Рішення

від 11.11.2024 по справі 904/3648/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2024м. ДніпроСправа № 904/3648/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Управління поліції охорони в Харківській області, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест", м. Дніпро

про стягнення 63 785,04 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Управління поліції охорони в Харківській області звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" збитків у сумі 63785,04 грн.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч вимогам Податкового кодексу України відповідач не вчинив дій зі складання та реєстрації податкової накладної за наслідком господарської операцій з попередньої оплати товару на суму 975000,00 грн за договором поставки № 232 від 14.11.2022, у зв`язку з чим позивач позбавлений свого права на зменшення податкового зобов`язання шляхом віднесення податку на додану вартість у загальній сумі 63785,04 грн до складу податкового кредиту.

Правовими підставами позову позивач зазначає, серед іншого, статті 22, 611, 1166 Цивільного кодексу України, статті 224, 225 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 20.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Для подання відзиву на позов відповідачу встановлено 15-тиденний строк з дня вручення цієї ухвали.

Усі учасники справи про відкриття провадження у справі та можливість подання заяв по суті справи повідомлялися належним чином відповідно до статей 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України. Ухвала суду від 20.08.2024 доставлена до електронного кабінету відповідача в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі 21.08.2024 о 03:55 год, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа, сформованою системою діловодства "ДСС" та свідчить про обізнаність відповідача з наявністю судового провадження у справі (а.с. 30).

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву в установлений судом строк та на час ухвалення цього рішення не скористався.

Згідно з частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За викладених обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (далі постачальник, відповідач) та Управлінням поліції в Харківській області (далі покупець, позивач) укладено договір поставки № 232 від 14.11.2022 (далі договір).

Згідно з пунктом 1.1 договору постачальник приймає на себе зобов`язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов`язується сплатити і прийняти вказаний товар.

Найменування товару: бензин А-95, дизпаливо; одиниця вимірювання: літр; кількість: бензин А-95 15000 літрів, дизельне паливо 5000 літрів (п.п. 1.2 1.4 договору).

Ціна 1 літра: бензин А-95 48,00 грн, дизельне паливо 51,00 грн. Загальна сума договору: 975000,00 грн, у тому числі ПДВ 7% (п.п. 3.1, 3.2 договору).

За змістом пункту 4.1 договору оплата товару здійснюється покупцем у національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку-фактури та накладної на товар. Ціна одного літра пального вказується у рахунку-фактурі та накладній і дійсна протягом дня їх виписки.

Оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити постачальника (п. 4.2 договору).

Відповідно до пункту 10.1 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (за умови наявності печатки у сторони).

Цей договір діє до 31 грудня 2022 року (п.10.2 договору).

Відповідно до умов договору позивач за видатковою накладною № 0051/0000195 від 16.11.2022 отримав від відповідача товар (бензин А-95 15000 літрів, дизельне паливо 5000 літрів) на загальну суму 975000,00 грн з ПДВ (а.с. 18).

Отримання товару відбулося на умовах його 100% попередньої оплати, здійсненої позивачем платіжним дорученням № 5295 від 15.11.2022 на суму 975000,00 грн, у тому числі ПДВ 63785,04 грн, на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № 0051-0000210 від 15.11.2022 (а.с. 16-17).

Ні за фактом попередньої оплати, ні за фактом поставки товару за вказаною видатковою накладною на час звернення з позовом до суду відповідач не склав та не зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За твердженням позивача відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у визначені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України строки позбавила його можливості сформувати податковий кредит та зменшити свої податкові зобов`язання на загальну суму 63785,04 грн, що є його збитками.

Звернення позивача з вимогою № 2073/43/40/01-2024 від 01.08.2024 про відшкодування збитків у сумі 63785,04 грн залишено відповідачем без реагування (а.с. 18-19).

Зазначене й стало причиною виникнення спору.

З урахуванням предмета позову для висновку щодо збитків предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наявністю в діях/бездіяльності відповідача повного складу господарського правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п. 14 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).

