Рішення

від 30.10.2024 по справі 904/3032/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2024м. ДніпроСправа № 904/3032/24

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

від позивача: Михайлов Д.В.,

від відповідача: не з`явились,

розглянувши матеріали справи №904/3032/24

за позовом Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кропоткіна 20/22"

про встановлення постійного безоплатного сервітуту,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Комунальне підприємство "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кропоткіна 20/22" (далі - відповідач), у якій позивач просить суд встановити його підприємству постійний безоплатний сервітут щодо технічного підвального приміщення будинку №20 по вулиці Героїв Чорнобиля в місті Жовті Води Дніпропетровської області для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку централізованого водопостачання.

Судові витрати позивач просить стягнути з відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/3032/24 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2024.

Ухвалою від 12.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 24.07.2024.

Ухвалою від 24.07.2024 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання до 21.08.2024.

Через відділ документального забезпечення від відповідача 29.07.2024 надійшов відзив, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Через відділ документального забезпечення від відповідача 29.07.2024 та 15.08.2024 надійшли клопотання про витребування доказів та про виклик свідків, які сформовані в системі «Електронний суд» 27.07.2024 та 14.08.2024 відповідно.

Через відділ документального забезпечення від позивача 16.08.2024 надійшла відповідь на відзив.

Через відділ документального забезпечення від відповідача 19.08.2024 надійшли заперечення.

Ухвалою від 21.08.2024 у задоволенні клопотань відповідача про витребування доказів про виклик свідка відмовлено, підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 03.10.2024.

Через відділ документального забезпечення від позивача 28.08.2024 надійшло клопотання про долучення доказів до справи (посадові інструкції, накази, довіреності).

Через відділ документального забезпечення від відповідача 18.09.2024 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи заяви свідка, підпис на якій посвідчено нотаріально.

Через відділ документального забезпечення від відповідача 26.09.2024 надійшли додаткові пояснення у справі, з урахування долучених позивачем доказів (посадових інструкцій, наказів, довіреностей).

Ухвалою від 03.10.2024 судове засідання призначено на 30.10.2024.

У судовому засіданні 30.10.2024 представник позивача надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити позов.

Відповідач явку представника не забезпечив, проте надав суду заяву (арк. 98, 146, том 1) про розгляд справи без відсутності представника відповідача та за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Оскільки в добровільному порядку сторони не дійшли згоди щодо встановлення вузла комерційного обліку холодної води у будинку відповідача, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що позивачем не повідомлено власників квартир про намір обладнати будинок вузлом комерційного обліку, а відповідач позбавлений можливості вирішувати дані питання.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять такі обставини наявності/відсутності підстав для встановлення позивачу постійного безоплатного сервітуту щодо технічного підвального приміщення будинку відповідача для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку централізованого водопостачання.

Суд встановив, що згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності позивача є КВЕД 36.00 забір, очищення та постачання води.

Рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1643 від 09.12.2010 (переоформлене рішенням №2701 від 03.11.2015) позивачу видано ліцензію (безстрокову) на надання послуг водопостачання та водовідведення.

У листі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надано роз`яснення, що оснащення будівель вузлами комерційного обліку води є вимогою Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Водночас, у вказаному листі зауважено, що норма п. 2 розділу IV «Прикінцевих та перехідних положень» зазначеного закону не забороняє здійснювати оснащення будівель вузлами комерційного обліку за рахунок власників (співвласників) будівлі, коштів місцевого або державного бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законом.

03.04.2024 на сайті позивача було опубліковано Повідомлення про намір встановлення вузлів комерційного обліку для будинків міста Жовті Води, і зокрема будинку, яким управляє відповідач. На сайті позивача також вказано, що всі роботи по встановлення вузлів комерційного обліку будуть виконуватись за рахунок оператора зовнішніх інженерних мереж.

Оскільки станом на 21.06.2024 співвласники будинку №20 по вулиці Героїв Чорнобиля не повідомили позивача про намір самостійно обладнати будівлю вузлом комерційного обліку позивач звернувся до голови відповідача з листом від 21.06.2024, у якому позивач просив відповідача організувати та надати доступ до підвального приміщення відповідача 03.07.2024 о 13 год. 00 хв. В якості доказів направлення даного листа відповідачу позивач надав фіскальний чек від 21.06.2024 та рекомендоване повідомлення про вручення особисто голові відповідача 24.06.2024 листа позивача.

У зв`язку із тим, що 03.07.2024 голова відповідача не з`явився та на телефонний дзвінок не відповів представники позивача склали акт про недопуск до підвального приміщення для встановлення вузла комерційного обліку.

