефей" до господарського суду з окремою заявою було обґрунтовано тим що, спільна заява з ТОВ "Маркхолдер" від 23.07.2024 р. про зміну Позивача помилково датована 23.07.2024 р., а фактично підписана представником АТ "Цефей" та направлена 24.07.2024 р. ( що не суперечить чинному законодавству ).

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2024 р.: 1. Заяву № б/н від 23.07.2024 р. Відповідача залишено без розгляду. 2. Заяву № б/н від 31.07.2024 р. Відповідача в частині вимог п. 2 залишено без задоволення. 3. Заяви № б/н від 23.07.2024 р. ТОВ "Маркхолдер" та б/н від 01.08.2024 р. АТ "ЦЕФЕЙ" ( в порядку ст. 52 ГПК України ) задоволено частково. Здійснено заміну Позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер"</a> на його правонаступника Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Цефей". Залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер"</a> до участі у справі № 912/3035/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача. 4. У задоволенні вимог Відповідача та Третьої особи - ОСОБА_1 про закриття провадження у справі відмовлено. 5. Вимоги п. 2 пояснення третьої особи ОСОБА_1 від 26.07.2024 р. та вимоги п. 3 заяви Відповідача від 27.07.2024 р. задоволено. Витребувано у Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер"</a> оригінал товарного чеку від 24.10.2019 р. та фіскального чеку № 1047001 від 25.10.2019 р.. 6. Підготовче засідання відкладено до 15.08.2024р..

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників АТ "Цефей" та ТОВ "Маркхолдер", дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду в оскаржуваній частині залишити без змін, виходячи з наступного.

Предметом апеляційного оскарження у даній справі є ухвала суду попередньої інстанції, в частині заміни сторони ( Позивача ) у справі ( процесуальне правонаступництво ).

Задовольняючи частково заяви ТОВ "Маркхолдер" та АТ "ЦЕФЕЙ" ( в порядку ст. 52 ГПК України ) та здійснюючи заміну Позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер"</a> на його правонаступника Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Цефей", суд першої інстанції зазначив, що передання Позивачем права власності на торговельну марку "УКРЗОЛОТО" за свідоцтвом України № 124382 іншій особі за договором про передачу прав власності на торговельні марки ( на знаки для товарів і послуг ) є правонаступництвом, і, у такому випадку, як Позивач, так і правонаступник ( АТ "Цефей" ) мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони та надання такій особі ( правонаступнику ) статусу сторони у справі. Враховуючи наведене, та з метою уникнення надмірного формалізму, що змушує сторону до повторного звернення до суду і не сприяє ефективному виконанню законного судового рішення, встановивши наявність підстави для заміни учасника справи, місцевий господарський суд дійшов висновку, що заяви ТОВ "Маркхолдер" та АТ "ЦЕФЕЙ" ( в порядку ст. 52 ГПК України ) - є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині здійснення процесуального правонаступництва.

При цьому, місцевий господарський суд заяви ТОВ "Маркхолдер" та АТ "Цефей" задовольнив частково, зазначивши, що така процесуальна дія як зміна процесуального статусу з Позивача на Третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору нормами процесуального права не передбачена. Разом з тим, господарський суд дійшов висновку, що рішення суду у справі за даним позовом може вплинути на права та обов`язки ТОВ "Маркхолдер", тому залучив останнього до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про наявність підстав для здійснення процесуального правонаступництва Позивача з огляду на таке.

Згідно з частинами першою, другою ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Положеннями частин першої - четвертої ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд зазначає про те, що процесуальна діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету, завдання і коло учасників - носіїв процесуальних прав і обов`язків. Реалізація процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника (позивач, відповідач тощо).

Правонаступництво - це перехід суб`єктивного права від однієї особи до іншої. Правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи може мати місце у разі коли до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов`язок боржника. Здійснення правонаступництва є результатом наявності визначеного юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, необхідних і достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект - наступництво в правах та обов`язках. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Положення щодо процесуального правонаступництва регламентовано ст. 52 ГПК України.

Так, відповідно до положень цієї статті у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене ст. 52 ГПК України, це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Як зазначалося раніше, від АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Цефей" та ТОВ "Маркхолдер" надійшли заяви ( в порядку ст. 52 ГПК України ) з вимогами здійснити у справі № 912/3035/19 процесуальне правонаступництво Позивача -Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер"</a> на його правонаступника - Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Цефей", змінивши процесуальний статус ТОВ "Маркхолдер" з Позивача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні Позивача.

Вказані заяви мотивовано тим, що станом на час розгляду справи саме АТ "Цефей" є власником прав на знаки для товарів і послуг, для захисту яких Позивач звернувся до суду.

Суд встановив, що в матеріалах справи наявні такі докази на підтвердження переходу прав власності на знак для товарів і послуг, зокрема: копія договору про передачу прав власності на торговельні марки ( на знаки для товарів і послуг ) від 30.06.2021 р., згідно з яким Позивач за винагороду передав право власності на торгову марку "УКРЗОЛОТО" за Свідоцтвом України від 25.06.2010 р. № 124382 на користь АТ "Цефей"; копія рішення № 29314 від 19.10.2021 р.; копія виписки з державного реєстру свідоцтв України від 27.10.2021 р., копія свідоцтва №124382.