При цьому доведеність протиправних дій відповідача у цій справі, з урахуванням підстав позову, потребує доведення факту порушення відповідачем правил складання та реєстрації у встановлений спосіб податкової накладної, що вбачається з усталеної судової практики у подібній категорії справ (п. 38 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 911/224/19).

Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. Отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії/бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (п.п. 6.15, 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

У свою чергу, доведення відсутності вини у заподіянні збитків позивачу покладається на відповідача (п. 37 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.03.22018 у справі № 918/219/17).

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України (далі ПК України) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пункту 193.1 статті 193 ПК України ставки податку з ПДВ встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 20 відсотків; б) 0 відсотків; в) 7 відсотків; г) 14 відсотків по визначеним цим пунктом операціях.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (абз. 1 п. 201.7 ст. 201 ПК України).

За змістом пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Отже, за фактом першої події в межах господарської операції між сторонами, а саме попередньої оплати на суму 975000,00 грн за товар, здійсненої за платіжним дорученням № 5295 від 15.11.2022, відповідач повинен був зареєструвати податкову накладну в строк до 30.11.2022.

Відповідно податкові зобов`язання, а відтак і дата складання податкової накладної за фактом оплати на суму 975000,00 грн за вказаним платіжним дорученням, виникли у відповідача 15.11.2022.

Докази складання та реєстрації відповідачем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відсутні.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 ПК України податковий кредит сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За змістом абзаців першого, третього п`ятого пункту 198.6 статті 198 ПК України (в редакції на час спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Отже, з огляду на викладене, можно дійти висновку, що можливість формування позивачем податкового кредиту за спірною господарською операцією тривала протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної, тобто з 15.11.2022 до 15.11.2023.

Визначений законом строк можливого формування позивачем податкового кредиту сплинув.

Викладене додатково підтверджується наступним.

Так, згідно з абзацом першим пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України в редакції Закону № 2260-IX від 12.05.2022 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" (далі Закон № 2260-IX), установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема, відповідно до підпункту 69.9 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (чинного у період для реєстрації відповідачем податкових накладних) для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.

Отже, зважаючи на ту обставину, що податкова накладна за господарською операцією між сторонами щодо поставки пального на загальну суму 975000,00 грн не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у межах законодавчо визначених строків, можливість сформувати податковий кредит у сумі 63785,04 грн ПДВ позивачем втрачена.

Згідно з частинами першою третьою статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до частини першої статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

У питанні щодо визначення збитків, у контексті нормативних приписів частин першої, другої статті 22 Цивільного кодексу України, частини першої статті 225 Господарського кодексу України, Велика Палата Верховного Суду у п. 6.14 постанови від 14.04.2020 у справі №925/1196/18 дійшла висновку, що збитки це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

За встановлених судом обставин суть допущених відповідачем порушень доведена позивачем повністю разом із іншими обов`язковими складовими господарського правопорушення, необхідними для стягнення визначених позивачем збитків.

Відтак, позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо розподілу судових витрат судом враховується сплата позивачем судового збору в сумі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 4177 від 15.08.2024 (а.с. 5).

Проте, належним до сплати, з урахуванням приписів частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" та висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 (провадження № 12-26гс22), про застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору у разі подання до суду процесуальних документів в електронній формі, є судовий збір у сумі 2422,40 грн (3028,00 х 0,8 = 2422,40).

Тож, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.

Надмірно сплачений позивачем судовий збір у сумі 605,60 грн (3028,00 2422,40 = 605,60) суд може повернути платнику з державного бюджету за його клопотанням відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", згідно з яким сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Управління поліції охорони в Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" про стягнення збитків у сумі 63785,04 грн задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (49600, місто Дніпро, вулиця Мандриківська, будинок 47, кімната 206/2; ідентифікаційний код 39821153) на користь Управління поліції охорони в Харківській області (61052, місто Харків, вулиця Полтавський шлях, будинок 20; ідентифікаційний код 40108955) збитки в сумі 63785,04 грн, судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 11.11.2024.

Суддя І.І. Колісник