З метою виконання вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову позивач визначив встановлення постійного безоплатного сервітуту щодо технічного підвального приміщення у будинку №20 по вулиці Героїв Чорнобиля в місті Жовті Води Дніпропетровської області для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку централізованого водопостачання.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Речовими правами на чуже майно є право користування (сервітут) (п. 2 ч. 1 ст. 395 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Частиною 1 ст. 402 ЦК України унормовано, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту (ч. 3 ст. 402 ЦК України).

Згідно із ч. ч. 1, 2, 5 ст. 403 ЦК України сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном.

За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 404 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).

Аналіз норм чинного законодавства свідчить, що метою сервітуту є задоволення потреб заінтересованої особи для ефективного використання належного їй майна; умовою встановлення сервітуту є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб.

Речове право у вигляді сервітуту дає змогу власникові повною мірою реалізувати надані йому правомочності щодо належного цій особі майна і забезпечити його ефективне використання, а також передбачає право на задоволення немайнових інтересів інших осіб, речове право яких на чужу річ не пов`язано зі здійсненням майнових прав.

Отже, однією з основних ознак сервітуту, який має бути встановлений за рішенням суду, є неможливість задоволення інтересів особи у будь-який інший спосіб у ситуації, коли власник і потенційний сервітуарій не можуть досягти згоди щодо встановлення сервітуту або способу його здійснення, плати тощо. Умовою встановлення сервітуту у такий спосіб є те, що позивач має довести у суді, що нормальне функціонування його господарства чи задоволення його інтересів при використанні свого майна неможливе без встановлення сервітуту.

02.08.2017 вступив в силу Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Згідно з п. 2 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» позивач виступає оператором зовнішніх інженерних мереж, основним обов`язком якого є оснащення вузлами комерційного обліку будівель, що на день набрання чинності цим законом були приєднані до його зовнішніх інженерних мереж і не були оснащені такими вузлами обліку, або якщо такі вузли обліку на день набрання чинності цим законом вийшли з ладу.

Оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Таке оснащення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг. (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»).

Процедуру оснащення будівель вузлами комерційного обліку затверджено Наказом Мінрегіону №206 від 09.08.2018 «Про затвердження Порядку оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнаннями інженерних систем для забезпечення такого обліку».

Відповідно до пункту 13 Порядку вузлами комерційного обліку обладнуються усі вводи зовнішніх інженерних мереж у житлових та нежитлових будівлях.

Вузол комерційного обліку встановлюється на стороні споживача на межі майнової належності у точці приєднання (вводу) до зовнішніх інженерних мереж відповідних внутрішньобудинкових інженерних систем будівлі, а в разі неможливості встановлення - в іншому місці якомога ближче до точки приєднання.

Для споживача комунальних послуг, якому послуга з постачання теплової енергії та/або гарячої води постачається зовнішніми інженерними мережами для групи нежитлових будівель та/або споруд, що є єдиним майновим комплексом, зовнішніми інженерними мережами, що належать споживачу, вузол комерційного обліку встановлюється на межі майнової належності на стороні споживача в кожній точці приєднання (вводу) до зовнішніх інженерних мереж. У разі неможливості встановлення вузла комерційного обліку на межі майнової належності вузол комерційного обліку встановлюється за домовленістю сторін в іншому місці якомога ближче до межі майнової належності.

Вузол комерційного обліку встановлюється в окремому приміщенні, що відповідає вимогам, установленим пунктом 15 цього Порядку, державним будівельним нормам і правилам, вимогам експлуатації засобу вимірювальної техніки, визначеним у супровідній документації до нього (за наявності), а вузол комерційного обліку теплової енергії - в приміщенні індивідуального теплового пункту.

Як вказує позивач, з метою здійснення оснащення будинку №20 по вулиці Героїв Чорнобиля у місті Жовті Води Дніпропетровської області вузлом комерційного обліку, позивачем було погоджено робочий проєкт №1Е/130423 «Реконструкція вводів зовнішніх інженерних мереж водопостачання у будинку з оснащенням вузлами комерційного обліку послуг з централізованого водопостачання в Жовтоводській територіальній громаді, Кам`янського району, Дніпропетровської області».

Клопотання відповідача про визнання вказаного проєкту неналежним доказом обґрунтовується посиланням на формальні невідповідності, а саме відсутність підпису керівника генеральної проєктної організації, генерального архітектора проєкту та/або генерального інженера проєкту, відсутність персональної печатки головного інженера проєкту, на якій, за твердженням відповідача, мають бути вказані дані про реєстраційний номер кваліфікованого сертифіката та ким він виданий, водночас відповідач не спростував відповідність наданого позивачем проєкту положенням чинного законодавства іншими доказами (висновком експерта, наприклад), а тому суд не може погодитися з позицією відповідача про недопустимість і неналежність поданого позивачем доказу.