Отже, з наведених вище доказів вбачається, що власником Свідоцтва України від 25.06.2010 №124382 є АТ "Цефей".

Колегія суддів також враховує, що перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта матеріального правовідношення до іншого не тягне автоматичної зміни осіб у процесуальному відношенні, разом з тим, ст. 52 ГПК України не виключає можливості, суду, за наявності клопотання, зокрема, Позивача, залучити до участі у справі правонаступника Позивача у справі у разі його заміни у відносинах, щодо яких виник спір, іншою особою. Таким чином з урахуванням принципу диспозитивності вступ до справи (процесу) правонаступника Позивача залежить від його бажання.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що наявність або відсутність процесуального правонаступництва підлягає встановленню окремо у кожному випадку. Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав правопопередника. Тобто, підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку перехід права власності на торгову марку "УКРЗОЛОТО" за Свідоцтвом України від 25.06.2010 р. № 124382. При цьому процесуальне правонаступництво в розумінні ст. 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу.

Колегія суддів апеляційного суду також звертається до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 24.10.2019 р. у справі № 910/16586/18. У вказаній постанові, зокрема зазначено, що у розумінні положень наведеної норми процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю ( оголошенням померлою ) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі у випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір ( відповідно до ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", ст. 1113, частини другої ст. 1114 ЦК України ).

Як було зазначено Верховним Судом у справі № 912/164/20 ( на яку посилається Скаржник ), але у постанові від 22.06.2023 р. - передання Позивачем ( ТОВ "Маркхолдер" ) права власності на торговий знак "УКРЗОЛОТО" за Свідоцтвом України від 25.06.2010 р. № 124382 іншій особі за договором про передачу прав власності на торговельні марки ( на знаки для товарів і послуг ) від 30.06.2021 р. є правонаступництвом ( відчуження майнових прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг на користь Третьої особи -3 ( АТ "Цефей" )), і у такому випадку, як Позивач ( ТОВ "Маркхолдер" ) так і правонаступник ( АТ "Цефей" ) мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони та надання такій особі (правонаступнику) статусу сторони у справі ( п. 8.32 ).

Як вбачається з матеріалів цієї справи, Позивач ( ТОВ "Маркхолдер" ) і правонаступник ( АТ "Цефей" ) звернулися до господарського суду із заявами про заміну сторони у справі ( Позивача ) на правонаступника, що також знайшло своє підтвердження у відзивах вказаних осіб на апеляційну скаргу.

Колегія суддів також враховує те, що суди мають враховувати обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з дотриманням принципу розумності та пропорційності, з метою уникнення надмірного формалізму із додержанням балансу між доступом до правосуддя та повагою до принципу res judicata.

Враховуючи наведене, та з метою уникнення надмірного формалізму, що змушує сторону до повторного звернення до суду і не сприяє ефективному виконанню законного судового рішення, встановивши наявність підстави для заміни учасника справи на момент розгляду спору у суді, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що заяви ТОВ "Маркхолдер" та АТ "Цефей" ( в порядку ст. 52 ГПК України ) в частині здійснення процесуального правонаступництва Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи Скаржника щодо не повідомлення судом першої інстанції ОСОБА_1 про розгляд справи 01.08.2024 р., спростовуються матеріалами справи.

Так, з діловодства вбачається, що ухвала Господарського суду Кіровоградської області від 22.07.2024р. про поновлення провадження у справі та призначення підготовчого засідання на 01.08.2024 р.., була надіслана одержувачу ОСОБА_1 , в його електронний кабінет, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа. З вказаної довідки вбачається, що документ доставлено до електронного кабінету: 22.07.2024 р. 15:40.

Щодо чергової заяви ОСОБА_1 про зняття з розгляду справи у зв`язку з тим, що у даній справі приймає участь неповноважний суддя Дармін М. ( заява надійшла до апеляційного суду 04.11.2024 р. ), колегія суддів зазначає наступне.

Як вказувалося раніше, 25.09.2024 р. ОСОБА_1 було заявлено відвід суддям Іванову О.Г. , Чередку А.Є., Дарміну М.О..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2024 р. заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Іванова О.Г., Чередка А.Є., Дарміна М.О. визнано необґрунтованою. Заяву суддів Іванова О.Г. та Чередка А.Є. про самовідвід від даної справи задоволено.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.10.2024 р. заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дарміна М.О. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2024 р. у справі № 912/3035/19, разом з матеріалами апеляційної скарги, було передано на авторозподіл, для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу і визначається в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2024 р. відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Дарміна М.О. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2024 р. у справі № 912/3035/19.

Отже, заяву ОСОБА_1 , про відвід судді Дарміна М.О. розглянуто відповідно до приписів ГПК України та відмовлено в задоволенні заяви про відвід судді Дарміна М.О..

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування в оскаржуваній частині ухвали господарського суду попередньої інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала суду в оскаржуваній частині підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2024 р. у справі № 912/3035/19, в оскаржуваній частині, залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 11.11.2024 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Чус