Варто звернути увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» забороняється приєднання житлових і нежитлових будівель до зовнішніх інженерних мереж без оснащення таких будівель вузлами комерційного обліку відповідних комунальних послуг відповідно до вимог цього Закону.

Такими вузлами обліку обладнуються усі вводи зовнішніх інженерних мереж у будівлі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Місце встановлення вузла комерційного обліку визначається відповідно до будівельних норм і правил.

Для споживача комунальних послуг, якому комунальна послуга постачається для групи нежитлових будівель та/або споруд, що є єдиним майновим комплексом, зовнішніми інженерними мережами, що належать споживачу, вузол комерційного обліку встановлюється на межі майнової належності в кожній точці приєднання до зовнішніх інженерних мереж.

Тобто, обладнання, в даному випадку, житлового будинку, власників квартир у якому представляє відповідач, вузлом комерційного обліку є обов`язком, а не правом позивача, який випливає з прямої вказівки Закону.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» оператор зовнішніх інженерних мереж не менш як за два місяці до встановлення вузлів комерційного обліку повідомляє власників (співвласників) будівлі про намір встановити такий вузол та вартість такого встановлення. Порядок такого інформування визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 Порядку інформування оператором інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 №444 (далі - Порядок), повідомлення доводиться до відома власників (співвласників) будівлі шляхом розміщення на офіційному вебсайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого вебсайту - на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування; у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під`їздах будівлі.

Днем отримання повідомлення власниками (співвласниками) будівлі є дата розміщення повідомлення на офіційному вебсайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого вебсайту - на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування (п. 5 Порядку).

Як встановлено судом, 03.04.2024 на сайті позивача було опубліковано повідомлення про намір встановлення вузлів комерційного обліку для будинків міста Жовті Води, і зокрема будинку, яким управляє відповідач. Днем отримання відповідачем вказаного повідомлення відповідача суд визнає 03.04.2024. Також позивач у позові зазначає, що про намір здійснити обладнання будинку вузлом комерційного обліку централізованого водопостачання співвласників було додатково повідомлено шляхом розміщення відповідної інформації на дошках оголошень біля під`їздів, проти чого не заперечує і відповідач.

Власник (співвласники) будівлі протягом двох місяців з дня отримання такого повідомлення має право повідомити оператору зовнішніх інженерних мереж (за своїм вибором) про: згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах; намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку (ч. 3 ст. 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»).

З урахуванням фактичних обставин справи, відповідач мав в строк до 03.06.2024 повідомити позивача або про згоду на встановлення вузла комерційного обліку, або про намір його самостійно встановити. Докази повідомлення відповідачем позивачу про згоду на встановлення вузла обліку або про намір його встановити самостійно матеріали справи не містять.

Оскільки станом на 21.06.2024 співвласники будинку №20 по вулиці Героїв Чорнобиля не повідомили позивача про намір самостійно обладнати будівлю вузлом комерційного обліку, позивач звернувся до голови відповідача з листом від 21.06.2024, у якому позивач просив відповідача організувати та надати доступ до підвального приміщення відповідача 03.07.2024 о 13 год. 00 хв. В якості доказів направлення даного листа відповідачу позивач надав фіскальний чек від 21.06.2024 та рекомендоване повідомлення про вручення особисто голові відповідача 24.06.2024 листа позивача.

У зв`язку із тим, що 03.07.2024 голова відповідача не з`явився та на телефонний дзвінок не відповів представники позивача склали акт про недопуск до підвального приміщення для встановлення вузла комерційного обліку.

Відповідач подав до суду клопотання про визнання акта недопуску недопустимим доказом у справі, оскільки у його складанні, за твердженням відповідача, взяли участь неповноважні особи. Такі твердження відповідача відхиляються, оскільки приймаючи рішення у справі суд оцінив докази у їх сукупності і не надав перевагу одним доказам над іншими.

На час вирішення спору по суті спірний житловий будинок не обладнаний вузлом комерційного обліку (докази зворотного відсутні), відповідач (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) згоди на встановлення вказаного вузла у житловому будинку не надає не зважаючи на вжиті позивачем заходи, які відповідали положенням законодавства.

У разі якщо власник (співвласники) будівлі не дає згоди або створює перешкоди для встановлення вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю, оператор зовнішніх інженерних мереж, до яких приєднана (приєднується) будівля, може вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в/на якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку. У такому разі порядок відшкодування витрат на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку, встановлений цією статтею, не змінюється (абз. 3 ч. 3 ст. 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»).

Аналіз фактичних обставин вказує на те, що вимоги Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (а саме облаштування вузла комерційного обліку) не можуть бути виконані без задоволення позову позивача і встановлення останньому постійного безоплатного сервітуту щодо підвального приміщення у будинку №20 по вулиці Героїв Чорнобиля у місті Жовті Води Дніпропетровської області

Суд акцентує увагу, що сервітут встановлюється позивачу для облаштування та обслуговування вузла комерційного обліку. Доступ до місця облаштування вузла комерційного обліку буде надавати уповноважена особа відповідача, у якої і будуть знаходитися ключі від технічного підвального приміщення будинку №20 по вулиці Героїв Чорнобиля у місті Жовті Води Дніпропетровської області. Отже, доступ до приміщення в якому буде облаштований вузол комерційного обліку потрібен задля встановлення лічильника, його повірок, заміни або ремонту, огляду його цілісності. Зняття показань буде здійснюватися дистанційно за допомогою блоку телеметрії БТМ (GSM - модем), який слугуватиме для передачі по каналу мобільного зв`язку даних з приладу обліку на сервер.

Враховуючи те, що з моменту повідомлення співвласників багатоквартирного будинку шляхом розміщення відповідного оголошення на сайті позивача будь-яких рішень з самостійного встановлення вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю відповідачем не прийнято, суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог, а отже визнання їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач довів обставини необхідності встановлення постійного сервітуту щодо технічного підвального приміщення у будинку відповідача для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку у повному обсязі.

Водночас, належних доказів на підтвердження у повному обсязі своїх доводів, викладених у відзиві, відповідач суду не надав.

Твердження відповідача, що він не є власником будинку, а тому не може вирішувати питання про використання спільного майна співвласників відхиляються судом, оскільки об`єднання співвласників багатоквартирного будинку створюється для забезпечення належного утримання та використання спільного майна. Так, створюючи юридичну особу відповідача, власники квартир фактично надали відповідачу повноваження здійснювати від їх імені управління, утримання і використання спільного майна, а тому достатньо повідомити відповідача, як представника власників квартир про намір встановити вузол комерційного обліку і відповідач, в подальшому, фактично і представляв власників квартир у зазначеному житловому будинку.

Суд зауважує, що у відносинах із забезпечення багатоквартирного будинку комерційним приладом обліку спеціальним законом є Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», який має пріоритет перед іншими нормативно-правовими актами.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» та Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» не закріплюють права співвласників забороняти, обмежувати або встановлювати додаткові умови для доступу у допоміжні приміщення багатоквартирних будинків (для об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) виконавців комунальних послуг або їхніх представників для встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів вимірювальної техніки.

Посилання відповідача на не зазначення позивачем вартості встановлення вузла комерційного обліку не мають впливу на результат вирішення даного спору, оскільки необхідність обладнання будинків вузлами комерційного обліку прямо передбачена Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», а на сайті позивача вказано, що всі роботи по встановлення вузлів комерційного обліку будуть виконуватись за рахунок оператора зовнішніх інженерних мереж (тобто позивача), а не за рахунок відповідача.

Твердження відповідача про право встановити вузол комерційного обліку після припинення воєнного стану оцінюється судом критично, оскільки норма п. 2 розділу IV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» не забороняє здійснювати оснащення будівель вузлами комерційного обліку до закінчення воєнного стану.

Посилання відповідача, що акт про недопуск підписаний неповноважними особами відхиляється судом, оскільки матеріали справи не містять доказів сприяння відповідачем у встановленні вузла комерційного обліку задля виконання вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й відрізних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежновід характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Беручи до уваги на ведене, всі інші аргументи учасників справи суд з урахуванням п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.

У справі, що розглядається, суд, дійшов висновку, що позовні вимоги із зазначених позивачем підстав підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Встановити Комунальному підприємству "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради (52204, Дніпропетровська область, місто Жовті Води, ВУЛИЦЯ 8-ГО БЕРЕЗНЯ, будинок 40-А; ідентифікаційний код 32182594) постійний безоплатний сервітут щодо технічного підвального приміщення будинку №20 по вулиці Героїв Чорнобиля в місті Жовті Води Дніпропетровської області для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку централізованого водопостачання.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кропоткіна 20/22" (52000, Дніпропетровська область, Кам`янський район, місто Жовті Води, вул. Кропоткіна, будинок 20, 22; ідентифікаційний код 43590641) на користь Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради (52204, Дніпропетровська область, місто Жовті Води, ВУЛИЦЯ 8-ГО БЕРЕЗНЯ, будинок 40-А; ідентифікаційний код 32182594) 3.028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 к.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 11.11.2024.

Суддя С.А. Дупляк